Рішення

від 05.07.2022 по справі 460/1756/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 липня 2022 року м. Рівне№460/1756/22Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК РАМОС» до Рівненської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВК РАМОС» (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач) в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 9/7,13-19 від 20 січня 2022 року форми "Р" ; № 10/7.13-19 від 20 січня 2022 року форми "Р". В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «ТВК РАМОС» з питань митної справи. За результатами перевірки складений акт від 30.12.2021 № 22/7.13-19/35717665. На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. При цьому, такі рішення, на думку позивача є протиправними, оскільки відповідачем в ході перевірки не встановлено умисності надання декларантом недостовірних документів чи недостовірної інформації або інших протиправних дій, які спричинили недоплату обов`язкових платежів під час митного оформлення. Акт перевірки таких даних не містить. Зважаючи на викладені обставини, просить позовні вимоги задовольнити та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідач позов не визнав про що подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву вказує на те, що в ході проведення перевірки було встановлено, що до частини товарів, поданих до митного оформлення позивачем, до яких було застосовано преференційний режим оподаткування товарів на умовах Угоди, не можна застосувати такий режим. Тому заявлення недостовірних відомостей про характеристики частини товарів призвело до безпідставного застосування преференційної ставки мита, та як наслідок, несвоєчасне та неповне нарахування і сплата митних платежів, що є порушенням митного законодавства. Отже, податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач подав відповідь на відзив в якому відхиляє доводи відзиву з тих підстав, що спірні ППР прийняті на підставі акту перевірки від 30.12.2021 № 22/7.13-19/35717665, який позивач не отримував. Крім того, такий акт перевірки не долучений відповідачем до відзиву і матеріали справи такого акту не містять, тому суд не має можливості дослідити обставини прийняття спірних рішень.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Позовна заява надійшла до суду 02.02.2022.

Ухвалою суду від 09.02.2022 позов залишений без руху.

Ухвалою суду від 04.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 30.05.2022 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши заяви по суті справи, з`ясувавши всі обставини, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

Як слідує з матеріалів справи, TOB «TBK РАМОС» оформлено товари за МД від 06.02.2019 № UA204010/2019/006449, від 24.07.2019 № UA204010/2019/026408, від 24.07.2019 № UA204010/2019/026409, від 17.09.2019 № UA204010/2019/032110, від 28.10.2019 № UA204010/2019/036898 загальною фактурною вартістю 1026236,93грн (36146,37EUR), загальною митною вартістю 1060078,21грн, країна походження - EU.

При митному оформленні транспортних засобів сплачені наступні митні платежі: податок на додану вартість (далі ПДВ, вид платежу - 028) 212015,64грн.

При доставці зазначених вантажів на митну територію України застосовувались умови поставки (гр. 20) згідно з ІНКОТЕРМС: EXW ES Toledo, FCA ES Agurain.

Ввезення товару на митну територію України проводилось згідно зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу: від 03.01.2019 № 6 та додаткової угоди від 21.01.2019 № 1, укладеного з Компанією BELLOTA HERRAMIENTAS S.A. (CALLE UROLA. NUM.10, 20230 LEGAZPI, GUIPUZCOA, SPAIN); від 01.02.2019 № 19/02/01, укладеного з Компанією Chaparro Agricola e Industrial, S.L. (A-42 Madrid-Toledo Km, 63 Nave, 4245280 Olias del rey (Toledo) Espana).

Згідно контракту купівлі-продажу від 03.01.2019 № 6 та додаткової угоди від 03. 01.2019 № 1, Продавець BELLOTA HERRAMIENTAS S.A. (CALLE UROLA. NUM.10 , 20230 LEGAZPI, GUIPUZCOA, SPAIN) продає Покупцю ТОВ «ТВК РАМОС» на умовах поставки DAP м. Рівне (Україна), FCA Агураін (Іспанія) продукцію згідно специфікацій, які є невід`ємною частиною даного договору. Загальна сума контракту 100000,00 євро. Валюта договору та валюта платежу євро. Покупець оплачує 40 % вартості продукції перед відвантаженням товару, 30 % вартості продукції протягом 60 днів після отримання продукції і 30 % вартості продукції протягом 90 днів з моменту отримання продукції на банківський рахунок продавця. Контракт діє з моменту підписання до 31.12.2019, але в любому випадку до виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно контракту купівлі-продажу від 01.02.2019 № 19/02/01, Продавець Компанія Chaparro Agricola e Industrial,S.L. (A-42 Madrid-Toledo Km,63 Nave,4245280 Olias del rey (Toledo) Espana) продає Покупцю ТОВ «ТВК РАМОС» на умовах поставки EXW ES Toledo (Incoterms 2010) продукцію згідно замовлень. Перелік товару, з наведенням назви і виду товару, типу упаковки, кількості, терміну поставки, цін і вартості товару, а також умов поставки становлять інвойси споряджені до реалізації кожної поставки, які є невід`ємною частиною контракту. Загальною сумою контракту є вартість інвойсів в євро. Валюта договору та валюта платежу євро. Умови оплати: 100 % від загальної суми товару та упаковки сплачується після отримання Покупцем кінцевого інвойса. Товар відправляється Покупцю лише після отримання 100 % оплати товару на рахунок Продавця. Контракт діє з моменту підписання до 31.12.2019.

Узагальнені відомості про товари, заявлені ТОВ «ТВК РАМОС» при митному оформленні, ввезених від BELLOTA HERRAMIENTAS S.A. на підставі зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 03.01.2019 № 6 та додаткової угоди від 21.01.2019 № 1, та від Chaparro Agricola e Industrial, S.L. на підставі зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 01.02.2019 № 19/02/01, наведені, відповідно, у МД від 06.02.2019 № UA204010/2019/006449, від 24.07.2019 № UA204010/2019/026408, від 24.07.2019 № UA204010/2019/026409, від 17.09.2019 № UA204010/2019/032110, від 28.10.2019 № UA204010/2019/036898.

Також із матеріалів справи слідує, що відповідно до документів, поданих декларантом, та даних АСМО «Інспектор», товари за електронними митними деклараціями МД типу ІМ40ДЕ від 06.02.2019 № UA204010/2019/006449, від 24.07.2019 № UA204010/2019/026408, від 24.07.2019 № UA204010/2019/026409, від 28.10.2019 № UA204010/2019/036898, МД типу ІМ40ЕА від 17.09.2019 № UA204010/2019/032110, випущено у вільний обіг на митну територію України із застосуванням тарифної преференції за кодом «410» «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС (абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони)» (гр. 36 МД). Умовно нараховане мито (код платежу - 020, спосіб сплати - 06) - 89100,34грн.

У вказаних МД, підставою для застосування преференційної ставки ввізного мита, стали сертифікати із перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 23.10.2019 № A 1027539 T, від 18.07.2019 № А 0908723 Т, від 31.01.2019 № А 0825869 Т, від 11.09.2019 № А 0909112 Т, від 18.07.2019 № А 0908718 Т, які подані до митного оформлення за МД типу ІМ40ДЕ від 06.02.2019 № UA204010/2019/006449, від 24.07.2019 № UA 204010/2019/026408, від 24.07.2019 № UA204010/2019/026409, від 28.10.2019 № UA204010/2019/036898, МД типу ІМ40ЕА від 17.09.2019 № UA204010/2019/032110 (графа 44 МД під кодом «0954»).

В подальшому, листами Державної митної служби України від 12.10.2021 № 15/15-03-01/7.13/4529, від 19.10.2021 № 15/15-03-01/7.13/4645, від 19.10.2021 № 15/15-03-01/7.13/4646, від 11.11.2021 № 15/15-03-01/7.13/5300 повідомлено Рівненську митницю про результати перевірки сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 23.10.2019 № А 1027539 Т, від 18.07.2019 № А 0908723 Т, від 31.01.2019 №А 0825869 Т, від 11.09.2019 № А 0909112 Т, від 18.07.2019 № А 0908718 Т, до яких долучені копії листів митних органів Королівства Іспанії, а саме:

- лист № 300/21 (№ D5796321006150, № D5796321006149, № D5796321006148) направлені листами Державної митної служби України від 12.10.2021 № 15/15-03-01/7.13/4529, від 19.10.2021 № 15/15-03-01/7.13/4645, від 19.10.2021 № 15/15-03-01/7.13/4646, якими не підтверджено преференційне походження товарів, зазначених у сертифікатах з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 23.10.2019 № А 1027539 Т, від 18.07.2019 № А 0908723 Т та від 31.01.2019 № А 0825869 Т;

- лист № 240/21 (№ L010625, № D5796321006400, № D5796321006399) направлені листом Державної митної служби України від 11.11.2021 № 15/15-03-01/7.13/5300, якими не підтверджено преференційне походження товарів, зазначених у сертифікатах з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 11.09.2019 № А 0909112 Т та від 18.07.2019 № А 0908718 Т.

У зв`язку із отриманням даної інформації, митним органом ініційовано проведення відповідної перевірки позивача.

Відповідно до наказу Рівненської митниці від 10.12.2021 № 269 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК РАМОС» (ЄДРПОУ 35717665) вимог законодавства України з питань митної справи», відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК РАМОС», адреса: 35301, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Шпанів, Комплекс будівель і споруд №11 (3), дотримання вимог законодавства України з питань митної справи у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при митному оформленні товару за МД типу ІМ40ДЕ від 06.02.2019 №UA204010/2019/006449, від 24.07.2019 №UA204010/2019/026408, від 24.07.2019 №UA204010/2019/026409, від 28.10.2019 №UA204010/2019/036898, МД типу ІМ40ЕА від 17.09.2019 №UA204010/2019/032110.

За результатами перевірки складений Акт № 27/7.13-19/35717665 від 30.12.2021р., згідно висновків якого проведеною перевіркою встановлено наступні порушення позивачем:

частини 2 статті 48, частина 1 статті 257, частини 4 та 5 статті 280, частини 1 статті 281 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті мита на частину товарів (№ 2 до акта перевірки, який є його невід`ємною частиною), що ввозяться на митну територію України суб`єктами господарювання, за МД від 06.02.2019 № UA204010/2019/006449, від 24.07.2019 № UA204010/2019/026408, від 24.07.2019 № UA204010/2019/026409, від 17.09.2019 № UA204010/2019/032110, від 28.10.2019 № UA204010/2019/036898 на загальну суму 71646,88грн;

пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість з ввезених на митну територію України частини товарів (№ 2 до акта перевірки, який є його невід`ємною частиною), суб`єктами господарювання за МД 06.02.2019 № UA204010/2019/006449, від 24.07.2019 № UA204010/2019/026408, від 24.07.2019 № UA204010/2019/026409, від 17.09.2019 № UA204010/2019/032110, від 28.10.2019 № UA204010/ 2019/036898 на загальну суму 14329,42грн.

12.01.2022р. позивачем подано заперечення на акт перевірки.

За результатами розгляду заперечень, згідно відповіді відповідача № 7.13-1/19/13-19/440 від 19.01.2022р., висновок акту перевірки визнаний правомірним, а заперечення позивача необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі висновків акту за наслідками проведеної перевірки, 20.01.2022, митним органом винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 9/7.13-19 про збільшення суми грошового зобов`язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму 78811,57грн, з яких 71646,88грн за податковими зобов`язаннями та 7164,69грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№ 10/7.13-19 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму 15762,36грн, з яких 14329,42грн за податковими зобов`язаннями та 1432,94грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд враховує наступне.

Згідно з ч. ч.1, 2, 6 ст. 36 Митного кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі МК України), країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Частиною 3 ст. 43 МК України встановлено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Відповідно до ч. 8 ст. 43 МК України, у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Частиною 9 статті 43 МК України передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 44 МК України, для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, обов`язково подається у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 МК України, у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Законом України № 1678-VII від 16.09.2014р. ратифіковано Угоду від 27.06.2014р. про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, якою, серед іншого, передбачено поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом (Угода про асоціацію з ЄС).

Статтею 26 частини 1 глави 1 розділу IV Угоди про асоціацію встановлено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I «Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва» (надалі - Протокол І, до цієї Угоди).

Частиною 1 статті 2 розділу 2 Протоколу І встановлено, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:

1. товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;

2. товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Відповідно до частини 1 статті 16 розділу 5 Протоколу І товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

1. Сертифікат з перевезення товару EUR.1;

2. У випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься декларацією інвойс, надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлена статтею 17 розділу 5 «Підтвердження походження» Протоколу 1, згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.

Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Стаття 28 Протоколу І встановлює, що до складу документації, зазначеної в статтях 17(3) і 22(3) цього Протоколу, використовуваної для підтвердження того, що товари, вказані в сертифікаті з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу, можуть входити, «interalia» (переклад - також), в тому числі:

(a) прямі свідчення процесів, виконаних експортером чи постачальником для отримання розглядуваного майна, що містяться, наприклад, у його обліковій документації чи у міжнародній системі обліку;

(b) документи, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни;

(c) документи, що підтверджують обробку матеріалів у Європейському Союзі або Україні, видані чи складені в ЄС або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни;

(d) сертифікати з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні згідно з цим Протоколом;

(e) належні свідчення про обробку, виконану з межами Європейського Союзу або України згідно з положеннями статті 12 даного Протоколу, які підтверджують, що вимоги цієї статті були виконані.

Відповідно до Закону України від 8 листопада 2017 року № 2187-VIII, Україна приєдналася до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі Конвенція). Дана Конвенція набрання чинності для України 01.02.2018.

Статтями 32, 33 Протоколу І (Доповнення І Конвенції) передбачено процедуру перевірки достовірності підтверджень походження товарів та правильності інформації, що в них міститься.

Так, статтею 32 Протоколу І (Доповнення І Конвенції) передбачено, що з метою забезпечення правильного застосування Протоколу І, Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності підтверджень походження товарів та правильності інформації, що міститься в документах.

Відповідно до статті 33 Протоколу І (Доповнення І Конвенції), митні органи країни імпорту мають право здійснювати подальші перевірки підтверджень походження у довільному порядку або тоді, коли мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконання інших вимог даного Протоколу І (Доповнення І Конвенції).

Отже, наведені положення права передбачають перевірку підтверджень походження товарів як у довільному порядку (вибіркова перевірка), так і при наявності обґрунтованих сумнівів.

Враховуючи вище викладене, твердження позивача про те, що митний контроль після завершення митного оформлення, митні органи повинні здійснювати за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, а також те, що контролюючий орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донараховати обов`язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір, є необґрунтованими.

Варто також зазначити, що відповідач, як контролюючий орган, не здійснював перевірку законності дій декларанта товару, не встановлював умисність надання декларантом недостовірних документів і не притягував позивача до відповідальності, а здійснював перевірку повноти сплати податків до бюджету під час імпорту товару на митну територію України.

Судом встановлено, що висновки митного органу щодо відсутності у позивача права на преференцію щодо частини товару, базуються виключно на офіційній інформації - на листах митного органу Королівства Іспанії № 300/21 (№ D5796321006150, № D5796321006149, № D5796321006148); № 240/21 (№ L010625, № D5796321006400, № D5796321006399).

Так, в листах митного органу Королівства Іспанії № 300/21 (№ D5796321006150, № D5796321006149, № D5796321006148) за результатами верифікації сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 23.10.2019 № А 1027539 Т, від 18.07.2019 № А 0908723 Т та від 31.01.2019 № А 0825869 Т, зазначено, що сертифікати з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 23.10.2019 № А 1027539 Т, від 18.07.2019 № А 0908723 Т та від 31.01.2019 № А 0825869 Т, є автентичними. Після проведення відповідних перевірок було встановлено, що товари, на які поширюється зазначені сертифікати EUR-1, відповідають правилам преференційного походження, за винятком частини товарів, по яких не вдалося отримати докази преференційного походження.

В листах митного органу Королівства Іспанії № 240/21 (№ D5796321006400, № D5796321006399) за результатами верифікації сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 11.09.2019 № А 0909112 Т та від 18.07.2019 № А 0908718 Т зазначено, що сертифікати з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 11.09.2019 № А 0909112 Т та від 18.07.2019 № А 0908718 Т, є автентичними. Після проведення відповідних перевірок було встановлено, що товари, на які поширюється зазначені сертифікати EUR-1, відповідають правилам преференційного походження, за винятком товарів, які не походять з Європейського Союзу: JDO133600H Ексцентрик (правий)/Cam (right), JDO133601H Ексцентрик (лівий)/Cam (left) походженням з США; FJC57063-Z Втулкапоходженням з Китаю.

Крім того, в інвойсі від 05.09.2019 № A07238 за митною декларацією від 17.09.2019 № UA204010/2019/032110 вказано, що товари JDO133600H та JDO133601H походженням з США.

Повний перелік товарів щодо яких не вдалося митним органом Королівства Іспанії отримати докази преференційного походження наведено у додатку № 2 до акта перевірки, який є його невід`ємною частиною.

Отже, уповноваженим органом Королівства Іспанії не підтверджено преференційне походження частини товарів, зазначених у МД, та у сертифікатах з перевезення товару EUR.1.

Згідно вищенаведених положень Протоколу І до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами слідує, що отримання на запит щодо підтвердження походження товару відповіді, яка не містить достатньої інформації для визначення справжнього походження товарів, є підставою для відмови у наданні права на преференції.

Враховуючи зазначене, заявлення відомостей про характеристики товарів (преференційне походження), які відрізняються від даних, отриманих від уповноважених органів іноземних держав (митний орган Королівства Іспанії), призвело до безпідставного застосування преференційних ставок ввізного мита, замість застосування повних ставок ввізного мита та сплати митних платежів згідно Митного тарифу України, затверджених Законом України № 584-VII від 19.09.2013р. «Про Митний тариф України».

Тобто, до частини товарів, що зазначені в електронних митних деклараціях від 06.02.2019 № UA204010/2019/006449, від 24.07.2019 № UA204010/2019/026408, від 24.07.2019 № UA204010/2019/026409, від 17.09.2019 № UA204010/2019/032110, від 28.10.2019 № UA204010/2019/036898 та наведені в додатку № 2 до акта перевірки, не можна застосувати преференційний режим оподаткування товарів на умовах Угоди.

Таким чином суд погоджується із висновками акту перевірки про те, що заявлення недостовірних відомостей про характеристики чистини товару, згідно додатку № 2 до акта перевірки, які відрізняються від даних, отриманих від уповноважених органів іноземних держав (митного органу Королівства Іспанії), призвело до безпідставного застосування преференційної ставки мита (за кодами УКТЗЕД 8201900000, 8201600000, 8201100000, 8201500000, 8201300000, 8202100000, 8203100000, 8201400000, 7318159090, 4202918000, 8201900000, 8424200090, 8201500000, 4016999790, 7318159090, 8483908990, 7307998000 за ставкою 0,0 %) та умовного нарахування мита замість застосування повної/пільгової ставки мита (за кодом УКТЗЕД 8201900000 10,0 %, 8201600000 - 10,0 %, 8201100000 - 10,0 %, 8201500000 - 10,0 %, 8201300000 - 10,0 %, 8202100000 - 10,0 %, 8203100000 - 10,0 %, 8201400000 - 10,0 %, 7318159090 - 5,0 %, 4202918000 12,5 %, 8424200090 - 10,0 %, 4016999790 - 10,0 %, 7318159090 - 5,0 % , 8483908990 - 5,0 %, 7307998000 - 5,0 % згідно розділів VII, VIII, XV, XVI Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19.09.2013 № 584-VII «Про Митний тариф України» (із змінами та доповненнями), та як наслідок, до заниження ТОВ «ТВК РАМОС» (ЄДРПОУ 35717665) податкових зобов`язань зі сплати митних платежів на загальну суму 85976,30грн, в тому числі: мито на товари, що ввозяться на митну територію України суб`єктами господарювання, на суму 71646,88грн.; податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, на суму 14329,42грн.

Пунктом 187.8 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України, є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Згідно положень пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 289 МК України обов`язок із сплати митних платежів виникає, зокрема, після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання (п. 4); в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України (п. 5).

Згідно із п. 54.4 ст. 54 ПК України, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Суд підкреслює, що представлені листи уповноваженого органу Королівства Іспанії № 300/21 (№ D5796321006150, № D5796321006149, № D5796321006148); № 240/21 (№ L010625, № D5796321006400, № D5796321006399), у даному випадку, є достатніми доказами для збільшення податкових зобов`язань зі сплати митних платежів.

Враховуючи вищевикладене, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, є обґрунтованими, тому правові підстави для їх скасування відсутні.

Твердження відповідача про те, що спірні ППР прийняті на підставі акту перевірки від 30.12.2021 № 22/7.13-19/35717665, який позивач не отримував і те, що такий акт перевірки не долучений відповідачем до відзиву і матеріали справи такого акту не містять, тому суд не має можливості дослідити обставини прийняття спірних рішень, є безпідставними та необґрунтованими.

Так, згідно змісту позовної заяви від 01.02.2022, позивач стверджує, що 10 січня 2022 року ним було отримано акт перевірки № 27/7.13-19/35717665 від 30.12.2021. Тобто, станом на день подання позову до суду, позивачем наведений акт перевірки був отриманий. Крім того, згідно додатків відзиву (п. 3), який надійшов до суду 27.05.2022, відповідачем долучено акт № 22/7.13-19/35717665 від 30.12.2021. Наведений акт перевірки знаходиться в матеріалах цієї адміністративної справи (а. с. 140-148). Врешті, 15.06.2022, представник позивача ознайомився з матеріалами даної адміністративної справи, про що стоїть його підпис на відповідному клопотанні. За наведеного, такі доводи та посилання позивача спростовуються доказами, наявними у справі.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене в його сукупності, враховуючи обставини, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 48, ч. 5 ст. 280, ч. 1 ст. 281, ч. 1 ст. 257 МК України, вимог п. 190.1 ст. 190 ПК України, а відтак й покладених в основу прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд прийшов до висновку, що заявлений позивачем позов є безпідставним та необґрунтованим, через що не підлягає до задоволення.

Правові підстави для відшкодування судового збору відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК РАМОС» до Рівненської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 січня 2022 року № 9/7.13-19, № 10/7.13-19, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВК РАМОС" (вул. Присадибна, 7Б, с. Велика Омеляна, Рівненський район, Рівненська область, 35360, ЄДРПОУ/РНОКПП 35717665)

Відповідач - Рівненська митниця Державної митної служби України (вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Повний текст рішення складений 06 липня 2022 року

Суддя Т.О. Комшелюк