Вирок

від 06.07.2022 по справі 387/697/19

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 387/697/19

Провадження № 1-кп/396/13/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2022 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Новоукраїнка Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12019120140000261 від 23.05.2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,освіта середня спеціальна, працюючого слюсарем ВЧДР-4, м.Помічна, не одруженого, утриманців не має, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 пред`явлене обвинувачення в тому, що він працював на дільниці по ремонту механічного устаткування на посаді машиніст (кочегар) котельні № 2 розряду акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональна філія «Одеська залізниця» служба вагонного господарства виробничого підрозділу «Ремонтне вагонне депо Помічна» код ЄДРПОУ 41239368, починаючи з 17.02.2012 року згідно наказу (розпорядження) № 28/70-ос від 17.02.2012 року про прийняття на роботу. Відповідно до робочої інструкції машиніста (кочегара) котельні (код КП 8162) ОСОБА_3 ніс повну відповідальність за забезпечення раціонального використання довірених йому підприємством (установою, організацією) матеріальних цінностей. Згідно акту видачі від 02.03.2019 року, ОСОБА_3 отримав на складі підприємства в м. Помічна паливні матеріали, а саме вугілля марки ДГ 13-100, з метою його використання для опалення вказаного підприємства, що розташоване за адресою: м. Помічна, вул. Вокзальна, 22, Добровеличківського району, Кіровоградської області.

ОСОБА_3 усвідомлюючи,що йомувірено майноакціонерного товариства«Українська залізниця»регіональна філія«Одеська залізниця»служба вагонногогосподарства виробничогопідрозділу «Ремонтневагонне депоПомічна»,а самевугілля маркиДГ 13-100,яке перебувалов йоговіданні,маючи прямийумисел напривласнення вказаногомайна,з корисливихмотивів,в першійдекаді березня2019року унічний часдоби, точногочасу досудовимрозслідуванням невстановлено,таємно насвоєму велосипедімарка «Україна»,вивіз зтериторії акціонерноготовариства «Українськазалізниця» регіональнафілія «Одеськазалізниця» службавагонного господарствавиробничого підрозділу«ремонтне вагоннедепо Помічна»,що розташованаза адресою:вул.Вокзальна,22,м.Помічна,Добровеличківського району,Кіровоградської області,три поліетиленовихмішків вугіллямарки ДГ13-100,вагою 100кілограмів,вартість якогозгідно висновкуексперта №521від 27.06.2019року складає342,00грн.,тим самимвчинив привласненняввіреного йомумайна,що належитьакціонерному товариству«Українська залізниця»регіональна філія«Одеська залізниця»службі вагонногогосподарства виробничогопідрозділу «ремонтневагонне депоПомічна» код ЄДРПОУ 41239368.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_3 були кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст. 191 КК України як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі.

В судовому засіданні 09.06.2021 року процесуальний прокурор відповідно до ст. ст. 338, 341 КПК України, подав до суду обвинувальний акт із зміненим обвинуваченням у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120140000261 від 23.05.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_3 змінено обвинувачення, за яким він обвинувачується у вчинення кримінального правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) та обвинувальний акт викладено в наступній редакції.

ОСОБА_3 , працюючи на дільниці по ремонту механічного устаткування на посаді машиніст (кочегар) котельні №2 розряду акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональна філія «Одеська залізниця» служба вагонного господарства виробничого підрозділу «Ремонтне вагонне депо Помічна» код ЄДРПОУ 41239368, починаючи з 17.02.2012 року, мав вільний доступ до котельні, на якій він працював та території, на якій зберігалося вугілля ДГ 13-100, за адресою вул. Вокзальна, 22, м.Помічна, Добровеличківського району, Кіровоградської області.

В першій декаді березня 2019 року, більш точної дати ні судом, ні досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на вчинення крадіжки вугілля. Усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи прямий умисел на викрадення вугілля марки ДГ 13-100, з корисливих мотивів, у нічний час доби (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) таємно набрав 3 мішки вугілля зазначеної марки та на своєму велосипеді марка «Україна», вивіз вказані мішки з території, на якій зберігалося вугілля, та належить акціонерному товариству «Українська залізниця» регіональна філія «Одеська залізниця» служба вагонного господарства виробничого підрозділу «ремонтне вагонне депо Помічна», розташованої за адресою: вул. Вокзальна, 22, м. Помічна, Добровеличківського району, Кіровоградської області, загальна вага викраденого вугілля становить 100 кілограмів, вартість якого згідно висновку експерта становить 3,42 грн. за один кілограм, тим самим спричинив збитки підприємству на суму 342 грн.

Зазначені дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Представнику потерпілого ОСОБА_6 було направлено обвинувальний акт із зміненим обвинуваченням у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , останній в свій письмовій заяві, яка подана через канцелярію суду, зазначив, що він просить суд проводити судові засідання без участі представника потерпілої строни.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених як ст. 191 ч. 1 КК України так і ст. 185 ч. 1 КК України не визнав та пояснив, що він працював на посаді кочегара котельні № 2 розряду акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональна філія «Одеська залізниця» служба вагонного господарства виробничого підрозділу «Ремонтне вагонне депо Помічна». Після того як він здав зміну та повернувся додому його викликали на роботу та запросили до кабінету головного інженера. У вказаному кабінеті перебували працівники поліції, які запитали в нього, хто здійснив крадіжку вугілля. В подальшому працівники поліції почали йому погрожувати, але не били, та він сказав неправду, оскільки злякався, про те що він здійснив крадіжку 100 кг вугілля. Працівники поліції просили також показати як він брав вугілля, але при цьому він ніяких речей не видавав. Він показав, де на території котельні знаходиться вугілля і де поруч знаходиться паркан, при цьому спосіб перекидання вугілля через паркан він не вказував. Крім цього зазначив, що територія котельні огорожена та є охорона. Вігілля на зміні набирали на тачку та возили до котельні. До кінця кожної зміни потрібно було скласти звіт про використане вугілля. Яка марка вугілля він не знає. Вказав, що ОСОБА_7 був відсутній під час проведення слідчого експеременту. Пізніше він також дізнався, що вугілля брав ОСОБА_8 , якого було притягнуто до кримінальної відповідальності за привласнення ввіреного йомк вугілля.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив виправдати обвинуваченого ОСОБА_3 . Крім того додатково пояснив, що акт перевірки наявності та зберігання вугілля на котельній ремонтного депо Помічна від 25.03.2019 року (а.с.71 т.1), акти від 03.03.2019 р. та від 30.05.2019 р. (а.с. 75,76 т.1), а також висновок експерта № 521 від 27.06.2019 року (а.с. 82-85 т.1) слід визнати не належними доказоми по справі, оскільки вони, з урахуванням показівдопитаних в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 та експерта ОСОБА_10 не підтверджують існування обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що він працює майстром цеха акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональна філія «Одеська залізниця» служба вагонного господарства виробничого підрозділу «Ремонтне вагонне депо Помічна». В нічну зміну коли чергував ОСОБА_3 07.03.2019 року, було виявлено, що здійснено крадіжку вугілля. Площадка з вугіллям розташована за 10 м. від котельні та вказана територія освітлена. Коли вугілля набирали в мішок, виключили світло. По камері відеоспостереження було видно тільки силует людини. Вхід на підприємство здійснюється тільки через охорону. Відео з камер спостереження на вимогу поліції було надано. Підтвердив, що був учасником слідчого експерименту за участі ОСОБА_3 . Також вказав, що акт перевірки наявності та зберігання вугілля на котельній ремонтного депо Помічна від 25.03.2019 року (а.с.71 т.1) складали в технічному відділі ймовірно за пропозицією працівників поліції, та він його дійсно підписав, але фактичного зважування вугілля не відбувалось.

Судовий експерт ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що відповідно до ухвали слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 06.06.2019 року було призначено товарознавчу експертизу та на вирішення експерту поставлено питання, яка ринкова вартість станом на 02.03.2019 року одного кілограма непредставленого на екпертизу вугілля, марки ДГ 0-13. В подальшому для вирішення запитання, поставленого перед судовим експертом на адресу слідчого СВ Добровеличківського ВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 було направлено клопотання експерта № 521 про надання додаткової інформації, а саме: підтвердження відповідності продукції (сертифікат якості та технологічних властивостей, посвідчення про якість, висновок лабораторних випробувань); оригінали або належним чином завірені копії документів щодо постачання/відвантаження/транспортування/приймання/зберігання вугілля. Відповідно до заявленого клопотання додатково від слідчого СВ Добровеличківського ВП ОСОБА_12 надійшла відповідь разом з копією документів на 3 арк., а саме було надано належним чином завірені копії документів, сертифікат якості, довідку про результати аналізу та товаротранспортну накладну. На підставі наданих документів було проведено дослідження по визначенню ринкової вартості не представленого на експертизу об`єкта дослідження згідно наданої інформації в копії ухвали та додатково наданої відповіді на клопотання.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він на початку 2019 року був майстром дільниці, де працював ОСОБА_3 та він контролював перебування на робочому місці кочегарів. ОСОБА_3 завжди вчасно прибував на роботу та не прогулював, до роботи ставився добре. Коли приїхали працівники поліції він бачив, як в кабінет головного інженера привели ОСОБА_13 та ще одного кочегара, його до кабінету не пустили. Документів по видачі вугілля ОСОБА_3 не мав. Коли закінчувався опалювальний період залишок вугілля переважувався та місце зберігання його опломбовувалось. В актах, які наявні в матеріалах кримінальної справи, щодо наявності, зберігання та видачі вугілля він свій підпис не ставив та їх зміст йому не відомий. До його обов"язків складання та затвердження актів не входило. Крім того вказав, що були випадки викрадення вугілля кочегаром котельні ОСОБА_14 . Він приймав участь як понятий на слідчому експеременті коли Бегеза показував як викрадав вугілля на автомобілі Дастер, здійснив дві ходки, за один раз брав по 8-10 мішків вугілля. Бегеза вивозив вугілля через зламані завіси на воротах та в подальшому вони їх заварили і проходу не було. ОСОБА_3 не міг викрасти вугілля, бо на прохідній сувора охорона, а через паркан, висота якого 2 метри, ОСОБА_3 фізично не міг перекинути мішки з вугіллям. ОСОБА_3 на роботу ходив пішки, на велосипеді він його не бачив. Марка вугілля, яку використовували кочегари була ДГ "Самопал". На слідчому експеременті за участю ОСОБА_3 він участі не приймав. Після крадіжки з ОСОБА_3 та іншими кочегарами була проведена розмова, але ОСОБА_3 заперечував причетність до крадіжки вугілля. Складати акти мав право ОСОБА_15 , службове розслідування щодо фактів крадіжки вугілля на підприємстві не проводилось. Крім того вказав, що вугілля знаходилось біля котельні та кочегари самі брали вугілля, яке переміщували до котельні на візках. Кількість вугілля після кожної зміни обраховувалась. По закінченню опалювального сезону станом на 15.04.2019 року була виявлена нестача вугілля в кількості одна тона.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні вказав, що працює майстром в вагонному депо, яке періодично відвідують працівники поліції. Також зазначив, що протокол проведення слідчого експерименту від 30.05.2019 року він підписував, але фактично про участь в цій слідчій дії не пім"ятає. Також йому відомо, що ОСОБА_3 на роботу ходить пішки та в його користуванні велосипед "Україна" ніколи не спостерігав.

Аналізуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, давши оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов наступного висновку.

Згідно положень ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора.

Згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Також, в ході судового розгляду даного кримінального провадження були досліджені документи та інші речові докази, на які сторона обвинувачення посилається як на докази у кримінальному провадженні, а саме:

- протокол огляду місця події від 23.05.2019 року та фототаблиця до протоколу ОМП, відповідно до якого місцем огляду є територія ПАТ "Українська залізниця", Регіональна філія Одеської залізниці, служба вагонного ДЕПО, розташована по вул. Вокзальна, 22 м. Помічна, Добровеличківського району, Кіровоградської області. Під час огляду речей та предметів злочину не виявлено (а.с. 66-69);

- довідка № 27/05 від 27.05.2019 року видана ПАТ "Укрзалізниця" регіональна філія "Одеська залізниця" служба вагонного господарства, виробниций підрозділ ремонтне вагонне депо Помічна про те, що ОСОБА_3 працює в ремонтном вагонном депо Помічна з 17.02.2012 року по теперішній час (а.с. 70);

- акт ВЧДР-4 від 25.03.2019 року перевірки наявності та зберігання вугілля на котельній ремонтного вагонного депо Помічна. Комісією в складі головного інженера ремонтного вагонного депо Помічна ОСОБА_11 , інженером - технологом ОСОБА_16 та майстра ОСОБА_9 перевірено умови зберігання та наявності вугілля на майданчику котельні. В ході перевірки встановлено, що у відповідності до бухгалтерського обліку по котельній, станом на 01.03.2019 року знаходиться на залишку - 38,51 т. вугілля марки ДГ; станом на 25.03.2018 року вугільною котельнею використано 20,51т. Після зважування вугілля встановлено по факту знаходження в котельній вугілля ДГ- 11,0 т., нестача -1100 кг. (а.с. 71);

- робоча інструкція машиніста (кочегара) котельні (Код КП 8162) Дільниці по ремонту механічного устаткування ПАТ "Укрзалізниця" регіональна філія "Одеська залізниця" служба вагонного господарства, виробниций підрозділ ремонтне вагонне депо Помічна (а.с. 72-73).

- Наказ (розпорядження) від 17.02.2012 року виданий вагонним депо Помічна про прийняття на роботу ОСОБА_3 з 17.02.2012 року до 15.04.2012 року (а.с. 74).

- акт складений АТ "Українська залізниця" регіональна філія "Одеська залізниця" служба вагонного господарства "Ремонтне вагонне депо Помічна" від 03.03.2019 року про те, що для опалення будівель депо майстер дільниці ремонту технологічного устаткування ОСОБА_9 на зміну кочегара котельні ОСОБА_3 видав вугілля у кількості 1 тона (а.с. 75).

- акт складений АТ "Українська залізниця" регіональна філія "Одеська залізниця" служба вагонного господарства "Ремонтне вагонне депо Помічна" від 30.05.2019 року про те, що майстер дільниці ремонту технологічного устаткування ОСОБА_9 отримав від кочегара котельні ОСОБА_3 вугілля у кількості 100 кг.(а.с. 76).

- залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 01.03.2019 року ВЧДР - 4, назва товарно-матеріальних цінностей - вугілля марки ДГ; одиниця виміру - тонна метрична; кількість - 4151000; ціна- 3928,78000; сума - 163083,66 (а.с. 77).

- ухвала слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 06.06.2019 року відповідно до якої клопотання слідчого СВ Добровеличківського ВП Новоукраїнського ВП ГУНП України в Кіровоградській області ОСОБА_12 задоволено та призначено експертизу. На вирішення експертам поставлено питання: Яка ринкова вартість станом на 02.03.2019 року одного кілограма непредставленого на експертизу вугілля, марки ДГ 0-13. (а.с. 78-80).

- висновок експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи № 521 від 27.06.2019 року, відповідно до якого ринкова вартість, станом цін на 02.03.2019 року не представленого на експертизу одного кілограма кам"яного вугілля марки ДГ 13-100 (в редакції ініціатора - вугілля марки ДГ 0-13) може складати 3,42 грн. (три грн. 42 коп.) (а.с. 82-84);

-протокол проведення слідчого експеременту від 30.05.2019 року та фототаблиця до протоколу проведення слідчого експеременту від 30.05.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_3 вказав, яким чином він викрав ввірене йому вугілля з території підприємства за адресою АДРЕСА_2 , де працює та де знаходився предмет злочинного посягання і яким чином здійснювалось його заволодіння ( а.с. 85-88).

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 заперечував свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, зазначивши, що його винуватість у вчиненні даного злочину недоведена та він крадіжку вугілля не здійснював.

Надавши оцінку показанням допитаних в судовому засіданні свідків, з огляду на те, що в судовому засіданні свідки підтвердили лише факт того, що обвинувачений працював кочегаром, однак достовірно не стверджували, що злочин мав місце та він вчинений саме обвинуваченим, суд дійшов висновку про те, що зазначені покази самі по собі не є достатніми для визнання винуватим ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Фактичні дані, що містяться в показаннях свідків, суд не може покласти в основу обвинувачення, оскільки вони не спростовують тверджень обвинуваченого про те, що даного злочину він не вчиняв.

Суд також зазначає, що висновок експерта № 521 від 27.06.2019 рокуне містить жодних фактичних даних про те, що обвинуваченим вчинений інкримінований йому злочин. Крім того суд зазначає, що ухвалою слідчого судді було призначено судову товарознавчу експертизу та на вирішення експертам поставлено питання, яка ринкова вартість станом на 02.03.2019 року одного кілограма непредставленого на експертизу вугілля, марки ДГ 0-13. Тоді як експертом проведено експертизу та надано висновок про ринкову вартість не представленого на експертизу одного кілограма кам"яного вугілля марки ДГ 13-100.

Суд зазначає,щостаттею 85 КПК України встановлено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Наявні у матеріалах справи акт перевірки наявності та зберігання вугілля на котельній ремонтного вагонного депо Помічна від 25.03.2019 року, протокол огляду місця події від 23.05.2019 року, довідка № 27/05 від 27.05.2019 року, робоча інструкція машиніста (кочегара) котельні (Код КП 8162) Дільниці по ремонту механічного устаткування, в якій відсутній підпис ОСОБА_3 про ознайомлення з нею, наказ (розпорядження) від 17.02.2012 року виданий вагонним депо Помічна про прийняття на роботу ОСОБА_3 , акт ВЧДР-4 від 03.03.2019 року, акт ВЧДР-4 від 30.05.2019 року, залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 01.03.2019 року ВЧДР - 4, суд вважає недостатніми для притягнення обвинуваченого до відповідальності за ч.1ст. 185 КК Українитак, як наявні документи взагалі не містять даних щодо викрадення обвинуваченим вугілля марки ДГ 13-100 вагою 100 кілограмів.

Крім того згідно показів свідка ОСОБА_11 акт перевірки наявності та зберігання вугілля на котельній ремонтного депо Помічна від 25.03.2019 року (а.с.71 т.1) складали в технічному відділі, але фактичного зважування вугілля не відбувалось. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 вказав, що в акті від 25.03.2019 року, який був складений комісією перевірки наявності та зберігання вугілля на котельній ремонтного вагонного депо Помічна ( том № 1 а.с. 71), акта від 03.03.2019 року (том № 1 а.с. 75), акта від 30.05.2019 року ( том№ 1 а.с. 76), на впроти його прізвища наявний не його підпис та йому взагалі не відомо хто складав вказані акти та ким вони підписувались.

Тому у суду виникає обгрунтований сумнів у достовірності вказаних доказів , на які посилається сторона обвинувачення в обгрунтування своєї позиції про доведеність вини ОСОБА_3 .

Крім того в судовому засідання також було дослідженно вирок Новоукраїнського районного суду від 21.02.2020 року відповідно до якого ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України, а саме за те, що останній в першій та другій декаді березня 2019 року здійснив привласнення ввіреного йому майна (вугілля) з території АТ "Українська залізниця" регіональна філія "Одеська залізниця" служба вагонного господарства виробничого підрозділу "Ремонтне вагонне депо Помічна" (а.с.96-98 т.2)., що вказує на можливість викрадення вказаного в обвинуваченні ОСОБА_3 вугілля саме в цей період іншими особами.

Єдиним доказом, який хоч якимось чином вказує на можливу винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, є протокол проведення слідчого експерименту з підозрюваним від 30.05.2019 року за участю підозрюваного ОСОБА_3 із фототаблицею до протоколу. Проте, варто зазначити, що, із слідчого експерименту вбачається, що слідчим фактично було проведено допит обвинуваченого ОСОБА_3 та не відображено спосіб викрадення вугілля, який фактично наведено в обвинуваченні.

Окрему увагу слід звернути на той факт, що під час слідчого експерименту слідчий пропонує надати показання ОСОБА_3 з метою уточнення раніше наданих показів, тобто фактично вказана слідча дія проводиться у формі допиту.

Так, згідно ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

У постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 740/3597/17 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зробила висновок, що приписи ч. 4 ст. 95 КПК про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту.

Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту.

Легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому.

Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК.

Зважаючи на вказане, суд відкидає протокол слідчого експерименту від 30.05.2019 року та не бере його до уваги, як доказ сторони обвинувачення, при постановлені даного вироку, враховує лише показання обвинуваченого, надані ним безпосередньо в ході судового розгляду.

Інших доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України стороною обвинувачення не надано і у зв`язку з тривалим розглядом вказаної справи суд приходить до висновку, що всі можливості отримання будь-яких достовірних доказів вичерпані.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

На підставі частини 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню серед іншого подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України відповідно до ч.1 ст. 92 КПК України покладається на слідчого та прокурора.

Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно вимог ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Вимогами ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення ухвалюється судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі «Бербера, Мессеге и Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Відповідно до роз`яснень п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку", обвинувальний ухил при вирішенні питання про винуватість чи невинуватість підсудного є неприпустимим. Всі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь підсудного.

Суд вважає, що неухильне дотримання передбаченої законом процесуальної форми є неодмінною умовою повного, всебічного й об`єктивного дослідження обставин кримінального провадження, встановлення істини в справі й прийняття правильного рішення.

Статтею 368 КПК України встановлено, що суд ухвалюючи вирок, повинен вирішити низку питань, до яких зокрема, віднесені питання, чи містять діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Оцінивши в сукупності вказані обставини та докази, які покладені в основу обвинувачення, суд визнає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували вчинення саме ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і на даний час вичерпані всі можливості отримання будь-яких достовірних доказів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, ухвалюється виправдувальний вирок.

Враховуючи викладене, а також виходячи з вимог ст.62 Конституції України, за якою усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на користь обвинуваченого, суд проаналізувавши досліджені по справі докази вважає недоведеним факт вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, оскільки не встановлено достатніх, належних та допустимих доказів для доведення винуватості ОСОБА_3 та приходить до висновку, що ОСОБА_3 необхідно визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст.185 ч.1 КК України та виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку з недоведенням, що дане кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази відсутні.

Згідно зі ст.124 КПК України суд стягує судові витрати з обвинуваченого лише у разі ухвалення обвинувального вироку. Враховуючи те, що судом ухвалюється виправдувальний вирок, то витрати за проведення судової експертизи в сумі 628,04 грн. необхідно віднести на рахунок держави.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 невинуватим упред`явленомуобвинуваченні зач.1ст.185КК України, та напідставі п.2ч.1статті 373КПК України виправдати, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 .

Судові витрати за проведення експертизи в сумі 628 (шістсот двадцять вісім) грн 04 коп - віднести за рахунок Державного бюджету України.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: ОСОБА_1