Постанова

від 05.07.2022 по справі 920/528/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2022 р. Справа№ 920/528/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від прокуратури - Винник О.О.,

від позивача - не з`явився

від відповідача-1 - Мачула А.А.,

від відповідача-2 - Бонтлаб В.В.

розглянувши апеляційну скарг

Сумської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Сумської області від 18.11.2021 (повний текст рішення складено 30.11.2021)

у справі № 920/528/21 (суддя Котельницька В.Л.)

За позовом керівника Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави

в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

до:

1. Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№130)

2. Фермерського господарства "Натон"

про визнання договору недійсним та звільнення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

У 2021 році керівник Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№130) та Фермерського господарства "Натон" про:

1) визнати недійсним договір підряду №14-08/2020/Г-77 від 14.08.2020 року на виконання механізованих сільськогосподарських робіт укладений між ДП "Підприємство кримінально-виконавчої служби України (№130)" та ФГ "Натон";

2) зобов`язати ФГ "Натон" звільнити земельні ділянки загальною площею 1145 га (площею 445,2944 га з кадастровим номером 5920983200:10:001:0001, площею 5203802 га з кадастровим номером 5920983200:10:002:0001, площею 179,3254 га з кадастровим номером 5920983200:11:001:0120), що розташовані на території Дяківська сільська рада Буринського району Сумської області, на яких виконуються механізовані сільськогосподарські роботи за договором підряду №14-08/2020/Г-77 від 14.08.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір підряду №14-08/2020/Г-77 від 14.08.2020 року на виконання механізованих сільськогосподарських робіт за своїм змістом не є договором підряду (виконання робіт) чи договором про надання послуг, а за своєю правовою сутністю є договором оренди землі, який укладено з порушенням земельного законодавства - земельна ділянка передана неправомочним суб`єктом, який не наділений повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками, зокрема, передавати останні в оренду, без проведення земельних торгів.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 18.11.2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявність у спірному договорі умов про строковість, платність та виконання робіт на відповідних земельних ділянках не змінює правової природи такого договору, як договору підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт, а тому місцевий господарський суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою оспорюваний договір є саме договором підряду, а не договором оренди земельної ділянки, що свідчить про помилковість доводів прокурора щодо удаваності спірного правочину.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Сумська обласна прокуратура звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 18.11.2021 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, а висновки місцевого господарського суду не відповідають не тільки обставинам справи, але і доводам прокурора, якими обґрунтовувався позов. Зокрема скаржник зазначає, що такий обов`язковий для договорів цього виду елемент, як ціна у спірному договорі визначений з порушенням вимог Закону, оскільки вона не конкретизована щодо одиниці товару, робіт, послуг, а будь-які способи для її визначення у подальшому не передбачені. Також, прокурор звертає увагу, що оспорюваний договір не визначає результату робіт, а також не визначено права замовника на їх огляд. Крім того, скаржник звертає увагу, що під час виконання робіт за договором використані матеріали замовника, а аналіз правовідносин, які мають місце між сторонами, а також правочинів, які сторони договору зобов`язались укласти після виконання запланованих сільськогосподарський робіт, дозволяють дійти висновку, що такі правовідносини у цілому спрямовані на створення умов для використання підрядником земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності без дотримання процедури передачі земельних ділянок в оренду, оскільки умовами спірного договору передбачено, що сторони зобов`язані укласти договір купівлі-продажу біологічних активів (незавершене виробництво), які виготовлені за результатами надання послуг за цим договором, а до моменту приймання-передачі виконаних робіт підрядник залишається власником продукції, що буде одержана з матеріалу підрядника та внаслідок виконаних ним сільськогосподарських робіт. Прокурор також звертає увагу, що оплата за проведені роботи не проводилась, що в черговий раз підтверджує факт виникнення орендних відносин.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2021 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 року встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду доказів направлення іншим учасникам у справі копію апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні листом з описом вкладення.

10.01.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Сумської обласної прокуратури надійшла заява на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 року з доказами направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сумської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Сумської області від 18.11.2021 року, розгляд справи призначено на 16.02.2022 року.

26.01.2022 року відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду Сумської області надійшли матеріали справи №920/528/21.

31.01.2022 року відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№130), відповідача-1 у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу.

01.02.2022 року відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Фермерського господарства "Натон", відповідача-2 у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу та клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 року клопотання Фермерського господарства "Натон" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon" задоволено.

15.02.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№130), відповідача-1 у справі, надійшло клопотання про участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 року клопотання Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№130) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в Сумському окружному адміністративному суді задоволено.

16.02.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, позивача у справі, надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 року відкладено розгляд апеляційної скарги Сумської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Сумської області від 18.11.2021 року на 16.03.2022 року.

Судове засідання, призначене на 16.03.2022 року не відбулось у зв`язку з запровадження на території України воєнного стану

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 року розгляд апеляційної скарги Сумської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Сумської області від 18.11.2021 року призначено на 08.06.2022 року.

18.05.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№130), відповідача-1 у справі, надійшло клопотання про участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції в Сумському окружному адміністративному суді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 року клопотання Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№130) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в Сумському окружному адміністративному суді задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 року розгляд справи відкладено на 06.07.2022 року.

В судовому засіданні 06.07.2022 року прокурор надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу, представники відповідача 1 та відповідача 2 надали усні пояснення по справі, відповіли на запитання суду, просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, просив здійснювати розгляд справи без участі представника.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника позивача.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з наказом Міністерства юстиції України від 06.12.2016 року №3520/5 Державне підприємство "Підприємство Конотопського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№ 130)" перейменовано в ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№130)".

Відповідно до пунктів 2.1, 2.4, 4.1, 4.14 статуту ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№130)", затвердженого зазначеним наказом Міністерства юстиції України, підприємство утворено з метою залучення засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України, до суспільно корисної праці, забезпечення їх професійно-технічного навчання та отримання прибутку від господарської діяльності. Майно підприємства перебуває у державній власності, закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство здійснює володіння, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності згідно із законодавством.

Відповідно до державного акту на право постійного користування від 10.09.2009 року Серія ЯЯ № 288938 у постійному користуванні Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 130)" (далі - перший відповідач) перебувають земельні ділянки площею 1393,0315 га. Цільове призначення земельних ділянок - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження - Дяківська сільська рада Буринського району Сумської області, кадастрові номери земельних ділянок - 5920983200:10:001:0001 площею 547,0112 га, 5920983200:10:002:0001 площею 621,3802 га, 5920983200:09:004:0001 площею 37,8517 га, 5920983200:11:001:0120 площею 179,3254 га, 5920983200:11:001:0121 площею 7,4631 га. (т.1, а.с. 32-33).

Таким чином, зазначені вище земельні ділянки надано в постійне користування ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№130)" з метою залучення засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України до суспільно корисної праці, забезпечення їх професійно-технічного навчання та отримання прибутку від господарської діяльності.

14.08.2020 року між Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 130)" (далі - замовник, перший відповідач) та Фермерським господарством "Натон" (далі - підрядник, другий відповідач) укладено договір підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт №14-08/2020/Г-77 (далі - договір). (т.1, а.с. 34-37).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконати на земельних ділянках, що перебувають у користуванні замовника, у відповідності до умов цього Договору, сільськогосподарські роботи, які включають в себе підготовку площ та посів сільськогосподарських культур урожаю 2021 року (надалі -"Роботи") на наданих замовником сільськогосподарських полях/угіддях (що перебувають у користуванні замовника на праві постійного користування).

Пунктом 2.1. договору встановлено, що підрядник виконує механізовані сільськогосподарські роботи на наданих замовником сільськогосподарських полях/угіддях (що перебувають у користуванні замовника на праві постійного користування), які знаходяться на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області відповідно наданої замовником викопіровки полів та реєстру полів, відповідно до Додатку А, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з цього Договору, підрядник виконує замовнику наступні роботи на таких площах і в терміни: всі роботи та їх вартість вказані в Додатках, що є невід`ємною частиною даного Договору (пункт 2.2. договору).

Відповідно до п. 3.1.1. договору замовник зобов`язується своєчасно і в повному обсязі виконувати всі свої зобов`язання, передбачені цим Договором до початку польових робіт надати земельні ділянки для виконання сільськогосподарських робіт.

Згідно з п. 3.1.2. договору замовник зобов`язується до початку робіт належним чином підготувати земельні ділянки до виконання сільськогосподарських робіт, передбачених цим Договором (а саме: звільнити земельні ділянки від зайвих предметів, які заважають нормальному виконанню сільськогосподарських робіт та можуть спричинити поломку та псування сільськогосподарської техніки підрядника.

Пунктом 3.1.3. договору замовник зобов`язується протягом 10 (десяти) календарних днів, з моменту підписання цього Договору надати підрядникові площу для виконання робіт, виконання яких є предметом цього Договору.

Також пунктом 3.1.4. договору замовник зобов`язується забезпечити безперешкодний доступ техніки та працівників підрядника до площ, на яких мають виконуватися роботи за цим Договором.

Відповідно до п. 3.1.5. договору замовник зобов`язується прийняти від підрядника роботи, що виконуються згідно з цим договором.

Згідно з п. 3.1.6. договору замовник зобов`язується в передбачені цим Договором строки підписати акти виконаних робіт та повернути їх підрядникові.

Замовник зобов`язується до 01 червня 2021 року укласти з підрядником договір купівлі-продажу біологічних активів (незавершене виробництво), які виготовлені за результатами надання послуг за цим договором. (п. 3.1.7. договору).

Згідно з п. 3.2.1. договору підрядник зобов`язується своєчасно та якісно виконати сільськогосподарські роботи у терміни, які передбачені в п.2.2.цього Договору.

Відповідно до п. 3.2.2. договору підрядник зобов`язується забезпечити за рахунок власних сил, коштів та матеріалів виконання сільськогосподарських робіт, що є предметом цього Договору. Для забезпечення виконання зобов`язань за цим Договором підрядник має право залучити техніку та/або персонал сторонніх організацій.

Також, відповідно до п. 3.2.3. договору підрядник зобов`язується нести відповідальність за дотримання своїми працівниками правил протипожежної безпеки, правил техніки безпеки під час роботи на своїй техніці та правил безпеки руху.

Відповідно до п. 4.2. договору сторони домовились, що до моменту приймання - передачі виконаних робіт підрядник залишається власником продукції, що буде одержана з матеріалу та робіт підрядника у порядку статті 189 ЦК України.

Пунктом 5.1. договору сторони домовилися, що ціни за виконання підрядником робіт за цим договором вказані у додатках, які є невід`ємною частиною цього договору. На вартість робіт за цим договором може впливати зміна вартості паливо-мастильних матеріалів на ринку, норма витрат палива на одиницю роботи, зміна вартості додаткових матеріалів для забезпечення виконання робіт за цим договором. У такому разі вартість робіт підлягає коригуванню, про що складаються окремі додатки або додаткова угода до цього договору з обґрунтуванням внесених змін. У будь-якому разі, вартість фактично виконаних робіт за цим договором фіксується в актах виконаних робіт. Загальна сума даного договору визначається сукупністю додатків та/або актів виконаних робіт, які підписані у період дії цього договору.

Відповідно до п. 6.1. договору розрахунок за виконані підрядником роботи проводиться на підставі виставлених підрядником рахунків та Актів виконаних робіт, складених по кожному етапу робіт, у термін до 10 жовтня 2021 року.

Згідно з п. 6.2. договору сторони сплачують всі платежі, які передбачені цим договором, грошовими коштами в безготівковому порядку шляхом перерахування платіжними дорученнями коштів через установи банків з використанням рахунків, вказаних у кінці цього Договору.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що у випадку, якщо в сторін цього договору, на момент проведення розрахунку за цим договором, існує взаємна кредиторська заборгованість, то розрахунки за цим договором проводяться шляхом взаємозаліку однорідних грошових вимог. У випадку, якщо після проведення сторонами взаємозаліку однорідних грошових вимог, у замовника перед підрядником існує кредиторська заборгованість з оплати робіт, що виконані підрядником в результаті виконання цього договору, то така решта вартості виконаних робіт (ціни робіт) за цим договором підлягає сплаті замовником підряднику на підставі встановленого підрядником рахунку протягом 10 (десяти) календарних днів.

Відповідно до п. 7.1. договору строк виконання підрядником сільськогосподарських робіт за цим договором визначається відповідно до пункту 2.2. цього договору.

Прийомка-передача виконаних за цим договором робіт здійснюється сторонами протягом 10 календарних днів з дня закінчення виконання підрядником кожного етапу робіт шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту виконаних робіт, в якому зазначаються обсяги/кількість виконаних підрядником робіт та їх загальна вартість. Такі Акти є підставою для повного розрахунку за виконані роботи (п. 9.1. договору).

Згідно з п. 10.1. договору договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, але до моменту його повного-виконання.

Відповідно до п. 11.1. договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Пунктом 11.2. договору встановлено, що замовник не має права в односторонньому порядку відмовитися від виконання своїх обов`язків протягом дії цього договору.

Згідно з п. 11.3. договору у випадку порушення термінів розрахунку підрядник має право притримати результат виконаних робіт по цьому договору, до проведення остаточного розрахунку за цим договором.

Додатком А до договору (т.1, а.с. 38) визначено реєстр полів, що перебувають у користуванні ДП "Підприємства кримінально-виконавчої служби України (№130)" та будуть надані підрядникові для виконання робіт. До зазначеного реєстру належать наступні земельні ділянки загальна площа яких складає 1145,0000 га з наступними кадастровими номерами: 5920983200:10:001:0001 площею 445,2944 га, 5920983200:10:002:0001 площею 520,3802 га, 5920983200:11:001:0121 площею 179,3254 га.

Додатком № 1 від 14.08.2021 року (т.1, а.с. 39) до договору встановлено календарний план робіт для виконання підрядником під час проведення польових робіт під урожай 2021 року з наступною назвою робіт та датою їх виконання, а саме:

- осіннє внесення мінеральних добрив (NPK 10:26:26, 150 кг/га) у термін з 20.10.2020 року по 30.10.2020 року;

- осіння оранка - з 31.10.2020 року по 20.11.2020 року;

- боронування (закриття вологи) - з 20.03.2021 року по 30.03.2021 року;

- внесення КАС (150 кг/га) - з 10.04.2021 року по 20.04.2021 року;

- передпосівна культивація - з 05.04.2021 року по 25.04.2021 року;

- посів соняшника - з 20.04.2021 року по 30.04.2021 року;

- хімічний обробіток посівів соняшника - 10.05.2021 року по 20.05.2021 року.

З матеріалів справи вбачається, що 03.12.2020 року та 04.12.2020 року між відповідачами підписано два акти приймання-передачі засобів виробництва, за якими замовник передав, а підрядник прийняв наступні засоби виробництва для виконання умов договору №14-08/2020 підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 14 серпня 2020 року для подальшого використання у с-г роботах: Добриво азотно-фосфорно-калійне комплексне NPK 9-14-27+7 (S) по 28 т відповідно по кожному акту. (т.1, а.с. 121-122).

Також з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору другим відповідачем надано першому відповідачу відповідні послуги, що підтверджується наступними актами надання послуг:

- від 20.11.2020 року №1765 дискування ґрунту 17.11.2020 року - 20.11.2020 року на 350,92 га вартістю 294 772, 80 грн. (т.1, а.с. 116);

- від 23.11.2020 року №1766 оранка ґрунту 17.11.2020 року - 22.11.2020 року на 522,75 га вартістю 164 805, 76 грн. (т.1, а.с. 114);

- від 03.12.2020 року №1767 оранка ґрунту 02.12.2020 року - 03.12.2020 року на 123,45 га вартістю 697 871, 26 грн. (т.1, а.с. 112);

- від 07.12.2020 року №1768 внесення міндобрив 03.12.2020 року - 06.12.2020 року на 559,17 га вартістю 208 011, 24 грн. (т.1, а.с. 119).

Звертаючись з даним позовом, прокурор вказує, що спірний договір, укладений відповідачем 1 та відповідачем 2 з порушенням вимог Господарського, Цивільного і Земельного кодексів України, Закону України "Про оренду землі", приховують інший правочин - договір оренди землі, наведене свідчить про його удаваність, та є підставою для визнання такого договору недійсним в судовому порядку.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи встановила наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Колегія суддів зазначає, що системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Водночас, тлумачення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому, розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема, і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У даній справі прокурор обґрунтовує наявність «інтересів держави» у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, захист такого права. Прокурор стверджує, що у даному випадку порушуються соціальні та економічні інтереси держави, оскільки незаконна передача землі в оренду суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені у статті 14 Конституції України та статті 5 Земельного кодексу України.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, є Держгеокадастр, на нього покладено завдання розпоряджатися землями державної власності сільськогосподарського призначення у межах, визначених Земельним кодексом України.

Наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах прокурор обґрунтував бездіяльністю позивача щодо захисту належним чином інтересів держави.

Стосовно правильності визначення прокурором Головного управління Держгеокадастру у Сумській області як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, колегія суддів зазначає наступне.

Державний нагляд за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності організовує і здійснює відповідно до покладених на нього завдань Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Так, у спірних правовідносинах Головне управління Держгеокадастру у Сумській області здійснює розпорядження землями державної форми власності сільськогосподарського призначення.

При зверненні з розглядуваним позовом в обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави прокурор вказав на неналежне здійснення позивачем своїх обов`язків.

06.04.2021 року Конотопською окружною прокуратурою надіслано Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області лист №50-456вих21, в якому повідомлялось, що прокуратурою під час здійснення представницької діяльності в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що у постійному користуванні ДП "Підприємство кримінально-виконавчої служби України (№ 130)" перебувають земельні ділянки, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження - Дяківська сільська рада Буринського району Сумської області. При цьому, прокурор повідомив, що 14.08.2021 року між ДП "Підприємство кримінально-виконавчої служби України (№ 130)" та ФГ "Натон" укладено договір підряду №14-08/2020/Г-77 на виконання механізованих сільськогосподарських робіт. Вивченням вказаного договору встановлено, що фактично ДП "Підприємство кримінально-виконавчої служби України (№ 130)" передало у користування" ФГ "Натон" земельні ділянки загальною площею 1145 га, що перебувають в постійному користуванні державного підприємства. На думку прокурора, ДП "Підприємство кримінально-виконавчої служби України (№ 130)" не мало повноважень щодо укладення цивільно-правових договорів, зокрема договору підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт, щодо вказаних земельних ділянок та діяло поза межами своїх повноважень, передаючи земельні ділянки в користування. Прокурор вважає, що зазначений договір не є договором підряду, а за своєю правовою сутністю є договором оренди землі, який укладено з порушенням земельного законодавства, а саме: земельна ділянка передана неправомочним суб`єктом, який не наділений повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками, зокрема, передана останнім в оренду, без проведення земельних торгів, у зв`язку з чим має бути визнаний недійсним. Не проведення земельних торгів позбавило Державний бюджет України гарантованого доходу у вигляді реєстраційних та гарантійних внесків, визначення на конкурентних засадах найбільш високого розміру орендної плати. У зв`язку з викладеним, з метою встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру, відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор повідомив Головне управління Держгеокадастру у Сумській області про наявність підстав для захисту інтересів держави у вищевказаних правовідносинах та просив до 12.04.2021 надати відповідь чи вживалися або будуть вживатися зазначеним управлінням заходи, в тому числі в судовому порядку, щодо визнання недійсним договору підряду №14-08/202р/Г-77 на виконання механізованих сільськогосподарських робіт та звільнення ФГ "Натон" земельних ділянок державної власності. (т.1, а.с. 48-51).

13.05.2021 року Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надіслало прокуратурі лист №10-18-0.44-1975/2-21, відповідно до якого зазначило, що Управління у межах повноважень розглянуло лист прокурора та повідомляє, що Головне управління здійснює повноваження відповідно до Положення про Головне управління, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 року № 508 (у редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.20 №53) (далі - Положення). Відповідно до пункту 6 Положення, посадові особи Головного управління в межах свої повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Враховуючи вищевикладене, Головне управління не має на меті звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору підряду №14-08/2020/Г-77 на виконання механізованих сільськогосподарських робіт та зобов`язання ФГ "Натон" звільнити земельні ділянки державної власності. Водночас, Головне управління зазначило,що не заперечує щодо подачі відповідного позову Конотопською окружною прокуратурою. (т.1, а.с. 52-53).

30.04.2021 року Конотопська окружна прокуратура надіслала Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області повторний лист №50-1112вих-21, в якому додатково повідомила про наявність підстав для захисту інтересів держави у відносинах, що виникли під час користування ДП "Підприємство кримінально-виконавчої служби України (№130)" земельними ділянками, що перебувають в його постійному користуванні, та просила до 07.05.2021 року повідомити чи будуть вживатися Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області заходи, в тому числі в судовому порядку, щодо визнання недійсним договору підряду №14-08/2020/Г-77 на виконання механізованих сільськогосподарських робіт та звільнення ФГ "Натон" земельних ділянок державної власності. (т.1, а.с. 54-55).

13.05.2021 року Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надіслало прокуратурі листа №10-18-0.6-2610/2-21 в якому повторно звернуло увагу, що Головне управління не має на меті звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору підряду №14-08/2020/Г-77 на виконання механізованих сільськогосподарських робіт та зобов`язання ФГ "Натон" та звільнення земельних ділянок державної власності, а також не заперечує щодо подачі відповідного позову Конотопською окружною прокуратурою. (т.1, а.с. 56).

Із цього приводу колегія суддів дійшла висновку про доведення прокурором нездійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, з огляду на таке.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманими від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

У частині 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки:

«Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим».

Керуючись частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Конотопською окружною прокуратурою, на адресу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, надіслано лист №50-1374вих-21 від 14.05.2021 року щодо наявності підстав для вжиття заходів реагування за фактом укладення між ДП "Підприємство кримінально-виконавчої служби України (№ 130)" та ФГ "Натон" договору підряду №14-08/2020/Г-77 від 14.08.2021 року. (т.1, а.с. 79).

Недотримання норм законодавства при укладенні господарського-правових договорів, однією із сторін яких є державне підприємство, свідчить про порушення інтересів держави, що потребують захисту в установленому порядку.

У зв`язку з такими обставинами, реалізуючи конституційну функцію, прокуратура звернулась до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, який незважаючи на очевидний характер порушень, будучи належним чином повідомленим про їх існування, захист прав і законних інтересів держави не здійснив. Така бездіяльність уповноваженого органу стала підставою для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави у суді в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.

Отже, судом першої інстанції належним чином досліджено та перевірено наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави саме в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, як органу, уповноваженого державою на здійснення відповідних функції у спірних відносинах.

Звертаючись з позовом про визнання недійсними договорів, позивач згідно з вимогами статей 13, 74 ГПК України повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для задоволення відповідного позову.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якими: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, згідно з якою господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, є удаваним. Водночас, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили (стаття 235 Цивільного кодексу України).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що за удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Отже, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. Відповідні висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №916/933/17, від 08.09.2021 у справі №915/857/20.

Колегія суддів зазначає, що виходячи з умов спірного правочину, (п. 1.1.) замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконати на земельних ділянках, що перебувають у користуванні замовника, у відповідності до умов цього договору, сільськогосподарські роботи, які включають в себе підготовку площ та посів сільськогосподарських культур урожаю 2021 року (надалі -"Роботи") на наданих замовником сільськогосподарських полях/угіддях (що перебувають у користуванні замовника на праві постійного користування).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому зміст оспорюваного правочину та його правова природа не залежать від його назви. Відтак, при наданні правової оцінки оспорюваних правочинів та правовідносин оренди землі слід провесні порівняння їх основних ознак.

Статтею 837 ЦК України передбачено, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

У свою чергу відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

Таким чином, на відміну від договору підряду, за яким підрядник за завданням замовника виключно зобов`язаний виконати певну роботу, за що отримує винагороду та не має підстав і мотивів сподіватися на отримання іншого прибутку чи права власності на продукцію, отриману в результаті такої діяльності, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою з використанням властивостей та вилучення внаслідок такого користування властивостей землі та продукції/доходів від такої діяльності.

Колегія суддів зазначає, що оскаржуваний правочин за своєю суттю та змістом становить послідовні етапи вирощування сільськогосподарської продукції, який починається від боронування, внесення мінеральних добрив і закінчується збором урожаю та розпорядження ним.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що підрядник виконує механізовані сільськогосподарські роботи на наданих замовником сільськогосподарських полях/угіддях (що перебувають у користуванні замовника на праві постійного користування), які знаходяться на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області відповідно наданої замовником викопіровки полів та реєстру полів, відповідно до Додатку А, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Додатком А до договору (т.1, а.с. 38) визначено реєстр полів, що перебувають у користуванні ДП "Підприємства кримінально-виконавчої служби України (№130)" та будуть надані підрядникові для виконання робіт. До зазначеного реєстру належать наступні земельні ділянки загальна площа яких складає 1145,0000 га з наступними кадастровими номерами: 5920983200:10:001:0001 площею 445,2944 га, 5920983200:10:002:0001 площею 520,3802 га, 5920983200:11:001:0121 площею 179,3254 га.

За оспорюваними правочином, як вже було вище зазначено, другим відповідачем надано першому відповідачу відповідні послуги, що підтверджується наступними актами надання послуг:

- від 20.11.2020 року №1765 дискування ґрунту 17.11.2020 року - 20.11.2020 року на 350,92 га вартістю 294 772, 80 грн. (т.1, а.с. 116);

- від 23.11.2020 року №1766 оранка ґрунту 17.11.2020 року - 22.11.2020 року на 522,75 га вартістю 164 805, 76 грн. (т.1, а.с. 114);

- від 03.12.2020 року №1767 оранка ґрунту 02.12.2020 року - 03.12.2020 року на 123,45 га вартістю 697 871, 26 грн. (т.1, а.с. 112);

- від 07.12.2020 року №1768 внесення міндобрив 03.12.2020 року - 06.12.2020 року на 559,17 га вартістю 208 011, 24 грн. (т.1, а.с. 119).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3.1.7. договору замовник зобов`язується до 01 червня 2021 року укласти з підрядником договір купівлі-продажу біологічних активів (незавершене виробництво), які виготовлені за результатами надання послуг за цим договором.

При цьому, біологічні активи це тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.

Крім того, відповідно до п. 4.2. договору сторони домовились, що до моменту приймання - передачі виконаних робіт підрядник залишається власником продукції, що буде одержана з матеріалу та робіт підрядника у порядку статті 189 ЦК України.

Тобто, умовами спірного договору передбачено, що відповідач 1 зобов`язаний продати відповідачу сільськогосподарську продукцію, яка буде вирощена на вказаній земельній ділянці.

При цьому, умовами пункту 6.1. договору передбачено, що розрахунок за виконані підрядником роботи проводиться на підставі виставлених підрядником рахунків та Актів виконаних робіт, складених по кожному етапу робіт, у термін до 10 жовтня 2021 року.

Отже, розрахунок відповідно до умов спірного договору повинен бути здійснений вже після того, як між сторонами буде укладений договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції. (01.06.2021 року, п. 3.1.7. договору).

В той же час, пунктом 6.3. договору сторони передбачили, що в разі, якщо в сторін цього договору, на момент проведення розрахунку за цим договором, існує взаємна кредиторська заборгованість (така заборгованість може бути створена за рахунок зобов`язань сторін по укладанню договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції), то розрахунки за цим договором проводяться шляхом взаємозаліку однорідних грошових вимог.

Тобто, з аналізу вказаних умов, виходить, що сторонами спірного правочину умисно передбачено такі умови, які призведуть до взаємної кредиторської заборгованості, при наявності, якої відповідач 1 повинен буде передати відповідачу 2 сільськогосподарську продукцію безкоштовно.

Таким чином, за результатами вивчення змісту договору підряду №14-082020/Г-77 від 14.08.2020 року на виконання механізованих сільськогосподарських робіт, слід дійти висновку, що саме Фермерське господарство "Натон" здійснювало повний цикл обробітку землі, яка перебуває у постійному користуванні Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№130).

Отже, зміст вказаного правочину у сукупності свідчить, що фактичним користувачем земельних ділянок, які знаходяться на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області, є Фермерське господарство "Натон", незважаючи на те, що вони перебувають у постійному користуванні державного підприємства.

Крім цього, саме Фермерське господарство "Натон" є набувачем урожаю, отриманого з цих земель за результатами такого обробітку, - що згідно положень Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» характеризує Фермерське господарство "Натон" саме як орендаря.

Колегія суддів також звертає увагу, що за змістом п. п. 3.1.2., 3.1.3., 3.1.4. договору підряду Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№130) зобов`язане надати підряднику земельні ділянки належним чином підготовлені до виконання сільськогосподарських робіт.

Тобто, всі дії державного підприємства фактично зводяться до передачі у користування земельної ділянки.

При цьому, колегія суддів повторює, що з аналізу умов спірного договору вбачається умисне створення взаємної кредиторської заборгованості (п. 3.1.7. договору - обов`язок державного підприємства укласти договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції) задля передачі виключно Фермерському господарству «Натон» вирощеної сільської господарської продукції (п. 6.3. договору).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що визначення дійсного власника майбутнього врожаю вже на час укладення договору №14-08/2020/Г-77 підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 14.08.2020 року, яким визначено Фермерське господарство «Натон», що здійснює повний цикл обробітку земельних ділянок та догляду за сільськогосподарськими культурами, свідчить про виникнення між сторонами орендних правовідносин, що відповідає положенням ст. ст. 15, 25 Закону України «Про оренду землі», Земельного кодексу України та ст. 775 ЦК України, а відтак і повинні регулюватися вказаними нормативними актами.

Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до ч. 1, ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що сторонами у спірному договорі підряду не встановлено чіткої можливості замовника огляду робіт на предмет наявності недоліків, що не гарантує отримання замовником належного результату робіт, що в свою чергу говорить про відсутність намірів у державного підприємства щодо отримання якісного результату робіт.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що договір підряду є відплатним договором, одним із обов`язкових елементів якого є ціна.

Відповідно до ч.1, ч. 2, ст. 189 Господарського кодексу України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Пунктом 5.1. договору сторони домовилися, що ціни за виконання підрядником робіт за цим договором вказані у додатках, які є невід`ємною частиною цього договору. На вартість робіт за цим договором може впливати зміна вартості паливо-мастильних матеріалів на ринку, норма витрат палива на одиницю роботи, зміна вартості додаткових матеріалів для забезпечення виконання робіт за цим договором. У такому разі вартість робіт підлягає коригуванню, про що складаються окремі додатки або додаткова угода до цього договору з обґрунтуванням внесених змін. У будь-якому разі, вартість фактично виконаних робіт за цим договором фіксується в актах виконаних робіт. Загальна сума даного договору визначається сукупністю додатків та/або актів виконаних робіт, які підписані у період дії цього договору.

Колегія суддів зазначає, що з аналізу умов договору вбачається, що при його укладенні сторонами всупереч вимог законодавства не визначено вартість конкретних обсягів робіт, які будуть виконуватись.

При цьому, як вже було вище встановлено, що сторони обумовили в договорі такі умови за яких державне підприємство по суті розраховується за роботи сільськогосподарською продукцією, яка буде зібрана на земельних ділянках, яка перебувають у постійному користуванні підприємства та фактично передана ФГ «Натон» для ведення сільськогосподарської діяльності.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що сторонами не було визначено такого обов`язкового для договору підряду виду елементу, як ціна.

Крім того, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів оплати наданих так званих підрядних послуг.

Таким чином, використання земельних ділянок на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області, які належать відповідачу-1 на праві постійного користування відповідно до Державних актів на право постійного користування землею , здійснює безпосередньо відповідач-2 з метою отримання прибутку за результатами обробітку землі, що знаходиться у постійному користуванні відповідача-1, та вирощування сільгосппродукції.

Відтак, надаючи оцінку предмету та умовам спірного договору, дослідивши його правову природу, колегія суддів дійшла висновку про те, що названий договір містить усі загальні ознаки, притаманні договору оренди земельної ділянки.

Тобто, спірний договір підряду відноситься до удаваних правочинів, оскільки насправді виражає волю його сторін на укладення саме договору оренди землі.

Як уже зазначалося, встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини 2 статті 235 Цивільного кодексу України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з частиною 8 статті 93 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.

Згідно з частиною 1 статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Згідно частини 4 статті 4 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Частиною 8 статті 93 Земельного кодексу України передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку в оренду, тобто, розпоряджатися нею, у тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій.

Аналогічний правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №915/166/17, від 17.01.2019 року у справі №923/241/18, від 21.05.2019 року у справі №925/550/18, від 19.06.2019 року у справі №920/22/18, 19.08.2020 року у справі №915/1302/19.

Таким чином, земельним законодавством не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування, оскільки таким правом наділений лише власник землі або уповноважена ним особа.

За умовами спірного договору відповідач-1 фактично передав земельні ділянки в користування відповідачу-2, при цьому не будучи її власником та не будучи наділеним правами та повноваженнями на передачу земельних ділянок в користування третім особам.

Таким чином, сторонами не було дотримано встановленого нормами земельного законодавства порядку передачі в користування (оренду) земельних ділянок, а тому наявні передбачені статтею 215 Цивільного кодексу України підстави для визнання недійсними оспорюваного договору.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, шляхом визнання угоди недійсною.

Внаслідок недійсності спірного договору відсутні правові підстави у другого відповідача - Фермерського господарства «Натон» для користування земельними ділянками, що обробляються за цим договором, відтак, відповідно до ст.152 Земельного кодексу України товариство зобов`язане їх звільнити.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції мало місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, тому рішення господарського суду Сумської області від 18.11.2021 року у справі №920/528/21 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, скарга Сумської обласної прокуратури підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сумської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Сумської області від 18.11.2021 року у справі №920/582/21 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 18.11.2021 року у справі №920/582/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким:

« 1. Позовні вимоги задовольнити повістю.

2. Визнати недійним договір підряду №14-08/2020/Г-77 від 14.08.2020 року на виконання механізованих сільськогосподарських робіт укладений між Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№130) та Фермерським господарством "Натон".

3. Зобов`язати Фермерське господарство "Натон" звільнити земельні ділянки загальною площею 1145 га (площею 445,2944 га з кадастровим номером 5920983200:10:001:0001, площею 5203802 га з кадастровим номером 5920983200:10:002:0001, площею 179,3254 га з кадастровим номером 5920983200:11:001:0120), що розташовані на території Дяківська сільська рада Буринського району Сумської області, на яких виконуються механізовані сільськогосподарські роботи за договором підряду №14-08/2020/Г-77 від 14.08.2020 року.

4. Стягнути з Фермерського господарства "Натон" (42324, Сумська обл., Сумський район, с. Постольне, вул. Центральна, 89, код ЄДРПОУ 34878603) на користь Сумської обласної прокуратури (40000, Сумська обл., м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33, код ЄДРПОУ 03527891, розрахунковий рахунок №UA598201720343120001000002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят гривень) 00 коп.

5. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№130) (41600, Сумська обл., м. Конотоп, вул. Батуринська, 2, код ЄДРПОУ 08680787) на користь Сумської обласної прокуратури (40000, Сумська обл., м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33, код ЄДРПОУ 03527891, розрахунковий рахунок №UA598201720343120001000002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят гривень) 00 коп.».

3. Стягнути з Фермерського господарства "Натон" (42324, Сумська обл., Сумський район, с. Постольне, вул. Центральна, 89, код ЄДРПОУ 34878603) на користь Сумської обласної прокуратури (40000, Сумська обл., м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33, код ЄДРПОУ 03527891, розрахунковий рахунок №UA598201720343120001000002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 405 (три тисячі чотириста п`ять гривень) 00 коп.

4. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№130) (41600, Сумська обл., м. Конотоп, вул. Батуринська, 2, код ЄДРПОУ 08680787) на користь Сумської обласної прокуратури (40000, Сумська обл., м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33, код ЄДРПОУ 03527891, розрахунковий рахунок №UA598201720343120001000002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 405 (три тисячі чотириста п`ять гривень) 00 коп.

5. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Сумської області.

6. Повернути до Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/582/21.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.07.2022 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз