Рішення

від 04.07.2022 по справі 922/4705/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2022м. ХарківСправа № 922/4705/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Погореловій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" (65496, Одеська область, Овідопопольський район, селищна рада Таїровська, вул. Стара Люстдорфська дорога,20Б) до Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (63501, Харківська область, м.Чугуїв, Мікрорайон Авіатор) про стягнення коштів. за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Державне підприємство "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (далі - відповідач), у якому просив суд стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЧУГУЇВСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ РЕМОНТНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 08305644, місцезнаходження: 63501, Харківська обл місто Чугуїв, Мікрорайон Авіатор) накористьТОВАРИСТВАЗ ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНАКОМПАНІЯ«УНІТЕХ» (код ЄДРПОУ 37350199, місцезнаходження: 65496, Одеська обл., Овідіопольський район, селищна рада Таїровська, вул. Стара Люстдорфська дорога, 20Б) заборгованість з оплати поставленого товару в сумі 601 128,00 грн., пені в сумі 6 011,28 грн., всього 607 139.28 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 9 107,09 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором від 16.09.2020 №УН 21/10-19 від 21.10.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 922/4705/21, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін на 22 грудня 2021 року. о 12:00

В судовому засіданні 22.12.2021 постановлено протокольну ухвалу, якою відкладено підготовче засідання до 18.01.2022 об 11:30 год.

23.12.2021 року від Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" , через канцелярію суду (вх.№30315) надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує на те, що відповідач з 11.10.2021 перебуває у процедурі припинення, кредиторські вимоги позивачем мають заявлятися до ліквідаційної комісії для включення їх до ліквідаційного балансу, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову, звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії (юридичної особи в особі ліквідаційної комісії), як зазначено у частині третій статті 112 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу.

Обраний у даному випадку позивачем спосіб захисту прав та законних інтересів призведе до порушення встановленої статтею 112 ЦК України процедури заявлення та задоволення кредиторських вимог у процедурі ліквідації. Відтак, на думку відповідача, невірно обраний позивачем спосіб захисту є підставою для відмови у позові.

10.01.2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Унітех", через канцелярію суду (вх.№261) надійшла відповідь на відзив, в якому представник позивача вказує на те, що відповідач - ДП «ЧАРЗ» за рішенням його власника - ДК «Укроборонпром» з 11.10.2021 знаходиться в стані припинення шляхом перетворення. Встановлений строк заявлення вимог кредиторами - 11.12.2021.

Позивач 30.11.2021 заявою, вих. №634/11-21, звернувся до Голови комісії з припинення ДП «ЧАРЗ» з вимогою про включення грошових вимог кредитора, в тому числі вимог за договором №УН21/10-19 від 21.10.2019 в сумі 601 128,00 грн. основного боргу, 6 011,28 грн. пені, 9 107,09 грн. судового збору, а всього в сумі 616 246,37 грн. (які є предметом розгляду даної справи №922/4705/21), до реєстру вимог кредиторів ДП «ЧАРЗ» та до передавального акту.

Заява надіслана відповідачу рекомендованим повідомленням з описом вкладення 01.12.2021. Вже 04.12.2021 (за даними трекінгу, https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) заява знаходилась у точці видачі, однак відповідач, відмовлявся отримати заяву до 14.12.2021, тобто навмисно після 11.12.2021 - строку заявлення вимог кредиторами.

Жодної відповіді на заяву позивач від комісії з припинення ДП «ЧАРЗ» до цього часу не отримав.

За відкритими даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person) відповідач на даний час знаходиться в стані припинення, запису про припинення не внесено, строк розгляду вимог кредиторів до 11.12.2021 до цього часу не змінився.

Отже, як вказує представник позивача, відповідач є правоздатною і дієздатною юридичною особою, зобов`язання якої не припинилися та не перейшли до правонаступника внаслідок прийняття рішення про її припинення, позаяк перебування юридичної особи у стані припинення з урахуванням приписів статей 509-601, 604-609 ЦК України не є підставою для припинення зобов`язання. Це узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 917/462/20.

Протокольною ухвалою суду від 18.01.2022, на підставі ст. 42, ст. 183, ст. 232 ГПК України, відкладено підготовче засідання на 09.02.2022 о(б) 11:00 год.

Протокольною ухвалою від 09.02.2022 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на "23" лютого 2022 р. о(б) 12:30.

Протокольною ухвалою від 23.02.2022 року, оголошено перерву в судовому засіданні на підставі ч.2 ст.216 ГПК України на 16.03.22 року на 10 год 30 хв.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, тобто до 26 березня 2022 року. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб.

16 березня 2022 року судове засідання у справі № 922/4705/21 не відбулось у зв`язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова ворожими військами та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи.

Ухвалою Господарського суду від 25.04.2022 року, відкладено розгляд справи № 922/4705/21, запропоновано усім учасникам справи, виходячи з поточної ситуації, разом з заявами по суті справи направити в суд і іншим учасникам справи свої пропозиції щодо дати призначення судового засідання та можливості їх участі у розгляді справи в режимі відеоконференції.

"14" червня 2022 р. від представника ТОВ ВКК Унітех на електронну пошту суду надійшло клопотання про призначення справи до розгляду, обгрунтовуючи вищеозначене клопотання позивач вказує на те, що 23 лютого 2022 року відкрито судове засідання та почато розгляд справи №922/4705/21 по суті (ст.210 ГПК України), суд заслухав вступне слово позивача (ст.208 ГПК України), з`ясував обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог (ст.209 ГПК України), дослідив докази, у тому числі оригінали первинних документів (ст.210 ГПК України), закінчив з`ясування обставин та їх перевірку доказами (ст.217 ГПК України).

28 лютого 2022 року ТОВ «ВКК «Унітех» електронними засобами зв`язку з використанням кваліфікованого електронного підпису направило до Господарського суду Харківської області заяву про розгляд справи за відсутністю позивача.

Судове засідання, призначене на 16 березня 2022 року, не відбулося в зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, у зв`язку із чим просить суд призначити справу №922/4705/22 до розгляду ( з урахуванням заяви позивач від 28 лютого 2022 року про розгляд справи за відсутністю позивача).

Ухвалою Господарського суду від 17.06.2022 року, призначено розгляд справи №922/4705/21 по суті на "05" липня 2022 р. о11:00 .

Представник позивача у судове засідання не з`явився.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, ухвала суду від 17.06.2022 року була повернута за зворотною адресою без вручення, що підтверджується інформацією з офіційного сайту "Укрпошта".

Одночасно, суд зазначає, що ухвали суду надсилались на адресу, що зазначена у позовній заяві та відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступ до яких є відкритим), а саме місцезнаходженням юридичної особи Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (63501, Харківська область, м. Чугуїв, Мікрорайон Авіатор)

Згідно з ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (63501, Харківська область, м. Чугуїв, Мікрорайон Авіатор)місцезнаходження не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності прокладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку із її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (Аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).

Згідно з ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. В єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу як місцезнаходження юридичної особи (ч. 2. ст. 9). Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч.1 ст. 10). В силу ст. 11 цього Закону, відомості що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів (в мережі «Інтернет»).

Відтак, у разі, коли місцезнаходження юридичної особи (фізичної особи-підприємця) - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. В матеріалах справи відсутні повідомлення та докази зміни місцезнаходження відповідача станом на дату прийняття рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду зазначеної справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи, суд установив таке.

Між позивачем та відповідачем існують майново-господарські зобов`язання, зокрема за договором №УН 21/10-19 від 21.10.2019р.

За умовами Договору № УН 21/10 -19 від 21.10.2019р. постачальник (позивач) зобов`язався поставити покупцю (відповідачу) товар згідно Специфікації, а покупець зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору).

Покупець здійснює оплату 100% вартості товару в термін 30 банківських днів після отримання товару та проходження вхідного контролю (п.5.1 договору). Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника (п.5.2 договору).

Даний договір є чинним з моменту його підписання сторонами іі діє до виконання сторонами своїх зобов`язань (п.6.1 договору).

Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п.10.1 договору).

За вказаним договором позивачем поставлений та відповідачем отриманий товар всього на суму 601 128,00 грн., у т.ч. ПДВ, без претензій (рекламацій) щодо кількості та якості.

За рахунком на оплату від 21.10.2019р. №338, видатковою накладною від 28.10.2019р. №388, експрес-накладної від 29.10.2019р. №59000458352017, довіреністю на отримання ТМЦ від 28.10.2019р. №665 відповідачем отриманий товар на суму 601 128,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Відповідно до умов договору №УН 21/10-19 від 21.10.2019р. та відповідно до ст.222 ГК України позивач 01.02.2021р. звернувся до відповідача з відповідною претензією-вимогою вих.№50/02-21 про сплату заборгованості за поставлений товар, в якій вимагав у строк до 10.02.2021р. виконати належним чином зобов`язання за договором та перерахувати на рахунок позивача заборгованість на загальну суму 607 139,28 грн..

Претензія від 01.02.2021р. була отримана відповідачем 04.02.2021р..

Листом від 12.04.2021р., вих.№386, відповідач повністю визнав заборгованість за поставлений товар в сумі 601 128,00 грн. основного боргу та пені в сумі 6 011,28 грн., проте посилаючись на брак коштів та негативні економічні і політичні явища просив відстрочити оплату. При цьому, ніякого строку та порядку погашення боргу відповідач не запропонував.

Позивач звернувся з позовом до господарського суду, в якому наголошує про те, що відповідач в порушення умов договору, розрахунок за поставлену продукцію не здійснив по сьогоднішній день.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст.193 ГК України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ч.І ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За положеннями ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За положеннями ч.ч.1,2ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передатиу встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу згідно ст.655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.І ст.664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно ч.І ст.691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За положеннями ч.ч.І-З ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач доказів належного виконання умов за Договором від 16.09.2020 №УН 21/10-19 від 21.10.2019 року в частині своєчасного і повного розрахунку за товар суду не надав, так само і не надав свого контррозрахунку суми заборгованості, заявленої до стягнення.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" в розмірі 601128,00 грн. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором від 16.09.2020 №УН 21/10-19 від 21.10.2019 року підтверджено матеріалами справи.

При порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику, за вимогою останнього, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення, але не більше 1 % від вартості товару (п.8.3 договору).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Так, відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України та частини 1 статті 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом частин 4 і 6 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, вимога про стягнення пені в сумі 6 011,28 грн., нарахованої за загальний період з 10.12.2019 по 10.12.2020, у зв`язку із порушенням грошового зобов`язання пред`явлена позивачем до стягнення правомірно і обґрунтовано.

Стовно доводів відповідача про те, що позивачем невірно обраний позивачем спосіб захисту та є підставою для відмови у позові, судом ці доводи відхиляються, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 104 ЦК України однією із форм припинення юридичної особи є її ліквідація. Юридична особа є такою, що припинилася з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про її припинення.

Статтею 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно зі ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Частиною 8 ст. 111 ЦК України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 105 ЦК України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Разом з тим, в силу положень ч. 4 ст. 112 ЦК України вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Таким чином, несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог і чинним цивільним законодавством встановлено особливий порядок їх можливого задоволення. В свою чергу, вимоги, які виникли після прийняття рішення про ліквідацію та здійснення відповідної публікації, є зобов`язаннями ліквідаційної маси та можуть бути заявлені до відповідача протягом усієї ліквідаційної процедури.

При цьому, сам по собі сплив граничного строку для заявлення кредиторами вимог до боржника не породжує невірне обрання кредитором такого способу захисту своїх прав як визнання кредиторських вимог.

В протилежному випадку, відмова у визнанні кредиторських вимог позивача виключно з мотивів їх несвоєчасного заявлення, в силу приписів ч. 5 ЦК України, означало б автоматичне погашення цих вимог без надання їм правової оцінки на предмет обґрунтованості, що є неприпустимим.

Вказана правова позиці суду узгоджується з правовою позицією викладеною у Постанові Верховного Суду від 29.09.2020 по справі №908/2337/19 .

У зв`язку з цим, спірні вимоги кредитора підлягають розгляду судом по суті та підставою для відмови у визнанні цих вимог може бути їх необґрунтованість.

Знаходження Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" в стані припинення не виключають можливість стягнення заборгованості безпосередньо з самої особи в судовому порядку.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволено повністю.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЧУГУЇВСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ РЕМОНТНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 08305644, місцезнаходження: 63501, Харківська обл місто Чугуїв, Мікрорайон Авіатор) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНАКОМПАНІЯ «УНІТЕХ» (код ЄДРПОУ 37350199, місцезнаходження: 65496, Одеська обл., Овідіопольський район, селищна рада Таїровська, вул. Стара Люстдорфська дорога, 20Б) заборгованість з оплати поставленого товару в сумі 601 128,00 грн., пені в сумі 6 011,28 грн., всього 607 139.28 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 9 107,09 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ «УНІТЕХ» (код ЄДРПОУ 37350199, місцезнаходження: 65496, Одеська обл., Овідіопольський район, селищна рада Таїровська, вул. Стара Люстдорфська дорога, 20Б).

Відповідач -ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЧУГУЇВСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ РЕМОНТНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 08305644, місцезнаходження: 63501, Харківська обл місто Чугуїв, Мікрорайон Авіатор).

Повне рішення складено "06" липня 2022 р.

СуддяО.О. Присяжнюк