Ухвала

від 24.09.2024 по справі 922/4705/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"24" вересня 2024 р. м. ХарківСправа № 922/4705/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі Тонкій Є.М.

за участю представників:

стягувача -Полілової С.І. (в режимі відеоконференції, ордер серії ВН№1230857 від 07.03.2023 року),

боржника - не з`явився,

представника Чугуївського ВДВС - не з`явився

розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" на рішення державного виконавця (Документ сформований в системі "Електронний суд" 09.09.2024) у справі

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" (65496, Одеська область, Овідопопольський район, селищна рада Таїровська, вул. Стара Люстдорфська дорога, 20Б)

до Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (63501, Харківська область, м.Чугуїв, Мікрорайон Авіатор)

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (далі - відповідач), у якому просив суд стягнутизДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЧУГУЇВСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ РЕМОНТНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 08305644, місцезнаходження: 63501, Харківська обл., місто Чугуїв, Мікрорайон Авіатор) накористьТОВАРИСТВАЗ ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНАКОМПАНІЯ«УНІТЕХ» (код ЄДРПОУ 37350199, місцезнаходження: 65496, Одеська обл., Овідіопольський район, селищна рада Таїровська, вул. Стара Люстдорфська дорога, 20Б)заборгованістьзоплатипоставленого товарув сумі601 128,00грн., пенюв сумі6011,28грн., всього 607 139,28грн., а також витрати посплатісудовогозбору в сумі 9 107,09 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором від 16.09.2020 №УН 21/10-19 від 21.10.2019 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.07.2022 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЧУГУЇВСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ РЕМОНТНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 08305644, місцезнаходження: 63501, Харківська обл., місто Чугуїв, Мікрорайон Авіатор) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ «УНІТЕХ» (код ЄДРПОУ 37350199, місцезнаходження: 65496, Одеська обл., Овідіопольський район, селищна рада Таїровська, вул. Стара Люстдорфська дорога, 20Б) заборгованістьз оплати поставленого товарувсумі601 128,00 грн.,пеню в сумі6 011,28 грн., всього 607 139,28грн.,а такожвитрати по сплаті судового збору в сумі 9 107,09грн.

10.09.2024 від представника стягувача через систему "Електронний суд" надішла скарга на рішення державного виконавця (Документ сформований в системі «Електронний суд» 09.09.2024), в якій представника стягувача просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність в.о. начальника Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Корольової Анастасії Сергіївни в межах ВП №71758095, приєднаного до ЗВП №67988513, щодо невиконання приписів ч.2 ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» під час примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі №922/4705/21 від 26.08.2022р.

Зобов`язати в.о. начальника Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Корольову Анастасію Сергіївну підготувати та направити до Державної казначейської служби України документи та відомості, що необхідні для перерахування стягувачу (ТОВ «ВКК «УНІТЕХ», код ЄДРПОУ 37350199) коштів відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» на виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі №922/4705/21 від 26.08.2022р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.09.2024 прийнято скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" на рішення державного виконавця (Документ сформований в системі "Електронний суд" 09.09.2024) до розгляду. Розгляд призначено на "24" вересня 2024 р. о(об) 12:30.

Від представника Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України через систему "Електронний суд" та на електронну пошту суду 20.09.2024 надійшли клопотання (вх.№ 23719/24, 237434/24) про перенесення розгляду скарги та надання часу з метою ознайомлення зі скаргою для надання відзиву на скаргу, виготовлення копій матеріалів виконавчого провадження для долучення до матеріалів справи та належного представництва інтересів в судовому засіданні.

Крім того, 20.09.2024 від представника Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України через систему "Електронний суд" та на електронну пошту суду надійшли клопотання (вх.№ 23723/24, 23744/24), в яких представник виконавчої служби просить суд зобов`язати ТОВ "ВКК "УНІТЕХ" надати до відділу копію скарги з метою належного представництва інтересів в судовому засіданні та направлення відзиву на скаргу.

Розглянувши вищевказані клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Статтею 42 ГПК України визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Дослідивши скаргу та додані до неї документи, суд встановив, що матеріали скарги містять квитанцію № 1653212 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, яка підтверджує доставку скарги та доданих документів до електронного кабінету Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Відтак Чугуївський відділ державної виконавчої служби отримав скаргу 09.09.2024 та мав можливість ознайомитися з нею та письмово викласти свою позицію.

Крім того, суд звертає увагу, що статтею 342 Господарського процесуального кодексу України встановлено строк розгляду скарги - 10 днів.

Враховуючи викладене та сплив встановленого законом для розгляду скарги строку, суд відмовляє в клопотаннях Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про перенесення розгляду скарги та про зобов`язання ТОВ "ВКК "УНІТЕХ" надати до відділу копію скарги.

У судовому засіданні 24.09.22024 представник стягувача підтривас скаргу та просив суд її задовольнити.

Представник боржника у судове засідання, призначене 24.09.2024 о 12:30, не з`явився.

Чугуївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України свого представника у судове засідання, призначене для розгляду скарги, не направив.

Відповідно до ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

24.09.2024 після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" на рішення державного виконавця (Документ сформований в системі "Електронний суд" 09.09.2024), заслухавши представника стягувача, судом встановлено та враховано таке.

Згідно зі статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Як вбачається із матеріалів скарги, 08.05.2023 Чугуївським відділом державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (надалі Чугуївський ВДВС) відкрито виконавче провадження №71758095 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 05.08.2021 у справі №922/4705/21.

Одночасно з відкриттям виконавчого провадження державним виконавцем Чугуївського ВДВС винесені постанови про стягнення витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про арешт коштів боржника.

08.05.2023 виконавче провадження №71758095 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 67988513.

Як повідомляє стягувач, на час відкриття виконавчого провадження №71758095 стосовно боржника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань існував запис про внесення рішення засновника щодо припинення ДП «ЧАРЗ» (боржника) в результаті його реорганізації. Тип реорганізації перетворення.

Згідно відомостей ЄДРЮОФОП з 23.05.2024 боржник в стані припинення не перебуває, в.о. директора ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» призначено Ткачова О.Г.

08.02.2024 стягувач звернувся до начальника Чугуївського ВДВС із клопотанням про підготовку та направлення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документів та відомостей, що необхідні для перерахування стягувачу коштів відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Листом за вих.№ 8094 від 26.02.2024 в.о. начальника Чугуївського ВДВС Корольова А.С. повідомила стягувача про те, що:

- боржник знаходиться в стані ліквідації;

- законодавство України не містить будь-яких обмежень щодо строку перебування юридичної особи у стані ліквідації, вимог щодо ліквідатора, та, фактично допускає погашення заборгованості без фактичної її сплати;

- виконавчі дії тривають та направлені запити щодо встановлення етапу ліквідації;

- відсутні підстави для повернення виконавчих документів стягувачу та надіслання виконавчих документів до Державної казначейської служби України.

05.06.2024 стягувач повторно звернувся до в.о. начальника Чугуївського ВДВС з клопотання про підготовку та направлення до Державної казначейської служби України документів та відомостей, що необхідні для перерахування стягувачу коштів відповідно до ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» на виконання наказу у справі №922/4705/21. Копію цього клопотання було направлено до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Як вбачається відповіді за вих.№ 23526 від 09.07.2024, державним виконавцем 18.06.2024 направлено запит до АТ «Укроборонпром» щодо наявності майна, що належить ДП «ЧАРЗ» та на яке можливо звернути стягнення.

Крім того, Чугуївський ВДВС 09.07.2024 звернувся до відомостей ЄДРЮОФОП та встановив, що боржник в стані припинення вже не перебуває.

В АСВП у виконавчому провадженні № 71758095 розміщено відповідь АТ «Укроборонпром» від 25.06.2024 за вих.№ UOP 4.5-5494 з повідомленням про відкриті банківські рахунки боржника та з підтвердженням, що боржник не включений до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану відповідно до п.10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».

Також в АСВП у виконавчому провадженні № 71758095 розміщено відомості про нерухоме державне майно, яке знаходиться на балансі боржника станом на 01.04.2024.

В зв`язку з отриманою від АТ «Укроборонпром» відповіддю щодо наявного у боржника майна в.о. начальника Чугуївського ВДВС зробив висновок про відсутність підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. 2-4, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та надіслання виконавчих документів до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Не погодившись з позицією Чугуївського ВДВС, стягувач 26.07.2024 звернувся до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій просив визнати протиправною бездіяльність в.о. начальника Чугуївського ВДВС щодо невиконання приписів ч. 2 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та зобов`язати в.о. начальника Чугуївського ВДВС підготувати та направити до Державної казначейської служби України документи та відомості, що необхідні для перерахування стягувачу коштів відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» на виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/4705/21.

Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України 29.08.2024 надано відповідь на скаргу від вих.№ 40169/38505-1-24/15.6, в якій підтверджено наявність у боржника рахунків, рухомого та нерухомого майна, на яке накладено арешти в рамках зведеного виконавчого провадження. При цьому зазначено, що здійснення опису та арешту майна боржника, окрім транспортних засобів, з метою подальшої реалізації заборонено відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29.11.2001р. №2864-ІІІ. Також зазначено про відсутність правових підстав для повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до п.2-4,9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та, відповідно, для подання документів та відомостей до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

За таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" вважає протиправною бездіяльність в.о. начальника Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Корольової Анастасії Сергіївни.

Дослідивши скаргу та додані до неї документи, заслухавши думку представника стягувача у судовому засіданні, суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з такого.

Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції (абз. 1 ч. 1ст. 327 ГПК України).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року).

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

У ч. 2, 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено засади виконавчого провадження. Так, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Разом з тим порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

Вчинення державним виконавцем дій, які визначені законом для виконання судового рішення, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документа у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

З викладеного слідує, що під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) виконавця господарський суд, користуючись правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом, повинен з`ясувати та перевірити належність виконання виконавцем визначених законом обов`язків, і в залежності від установлених обставин ухвалити відповідне рішення про задоволення (відмову у задоволенні) такої скарги.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 16.01.2021 у справі № 910/4071/17.

Згідно із ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно зі ст. 10 Закону заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У частині 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 18 вказаного Закону передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, положеннями ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» регламентовано обов`язки державного виконавця, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

Отже, за змістом положень статей 1, 5, 6, 11, 18 Закону України «Про виконавче провадження» метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб, а виконавці при здійсненні виконавчого провадження наділені широким колом повноважень та зобов`язані неухильно дотримуватись прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 37 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:

1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;

2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;

4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа;

5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника);

6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі;

7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку;

8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася;

9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення;

10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів";

11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.

Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Гарантії виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", встановлено Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Стаття 2 Закону «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлює, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Частинами 1-3 статті 4 вищевказаного закону передбачено особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи.

Так, виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

У пункті 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевихбюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45) визначено, що у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Таким чином, підстави, передбачені частинами 2 та 3 статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», є окремими та самостійними підставами для переходу до процедури виконання рішення за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Частина 2 ст. 4 зазначеного Закону «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачає перехід до цієї процедури лише по факту спливу шестимісячного строку з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто після закінчення цього строку

Таким чином, факт невиконання рішення суду протягом шестимісячного строку з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, де боржником є державне підприємство або юридична особа, є підставою для переходу до процедури виконання рішення за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Суд також враховує, що у рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу (постанови Верховного Суду від 12.08.2019 у справі №905/2986/16).

З моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.

Таким чином, установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 30.08.2018 у справі № 916/4106/14 та від 25.09.2020 у справі № 924/315/17.

Дослідивши матеріали скарги та заслухавши пояснення представника стягувача у судовому засіданні, суд дійшов висновку про порушення в.о. начальника Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, яке полягає у відсутності звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з документами та відомостями, необхідні для перерахування стягувачу коштів.

Виходячи з наведеного, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" на рішення державного виконавця підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" на рішення державного виконавця (Документ сформований в системі "Електронний суд" 09.09.2024) по справі №922/4705/21 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність в.о. начальника Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Корольової Анастасії Сергіївни в межах ВП №71758095, приєднаного до ЗВП №67988513, щодо невиконання приписів ч.2 ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» під час примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі №922/4705/21 від 26.08.2022р.

Зобов`язати в.о. начальника Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Корольову Анастасію Сергіївну підготувати та направити до Державної казначейської служби України документи та відомості, що необхідні для перерахування стягувачу (ТОВ «ВКК «УНІТЕХ», код ЄДРПОУ 37350199) коштів відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» на виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі №922/4705/21 від 26.08.2022р.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 24.09.2024.

Ухвалу може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 24.09.2024.

Суддя Присяжнюк О.О.