Постанова

від 27.06.2022 по справі 460/8261/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/8261/21 пров. № А/857/3862/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Большакової О.О., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судових засідань Єршової Ю.С.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокор-М» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року (головуючий суддя: Дорошенко Н.О., місце ухвалення - м. Рівне) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокор-М» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокор-М», 17.06.2021 звернулося з позовом до суду, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.06.2021 № 456317000701 та № 456417000701.

Обґрунтовує позов тим, що збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій відбулося по операціях з реалізації свиней для громадянина ОСОБА_1 , за фактом проведення яких, на думку відповідача, не складено податкові накладні та не здійснена їх реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних, вважає суб`єктивним та таким, що не відповідає реальним обставинам.

Позивач стверджує, що між Товариством та ОСОБА_1 укладено договір № 13/11/2013 від 13.11.2013, предметом якого була реалізація свиней м`ясних. Відвантаження Товариством свиней для ОСОБА_1 здійснено впродовж 2013-2015 років, що підтверджується видатковими накладними, розрахунки здійснювалися впродовж 2014-2017 років, що підтверджується прибутковими касовими ордерами. Дата складання кожної видаткової накладної є датою відвантаження товару для покупця, про що свідчать підписи сторін продавця та покупця. Позивач вказує, що під час перевірки не враховано, що фактичне відвантаження товару для покупця відбувалося значно раніше оплати відвантаженого товару, а тому і податкові накладні сформовано значно раніше за фактом відвантаженого товару. Зокрема, оплати проведені у 2017 році здійснено на погашення заборгованості за поставками 2015 року. В 2017 році податкові накладні за фактом оплати не виписувалися, оскільки вони складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у 2015 році за фактом відвантаження товару, що підтверджується співставленням видаткових і податкових накладних за 2015 рік. Позивач стверджує, що оплата за вказаними операціями відбувалась у період 28 грудня 2016 року по 16 листопада 2017 року через касу підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів. Зазначені факти відвантаження (підтверджені видатковими накладними) та факти оплати (підтверджені прибутковими касовими ордерами) відображені в бухгалтерському обліку Товариства та підтверджуються карткою рахунку 361. Отже, необхідність складання та направлення для реєстрації податкових накладних через оплату вартості вже відвантаженого товару не тільки не передбачене податковим законодавством, а й суперечить йому.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на аналогічні підстави викладені у позовній заяві.

Представник позивача Андрієвський А.О. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.

Представник відповідача Гоч Н.М., у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокор-М» ідентифікаційний код 35741279 зареєстроване як юридична особа 19.03.2008, види економічної діяльності за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: розведення свиней (основний); вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; допоміжна діяльність у тваринництві; виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; оптова торгівля живими тваринами; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а. с. 14-21 т. 1).

Згідно Акта документальної планової виїзної перевірки від 28.04.2021 № 2664/17-00-07-01/35741279 (далі Акт перевірки), перевіркою встановлено порушення:

- пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 340190,00 грн, в т. ч. травень 2017 31667,00 грн, червень 2017 56220,00 грн, липень 2017 р. 55633,00 грн, серпень 2017 31583,00 грн, вересень 2017 149218,00 грн, жовтень 2017 15850,00 грн, листопад 2017 19,00 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 340190,00 грн, в т. ч. за вересень 2018 р. 340190,00 грн;

- п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 2041134,65 грн, в т. ч. ПДВ 340189,10 грн (а. с. 23-56 т. 1).

При підписанні акту перевірки директор та головний бухгалтер Товариства своїми підписами підтвердили, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, які свідчать про діяльність суб`єкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки порушення) за період, що перевірявся, відсутні.

Згідно розділу 3.1.2.1 Акту перевірки, в ході проведення перевірки встановлено надходження в період з травня по листопад 2017 року готівкових коштів у касу підприємства, згідно прибуткових касових ордерів від фізичної особи ОСОБА_1 , на загальну суму 2041134,65 грн, у т. ч. ПДВ 340189,10 грн, всього 48 випадків, оприбуткування яких в касу підприємства здійснено такими прибутковими касовими ордерами: № 96 від 22.05.2017 на суму 10000,00 грн, у т.ч. ПДВ 1666,67 грн; № 100 від 23.05.2017 на сум 30000,00 грн, у т.ч. ПДВ 5000,00 грн; № 104 від 24.05.2017 на суму 50000,00 грн, у т.ч. ПДВ 8333,33 грн; № 108 від 25.05.2017 на суму 50000,00 грн, у т.ч. ПДВ 8333,33 грн; № 112 від 26.05.2017 на суму 50000,00 грн, у т.ч. ПДВ 8333,33 грн; № 114 від 15.06.2017 на суму 48000,00 грн, у т.ч. ПДВ 8000,00 грн; № 157 від 16.06.2017 на суму 49000,00 грн, у т.ч. ПДВ 8166,67 грн; № 172 від 20.06.2017 на суму 49000,00 грн, у т.ч. ПДВ 8166,67 грн; № 175 від 21.06.2017 на суму 48000,00 грн, у т.ч. ПДВ 8000,00 грн; № 179 від 23.06.2017 на суму 45000,00 грн, у т.ч. ПДВ 7500,00 грн; № 182 від 29.06.2017 на суму 49000,00 грн, у т.ч. ПДВ 8166,67 грн; № 185 від 30.06.2021 на суму 49317,46 грн, у т.ч. ПДВ 8219,58 грн; № 189 від 03.07.2017 на суму 49000,00 грн, у т.ч. ПДВ 8166,67 грн; № 192 від 04.07.2017 на суму 49500,00 грн, у т.ч. ПДВ 8250,00 грн; № 193 від 05.07.2017 на суму 40500,00 грн, у т.ч. ПДВ 8250,00 грн; № 198 від 06.07.2017 на суму 49900,00 грн, у т.ч. ПДВ 8316,67 грн; № 201 від 07.07.2017 на суму 48500,00 грн, у т.ч. ПДВ 8083,33 грн; № 215 від 21.07.2017 на суму 35000,00 грн, у т.ч. ПДВ 5833,33 грн; № 216 від 24.07.2017 на суму 2500,00 грн, у т.ч. ПДВ 416,67 грн; № 218 від 27.07.2017 на суму 49900,00 грн, у т.ч ПДВ 8316,67 грн; № 415 від 28.08.2017 на суму 49000,00 грн, у т.ч. ПДВ 8166,67 грн; № 440 від 29.08.2017 на суму 49500,00 грн, у т.ч. ПДВ 8250,00 грн; № 443 від 30.08.2017 на суму 49500,00 грн, у т.ч. ПДВ 8250,00 грн; № 451 від 31.08.2021 на суму 41496,09 грн, у т.ч. ПДВ 6916,02 грн; № 458 від 01.09.2017 на суму 49500,00 грн, у т.ч. ПДВ 8250,00 грн; № 491 від 04.09.2017 на суму 45000,00 грн, у т.ч. ПДВ 7500,00 грн; № 495 від 05.09.2017 на суму 49600,00 грн, у т.ч. ПДВ 8266,67 грн; № 540 від 06.09.2017 на суму 49540,00 грн, у т.ч. ПДВ 8256,67 грн; № 542 від 07.09.2017 на суму 49500,00 грн, у т.ч. ПДВ 8250,00 грн; № 586 від 11.09.2017 на суму 49500,00 грн, у т.ч. ПДВ 8250,00 грн; № 590 від 12.09.2017 на суму 49500,00 грн, у т.ч. ПДВ 8250,00 грн; № 657 від 13.09.2017 на суму 49500,00 грн, у т.ч. ПДВ 8250,00 грн; № 690 від 14.09.2017 на суму 49500,00 грн, у т.ч. ПДВ 8250,00 грн; № 692 від 15.09.2017 на суму 49500,00 грн, у т.ч. ПДВ 8250,00 грн; № 715 від 18.09.2017 на суму 49500,00 грн, у т.ч. ПДВ 8250,00 грн; № 775 від 19.09.2017 на суму 49530,00 грн, у т.ч. ПДВ 8255,00 грн; № 777 від 20.09.2017 на суму 49500,00 грн, у т.ч. ПДВ 8250,00 грн; № 796 від 21.09.2017 на суму 49500,00 грн, у т.ч. ПДВ 8250,00 грн; № 812 від 22.09.2017 на суму 49500,00 грн, у т.ч. ПДВ 8250,00 грн; № 842 від 25.09.2017 на суму 49500,00 грн, у т.ч. ПДВ 8250,00 грн; № 859 від 26.09.2017 на суму 49500,00 грн, у т.ч. ПДВ 8250,00 грн; № 872 від 27.09.2017 на суму 49500,00 грн, у т.ч. ПДВ 8250,00 грн; № 874 від 29.09.2017 на суму 8637,40 грн, у т.ч. ПДВ 1439,57 грн; № 875 від 05.10.2017 на суму 49500,00 грн, у т.ч. ПДВ 8250,00 грн; № 877 від 06.10.2017 на суму 20000,00 грн, у т.ч. ПДВ 3333,33 грн; № 885 від 13.10.2017 на суму 2500,00 грн, у т.ч. ПДВ 416,67 грн; № 940 від 31.10.2017 на суму 23097,05 грн, у т.ч. ПДВ 3849,51 грн; № 1021 від 16.11.2017 на суму 116,65 грн, у т.ч. ПДВ 19,44 грн (а. с. 163-210 т.1).

Встановлені під час документальної перевірки обставини контролюючим органом кваліфіковано як порушення пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 340190,00 грн, а також п. 201.10 ст. 201 ПК України, внаслідок чого не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з реалізації продукції кінцевому споживачу на загальну суму 2041134,65 грн, в т.ч. ПДВ 340189,10 грн.

На підставі акту перевірки від 28.04.2021 № 2664/17-00-07-01/35741279 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 456317000701 від 03.06.2021, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 425238,00 грн, у тому числі за основним платежем на 340190,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 85048,00 грн (а. с. 94-96 т. 1),

- № 456417000701 від 03.06.2021, яким у зв`язку з відсутністю реєстрації в ЄРПН протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на суму ПДВ 340189,10 грн, на підставі п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 170094,55 грн (а. с. 97-99 т. 1).

Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з позовом до суду про їх скасування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час документальної планової перевірки контролюючий орган об`єктивно встановив всі фактичні обставини, дав їм правильну юридичну кваліфікацію та правомірно збільшив позивачу грошові зобов`язання з податку на додану вартість із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій та застосовував штраф у зв`язку з відсутністю реєстрації в ЄРПН протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16.07.1999 № 996-XIV, встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з цієї нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Ступінь деталізації змісту і обсягу господарської операції вищевказаним Законом не встановлено, тому її можуть визначати особи, які відповідають за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. При цьому така деталізація має забезпечити розкриття змісту господарської операції та ідентифікацію активів, зобов`язань, доходів або витрат, з нею пов`язаних.

Згідно абзацу 2 пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм надає підстави суду апеляційної інстанції для висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1. статті 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно наданих позивачем видаткових накладних (а. с. 100-115 т. 1), товариство в період січень-травень 2015 року реалізувало для покупця ОСОБА_1 товар (свині м`ясні) загальною кількістю 841 голів тварин сукупною масою 92 тонни на загальну суму 2456253 грн.

У цих видаткових накладних є покликання на договір № 13/11/2013 від 13.11.2013.

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що до матеріалів справи такий договір не поданий, а тому суд апеляційної інстанції позбавлений можливості його оцінити.

Щодо доводів позивача про неможливість надання договору № 13/11/2013 від 13.11.2013, оскільки такий вилучено у товариства під час проведення обшуку за адресою місцезнаходження з метою встановлення та вилучення документів, предметів, що мають значення для встановлення істини в кримінальному провадженні № 32016180000000008, то суд апеляційної інстанції не бере такі до уваги. Оскільки, протоколом обшуку від 24.03.2016 підтверджується, що вилучення у товариства бухгалтерської документації здійснювалося без зазначення конкретного переліку вилучених документів, разом з тим, у ньому не відображені відомості щодо договору від 13.11.2013 № 13/11/2013 (а. с. 220-222 т. 1). Крім цього, доказів того, що позивач звертався до Слідчого управління ГУ ДФС у Рівненській області щодо повернення документів вилучених під час обшуку або такі документи протиправно не повернуті товариству, у матеріалах справи відсутні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у згаданих вище видаткових накладних, крім прізвища, імені, по-батькові покупця не зазначено будь-яких інших відомостей, які дають можливість ідентифікувати таку особу (реєстраційний номер облікової картки платника податків, адреси місця проживання, документа, що підтверджує його особу тощо), які є обов`язковими реквізитами під час заповнення видаткових накладних.

Разом з тим, за відсутності належної інформації у видаткових накладних для ідентифікації особи покупця, на думку суду апеляційної інстанції не є можливим встановити чи досліджені у спірних правовідносинах видаткові накладні та податкові накладні, складені за результатом здійснення однієї й тієї ж господарської операції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач покликається на те, що розрахунки за поставлений товар підтверджується прибутковими касовими ордерами (а. с. 155-210 т. 1).

Проаналізувавши вказані прибуткові касові ордери, судом апеляційної інстанції встановлено, що у всіх прибуткових касових ордерах в графі «прийнято від» зазначено: « ОСОБА_1 ». Разом з тим, інших реквізитів для ідентифікації особи, що вносила готівкові кошти, не наведено.

У графі «підстава» зазначено: «Договір № 13/11/2013 від 13.11.2013».

У графі «додатки», відомості про документи, що слугували підставою для прийняття коштів - відсутні.

Будь-які відомості про те, що здійснюється оплата товару, відвантаженого за конкретними видатковими накладними - відсутні.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що прибуткові касові ордери, на підставі яких позивачем у 2017 році оприбутковано в касу підприємства кошти в загальній сумі 2041134,65 грн, у тому числі ПДВ 340189,10 грн, за своїм змістом не містять інформації для ідентифікації особи, яка внесла такі кошти, а також підстави внесення грошових коштів в касу, а тому встановлені недоліки в оформленні наведених вище прибуткових касових ордерів унеможливлюють ідентифікацію особи, яка брала участь у вчиненні господарської операції, а також і не дають можливості встановити підстави такої господарської операції.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За правилами, встановленими пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

За встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що належно оформленими первинними документами не підтверджується зв`язок між відвантаженим позивачем товару покупцю - ОСОБА_1 в період січень-травень 2015 року та надходженням у касу підприємства грошових коштів від особи, яку неможливо ідентифікувати, в період травень-листопад 2017 року на загальну суму 2041134,65 грн, у тому числі ПДВ 340189,10 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний скласти на дату оприбуткування коштів у касі підприємства податкові накладні та задекларувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 340189,10 грн, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасуванню не підлягають.

Таким чином, апеляційна скарга Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокор-М» не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України, підстави для стягнення судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 310, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокор-М» залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року у справі № 460/8261/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. О. Большакова В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 07.07.2022.