Ухвала

від 05.07.2022 по справі 380/2553/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у зупиненні дії судового рішення

06 липня 2022 року

м. Київ

справа №380/2553/20

адміністративне провадження №К/9901/47552/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, за участю Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, про визнання протиправними і скасування відмов, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (надалі - ГУ Держгеокадастру у Львівській області), за участю Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, про визнання протиправними і скасування відмов, зобов`язання вчинити дії.

14 червня 2022 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Буй Б.В. про зупинення дії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, представник заявника зазначає, що спірні правовідносини у справі виникли у зв`язку з відмовою ГУ Держгеокадастру у Львівській області надати позивачам дозвіл на розроблення проєкту землеустрою з відведення земельних ділянок розташованих на території Домажирської сільської ради. ГУ Держгеокадастр у Львівській області на наступний день після проголошення судом першої інстанції рішення - 23 січня 2020 року, вже розпорядилося земельними ділянками на які претендували позивачі, а саме - передали у приватну власність, чим створило передумови для його невиконання та породження нових спорів для захисту прав та інтересів позивачів.

Зокрема, на наступний день після проголошення рішення суду першої інстанції у цій справі відповідач прийняв наказ № 1234-УБД від 24 вересня 2020 року «Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою» та № 1250-УБД від 24 вересня 2020 року «Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою іншим особам». А 22 листопада 2020 року було прийнято накази № 2360-УБД від 11 листопада 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» та наказ № 2359-УБД від 11 листопада 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», якими передано у власність гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 земельні ділянки, на які претендували позивачі.

Земельній ділянці, що передавалася ОСОБА_6 присвоєно кадастровий № 4625883600:04:000:1503, а земельній ділянці, що передавалася ОСОБА_5 - кадастровий № 4625883600:04:000:1504. Останні відчужили вказані земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу від 15 січня 2021 року посвідчених приватним нотаріусом Бобеляк О.І. гр. ОСОБА_7 . Внаслідок об`єднання останнім таких земельних ділянок, а також придбаної у третьої особи земельної ділянки з кадастровим № 4625883600:04:000:1515, та зміни цільового призначення земельної ділянки утворилася існуюча земельна ділянка з кадастровим № 4625883600:04:000:1526, яка з 15 січня 2021 року як один об`єкт перебувала у власності третьої особи. Вказане, на думку заявника, свідчить про злагоджену поведінку усіх учасників процесу з метою унеможливити виконання рішення суду першої інстанції.

Підставою позову позивачів до Яворівського районного суду Львівської області (справа № 944/1363/21 є те, що ГУ Держгеокадастр у Львівській області проявило недобросовісну поведінку щодо позивачів, яка полягала у тому, що будучи стороною даного спору про захист інтересів позивачів на спірні земельні ділянки, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, після проголошення рішення Львівського окружного адміністративного суду 23 вересня 2020 року у цій справі, передало земельні ділянки іншим особам. Дії ГУ Держгеокадастру у Львівській області суперечать вимогам землеустрою та призводять до позбавлення позивачів можливості завершити розпочату процедуру отримання у власність земельної ділянки.

Отже, заявник вважає, що рішення у справі № 380/2553/20, прийняте Верховним Судом за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_3 прямо впливає на розгляд та прийняте рішення у справі № 944/1363/21 Яворівського районного суду Львівської області за позовом позивачів до ГУ Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про скасування наказів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав. Оскільки саме в даній справі встановлюються обставини щодо прав/інтересів позивачів на спірні земельні ділянки і, які не можуть бути встановлені в межах іншої справи. Зупинення дії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року стане підставою для зупинення провадження у справі № 944/1363/21 Яворівського районного суду Львівської області.

Заперечень на подане клопотання від учасників справи до Верховного Суду не надходило.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.

Згідно із частиною першою статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Верховний Суд також виходить з того, що для зупинення виконання судового (их) рішення (ь), яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідна заява повинна бути мотивована, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об`єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат; існуватимуть перешкоди для застосування або буде неможливим застосування передбаченого статтями 380 та 381 Кодексу адміністративного судочинства України механізму повороту виконання судового рішення.

Отже, для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини. Сподівання і припущення скаржника на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Це правило стосується, в тому числі й обставин, якими сторона обґрунтовує клопотання про зупинення виконання судових рішень на стадії касаційного провадження.

Враховуючи, що клопотання скаржника про зупинення дії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року наведеним критеріям не відповідає, у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 340, 370, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, за участю Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, про визнання протиправними і скасування відмов, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.

Суддя Н.В. Коваленко