Постанова

від 12.03.2007 по справі 5/273-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/273-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2007                                                                                   Справа № 5/273-06  

 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Головка В.Г. (доповідач)

суддів: Стрелець Т.Г., Чохи Л.В.

при секретарі Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

від  позивача –Фоменко В.В., довіреність від 31.03.2006

від відповідача –Кальянов А.В., директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного  підприємства "Проціон"  на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  19.12.2006р.  у справі № 5/273-06

за позовом   відкритого акціонерного товариства "Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту", смт.Нива Трудова Апостолівський район Дніпропетровської області

до приватного підприємства "Проціон", м.Кривий Ріг

про стягнення 15527,39грн.   

ВСТАНОВИВ:

        Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2006р.  у справі №5/273-06 (суддя Шевченко С.Л.) позов відкритого акціонерного товариства "Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту” до приватного підприємства "Проціон" про стягнення 15527,39грн. задоволено частково.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення, як прийняте з порушенням норм матеріального права, посилаючись на наступне:

- судом не прийнято до уваги, що згідно п.1.1., 1.2., 2.1.1. договору оренди колії від 01.01.2006р. позивач зобов'язався надати в тимчасове користування відповідачеві залізничну колію на дільниці 150 метрів на протязі 10-ти днів з моменту підписання договору оренди колії, але не надав зазначене майно, про що свідчить факт відсутності документального підтвердження прийняття відповідачем майна в оренду;

- позивач своїми діями порушив норми ч.2, ч.7 ст.193 ГК України, ч.1 ст.759,   ст.765 ЦК України в наслідок чого порушені договірні зобов'язання, виходячи з даного та відповідно до ч.6 ст.193 ГК України, ч.1, ч.2 ст.766 ЦК України відповідач має право за своїм вибором вимагати від позивача передачі майна та відшкодування збитків, а керуючись нормами ч.4, ч.6 ст.762 ЦК України вимагати зменшення орендної плати, якщо згідно з обставин, за якими він не відповідає, можливість використання майна суттєво зменшилась;

- з урахуванням здійснених відповідачем авансових платежів на загальну суму 600грн. вартість орендної плати з урахуванням встановленого індексу інфляції повинна бути відповідно зменшена.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Вислухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги і відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається, що 01.01.2006р. між сторонами був укладений договір оренди залізничної колії довжиною 150м, відповідно з п. 1.3 якого вартість оренди колії складає 1500грн. Розрахунки згідно з п.3.1. договору проводяться 100% попередньої оплати. Строк дії до говору до 31.12.2006р. (а.с.5).

У зв'язку з тим, що орендна плата не була сплачена, позивач звернувся з вимогами про стягнення з ПП "Проціон" заборгованості в сумі 15527грн. 39коп., яка складається:  14046грн. 47коп. заборгованість по орендній платі з індексом інфляції, 1278грн. 98коп. пені, 201грн. 94коп. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

В ході розгляду справи позивач відмовився від частини позову щодо стягнення 1278грн. 98коп. пені та суми 201грн. 94коп. - 3% річних, яка була прийнята судом і справи в цій частині правомірно припинена.

В решті позов з посиланням на ст.526 та 625 Цивільного кодексу України було задоволено і з відповідача на користь позивача стягнуто 14046грн. 47коп. заборгованість по орендній платі.

Оскаржуючи рішення суду, відповідач послався на те, що ним були сплачені авансові платежі в сумі 600грн., але позивач об'єкт оренди йому не передав, про що свідчить відсутність відповідних документів.

Дійсно акт приймання-передачі колій не складався, що підтвердили сторони в судовому засіданні.

Разом з тим, відповідач не заперечує, що він користувався залізничною колією  довжиною близько 50м та сплатив орендну плату в сумі 600грн. (а.с.34-35).

Стягнувши заборгованість разом з індексом інфляції за період з січня по вересень 2006р. в сумі 14046грн. 47коп., суд не з'ясував всі обставини щодо погашення відповідачем заборгованість по орендній платі.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив часткову сплату орендної плати в сумі 600грн. за користування об'єктом оренди.

У зв'язку з чим рішення суду підлягає зміні, тобто з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість з урахуванням часткової сплати орендної плати в сумі (13500-600) 12900грн. та індекс інфляції в період з січня по вересень 2006р. в сумі (1500х1,012=18; 3000-420х1,018=46,44; 1500-180+2580х0,997=0; 5400х0,996=0; 6900х1,005=34,5; 8400х1,001=8,4; 9900х1,009=89,1; 11400х1,002=22,8) 219,24грн.

В решті позову слід відмовити.

Доводи скаржника, що йому не була передана колія довжиною 150м згідно умов договору оренди, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки факт користування відповідачем колією не заперечується, а з вимогою до орендодавця щодо зменшення орендної плати або відшкодування збитків за неповну передачу об'єкту оренди відповідно до чинного законодавства орендатор не звертався.

Клопотання відповідача щодо зменшення позовних вимог пропорційно  використанню об'єкту оренди відхилено судом як безпідставне, оскільки він не є позивачем у справі.

Судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.  

Надмірно сплачене державне мито платіжним дорученням №56 від 29.12.2006р. (а.с.33) підлягає поверненню скаржникові в сумі 2,4грн. відповідно до ст.8 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито”.

Керуючись ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Проціон" задовольнити частково.

Резолютивну частину рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2006р. у справі №5/273-06 змінити, виклавши абзац другий в наступній редакції: “Стягнути з приватного підприємства "Проціон" (код 25526080) на користь відкритого акціонерного товариства "Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту" (код 01236549) 12900грн. основного боргу, 219,24грн. інфляційних витрат, 131,19грн. державного мита, 99,71грн. витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу”.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ВАТ "Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту" на користь ПП "Проціон" витрати по сплаті мита за перегляд справи в апеляційному порядку в сумі 10,17грн.

Повернути скаржникові надмірно сплачене державне мито за перегляд справи в апеляційному порядку в сумі 2,4грн. відповідно до ст.8 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито”.

В решті рішення залишити без змін.

Видачу наказів на виконання даної постанови та довідки про повернення зайво сплаченого державного мита доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий                                                                          В.Г.Головко

Судді                                                                                      Л.В.Чоха

                                                                                                                   Т.Г.Стрелець