Постанова

від 03.07.2022 по справі 670/10/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 670/10/21

Провадження № 22-ц/4820/395/22

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В..

секретар судового засідання Козак І. О.,

з участю представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

представника позивача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 13 вересня 2021 року (суддя ВолковаО. М., повне судове рішення складено 23 вересня 2021 року) у справі за позовом Приватно-орендного підприємства «Росія» до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_10 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ФГ Віньковецьке Агро», про визнання протиправними і скасування наказів та витребування земельної ділянки.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У січні 2021 року Приватно-орендне підприємство «Росія» (далі - ПОП «Росія»), звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що воно є правонаступником Селянської спілки «Росія» та власником земельної ділянки загальною площею 1573,8 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населених пунктів Великоолександрівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області. Під час проведення інвентаризації з метою розроблення документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі на місцевості, з`ясовано, що частина земельних ділянок за наказами ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області передана іншим особам у власність для ведення особистого селянського господарства. Зокрема, ОСОБА_4 передана земельна ділянка площею 2,0 га кадастровий номер 6820681000:03:007:0275, ОСОБА_5 - земельна ділянка площею 2,0 га кадастровий номер 6820681000:03:007:0270, ОСОБА_6 земельна ділянка площею 2,0 га кадастровий номер 6820681000:03:007:0269, ОСОБА_7 -земельна ділянка площею 2,0 га кадастровий номер 6820681000:03:007:0278, ОСОБА_8 - земельна ділянка площею 2,0 га кадастровий номер 6820681000:04:002:0119, ОСОБА_9 - земельна ділянка площею 2,0 га кадастровий номер 6820681000:03:007:0259 і ОСОБА_10 - земельна ділянка площею 2,0 га кадастровий номер 6820681000:04:002:0117. Останній відчужив земельну ділянку ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу. Відповідно до висновку експертного дослідження від 15.01.2020 № 99/18 підтверджено те, що вказані земельні ділянки були передані відповідачам із земель, які належать ПОП «Росія» відповідно до державного акта на право колективної власності на землю від 30.10.1995. Проте право власності ПОП «Росія» на земельні ділянки не було припинено і ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області неправомірно передало їх іншим особам у власність.

Тому ПОП «Росія» просило визнати незаконними та скасувати накази ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області:

- № 22-23022-СГ від 08.12.2017 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку кадастровий номер 6820681000:03:007:0275 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Великоолександрівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області;

- № 22-2084-СГ від 06.04.2018 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку кадастровий номер 6820681000:03:007:0270 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Великоолександрівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області;

- № 22-21334-СГ від 20.10.2017 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким передано у власність ОСОБА_6 земельну ділянку кадастровий номер 6820681000:03:007:0269 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Великоолександрівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області;

- № 22-2083-СГ від 06.04.2018 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким передано у власність ОСОБА_7 земельну ділянку кадастровий номер 6820681000:03:007:0278 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Великоолександрівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області;

- № 22-21340-СГ від 20.10.2017 «Про затвердження документації з землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким передано у власність ОСОБА_8 земельну ділянку кадастровий номер 6820681000:04:002:0119 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Великоолександрівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області;

- № 22-21455-СГ від 20.10.2017 «Про затвердження документації з землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким передано у власність ОСОБА_9 земельну ділянку кадастровий номер 6820681000:03:007:0259 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Великоолександрівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області;

- № 22-21330-СГ від 20.10.2017 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким передано у власність ОСОБА_10 земельну ділянку з кадастровим номером 6820681000:04:002:0117 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Великоолександрівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області.

Витребувати у ОСОБА_1 на користь ПОП «Росія» земельну ділянку кадастровий номер 6820681000:04:002:0117 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Великоолександрівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області.

Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 13 вересня 2021 року позов задоволено. Визнано незаконними та скасовано накази ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області:

- № 22-23022-СГ від 08 грудня 2017 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку кадастровий номер 6820681000:03:007:0275 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Великоолександрівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області;

- № 22-2084-СГ від 06 квітня 2018 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким надано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку кадастровий номер 6820681000:03:007:0270 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Великоолександрівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області;

- № 22-21334-СГ від 20 жовтня 2017 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким надано у власність ОСОБА_6 земельну ділянку кадастровий номер 6820681000:03:007:0269 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Великоолександрівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області;

- № 22-2083-СГ від 06 квітня 2018 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким надано у власність ОСОБА_7 земельну ділянку кадастровий номер 6820681000:03:007:0278 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Великоолександрівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області;

- № 22-21340-СГ від 20 жовтня 2017 року «Про затвердження документації з землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким надано у власність ОСОБА_8 земельну ділянку кадастровий номер 6820681000:04:002:0119 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Великоолександрівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області;

- № 22-21455-СГ від 20 жовтня 2017 року «Про затвердження документації з землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким надано у власність ОСОБА_9 земельну ділянку кадастровий номер 6820681000:03:007:0259 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Великоолександрівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області;

- № 22-21330-СГ від 20 жовтня 2017 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким надано у власність ОСОБА_10 земельну ділянку кадастровий номер 6820681000:04:002:0117 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Великоолександрівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області.

Витребувано у ОСОБА_1 на користь ПОП «Росія» земельну ділянку кадастровий номер 6820681000:04:002:0117 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Великоолександрівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області. Вирішено питання про судовий збір.

ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на незаконність судового рішення, порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Позивач не надав доказів порушення його прав. Вважає, що ПОП «Росія» на час винесення оскаржуваних наказів не було власником земельної ділянки, на яку СС «Росія» був виданий державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ 017 від 30.10.1995. Оригінал державного акта втрачено. У матеріалах справи відсутні докази того, що загальні збори СС «Росія» приймали рішення про реорганізацію селянської спілки у приватно-орендне підприємство. Позивач не надав доказів передання земель сільськогосподарського призначення, які не підлягають розпаюванню, від колективного сільськогосподарського підприємства до власності іншої юридичної особи. Земельна ділянка площею 1573,8 га, право колективної власності на яку було посвідчено Державним актом від 30.10.1995, припинила своє існування як об`єкт цивільних прав, оскільки поділена на окремі земельні ділянки і на частину - 23 земельні ділянки у 2019-2020 роках зареєстровано право власності за ПОП «Росія». Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про преюдиційність обставин, встановлених рішеннями Хмельницького окружного адміністративного суду у справах № 822/1293/18 і № 2240/2943/18, щодо правонаступництва ПОП «Росія».

У засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав. Представник позивача визнав її необґрунтованою у повному обсязі.

Інші учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційний суд не вбачає підстав для перегляду рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог до відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання протиправними і скасування наказів з огляду на таке.

У справі «Bellet v. France» («Белле проти Франції», рішення від 04 грудня 1995 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач як особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві в чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги.

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки; 2) права та обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки (стаття 50 ЦПК України).

Тобто сторонами в судовому процесі є суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх прав та інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що завданням суду апеляційної інстанції є перевірка рішення місцевого суду лише в межах апеляційної скарги і відносно осіб, які подали таку скаргу.

У спорі з декількома відповідачами, роздільний розгляд вимог до яких є можливим, один з них може подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції тільки щодо вирішення тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів (крім випадку наявності повноважень на представництво їх інтересів). Інші відповідачі, у свою чергу, мають право як погодитися з рішенням місцевого суду, так і оскаржити цей судовий акт, однак в частині, що стосується вирішення питання про їхні права та (або) обов`язки.

У справі, яка переглядається, співучасть відповідачів за позовом не була обов`язковою, оскільки питання про право одного з відповідачів можна було б вирішити самостійно, незалежно від прав і обов`язків іншого.

В разі, якщо одним з відповідачів подано апеляційну скаргу на рішення суду, яким вирішені самостійні вимоги щодо кожного з кількох відповідачів, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо частини вимог, які не були звернуті до заявника та досліджувати докази і робити висновки щодо вимог, що були звернуті до осіб, які не оскаржили рішення суду першої інстанції, оскаржили рішення суду, але апеляційне провадження за їхніми апеляційними скаргами не було відкрито.

Тому апеляційний суд переглядає судове рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 лише в частині позовних вимог до неї про витребування земельної ділянки.

В частині вирішення позовних вимог до інших відповідачів про визнання протиправними і скасування наказів рішення суду першої інстанції не переглядається і підлягає залишенню без змін.

Установлено, що на підставі рішення Великоолександрівської сільської ради народних депутатів № 5 від 12 грудня 1993 року Селянській спілці «Росія» передана у колективну власність земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі 1573,8 га, що розташована за межами населених пунктів Великоолександрівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області.

На підставі зазначеного рішення 30 жовтня 1995 року сільська рада видала СС «Росія» державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ № 017. Додатком 1 до державного акту був список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства (а.с. 18-19, т. 1).

Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-21330-СГ від 20 жовтня 2017 року затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_10 земельну ділянку площею 2,0000 га кадастровий номер 6820681000:04:002:0117 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Великоолександрівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області (а.с. 149, т. 1).

11 січня 2018 року ОСОБА_10 відповідно до договору купівлі-продажу відчужив ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га кадастровий номер 6820681000:04:002:0117 (а.с. 151-152, т. 1).

Позивач, вважаючи себе правонаступником СС «Росія», звернувся з позовом до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи позов про витребування земельної ділянки, суд виходив з того, що ПОП «Росія» як власник земельної ділянки вправі витребувати своє майно від особи, яка неправомірно заволоділа ним.

Проте такий висновок суду не в повній мірі відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини 1 статті 388 ЦК України).

Позивач,обґрунтовуючи своєправонаступництво,посилався наСтатут ПОП«Росія», де зазначено, що Приватно-орендне підприємство «Росія» є правонаступником Селянської спілки «Росія» (пункт 1.1.1), та обставини, встановлені судовими рішеннями в інших справах, і з цим погодився суд першої інстанції.

Проте на підтвердження обставин правонаступництва позивач не надав доказів прийняття загальними зборами членів СС «Росія» рішення щодо реорганізації СС «Росія» у ПОП «Росія», передачі залишку майна та земель, що не підлягали розпаюванню, і не були розпайовані, підприємству правонаступнику.

Відповідно до частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі Статутом ПОП «Росія» створено відповідно до рішення засновника та чинного законодавства України. Засновником та власником підприємства є громадянка України ОСОБА_11 . Підприємство створено на приватній власності засновника, є юридичною особою (а.с. 18, т. 1).

Статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону.

До такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 907/29/19, який апеляційний суд враховує на підставі частини 4 статті 263 ЦПК України.

За змістом Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі майна радгоспів. Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства відповідно до списку, який додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Крім того, Указом Президента України від 03 грудня 1999 року № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» передбачалося реформування протягом грудня 1999 року - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом: забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності.

Отже, відповідно до зазначених указів паюванню підлягали сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність.

У матеріалах справи відсутні відомості про те, чому землі сільськогосподарського призначення, які підлягали розпаюванню, не були розпайовані.

У колективній заяві від 11.12.2019 власники земельних часток (паїв) посилаються на порушення їхніх прав на розпаювання земель (а.с. 25 на звороті, т. 1).

Висновок про те, що ПОП «Росія» є правонаступником СС «Росія» суд першої інстанції обґрунтував також судовими рішеннями у справах №822/1293/18 і № 2240/2943/18, відповідно до яких встановлено таке правонаступництво (а.с. 20-25, т. 1).

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком Віньковецького районного суду Хмельницької області.

Обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з встановленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо.

Судові рішення у зазначених справах не містять посилання на встановлення обставин, з якими пов`язується виникнення юридичних наслідків.

Висновки суду у цих справах про наявність правонаступництва є правовою оцінкою, яка не має преюдиційного значення.

Відповідно до частини 7 статті 82 ЦПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Наведене відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 907/29/19.

Отже,ПОП «Росія»не надалодоказів набуттястатусу власникаспірної земельноїділянки кадастровий номер 6820681000:04:002:0117, що є предметом спору.

Тому заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги у цій частині.

Згідно з частиною 1 статті 15, частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і, залежно від встановленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Оскільки позивач не довів наявність у нього власного суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу щодо спірної земельної ділянки кадастровий номер 6820681000:04:002:0117 як обов`язкової передумови реалізації права на судовий захист, підстав для задоволення позову немає.

Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про наявність правових підстав для відмови в позові до ОСОБА_1 .

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в позові.

На підставі частин 1, 13 статті 141 ЦПК України з позивача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, у сумі 1362 грн.

Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 13 вересня 2021 року в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

В позові Приватно-орендного підприємства «Росія» до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Приватно-орендного підприємства «Росія» (місцезнаходження вул. Сонячна, 1, с. Великий Олександрів, Хмельницький район, Хмельницька область, ІК ЄДРПОУ 03789942) на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1362 грн (одна тисяча триста шістдесят дві грн).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 липня 2022 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта