Постанова

від 26.06.2022 по справі 904/4389/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2022 року м.Дніпро Справа № 904/4389/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Орєшкіної Е.В.

при секретарі судового засідання Логвіненко І.Г.

Представники сторін:

прокурор: Ємельянов В.А., посвідчення № 065941 від 09.11.2021 р., прокурор;

від відповідача: Удовицький Є.М., ордер серія АЕ № 1068272 від 18.10.2021 р., адвокат;

представник позивача в судове засідання не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метеорстроймонтаж" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2021 р. (повне рішення складено 10.12.2021 суддя Назаренко Н.Г.) у справі №904/4389/19

за позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метеорстроймонтаж", м. Дніпро

про повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 звернувся в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Метеорстроймонтаж" повернути Дніпровській міській раді за актом приймання-передачі земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Макарова, 25Б, площею 0,3554 га з кадастровим номером 1210100000:07:213:0011.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2021 у справі №904/4389/19, у задоволенні позову керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради відмовлено.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021р. касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020р. і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2021р. у справі № 904/4389/19 скасовано. Справу № 904/4389/19 направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

На новому розгляді, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2021р. у справі №904/4389/19 позов задоволено повністю. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Метеорстроймонтаж" повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Макарова, 25Б, площею 0,3554 га, з кадастровим номером 1210100000:07:213:0011, за актом приймання-передачі.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що сторонами не надано доказів продовження строку дії договору оренди. Відповідач не заперечив про припинення 15.07.2014р. дії договору оренди земельної ділянки. З огляду на закінчення строку дії договору оренди землі, відповідач повинен повернути позивачу земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду за актом приймання-передачі у зв`язку з чим позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Матеріали справи містять докази, які фактично підтверджують знищення на спірній земельній ділянці нерухомого майна, належного відповідачу на праві власності.

Питання щодо припинення права власності на майно не було предметом спору, оскільки прокурор звернувся до суду з позовом про зобов`язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку, яка розташована за адресою: місто Дніпро, вулиця Макарова, 25Б, площею 0,3554га з кадастровим номером 1210100000:07:213:0011, за актом приймання-передачі, у зв`язку з припиненням договору

Оскільки негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення, місцевий господарський суд, посилаючись на правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, твердження щодо пропуску позовної давності визнав такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначений висновок відповідає, у свою чергу, висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 17.01.2019 у справі № 708/254/18.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Метеорстроймонтаж" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

- матеріали справи містять відповідні платіжні доручення що підтверджують своєчасність та повноту сплати орендної плати.

- на даний момент відсутнє будь-яке судове рішення щодо встановлення факту знищення нерухомого майна, розміщеного на спірній земельній ділянці.

- в оскаржуваному Рішенні суд зазначає про те, що припинення права власності на нерухоме майно як і встановлення факту його знищення не було предметом розгляду даної справи.

Судом застосовано норму, що не підлягала застосуванню до спірних правовідносин та не застосовано норму, яка підлягала застосуванню.

Відтак, в оскаржуваному Рішенні суд зазначив:«Статтею 349ЦК України визначено, що право власності на майно припиняється в разі його знищення» (абз. 12 стор. 14 Рішення).

При цьому, спірні правовідносини виникли щонайменше в момент пред`явлення позову (26.09.2019 року). В даний період діяла норма ч.2 ст.349 ЦК України згідно якої у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Зазначене судом залишено по заувагою, що не відповідає сталій практиці правозастосування та позиції Конституційного Суду України.

- висновки суду про допустимість та належність як доказу Акту від 25.02.2019 року є передчасними, оскільки в ході судового розгляду судом не встановлювалось (не вивчалось) питання наявності законних повноважень у робочої групи з питань самоврядного контролю за додержанням вимог законодавства щодо раціонального використання та охорони земель Чечелівського району у місті Дніпрі на засвідчення факту знищення майна.

Таким чином вищезазначений Акт не міг бути сприйнятий судом як доказ та покладений в основу оскаржуваного Рішення.

- висновки є взаємосуперечливими, висновок загалом є неповним та неясним, здійсненим неналежним експертним складом тощо.

- експертиза виконана на підставі неналежних документів.

Посилання на наявність «рештків/залишків» тих чи інших будівель без зазначення конкретного ступіню зносу не дає змоги об`єктивно оцінити стан таких об`єктів, проте беззаперечно є визнанням експертом факту їх наявності на спірній земельній ділянці.

- експерт вийшов за межі своїх повноважень та вирішив питання права, зокрема, що будівля дитячого садочку є головною річчю об`єкту що знаходиться за адресою м. Дніпро, вул Мкарова 25Б (при цьому наявність інших об`єктів нерухомості ніби то не має значення), а її відсутність свідчить про відсутність речі в цілому - тим самим експерт прийшов до висновку про відсутність об`єкту нерухомості в цілому керуючись твердженням про головну і приналежну річ.

- на сторінці 16 Висновку експерт зазначає наступне: «Згідно до викладеного та у відповідності до нормативів (2), (13), - Підвал під літ А-2 знаходиться у непридатному технічному стані...»

До чого ж саме не придатний підвал під літ. А-2 із висновку експерта не зрозуміло, проте очевидним є факт наявності такого об`єкту нерухомого майна на спірній земельній ділянці.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

У відзиві на апеляційну скаргу Дніпропетровська обласна прокуратура вказує, що:

- відповідач в порушення п. 7.1 договору оренди землі та вимог ст. 34 Закону України «Про оренду землі», спірну земельну ділянку за актом приймання - передачі Дніпровській міській раді не повернув.

- судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що договір закінчив свою дію 15.07.2014, отже у відповідача виник обов`язок повернути земельну ділянку її власнику.

Щодо твердження відповідача про неможливість повернення земельної ділянки у зв`язку з розміщенням об`єктів нерухомого майна на ній, слід зазначити, що судом правильно встановлено, що на земельній ділянці фактично відсутні об`єкти нерухомого майна.

- об`єкт нерухомого майна на земельній ділянці відсутній, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства групи по самоврядному контролю за використанням та охороною земель Чечелівського району у місті Дніпрі від 25.02.2019 № 07/19, яким встановлено, що земельна ділянка вкрита деревами та чагарниками, територія не експлуатується, знаходиться у незадовільному стані. Земельна ділянка вільна від забудов.

Експертними висновками, наданими як позивачем так і третьою особою також встановлено, що в натурі об`єктів нерухомого майна практично не існує. На земельній ділянці спостерігаються залишки окремих елементів будівель та споруд, відновлення яких можливе в процесі капітального ремонту.

Під час розгляду справи відповідачем будь-якими доказами не спростовано факт знищення майна на спірній земельній ділянці га не доведено фактичне існування об`єктів нерухомого майна на спірній земельній ділянці.

Таким чином, факт відсутності об`єктів нерухомого майна на спірній земельній ділянці підтверджено належними та допустимії доказами.

- ТОВ «Метеорстроймонтаж» починаючи з 15.07.2014, всупереч умовам договору оренди земельної ділянки та вимог ст. 34 Закону України «Про оренду землі», не виконує взяті на себе за договором оренди землі зобов`язання щодо повернення орендодавцю земельної ділянки після сплину терміну дії договору оренди.

З огляду на викладене, земельна ділянка, площею 0,3554 га, кадастровий номер 1210100000:07:213:0011, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Макарова, 25Б, підлягає поверненню ТОВ «Метеорстроймонтаж» на користь власника - територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 10.01.2022р. для розгляду справи № 904/4389/19 визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду: головуючий Кощеєв І.М., судді: Орєшкіна Е.В., Чус О.В.

13.01.2022р. судді Кощеєв І.М., Чус О.В., подали заяву про самовідвід у справі № 904/4389/19.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2022 заяву суддівЗаяву суддів Кощеєва І.М., Чус О.В. про самовідвід у справі №904/4389/19 - задоволено. Скаргу у справі № 904/4389/19 передано для визначення складу суду, в порядку встановленому ст. 32 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2021 для розгляду справи №904/4389/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Орєшкіної Е.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2022 апеляційну скаргу було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

31.01.2022 до канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

Ухвалою суду від 07.02.2022 поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Метеорстроймонтаж" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2021р. у справі №904/4389/19. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16.03.2022 о 12:00 годин. Зупинено дію оскаржуваного рішення.

16.03.2022 судове засідання не відбулося.

Ухвалою суду від 05.04.2022 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метеорстроймонтаж" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2021 р. у справі №904/4389/19 призначено в судове засідання на 09.05.2022 об 12:00 год.

Ухвалою суду від 22.06.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 27.06.2022 на 11:45 год.

Про дату час і місце розгляду справи Дніпровської міської ради був повідомлений належним чином, що підтверджується його участю у судовому засіданні 22.06.2022.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

Беручи до уваги, що неявка представника Дніпровської міської ради не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представника за наявними у справі матеріалами.

27.06.2022 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

У вересні 2019 Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 звернуЕ інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Господарського Дніпропетровської області з позовом про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Метеорстроймонтаж" повернути Дніпровській міській раді за актом приймання-передачі земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Макарова 25Б, площею 0,3554 га з кадастровим номером 1210100000:07:213:0011.

Судовий збір у сумі 1 921,00 грн. прокурор просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовуються порушенням інтересів держави, яке полягає в неналежному виконанні відповідачем зобов`язань за договором оренди землі в частині її повернення позивачу після закінчення 15.07.2014 укладеного між сторонами договору від 13.12.2007 та встановленого законодавством порядку використання земельної ділянки комунальної власності.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2021 у сп № 904/4389/19, у задоволенні позову керівника Дніпропетровської місцевої прокура: № 4 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради відмовлено у зв`язку з тим, що на спірній земельній ділянці знаходиться майно, яке належить відповідачу на праві власності.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.07.2021 по справі №904/4389/19 касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Господарського с Дніпропетровської області від 24.11.2020 і постанову Центрального апеляційі господарського суду від 23.02.2021 у справі №904/4389/19 скасовано. Справу №904/4389/149 направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

За договором купівлі-продажу від 24.05.21 посвідченим того ж дня приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального Козіною А.В. (зареєстровано в реєстрі за №1862), Товариство з обмеженою відповідальнії "Метеорстроймонтаж" (далі - відповідач) придбало у власність у гр-на Лепескіна І.І. нежитлову будівлю та споруди, загальною площею 894,7 кв.м., що знаходяться в м. Дніпропетровську по вул. Більшовицька, буд. 27.

Зазначений договір зареєстрований державним реєстратором в особі приватного нотаріуса Козіною А.В. у Державному реєстрі правочинів 24.05.2006 (запис 1; номер правочину:1325219).

27.06.2006 Комунальним підприємством Дніпропетровське міжміське бюро технік інвентаризації прийнято рішення про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю Метеорстроймонтаж права власності на нежитлові будівлі та споруди вул. Більшовицька, буд. 27 у м. Дніпропетровську, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11060558 від 27.06.2006 .

Розпорядженням Дніпропетровської міської ради № 812р від 07.08.2007 присвоєно будівлям та спорудам по вул. Макарова адресу - вул. Макарова, 25Б (колишня адреса - Більшовицька, 27.

13.12.2007 між Дніпропетровською міською радою, правонаступником якої є Дніпровська міська рада (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метеорстроймонтаж" (далі - орендар) укладено договір оренди землі (далі - договір оренди).

Відповідно до пункту 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вулиця Макарова, 25-Б і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:07:213:0011.

Цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність) (п. 1.2 договору).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3554 га (п. 2.1 договору).

На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, інші об`єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки (п. 2.2 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору оренди цей договір укладено на три роки.

Повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі (п. 7.8 договору).

Договір посвідчено 13.12.2007 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. (зареєстровано в реєстрі № 2928) та зареєстровано у Державному земельному кадастрі 15.07.2008, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040810400239.

На підставі рішень Дніпропетровської міської ради № 2/27 від 23.01.2008, № 31/28 від 13.02.2008, № 39/35 від 06.08.2008 сторонами було укладено додатковий договір від 21.04.2010, яким вносилися зміни до договору оренди в частині орендної плати (а.с. 139 - 145).

На підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 173/12 від 15.06.2011 сторони уклали додаткову угоду від 25.10.2011, згідно з якою було поновлено укладений між ним договір оренди спірної земельної ділянки до 15.07.2014.

Зазначена додаткова угода посвідчена 25.10.2011 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. (зареєстровано в реєстрі за № 1897) та зареєстрована в Управлінні Держкомзему у м. Дніпропетровську, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.04.2012 за № 12101000400050.

25.02.2019 членами робочої групи з питань самоврядного контролю за додержанням вимог законодавства України щодо раціонального використання та охорони земель Чечелівського району у місті Дніпрі проведено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вулиця Макарова, 25 Б, про що було складено акт № 07-19, за результатом якого встановлено, що територія не експлуатується, знаходиться у незадовільному стані та вільна від забудов (а.с. 78 - 80).

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «Метеорстроймонтаж» повернути Дніпровській міській ради земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Макарова, 25Б, площею 0,3554 га з кадастровим номером 1210100000:07:213:0011, за актом приймання - передачі.

Позовні вимоги прокурора, який діє в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради ґрунтуються на твердженнях про те, що договір оренди земельної ділянки, укладений 13.12.2007р. між Дніпропетровською міською радою та ТОВ «Метеорстроймонтаж», та поновлений на підставі рішення Дніпровської міської ради від 15.06.2011 № 173/12 шляхом укладання додаткової угоди до 15.07.2014 року. скінчився 15.07.2014р. та в автоматичному порядку не пролонгований. На спірній земельній ділянці відсутні будь які будівлі, а відповідач з 15.07.2014 ТОВ «Метеорстроймонтаж» всупереч умовам договору оренди земельної ділянки та вимог ст. 34 Закону України «Про оренду землі» не виконує взяті на себе за договором оренди земля зобов`язання щодо повернення орендованої земельної ділянки після сплину терміну дії договору оренди.

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині встановлення обставин укладання 13.12.2007р. на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 19.09.2007р. №181/19 між міською радою та ТОВ Метеорстроймонтаж договору оренди земельної ділянки (далі за текстом Договір), площею 0,3554 га, кадастровий номер 1210100000:07:213:0011, відповідно до пункту 5.1. якого, земельну ділянку передано в оренду по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та споруд.

Відповідно до умов Договору :

7.1. Після припинення дії договору оендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

12.1.Зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін.

12.2.У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

12.3.Дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи- орендаря.

На підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 173/12 від 15.06.2011 сторони уклали додаткову угоду від 25.10.2011, згідно з якою було поновлено укладений між ним договір оренди спірної земельної ділянки до 15.07.2014.

Зазначена додаткова угода посвідчена 25.10.2011 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. (зареєстровано в реєстрі за № 1897) та зареєстрована в Управлінні Держкомзему у м. Дніпропетровську, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.04.2012 за № 12101000400050(т.1 а.с. 146-149).

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

ТОВ «Метеорстроймонтаж» не надано належних і допустимих в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження обставин погодження після 15.07.2014р. умов Договору в частині продовження строків його дії, в зв`язку із чим висновок суду першої інстанції в частині того, що : « … Доказів продовження строку дії договору оренди з відповідачем сторонами суду не надано. Відповідач не заперечив про припинення дії договору оренди земельної ділянки 15.07.2014…» визнається колегією суддів таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

В постанові Верховного Суду від 20 липня 2021 року, якою Касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задовольнено частково, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2021 у справі № 904/4389/19 скасувано, а справу № 904/4389/19 направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області містяться наступні правові висновки:

« 55. У постанові від 18.11.2020 у справі № 04/5026/803/2012, якою скасовані судові рішення попередніх інстанцій і справа в цій частині направлена на новий розгляд, Верховний Суд (зазначивши, що вказаний висновок судів щодо моменту визнання майна знищеним сформовано на підставі вже нечинного положення частини 2 статті 349 ЦК України, яку було виключено з набранням чинності Кодексом України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII, який введено в дію з 21.10.2019) сформулював такий правовий висновок:

"Положення статті 349 ЦК України є чіткими, зрозумілими та однозначними, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування, що дає підстави для висновку про те, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно з даною статтею, є наявність встановленого факту знищення майна.

Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо. При цьому, перелік документів, на підставі яких можна встановити факт знищення майна, не є вичерпними.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 17.01.2019 у справі №708/254/18, від 26.06.2019 у справі №334/16303/15-ц, від 01.08.2019 у справі №915/406/18, від 25.09.2019 у справі №272/62/15-ц [на правову позицію у наведених справах також посилається скаржник у касаційній скарзі].

Отже, суди в даному конкретному випадку повинні були проаналізувати долучені до матеріалів справи документи, які підтверджують або спростовують факт знищення майна.

Водночас, посилаючись на відсутність в державному реєстрі відомостей про знищення об`єкта нерухомого майна з посиланням на положення виключеної 2 статті 349 ЦК України, суди не врахували положення статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до частини першої якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто, державна реєстрація не є способом набуття чи припинення права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав. Запис в реєстрі не являється документом, який встановлює факт знищення майна, а вноситься державним реєстратором на підставі поданих йому документів, які свідчать про знищення майна, за заявою власника майна. При чому, наявність такого запису станом на дату прийняття оскаржуваних судових рішень, вже не являлась обов`язковою. Відповідно до статей 346, 349 ЦК України право власності припиняється в силу закону, що пов`язане із настанням певних обставин.

Таким чином, судами попередніх інстанцій сформовано правову позицію щодо моменту визнання майна знищеним на підставі вже нечинного положення частини 2 статті 349 ЦК України, внаслідок чого судами попередніх інстанцій не були проаналізувати долучені до матеріалів справи надані ліквідатором документи на підтвердження факт знищення майна".

56. Верховний Суд погоджується із наведеним у пункті 55 цієї постанови загальним правовим висновком колегії суддів Касаційного господарського суду щодо застосування положень статті 349 ЦК України та не вбачає підстав для відступу від нього, а відтак зазначений висновок підлягає застосуванню при розгляді цієї справи…»

Відповідно до частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

В ході розгляду справи позивач надав суду першої інстанції висновок експерта за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 2182/2183-21 від 28.07.2021р. (т.2 а.с.198-214).

Колегія суддів при дослідження данного доказу встановила відсутність сторінки 17 експертизи № 2182/2183-21 від 28.07.2021р..

06.06.2022р. в канцелярії Центрального апеляційного господарського суду зареєстровано клопотання Дніпровської міської ради про доручення до матеріалів справи акрушу 17 висновку експерта щодо проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 2182/2183-21 від 28.07.2021р. (т.4 а.с.44-46), вмотивоване тим, що « … Дніпровська міська рада до суду першої інстанції разом з поясненнями по зазначеній справі подавала завірену копію висновку експерта щодо проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи за № 2182/21 83-21, який складався з 18 аркушів.

Під час розгляду справи долучений висновок експерта досліджувався судом першої інстанції та оригінал висновку надався суду для огляду. Будь - яких зауважень щодо невідповідності/неповноти наданих документів оригіналу як збоку суду та збоку учасників справи встановлено не було.

Проте, під час розгляду вже апеляційної скарги, судом було встановлено, що висновок експерта щодо проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи за № 2182/2183-21 є неповним, а саме відсутній аркуш № 17 висновку.

В той же час, в матеріалах справи містися докази того, що міська рада надала до суду разом з поясненнями висновок експерта, який був перевірений та прийнятий судом.

Наявність/можливість виникнення такої обставини як відсутність однієї із сторінок у наданому висновку експерта в матеріалах справи міська рада пов`язує лише з технічною, враховуючи зазначене вище...».

Відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Оскільки доказ «Висновок експерта щодо проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи за № 2182/2183-21» (пункт 1 Додакту до Пояснень Дніпровської міської ради, поданих із врахуванням постанови Верховного Суду від 20.07.2020р.) було прийнято судом першої інстанції без зауважень, колегія суддів вважає за можливе прийняти до уваги аркуш 17 зазначенного висновку, як такий що є частиною висновку експерта щодо проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи за № 2182/2183-21 і відповідає оригіналу висновку.

Доводи відповідача щодо неможливості прийняття до уваги відповідного доказу , викладені в запереченнях проти клопотання відхиляються як такі, що спрямовані на формування у колегії суддів хибного уявлення про обставини справи за відсутності доказів наявності вини Дніпровської міської ради щодо подання відповідної частини висновку до суду першої інстанції .

Відповідно до розділу «ІІІ.Висновки» Висновку експерта щодо проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи за № 2182/2183-21

По першому питанню:

«Який технічний стан нерухомого майна, яке скаладається з наступних нежитлових будівель та споруд:

Який технічний стан нерухомого майна, яке складається з наступних нежитлових будівель та споруд: А-2, під А-2, А1-2, А11-2, а, а1, а2, а3, а4, а5 - основна будівля, підвал, прибудови, ганки, сходи, загальною площею 894,7 кв.м., Б-1, Б1-1 - сараї, В-1, Г-1, Е-1, Ж-1 - навіси, №1-6 - огорожа, І - мостіння та розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Макарова, 25Б?

В натурі об`єктів нерухомого майна, які складаються з наступних нежитлових будівель та споруд: літ. А-2 - дитячий садок, літ., літ. А1-2 - прибудова, літ. А11-2 прибудова, літ. а1 - ганок, літ. а - ганок, літ. а2 - сходи, літ. а3 - ганок, літ. а4 - ганок, літ. а5 - сходи, літ. Б-1 - сарай, літ. Б1 - сарай, літ. В-1 - навіс, літ. Г-1 - навіс, літ. Е-1 - навіс, літ. Ж-1 - навіс, за адресою: м. Дніпро, вул. Макарова, 25Б - не існує.

Конструктивні елементи які залишилися від підвалу під літ. «А-2, огорож №1-6, І -мостіння, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Макарова, 25Б знаходяться у непридатному технічному стані, а їх елементи зруйновані, або відсутні (т.4 а.с. 46).

З урахуванням вищевикладеного, висновок суду першої інстанції в частині того, що : « … матеріали справи містять докази, які фактично підтверджують знищення на спірній земельній ділянці нерухомого майна, належного відповідачу на праві власності…» визнається колегією суддів таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Підставою позову є юридичні факти, які наводяться позивачем на обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги, а саме факти, які мають значення для судового захисту суб`єктивного цивільного права.

Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і докази, що підтверджують позов. Підстави позову, які підтверджують, що спірне право належить позивачу, а на відповідача покладено певні обов`язки, становлять активну підставу. До їх складу входять також факти, які обґрунтовують належність доказів до справи, те, що позивач і відповідач є суб`єктами прав та обов`язків спірних правовідносин. Пасивну підставу позову становлять факти, з яких вбачається, що відповідач вчинив дії, спрямовані на заперечення права позивача або утвердження за собою права, яке йому не належить. Ці факти обґрунтовують потребу подання позову та захисту прав чи інтересів позивача. Вони свідчать, що право позивача порушене, оспорене чи невизнане, є загроза його порушення чи потреба у зміні існуючих між сторонами правовідносин.

Позовні вимоги в даній справі ґрунтуються на твердженнях прокурора про відсутність об`єкту нерухомого майна на спірній земельній ділянці.

Факт знищення, відсутності нерухомого майна на спірній земельній ділянці в тому числі підтверджується висновком експерта за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земель

Колегія суддів, не вдаючись до теоретичних дискусій з надмірно ускладненою проблемою поняття про підставу позову, зазначає, що для потреб практичної діяльності досить усвідомлювати, що на підтвердження своїх вимог потрібно подати фактичні дані (відомості про факти), тобто те, що можна назвати матеріально-правовою складовою підстави позову. Але при цьому такі дані мають встановлюватись передбаченими та дозволеними процесуальним законом засобами, перелік яких наведено в статті 73 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що на теперішній час відсутнє будь-яке судове рішення щодо встановлення факту знищення нерухомого майна, розміщеного на спірній земельній ділянці відхиляються колегією суддів як такі, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні апелянтом термінів «підстава позову» та «юридичний факт», в контексті вимог позовної заяви у даній справі і не спростовує встановленого місцевим господарським судом на підставі наданих доказів факту знищення на спірній земельній ділянці нерухомого майна, належного відповідачу на праві власності.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції щодо встановлення зазначенного факту і відхиляються як такі, що ґрунтуються на концепції негативного доказу, окільки не містять посилань на докази, на підставі яких у встановленому порядку можливо було б встановити зворотнє, а саме наявність нерухомого, в розумінні статті 181 Цивільного кодексу України, майна

Згідно з частиною 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 Земельного кодексу України).

За змістом статті 31 Закону України Про оренду землі, чинного станом на 15.07.2014 граничну дату поновленого договору оренди землі від 13.12.2007, договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 33 цього ж Закону встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Таким чином, з огляду на закінчення строку дії договору оренди землі, відповідач повинен повернути позивачу земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду за актом приймання-передачі у зв`язку з чим позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

Проаналізувавши висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, від 11.12.2018 у справі №903/182/17, від 19.06.2018 у справі №820/5348/17, суд апеляційної інстанції вважає, що правовідносини у зазначених справах не є подібними з правовідносинами, які склалися між сторонами у цій справі № 904/4389/21, що розглядається, саме у зв`язку з наявністю різних обставин у вказаних справах, що формують зміст правовідносин, та їх різною оцінкою судами у кожному конкретному випадку.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у процесуальному та матеріальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2021 р. у справі №904/4389/19 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Метеорстроймонтаж" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 2 881,50 грн. (т. 3 а.с. 193) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метеорстроймонтаж" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2021 р. у справі №904/4389/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2021 р. у справі №904/4389/19 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору у сумі 2 881,50 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Метеорстроймонтаж" (49000, м. Дніпро, вул. Ламана 17, офіс 4-14, код ЄДРПОУ 34365024).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 08.07.2022

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяО.Г. Іванов

СуддяЕ.В. Орєшкіна