Ухвала

від 06.07.2022 по справі 202/4275/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1900/22 Справа № 202/4275/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 (приймає участь в

режимі відеоконференції),

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку дистанційногосудового провадженняматеріали кримінальногопровадження №12021041660000385за апеляційноюскаргою захисника ОСОБА_6 в інтересахобвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалуІндустріального районногосуду м.Дніпропетровська від14червня 2022року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, якому продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12 серпня 2022 року включно,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересахобвинуваченого ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати як незаконну, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що заявлені прокурором ризики є недоведеними.

Вказує на те, що судом не зазначено щодо можливості визначення застави.

Стверджує, що в ухвалі суду не зазначено про наявність ризиків та якими доказами вони підтверджуються.

Посилається на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, має міцні соціальні зв`язки, а саме дружину та неповнолітню дитину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Зазначає, що центр реабілітації ГО Вихід існує звернувся до суду з клопотанням, в якому зазначено, що вказана організація бере на себе відповідальність щодо поведінки обвинуваченого та зобов`язується забезпечувати його прибуття в судові засідання, однак судом зазначене не було взято до уваги.

Ухвалою Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська від 14 червня 2022 року ОСОБА_7 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12 серпня 2022 року включно.

Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначив, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину проти волі, честі та гідності особи, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років. Як вбачається із ухвали слідчого судді від 06.10.2021 року, ОСОБА_7 із серпня 2021 року перебував у розшуку. Також обвинувачений ОСОБА_7 ніде не працює, не має міцних соціальних зв`язків, оскільки зі слів обвинуваченого він одружений та має неповнолітню дитину, але разом з дружиною не проживає, дитина проживає разом із його жінкою у м. Дружківка Донецької області, а він цей час перебував у реабілітаційному центрі Дніпропетровської області в зв`язку із наркотичною залежністю. Довідки від ГО «Вихід існує» про взяття на себе зобов`язання доставляти ОСОБА_7 в судові засідання і ГО «Нове Покоління України» про проходження ним реабілітації у зазначеному центрі не свідчать про можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а тому відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку.

Відповідно до ст.4221 КПК України розгляд апеляційної скарги проведено у відсутність прокурора, участь якого не є обов`язковою, проти чого не заперечували обвинувачений та захисник.

Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги захисника не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до матеріалів провадження, на розгляді Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт № 12021041660000385 щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України.

З матеріалів провадження вбачається, що ухвалою суду від 06.10.2021 року до обвинуваченого ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався.

Прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції 14.06.2022 року було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 зпідстав наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Розглядаючи вказане клопотання прокурора, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. ст. 199, 331 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.

Під час апеляційного розгляду ухвали суду встановлено, що зазначені вимоги закону при розгляді клопотання були дотримані в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що, вирішуючи клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою, судом правильно встановлено щодо неможливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, оскільки встановлений раніше ризик - переховування від суду продовжує існувати, так як ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину проти волі, честі та гідності особи, при цьому враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, а також особу обвинуваченого, який перебував у розшуку, ніде не працює, не має міцних соціальних зв`язків.

Також слід зазначити, що до ризиків належить наявність введеного в Україні воєнного стану, оскільки вказана обставина суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Однак, посилання суду на ухвалу Дніпровського апеляційного суду, якою ухвала суду першої інстанції про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишена без змін є безпідставним, оскільки вказана ухвала суду може підтвердити обставини, вказані в ній, лише на час продовження дії запобіжного заходу в межах строку дії цієї ухвали, тоді як наступні періоди тримання під вартою мають отримати нову оцінку.

Разом з цим, судом зазначено про продовження існування ризику, в ході апеляційного розгляду знайшло підтвердження існування ризику переховування від суду, тому судом першої інстанції обгрунтовано продовжено строк тримання під вартою.

Підстав для застосування судом до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, з огляду на вищевикладені обставини.

Також, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, що спричинило фізичне страждання та психологічне насильство потерпілій, а тому, відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суддя також має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Суд першої інстанції використав право не призначати розмір застави та врахував підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КК України.

Посилання захисника на те, що в ухвалі суду не зазначено про наявність ризиків та якими доказами вони підтверджуються було перевірено в ході апеляційного розгляду та встановлено, що ухвала суду першої інстанції містить відомості щодо існування раніше встановленого ризику, а саме: переховування від суду, при цьому враховано особу обвинуваченого, який перебував у розшуку, що підтверджується реєстром матеріалів досудового розслідування (а.п.11), раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не має міцних соціальних зв`язків, перебував в реабілітаційному центрі з приводу лікування залежності.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також, що центр реабілітації ГО Вихід існує бере на себе відповідальність щодо поведінки обвинуваченого та зобов`язується забезпечувати його прибуття в судові засідання колегія суддіввважає такими,що не зменшують заявлений у кримінальному провадженні ризик, оскільки обвинувачений раніше притягався до кримінальної відповідальності, не працює, міцних соціальних зв`язків не має.

Доводи апеляційної скарги про те, що обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, а саме дружину та неповнолітню дитину є безпідставними, оскільки матеріали провадження не містять відповідних документів на підтвердження зазначених обставин, окрім того, судом першої інстанції зі слів обвинуваченого встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 разом з дружиною не проживає близько півтора року, дитина проживає разом із його жінкою у м. Дружківка Донецької області.

Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, в достатній мірі дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність раніше встановленого ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, який продовжує існувати, дані про особу обвинуваченого, а тому за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає за доцільне ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересахобвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалуІндустріального районногосуду м.Дніпропетровська від14червня 2022року залишити без задоволення.

Ухвалу Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська від14червня 2022року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4