Постанова

від 05.07.2022 по справі 372/2629/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 372/2629/19

провадження № 22-ц/824/8006/2022

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Кирилюк Г.М.,

суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.

при секретарі Пітенко І. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 21 лютого 2022 року в складі судді Висоцької Г. В., в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію,

встановив:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому посилалася на те, що 30 квітня 2008 року між нею та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі - АКБ «Укрсоцбанк») було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого вона отримала кредитні кошти у розмірі 56 тис. доларів США.

На забезпечення виконання умов цього договору сторони того ж дня уклали договір іпотеки, предметом якого є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

10 квітня 2019 року Комунальним підприємством «Агенція адміністративних послуг» (далі - КП «Агенція адміністративних послуг») здійснено державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за АТ «Укрсоцбанк».

Державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем проведена з порушеннями, зокрема: іпотечне застереження в договорі іпотеки не є підставою для реєстрації права власності на іпотечне майно за банком; її не було повідомлено про звернення стягнення на предмет іпотеки; реєстрація права власності за банком здійснена під час дії заборони відчуження іпотечного майна, встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Ураховуючи викладене, позивачка просила скасувати рішення КП «Агенція адміністративних послуг» про державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за АТ «Укрсоцбанк».

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 21 лютого 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», КП «Агенція адміністративних послуг» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію залишено без розгляду.

20.04.2022 ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 21 лютого 2022 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що дана справа перебувала в провадженні судів трьох інстанцій протягом 2019-2022 років і судові засідання призначались неодноразово.

Не погоджується з тим, що 03.12.2021, 17.01.2022, 21.02.2022 вона, будучи повідомленою про день та час слухання справи шляхом направлення SMS-повідомлення на телефон, зазначений у позовній заяві, та шляхом направлення судових повісток, які отримала ОСОБА_1 07.12.2021, 19.01.2022 та 01.02.2022, в судове засідання не з`явилась.

Зазначила, що вона не отримувала повістки про призначення судових засідань у вказані судом дати.

Разом з тим, повідомлення учасників справи телефонограмою не відповідає встановленому порядку повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, на що звернув увагу Верховний Суд у постановах від 10.09.2021 у справі №295/8610/15-ц, від 11.03.2021 у справі №296/9824/19, від 04.02.2021 у справі №202/26139/13-ц, від 20.02.2020 у справі №263/3930/16-ц, від 22.04.2020 у справі №522/19433/17.

У матеріалах справи відсутні заяви позивача про намір отримання судової повістки в електронному вигляді чи за допомогою SMS-повідомлення. За таких обставин не можна вважати, що суд першої інстанції належним чином повідомив позивача про дату, час і місце судового засідання. Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.03.2019 у справі №201/6092/17.

Крім цього, в позовній заяві, у додаткових письмових поясненнях від 10.04.2020, уточнених письмових поясненнях від 16.09.2021 позивач просила розглянути позов без її участі, проте суд вказані клопотання безпідставно залишив поза увагою.

В матеріалах справи відсутня будь-яка ухвала суду про обов`язкову явку позивача в судове засідання для дачі особистих пояснень.

Вважає, що суд першої інстанції мав можливість вирішити справу на підставі наявних в ній доказів та висловленої позиції позивача, підтверджених відповідними письмовими поясненнями та доказами, однак суд фактично ухилився від вирішення справи по суті.

У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Альфа-Банк» - адвокат Луньова А. Г. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Зазначає, що поведінка сторони позивача свідчить про те, що позов поданий з метою отримання забезпечення позову. Після винесення відповідної ухвали позивач втратила інтерес до розгляду справи та вчиняла дії, направлені виключно на її затягування, що свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними обов`язками.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Позивачка ОСОБА_1 просила розглядати справу без її участі (а.с. 143 зв. т.3).

Представник АТ «Альфа-Банк» - адвокат Зелена Н. Ю. 05.07.2022 на електронну пошту суду надіслала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю представника в судовому засіданні, яке було призначено Святошинським районним судом м. Києва на 06.07.2022 о 15.00 год.

З огляду на те, що інтереси АТ "Альфа-Банк" в даній справі, крім адвоката Зеленої Н. Ю., представляв також інший адвокат, який також подавав відзив на апеляційну скаргу, за відсутності доказів неможливості забезпечити участь в судовому засіданні іншого представника, а також враховуючи тривалість перебування даної справи в провадженні судів, колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутність осіб, що не з`явились, визнавши неявку представника АТ "Альфа-Банк" як неявку без поважної причини.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 до АТ "Альфа-Банк", КП "Агенція адміністративних послуг" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що у судові засідання, призначені на 03.12.2021, 17.01.2022 та 21.02.2022, будучи належним чином повідомленою про день та час слухання справи шляхом направлення SMS-повідомлення на телефон, зазначений у позовній заяві, та шляхом направлення судових повісток, які отримані ОСОБА_1 07.12.2021, 19.01.2022 та 01.02.2022 за вказаною адресою, остання не з`явилась. Її представник ОСОБА_2 був повідомлений шляхом направлення SMS-повідомлення на телефон. Заяв, клопотань про проведення судового засідання за їх відсутності, відкладення розгляду справи не надходило.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів повністю погодитись не може з огляду на таке.

Наслідки неявки в судове засідання позивача визначені ч.5 ст. 223 ЦПК України, відповідно до якої, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом зазначених вище процесуальних норм, правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки позивача в судове засідання, за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, або не повідомив про причини неявки та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.

Право суду на залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, можливе й у разі наявності заяви позивача про розгляд справи без його участі, за умови, що його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Як вбачається з матеріалів справи, судове засідання було призначене на 03.12.2021 12.00 год.

Повістку в дане судове засідання було надіслано ОСОБА_1 за адресою, яку вона зазначила в клопотанні про витребуванні оригіналів документів, як адресу для листування: АДРЕСА_2 (а.с.58 т.3).

Судом встановлено, що за вказаною адресою знаходиться офіс ТОВ «Національний центр банкрутства» ( код ЄДРПОУ 43082982).

Повістку на ім`я ОСОБА_1 в судове засідання на 03.12.2021 було доставлено 02.11.2021 за вказаною адресою шляхом вкладення в абонентську скриньку (а.с. 109 т.3).

У зв`язку з неявкою сторін судове засідання було відкладено на 17.01.2022 12.00 год.

Повістку на ім`я ОСОБА_1 в судове засідання на 03.12.2021 було доставлено 07.12.2021 за вказаною адресою шляхом вкладення в абонентську скриньку (а.с. 118 т.3).

У зв`язку з неявкою сторін судове засідання було відкладено на 21.02.2022 11.00 год.

Повістку на ім`я ОСОБА_1 в судове засідання на 21.02.2022 було доставлено 19.01.2022 за вказаною адресою шляхом вкладення в абонентську скриньку (а.с. 125 т.3).

Відповідно до трекінгу Укрпошти, вказане відправлення було вручено: « за довіреністю».

Вказані обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 була обізнана про дати розгляду справи судом першої інстанції, хоча наявні в матеріалах справи розписки не є належним доказом такого повідомлення.

У частині першій статті 44 ЦПК України вказано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Разом з тим, зазначаючи про те, що від позивача або її представника не надходило заяв, клопотань про проведення судового засідання за їх відсутності, суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що в позовній заяві, додаткових письмових поясненнях від 10.04.2020 позивачка просила розглядати позов без її участі.

Уточнюючи письмові пояснення, подані ОСОБА_1 16.09.2021, також містять її прохання розглянути позов без її участі (проти винесення заочного рішення не заперечувала) (а.с. 46 т.3).

Доказів того, що судом було визнано потрібним, щоб позивач, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення, матеріали справи не містять.

Оскаржувана ухвала також не містить мотивів, яким чином нез`явлення позивача в судове засідання перешкоджало розгляду справи.

Таким чином, за наявності клопотань позивача про розгляд справи за її відсутності, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду з підстав ч.5 ст. 223, п. 3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

З огляду на вище викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду постановлена з порушенням норм процесуального права.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Пунктом 6 ч.1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Статтею 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;3) невідповідність висновків суду обставинам справи;4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи те, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, колегія суддів вважає, що ухвала Обухівського районного суду Київської області від 21 лютого 2022 року підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 21 лютого 2022 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 липня 2022 року.

Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. А. Семенюк