Ухвала

від 31.03.2023 по справі 372/2629/19

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2629/19

Провадження 2-78/23

ухвала

Іменем України

31 березня 2023 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Висоцької Г.В.

при секретарі Куник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Обухова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2021 року скасовано рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року, та передано цивільну справу № 372/2629/19на новий розгляд до суду першої інстанції.

19.07.2021 року відповідно до здійсненого авторозподілу судових проваджень зазначена цивільна справа отримана головуючим суддею.

20.07.2021 року ухвалою судді прийняти до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, та призначено по справі підготовче судове засідання.

25.10.2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 21.02.2022 року позов залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Постановою Київського апеляційного суду від 06 липня 2022 року вказана ухвала скасована і справа направлена для продовження судового розгляду.

В подальшому 21.12.2022 року позивачка подала до суду «Уточнюючі письмові пояснення щодо підстав позову», а також заву про залучення в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Службу у справах дітей та сім`ї Обухівського міської ради.

Суд в своїй ухвалі від 22 грудня 2022 року надав вичерпні відповіді на аргументи позивачки, викладені в поданих нею документах від 21.12.2022 року. Зокрема, увага позивачки акцентована на неможливість зміни підстав позову при новому розгляді справи у відповідності до ч. 4 ст. 49 ЦПК України, яку вона під виглядом «уточнень щодо підстав позову» зазначила у відповідній заяві.

Окрім цього, суд згідно ч. 5 ст. 411 ЦПК України задля виконання вказівок суду касаційної інстанції, який прийшов до висновку про неповне встановлення обставин, які випливають із ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» визнав явку позивачки обов`язковою. Зокрема, одне із питань, яке підлягало з`ясуванню, полягало у наявності у позивачки належного їй на праві власності іншого нерухомого житлового майна. Незважаючи на обізнаність із змістом постанови Верховного Суду в цій справі позивачка не надала доказів на підтвердження або спростування вказаного факту.

В листуванні із судом позивачка повідомила адреси для листування « АДРЕСА_1 » та « АДРЕСА_2 ». Суд з метою належного інформування позивачки про рух судової справи направляв кореспонденцію за двома вищевказаними адресами.

03.03.2023 року позивачка в судове засідання не з`явилася, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення за адресою: « АДРЕСА_1 », який повернувся до суду неврученим, адресат відсутній за вказаною адресою. Суд при цьому керується презумпцією добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

31.03.2023 позивачка повторно не з`явилася в судове засідання, відповідно до вручення поштового відправлення позивачка ігнорує отримання судової повістки, повістка повернулася до суду неврученою.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Крім того, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1ст.44 ЦПК України).

Законом передбачено баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Відповідно до положень ст. 223 ЦПК Українисуд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Причини повторної неявки позивачки до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду.

Окрім того, суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, виходячи з положень ст.ст.223, 257 ЦПК України, позовна заява залишається судом без розгляду у разі сукупності певних умов, а саме належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового розгляду; позивач повторно не з`явився у судове засідання; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Поважність причини неявки позивача враховується при першій неявці.

Зважаючи на вказані норми закону та їх роз`яснення слід вважати, що суд при першій неявці позивача позбавлений можливості розгляду справи за відсутності позивача (його представника) у судовому засіданні у випадку належного повідомлення позивача про час та місце судового розгляду та за відсутності його заяви про розгляд справи у його відсутності, натомість в змозі відкласти розгляд справи. При повторній же неявці позивача (його представника) у випадку належного повідомлення про час та місце судового розгляду та за відсутності заяви про розгляд справи у відсутності позивача, суд позбавлений можливості розгляду справи, відкладення розгляду, незважаючи на причини неявки та зобов`язаний залишити позовну заяву без розгляду.

Тобто, позовна заява при повторній неявці в судове засідання належним чином повідомленого позивача залишається без розгляду незалежно від причин його неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Слід відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов`язків. Належне повідомлення позивача вдруге поспіль про судове засідання, його неявка у таке, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача, у відповідності до ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, позбавляє суд можливості для проведення розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов`язуючи залишити позовну заяву без розгляду.

Наслідки, передбачені ч.5ст.223ЦПКУкраїни та п.3 ч.1ст.257ЦПКУкраїни застосовуються судом в усіх випадках повторної неявки позивача до суду, незалежно від поважності причин його відсутності.

Такий наслідок неявки позивача є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд визнає, що позивачка повторно не з`явились до суду, що свідчить про зловживання процесуальними правами та затягування розгляду справи, а тому суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого позивача та її представника.

Залишення заяви без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до суду за захистом своїх прав у загальному порядку згідно ч. 2ст. 257ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючисьст. 257 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Висоцька Г.В.