Постанова

від 07.07.2022 по справі 815/1718/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2022 року

м. Київ

справа № 815/1718/16

касаційне провадження № К/9901/64047/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Тарасишина О.М.)

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Федусик А.Г., судді - Бойко А.В., Осіпов Ю.В.)

у справі № 815/1718/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарком»

до Одеської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дарком» (далі - ТОВ «Дарком»; позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (далі - митниця; відповідач), в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати рішення від 26 грудня 2015 року № 500060804/2015/000042/2, від 26 грудня 2015 року № 500060804/2015/000041/2, від 29 січня 2016 року № 500060804/2016/000002/2, від 02 лютого 2016 року № 500060804/2016/000003/2, від 15 лютого 2016 року № 500060804/2016/000006/2, від 22 лютого 2016 року № 500060804/2016/000009/2, від 22 лютого 2016 року № 500060804/2016/000010/2, від 22 лютого 2016 року № 500060804/2016/000011/2, від 22 лютого 2016 року № 500060804/2016/000012/2, від 24 лютого 2016 року № 500060804/2016/000014/2, від 25 лютого 2016 року № 500060804/2016/000016/2, від 26 лютого 2016 року № 500060804/2016/000017/2, від 26 лютого 2016 року № 500060804/2016/000018/2, від 26 лютого 2016 року № 500060804/2016/000019/2, від 26 лютого 2016 року № 500060804/2016/000020/2, від 23 лютого 2016 року № 500060804/2016/000013/2, від 25 лютого 2016 року № 500060804/2016/000015/2, від 01 березня 2016 року № 500060804/2016/000021/2, від 01 березня 2016 року № 500060804/2016/000022/2, від 02 березня 2016 року № 500060804/2016/000023/2, від 03 березня 2016 року № 500060804/2016/000025/2, від 03 березня 2016 року № 500060804/2016/000024/2, від 04 березня 2016 року № 500060804/2016/000025/2, від 04 березня 2016 року № 500060804/2016/000026/2, від 12 березня 2016 року № 500060804/2016/000027/2, від 14 березня 2016 року № 500060804/2016/000029/2, від 14 березня 2016 року № 500060804/2016/000030/2, від 15 березня 2016 року № 500060804/2016/000031/2, від 16 березня 2016 року № 500060804/2016/000032/2, від 17 березня 2016 року № 500060804/2016/000033/2, від 17 березня 2016 року № 500060804/2016/000034/2, від 21 березня 2016 року № 500060804/2016/000035/2, від 22 березня 2016 року № 500060804/2016/000037/2, від 23 березня 2016 року № 500060804/2016/000038/2, від 23 березня 2016 року № 500060804/2016/000040/2, від 23 березня 2016 року № 500060804/2016/000039/2 про коригування митної вартості товарів, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26 грудня 2015 року № 500060804/2015/00116, від 26 грудня 2015 року № 500060804/2015/00115, від 29 січня 2016 року № 500060804/2016/00003, від 02 лютого 2016 року № 500060804/2016/00004, від 15 лютого 2016 року № 500060804/2016/00007, від 22 лютого 2016 року № 500060804/2016/00010, від 22 лютого 2016 року № 500060804/2016/00011, від 22 лютого 2016 року № 500060804/2016/00012, від 22 лютого 2016 року № 500060804/2016/00013, від 24 лютого 2016 року № 500060804/2016/00015, від 25 лютого 2016 року № 500060804/2016/00017, від 26 лютого 2016 року № 500060804/2016/00018, від 26 лютого 2016 року № 500060804/2016/00019, від 26 лютого 2016 року № 500060804/2016/00020, від 26 лютого 2016 року № 500060804/2016/00021, від 23 лютого 2016 року № 500060804/2016/00014, від 25 лютого 2016 року № 500060804/2016/00016, від 01 березня 2016 року № 500060804/2016/00022, від 01 березня 2016 року № 500060804/2016/00023, від 02 березня 2016 року № 500060804/2016/00024, від 03 березня 2016 року № 500060804/2016/00026, від 03 березня 2016 року № 500060804/2016/00027, від 04 березня 2016 року № 500060804/2016/00029, від 04 березня 2016 року № 500060804/2016/00030, від 12 березня 2016 року № 500060804/2016/00031, від 14 березня 2016 року № 500060804/2016/00034, від 14 березня 2016 року № 500060804/2016/00035, від 15 березня 2016 року № 500060804/2016/00037, від 16 березня 2016 року № 500060804/2016/00038, від 17 березня 2016 року № 500060804/2016/00039, від 17 березня 2016 року № 500060804/2016/00040, від 21 березня 2016 року № 500060804/2016/00041, від 22 березня 2016 року № 500060804/2016/00045, від 23 березня 2016 року № 500060804/2016/00046, від 23 березня 2016 року № 500060804/2016/00048, від 23 березня 2016 року № 500060804/2016/00049.

Справа розглядалася судами неодноразово. За наслідками останнього її розгляду Одеський окружний адміністративний суд постановою від 04 жовтня 2017 року адміністративний позов задовольнив повністю.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 13 червня 2018 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Митниця звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що подані позивачем документи не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів.

Верховний Суд ухвалою від 26 жовтня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою митниці.

27 листопада 2018 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (Покупець) та Компанією «ZHEJIANG FANTASY TEXTILECO., LTD», Китай, (Продавець) укладено договори купівлі-продажу товарів від 26 листопада 2015 року № 26/11 та від 05 січня 2016 року № 05/01, за умовами яких нерезидент зобов`язався передати товари у власність ТОВ «Дарком», а останній зобов`язався прийняти у власність від продавця та оплатити товари відповідно до інвойсів, які є додатками до вказаних договорів.

У період з грудня 2015 року по березень 2016 року Компанією «ZHEJIANG FANTASY TEXTILECO., LTD», Китай, на виконання умов вказаних договорів поставлено на адресу позивача товари, ціна яких визначена в інвойсах.

З метою митного оформлення вказаних вище товарів ТОВ «Дарком» подано до митниці електронні митні декларації, в яких митна вартість визначена за основним методом - за ціною договору, та документи на підтвердження митної вартості товарів, зокрема: зовнішньоекономічні договори; рахунки-фактури (інвойси); пакувальні листи; декларації про походження товару; акти зважування; листи продавця тощо.

Не погодившись із заявленою позивачем митною вартістю товарів митницею відмовлено у прийнятті митних декларацій, в яких зазначено основний метод визначення митної вартості - за ціною договору, та прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26 грудня 2015 року № 500060804/2015/00115, від 26 грудня 2015 року № 500060804/2015/00116, від 29 січня 2016 року № 500060804/2016/00003, від 01 березня 2016 року № 500060804/2016/00022, від 23 березня 2016 року № 500060804/2016/00046 та, відповідно, рішення від 26 грудня 2015 року № 500060804/2015/000041/2, від 26 грудня 2015 року № 500060804/2015/000042/2, від 29 січня 2016 року № 500060804/2016/000002/2, від 01 березня 2016 року № 500060804/2016/000021/2, від 23 березня 2016 року № 500060804/2016/000038/2 про коригування митної вартості товарів, згідно з якими визначено митну вартість за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Також відповідачем прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02 лютого 2016 року № 500060804/2016/00004, від 15 лютого 2016 року № 500060804/2016/00007, від 22 лютого 2016 року № 500060804/2016/00010, від 22 лютого 2016 року № 500060804/2016/00011, від 22 лютого 2016 року № 500060804/2016/00012, від 22 лютого 2016 року № 500060804/2016/00013, від 23 лютого 2016 року № 500060804/2016/00014, від 24 лютого 2016 року № 500060804/2016/00015, від 25 лютого 2016 року № 500060804/2016/00016, від 25 лютого 2016 року № 500060804/2016/00017, від 26 лютого 2016 року № 500060804/2016/00018, від 26 лютого 2016 року № 500060804/2016/00019, від 26 лютого 2016 року № 500060804/2016/00020, від 26 лютого 2016 року № 500060804/2016/00021, від 01 березня 2016 року № 500060804/2016/00023, від 02 березня 2016 року № 500060804/2016/00024, від 03 березня 2016 року № 500060804/2016/00026, від 03 березня 2016 року № 500060804/2016/00027, від 04 березня 2016 року № 500060804/2016/00029, від 04 березня 2016 року № 500060804/2016/00030, від 12 березня 2016 року № 500060804/2016/00031, від 14 березня 2016 року № 500060804/2016/00034, від 14 березня 2016 року № 500060804/2016/00035, від 15 березня 2016 року № 500060804/2016/00037, від 16 березня 2016 року № 500060804/2016/00038, від 17 березня 2016 року № 500060804/2016/00039, від 17 березня 2016 року № 500060804/2016/00040, від 21 березня 2016 року № 500060804/2016/00041, від 22 березня 2016 року № 500060804/2016/00045, від 23 березня 2016 року № 500060804/2016/00048, від 23 березня 2016 року № 500060804/2016/00049 та, відповідно, рішення від 02 лютого 2016 року № 500060804/2016/000003/2, від 15 лютого 2016 року № 500060804/2016/000006/2, від 22 лютого 2016 року № 500060804/2016/000009/2, від 22 лютого 2016 року № 500060804/2016/000010/2, від 22 лютого 2016 року № 500060804/2016/000011/2, від 22 лютого 2016 року № 500060804/2016/000012/2, від 23 лютого 2016 року № 500060804/2016/000013/2, від 24 лютого 2016 року № 500060804/2016/000014/2, від 25 лютого 2016 року № 500060804/2016/000015/2, від 25 лютого 2016 року № 500060804/2016/000016/2, від 26 лютого 2016 року № 500060804/2016/000017/2, від 26 лютого 2016 року № 500060804/2016/000018/2, від 26 лютого 2016 року № 500060804/2016/000019/2, від 26 лютого 2016 року № 500060804/2016/000020/2, від 01 березня 2016 року № 500060804/2016/000022/2, від 02 березня 2016 року № 500060804/2016/000023/2, від 03 березня 2016 року № 500060804/2016/000025/2, від 03 березня 2016 року № 500060804/2016/000024/2, від 04 березня 2016 року № 500060804/2016/000025/2, від 04 березня 2016 року № 500060804/2016/000026/2, від 12 березня 2016 року № 500060804/2016/000027/2, від 14 березня 2016 року № 500060804/2016/000029/2, від 14 березня 2016 року № 500060804/2016/000030/2, від 15 березня 2016 року № 500060804/2016/000031/2, від 16 березня 2016 року № 500060804/2016/000032/2, від 17 березня 2016 року № 500060804/2016/000033/2, від 17 березня 2016 року № 500060804/2016/000034/2, від 21 березня 2016 року № 500060804/2016/000035/2, від 22 березня 2016 року № 500060804/2016/000037/2, від 23 березня 2016 року № 500060804/2016/000040/2, від 23 березня 2016 року № 500060804/2016/000039/2 про коригування митної вартості товарів, згідно з якими визначено митну вартість із застосуванням резервного методу.

Обґрунтовуючи свою позицію, митниця посилалася, зокрема, на незазначення в інвойсах способу оплати за товари, а також на те, що відповідно до договорів від 26 листопада 2015 року № 26/11 та від 05 січня 2016 року № 05/01 ціна товарів визначається на умовах поставки DAP та FOB, тоді як митне оформлення згідно з інформацією в інвойсах здійснювалося на умовах CIF Odessa.

За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31 березня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьмортранс» до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрос-Нова», про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови, який має враховуватися при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що позивачем подано митниці належні та допустимі докази на підтвердження ціни імпортованих товарів. Зазначені документи не містять розбіжностей щодо вартості та вказують, що їх дані піддаються обчисленню.

В свою чергу, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані ТОВ «Дарком» документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортовані товари.

Щодо посилання митниці на незазначення в інвойсі способу оплати за товар, як на наявність розбіжностей в документах, то суди цілком об`єктивно його відхилили, адже спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, а відсутність цієї інформації в інвойсі сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в інвойсі є посилання.

Що стосується твердження відповідача про те, що відповідно до договорів вартість товарів містить ціну на умовах поставки DAP та FOB, тоді як митне оформлення здійснювалося на умовах CIF Odessa, то варто зазначити, що умови поставки DAP, FOB та CIF за своєю сутністю та в контексті характеру реалізації господарських правовідносин є тотожними і жодним чином не впливають на заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги митниці без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова