Ухвала

від 14.06.2022 по справі 911/2737/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" червня 2022 р. м. Київ Справа № 911/2737/17

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши скаргу № 11-3/05 від 11.05.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Буського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) у виконавчих провадженнях № 55620030 та № 55619660 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 19.12.2017

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс, м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю

ПК Трейдсервісгруп, с. Мархалівка, Васильківський район

2. Приватної агрофірми «Покрова», с. Кути, Буський район

про стягнення 403,57 грн.

за участю представників сторін:

від позивача (скаржник): не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від ВДВС:не з`явився.

встановив:

Рішенням господарського суду Київської області від 15.11.2017 у справі № 911/2737/17 задоволені частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», присуджено до солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» та Приватної агрофірми «Покрова» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 1207,85 грн. 3 % річних та 4 965,39 грн. інфляційних втрат; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 696,43 грн. судового збору та 304,69 грн. витрат на оплату послуг адвоката; присуджено до стягнення з Приватної агрофірми «Покрова» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 696,43 грн. судового збору та 304,69 грн. витрат на оплату послуг адвоката; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

19.12.2017 на примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 15.11.2017 у справі № 911/2737/17 були видані відповідні накази.

12.05.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до господарського суду Київської області зі скаргою № 11-3/05 від 11.05.2022 (вх. № суду 41/22) на бездіяльність державного виконавця Буського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) у виконавчому провадженні № 55620030 та № 55619660 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 19.12.2017

Так, звертаючись із скаргою, скаржник просить суд визнати за період з 25.10.2020 по 23.02.2022 неправомірною бездіяльність державного виконавця Буського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) у виконавчих провадженнях № 55620030 та № 55619660 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 19.12.2017 у справі № 911/2737/17, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 55620030 та № 55619660 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 19.12.2017 у справі № 911/2737/17, із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження»; зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Буського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 55620030 та № 55619660 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 19.11.2017 у справі № 911/2737/17 з урахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження».

Скаргу обґрунтовано не вчиненням державним виконавцем дій, визначених Законом України «Про виконавче провадження» спрямованих на належне, своєчасне та повне виконання рішення господарського суду Київської області від 15.11.2017 у справі № 911/2737/17.

Частиною 1 ст. 342 ГПК України передбачено, що скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення розглядаються у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Ухвалою суду від 13.05.2022 розгляд скарги № 11-3/05 від 11.05.2022 був призначений в засіданні суду на 25.05.2022.

Ухвалою суду від 25.05.2022 розгляд скарги № 11-3/05 від 11.05.2022 був відкладений на 15.06.2022.

Представник скаржника в судові засідання 25.05.2022 та 15.06.2022 не з`явився, проте через канцелярію суду надав клопотання № 17-5/05 від 17.05.2022 та № 27-3/05 від 27.05.2022 (вх. № 5440/22 від 19.05.2022 та № 5948/22 від 31.05.2022), в яких скаржник підтримав подану скаргу та просив здійснювати її розгляд за відсутності його повноважного представника за наявними матеріалами.

Представники боржника та відділу ДВС в судові засідання 25.05.2022 та 15.06.2022 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про місце і час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Разом з цим, 30.05.2022 через канцелярію суду від Буського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) надійшли письмові пояснення № 6312 від 16.05.2022, разом із завіреними копіями матеріалів виконавчого провадження. При цьому у своїх поясненнях державний виконавець стверджує про належне виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» шляхом вжиття заходів спрямованих на повне і фактичне виконання наказів господарських суду від 19.12.2017.

Враховуючи те, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч. 2 ст. 342 ГПК України), а надання письмового відзиву на скаргу є правом, а не обов`язком учасника процесу, господарський суд вважає, що неявка скаржника, боржників та представника відділу ДВС в судові засідання не перешкоджає розгляду скарги за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши і перевіривши подані в підтвердження обґрунтування скарги докази, оцінивши письмові пояснення державного виконавця, судом встановлено.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим, на шкоду одній зі сторін.

Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

У рішенні від 17.05.2005 по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 26.07.2012 у справі «Савіцький проти України» (заява № 38773/05) та від 05.07.2012 у справі «Глоба проти України» (заява № 15729/07) вказано, що право на суд, захищене п. 1 ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України та практики Європейського суду з прав людини, рішення суду у справі № 911/2737/17, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавців.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно з ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

З аналізу вищевказаних норм випливає, що учасник виконавчого провадження має право звернутися до господарського суду з відповідною скаргою тільки на дії чи бездіяльність органів виконавчої служби, вчинені ними під час, у зв`язку та щодо примусового виконання останніми відповідних рішень господарських судів.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник (ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс») звернувся до господарського суду Київської області зі скаргою на бездіяльність відділу ДВС у справі № 911/2737/17.

Предметом скарги є оскарження бездіяльності державного виконавця Буського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів), обумовленої невиконанням вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо вчинення повною мірою дій з примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 19.12.2017 у справі № 911/2737/17 в період з 25.10.2020 по 23.02.2022.

В силу положень ст. 1 Закону «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За умовами ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України. У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. (ч. ч. 4, 5 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 4 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5, 9, 10 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку. У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно до пункту 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 р. № 512/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 11 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту України №512/5 від 02.04.2012, перевірка інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи або здійснення опису та арешту майна на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, здійснюється органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на територію вчинення таких дій, за дорученням державного виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник (ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс») звернувся до господарського суду Київської області зі скаргою на бездіяльність відділу ДВС у справі № 911/2737/17, яка обумовлена невиконанням вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо вчинення всіх дій з примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 19.12.2017 у справі № 911/2737/17 в період з 25.10.2020 по 23.02.2022.

Представник відділу ДВС в судові засідання не з`явився, однак 30.05.2022 через канцелярію суду надав супровідний лист № 6312 від 16.05.2022 (вх. № 5907/22 від 30.05.2022), разом із письмовими поясненнями № 6312 від 16.05.2022 та копіями матеріалів виконавчих проваджень.

Так, розглядаючи скаргу на дії органу ДВС, господарський суд встановив, що 24.01.2018 старшим державним виконавцем Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55620030 за наказом господарського суду Київської області від 19.12.2017 у справі № 911/2737/17 щодо солідарного стягнення з ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» та Приватної агрофірми «Покрова» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 1 207,85 грн. 3% річних та 4 965,39 грн. інфляційних втрат.

24.01.2018 старшим державним виконавцем Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55619660 за наказом господарського суду Київської області від 19.12.2017 у справі № 911/2737/17 щодо стягнення з Приватної агрофірми «Покрова» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 696,43 грн. судового збору та 304,69 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

24.01.2018 державним виконавцем винесено постанову у виконавчому проваджені № 55620030 про арешт майна боржника.

11.10.2018 у виконавчому провадженні № 55620030 було винесено постанову про арешт коштів боржника на рахунку у банку.

Згідно з інформацією, яка міститься в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, а також на підставі поданих скаржником доказів, на виконання доручення Департаменту ДВС від 18.12.2019 № 2164/20.4.2/32-19 та наказу Міністерства юстиції України «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України» матеріали виконавчих проваджень № 55620030 та № 55619660 були передані Буським РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області до Буського РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про що 09.01.2020 та 25.01.2020 начальником відділу Буського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області винесені постанови про передачу матеріалів виконавчого провадження.

26.03.2020 та 02.02.2020 начальником відділу Буського РВ ДВС Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Львів) винесені постанови про прийняття до виконання виконавчих проваджень № 55620030 та № 55619660.

В подальшому, державним виконавцем, на виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» вчинялись дії, з метою примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 19.12.2017 у справі № 911/2737/17, зокрема, в оскаржуваний період державним виконавцем Буського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) було винесено постанову про арешт коштів боржника від 29.10.2020.

29.10.2020 державний виконавець відділу ДВС звертався до Буського відділення поліції із поданням щодо притягнення до кримінальної відповідальності керівника ПА «Покрова» за умисне невиконання рішення суду.

29.10.2020 державний виконавець відділу ДВС звертався до Буського районного суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівника ПА «Покрова».

19.11.2020 державний виконавець звертався до Приватної агрофірми «Покрова» та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» із вимогою № 11862 щодо прибуття представників за місцезнаходженням боржника для проведення опису та арешту майна, яке належить боржнику.

19.11.2020 державним виконавцем було направлено запит № 11940 до Українського центру іноватики та патентно-інформаційних послуг про надання інформації про об`єкти промислової власності.

19.11.2020 державним виконавцем направлений запит № 11939 до Державної фіскальної служби України щодо надання інформації про наявність дебіторської заборгованості у боржника, чи перебуває боржник серед платників податку або інших зборів, які справляються за користування землею.

19.11.2020 державний виконавець звертався до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області із запитом № 11938, з метою отримання інформації про наявність будь-якого майна, зареєстрованого за боржником.

Запитом державного виконавця № 11937 від 19.11.2020 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, виконавець просив надати інформацію про наявність в реєстрі інформації про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів за боржником.

19.11.2020 державним виконавцем направлений запит № 11934 до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті для отримання про направлення будь-якого зареєстрованого за боржником майна.

19.11.2020 державним виконавцем направлений запит № 11933 до Державної авіаційної служби України з метою отримання інформації про наявність у власності в Державному реєстрі цивільних та повітряних суден за боржником.

19.11.2020 державним виконавцем направлений запит № 11918 до Відділу держгеокадастру у Буському районні щодо отримання інформації про наявність будь-якого майна зареєстрованого за боржником.

19.11.2020 державним виконавцем направлений запит № 11926 до Державної служби інтелектуальної власності України для отримання інформації про наявність в Єдиному державному реєстрі одержувачів контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп`ютерних програм, баз даних.

19.11.2020 запитом державного виконавця № 11919 до Головного управління статистики у Львівській області, виконавець просив надати інформацію про подання/не подання звітності від боржника.

Державний виконавець, також звертався до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку із запитом № 11920 від 19.11.2020 з метою отримання інформації про наявність серед власників, які володіють 10 % і більше пакетів акції емітентів за боржником.

Державний виконавець звертався до ДП «Агенство з ідентифікації і реєстрації тварин» із запитом № 11924 від 19.11.2020 з метою отримання інформації про наявність в ЄДР тварин, серед власників тварин (худоби).

19.11.2020 державний виконавцем звертався із запитом № 11931 до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України з метою отримання інформації про наявність боржника серед власників великовантажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальних споруд, парових та водонагрійних котлів, посудин, що працюють під тиском пари, трубопроводів пари та гарячої води за боржником.

Матеріали наданих виконавчих проваджень містять відповіді щодо запитів державного виконавця про відсутність у боржника запитуваного майна.

Крім того, матеріали виконавчих проваджень містять відповідь Державної фіскальної служби України на запит державного виконавця від 11.03.2021 № 1832 (вх. № 3220/5 від 16.03.2021); відповідь Головного управління статистики на запит державного виконавця № 1821 від 11.03.2021; відповідь Головного управління Держпраці у Львівській області на запит державного виконавця від 11.03.2021 № 1827; відповідь Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області на запит державного виконавця від 11.03.2021 № 1831; відповідь Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на запит державного виконавця від 11.03.2021 № 1821; відповідь ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» на запит державного виконавця від 11.03.2021 № 1825; відповідь ДП «Український інститут інтелектуальної власності (Укрпатент) на запит державного виконавця від 11.03.2021 № 1834; відповіді Міністерства внутрішніх справ України отримані на запити державного виконавця надісланих останнім через АСВП.

Також матеріали поданих виконавчих проваджень містять подання № 6302 від 16.05.2021 державного виконавця до Буського районного суду Львівської області про примусовий привід боржника.

Згідно з інформацією з АСВП державним виконавцем винесено постанови від 30.06.2021, 05.08.2021, 26.01.2022 про накладення арешту на грошові кошти боржника, що містяться на рахунках у боржника.

26.01.2022 державним виконавцем через АСВП зроблено повторно запит до МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, та 02.02.2022 отримано відповідь про відсутність даних про зареєстровані за боржником транспортні засоби.

Таким чином, заперечуючи проти доводів скарги, державний виконавець у своїх запереченнях доводить перед судом, що на виконання вимог ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» із відповідною періодичністю, вживав достатньо заходів з метою встановлення майна боржника та звернення на нього стягнення, на підтвердження чого надав для долучення до справи в якості доданих до пояснень копії запитів державного виконавця.

Враховуючи наведене, з наданих суду відділом ДВС доказів, зокрема, матеріалів виконавчих проваджень вбачається, що державним виконавцем в період з 25.10.2020 по 23.02.2022 належним чином здійснювались заходи щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 19.12.2017 у справі № 911/2737/17. Позиція скаржника про не направлення відділом ДВС відповідних запитів не відповідає дійсності та спростовується матеріалами виконавчих проваджень.

Таким чином, твердження стягувача щодо бездіяльності державного виконавця Буського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) у виконавчому провадженні № 55620030 та № 55619660 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 19.12.2017 у справі № 911/2737/17 є безпідставними та необґрунтованими.

За приписами статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже, розглянувши скаргу № 11-3/05 від 11.05.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Буського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів), встановивши, що згідно з наданими матеріалами виконавчих проваджень з виконання наказів господарського суду Київської області від 19.12.2017, державним виконавцем вживаються заходи, щодо виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження», проводяться перевірки майнового стану боржника та здійснюються заходи щодо збирання інформації про сторін виконавчого процесу для належного проведення виконавчих дій, проте як скаржником не доведено належними та допустимими доказами протиправність дій державного виконавця, господарський суд приходить до висновку щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Буського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів).

На підставі викладеного, керуючись положеннями Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 1-3, 18, 129, 339 - 345 ГПК України, господарський суд, -

постановив:

В задоволенні скарги № 11-3/05 від 11.05.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Буського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та може бути оскаржена відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали - 08.07.2022.

Суддя О.О. Христенко