Ухвала

від 11.07.2022 по справі 753/16652/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16652/21

провадження № 1-кс/753/1204/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2022 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінжиніринг-К» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100020002101 від 17 липня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.197-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ Укрбудінжиніринг-К», звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду із клопотанням від 06 липня 2022 року, яке надійшло до суду 08 липня 2022 року, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100020002101 від 17 липня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.197-1 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня 2022 року задоволено клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про арешт майна у вказаному кримінальному провадженні накладено арешт на стоянкове судно «Стелла» (призначення та тип: стоянкове, офісно-розважальний центр, свідоцтво про право власності на судно НОМЕР_1 від 13 липня 2015 року) та стоянкове судно- «ДАП-2931-К» (судновий білет від 30 червня 2015 року, серія СБ № 02043), власником яких є ТОВ «Укрбудінжиніринг-К» шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

Зважаючи на узгоджені між ТОВ «Укрбудінжиніринг-К» та КМДА (КП «Плесо) договори про фіксацію розміщення самохідних та не самохідних плавзасобів від 30.04.2020р., 07.04.2021р., 30.04.2022 року, визначене місце розташування плавзасобу, на який накледно арешт, вважає, що потреба у застосуванні арешту майна відпала за відсутності складу злочину.

На підставі викладеного заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня 2022 року.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м.Києва від 05.07.2022 року (справа № 753/16652/21, провадження № 1-кс/753/1152/22), у задоволенні клопотання такого заявника про скасування арешту з майна з аналогічних підстав відмовлено.

Дане клопотання заявником подано з аналогічних підстав повторно.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України розгляд справи судом у розумні строки є однією з основних засад судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Представник заявника - ТОВ «Укрбудінжиніринг-К» адвокат ОСОБА_3 в судове засіданні не з`явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином - шляхом направлення рекомендованої пошти з повідомленням про вручення, розміщеним повідомленням на офіційному саті судової влади (суду) та шляхом направлення смс-повідомлення й телефонограмою.

Прокурор Дарницької окружноїпрокуратури м.КиєваОСОБА_4 в судове засідання не з"явилися, про дату час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином - шляхом направлення рекомендованої пошти з повідомленням про вручення, розміщеним повідомленням на офіційному саті судової влади (суду) та шляхом направлення смс-повідомлення, виявивши бажання розглядати скаргу за їх відсутності, а будучи присутнім під час розгладу аналогічного клопотання, поданого даним заявником, в судовому засіданні, якем відбулось 05.07.2022 року, клопотання не визнав, просив відмовити у його задоволенні, зважаючи на те, що арешт ухвалою слідчого судді накладеного обгрунтовано, а потреба у подальшому застосуванні цього заходу, зважаючи на стадію досудового розслідування, наразі не відпала, доводи заявника про відсутність складу злочину є необгрунтованими.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України»).

Зважаючи на належність повідомлення заявника та прокурора - особи, за клопотанням якої було арештовано майно, про час та місце розгляду клопотання, й з метою забезпечення процесуального права такого заявника, слідчий суддя вважає за можливе розгляду клопотання за їх відсутності.

Так, КПК передбачає обов`язкову участь в судовому засіданні автора клопотання. Проте механізму забезпечення явки такої особи, якщо вона з певних причин не прибула, кримінальний процесуальний закон не встановлює, й дії слідчого судді в цьому разі не регламентує.

Юридична невизначеність наслідків неявки в судове засідання автора клопотання, позбавляє слідчого суддю можливості вжити правових заходів реагування і відповідно прийняти законне процесуальне рішення, зумовлене неприбуттям слідчого, зокрема, залишити клопотання без розгляду чи закрити провадження.

Слідий суддя, вивчивши доводи клоптання, дослідивши матеріали клопотання, а також матеріали кримінального провадження № 12021100020002101 від 17 липня 2021 року, які були витребувані слідчим суддею з метою всебічного розгляду поданого клопотання, встановив таке.

Встановлено, що Дарницьким УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100020002101 від 17 липня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.197-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня 2022 року задоволено клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про арешт майна у вказаному кримінальному провадженні накладено арешт на стоянкове судно «Стелла» (призначення та тип: стоянкове, офісно-розважальний центр, свідоцтво про право власності на судно НОМЕР_1 від 13 липня 2015 року) та стоянкове судно-понтон «ДАП-2931-К» (судновий білет від 30 червня 2015 року, серія СБ № 02043), власником яких є ТОВ «Укрбудінжиніринг-К» шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

Заявник вважає, що зважаючи на узгоджені між ТОВ «Укрбудінжиніринг-К» та КМДА (КП «Плесо) договори про фіксацію розміщення самохідних та не самохідних плавзасобів від 30.04.2020р., 07.04.2021р., 30.04.2022 року, визначене місце розташування плавзасобу, на який накледно арешт, вважає, що потреба у застосуванні арешту майна відпала за відсутності складу злочину.

У якості правової підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, зазначено, що таке майно відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК Українита повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

При розгляді клопотання про накладення арешту слідчим суддею з`ясовано, що стоянкове судно «Стелла» (призначення та тип: стоянкове, офісно-розважальний центр, свідоцтво про право власності на судно НОМЕР_1 від 13 липня 2015 року) та стоянкове судно-понтон «ДАП-2931-К» (судновий білет від 30 червня 2015 року, серія СБ № 02043), належать ТОВ «Укрбудінжиніринг-К».

Вказане також підтверджується свідоцтвом про право власності на судно та судновим білетом.

Стоянкове судно «Стелла» та стоянкове судно-понтон «ДАП-2931-К» є знаряддям вчинення злочину та визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні згідно постанови прокурора від 25 листопада 2021 року, майно, на яке накладено арешт відповідало критеріям речових доказів, вказане майно мало значення речових доказів з метою їх збереження.

Відповідно до частин 1, 2статті 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, власник або володілець майна під час розгляду клопотання про скасування арешту майна повинен довести, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зі змісту клопотання та згідно позиції заявника вбачається, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба за відсутності складу злочину.

Проте, з такими доводами клопотання не можна погодитись.

Відповідно до вимог ст. ст.214,223 КПК Українипісля внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

Згідно пункту 1 частини 2статті 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини 3статті 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Частиною 1статті 98 КПК Українипередбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на предмет доказування у кримінальному провадженні, в рамках якого накладався арешт, та беручи до уваги, що при арешті майна з метою забезпечення збереження речових доказів перевіряється лише доказове значення майна, на яке накладається арешт (ст. 98 КПК України), слідчий суддя дійшов висновку, що доводи клопотання про відсутність складу злочину за наслідком укладення договорів про фіксацію розміщення плавзасобів, що є підставою вважати, що потреба у засосуванні арешту відпала не ґрунтуються на відповідних доказах, а накладений арешт на плавзасоби є обґрунтованим, оскільки існують достатні підстави вважати, що арештоване майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

При накладенні арешту, слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно дост.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно.

Таким чином, накладення арешту в даному кримінальному провадженні здійснено у відповідності з вимогамиКПК України, з дотриманням справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту права власності особи, що відповідає вимогам ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону.

Доводи представника ТОВ «Укрбудінжиніринг-К» про відсутність наразі ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197 - 1, слідчий суддя вважає необгрунтованими, оскільки на даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Окрім того, слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м.Києва від 05.07.2022 року (справа № 753/16652/21, провадження № 1-кс/753/1152/22), у задоволенні клопотання такого заявника про скасування арешту з майна з аналогічних підстав відмовлено.

Дане клопотання заявником подано з аналогічних підстав повторно.

В зазначеному судовому засіданні прокурором було обґрунтовано необхідність у подальшому продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, так як мета накладення арешту у кримінальному провадженні на даний час не досягнута, наразі проводяться слідчі дії, досудове слідство триває, що враховується під час розгляду цього клопотання.

Відповідно слідчий суддя дійшов висновку про те, що підстав відповідно до ч.1ст. 174 КПК Українидля скасування арешту майна на даній стадії кримінального провадження немає, оскільки арешт накладено ухвалою слідчого судді обгрунтовано, а потреба у застосування цього заходу наразі не відпала.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98,131,132,170,174,309,310,372,385 КПК України, -

УХВАЛИВ

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінжиніринг-К» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100020002101 від 17 липня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.197-1 КК України, -відмовити.

Ухвала згідност. 309 КПК Українипідлягає оскарженню.

Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається на ухвали слідчого судді безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: