Ухвала

від 06.07.2022 по справі 757/23664/13-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23664/13-ц

пр. 4-с-9/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2022 року Печерський районний суд м. Києва, у складі:

головуючого судді - Ільєвої Т.Г.

за участю секретаря судового засідання - Ємець Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейка Максима Валерійовича., про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.08.2016, в рамках цивільної справи №757/23664/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб Приватне підприємство «СХІДНИЙ ЦЕНТР ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ «ФЕЛІКС», Приватне підприємство «ФЕЛІКС», Приватне підприємство «АЙЛЕНД», Приватне підприємство «АЙЛЕНД 2012», Приватне підприємство «ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ «АЙЛЕНД», Приватне підприємство «КВАДРАТ-СТРОЙ», Приватне підприємство «ФІРМА «АЙЛЕНТ», Приватне підприємство «АСПРА» про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року у провадження суду надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейка Максима Валерійовича., про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.08.2016.

15.02.2019 року на підставі розпорядження №85 було здійснено повторний авторозподіл справи, у зв`язку з тимчасовим відстороненням судді Цокол Л.І. та передано на розгляд судді Ільєвої Т.Г.

Скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням приписів законодавства, а відтак вказане рішення підлягає скасуванню, внаслідок його протиправності. ОСОБА_1 аргументує свою скаргу тим, що Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейком М.В. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.08.2016 передчасно, оскільки скаржник не отримував жодної постанови про відкриття виконавчого провадження №51710024. Відтак, оскільки виконавець не повідомив ОСОБА_1 про виконавче провадження та не дав змоги самостійно виконати рішення суду то таку постанову варто вважати нечинною та скасувати.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва.

Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов таких висновків.

Рішенням Печерського районного суду м. Київ від 15.03.2016 року був задоволений позов ОСОБА_2 , а саме.

«Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на наступне майно:

- Приватний житловий будинок (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1607,2 кв.м, у т.ч. житловою площею 275,1 кв.м;

- транспортний засіб - легковий універсал - В Mercedes-benz модель GL 350 CDI 4 matic, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2012 року випуску.

Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частину наступного майна:

1) Земельна ділянка площею 0,1000 га розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; цільове призначення (використання) земельної ділянки: будівництво і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд (кадастровий номер № 8000000000:82:102:0013);

2) Житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 ;

3) Земельна ділянка для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку та особистого підсобного -господарства площею 0,65 га розташована у Луганській області, Краснодонському районі, с. Верхньошевирівка;

4) Автомобіль марки Toyota Land Cruiser, державний номерний знак НОМЕР_4 , 1999 року випуску, номер кузова НОМЕР_5 (Майно вибуло з власності подружжя;

5) Автомобіль марки Toyota Runner, державний номерний знак НОМЕР_6 , 1999 року випуску, номер кузова НОМЕР_7 ;

6) Автомобіль Lexus LX 570, державний номерний знак НОМЕР_8 , 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_9 ;

7) Причеп КНОТТ 91Н, державний номерний знак НОМЕР_10 , 2010 року випуску;

8) Мотоцикл КТМ 350 EXC-F, державний номерний знак НОМЕР_11 , 2013 року випуску;

9) Мотоцикл КТМ 350 EXC-F, державний номерний знак НОМЕР_12 , 2013 року випуску;

10) Квартиру АДРЕСА_3 придбана на ім`я ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О., 06 березня 2006 року, реєстраційний номер 721;

11) Квартиру АДРЕСА_4 .

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_13 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) грошову компенсацію половини вартості майна внесеного ОСОБА_1 до статутного капіталу господарський товариств, а саме:

1) половину вартості майна внесеного до статутного фонду Публічного акціонерного товариства «СТАРОБІЛЬСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД» (ідентифікаційний код юридичної особи 00444837) у розмірі 364 279 (триста шістдесят чотири тисячі двісті сімдесят дев`ять) гри. 62 коп.;

2) половину вартості майна внесеного до статутного капіталу Приватного підприємства «СХІДНИЙ ЦЕНТР ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ «ФЕЛІКС» (ідентифікаційний код юридичної особи 37456014) у розмірі 250,00 грн. та 50 (п`ятдесят) відсотків майна підприємства ;

3) половину вартості майна внесеного до статутного капіталу Приватного підприємства «ФЕЛІКС» (ідентифікаційний код юридичної особи 13380949) у розмірі 12 500 000 (дванадцять мільйонів п`ятсот тисяч) грн. 00 коп. та 50 (п`ятдесят) відсотків майна підприємства;

4) половину вартості майна внесеного до статутного капіталу Приватного підприємства «АЙЛЕНД» (ідентифікаційний код юридичної особи 32418971) у розмірі 7 500 000 (сім мільйонів п`ятсот тисяч) грн. 00 коп. та 50 (п`ятдесят) відсотків майна підприємства;

5) 50 (п`ятдесят) відсотків майна Приватного підприємства «САНСЕТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 32418828);

6) половину вартості майна внесеного до статутного капіталу Приватного підприємства «АЙЛЕНД 2012» (ідентифікаційний код юридичної особи 38251516) у розмірі 250 (двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. та 50% майна підприємства;

7) половину вартості майна внесеного до статутного капіталу Приватного підприємства «ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ «АЙЛЕНД» (ідентифікаційний код юридичної особи 37705997) у розмірі 250 (двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. та 50 (п`ятдесят) відсотків майна підприємства;

8) половину вартості майна внесеного до статутного капіталу Приватного підприємства «КВАДРАТ-СТРОЙ» (ідентифікаційний код юридичної особи 32865189) у розмірі 250 (двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. та 50 (п`ятдесят) відсотків майна підприємства;

9) половину вартості майна внесеного до статутного капіталу Приватного підприємства «ФІРМА «АЙЛЕНТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 38734065) у розмірі 500 (п`ятсот) грн. 00 коп. та 50 (п`ятдесят) відсотків майна підприємства;

10) половину вартості майна внесеного до статутного капіталу Приватного підприємства «АСПРА» (ідентифікаційний код юридичної особи 35011697) у розмірі 500 (п`ятсот) грн. 00 коп. та 50 (п`ятдесят) відсотків майна підприємства;

11) половину вартості майна внесеного до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ЯЛТИНСЬКІ ВІКНА» (ідентифікаційний код юридичної особи 33006470) у розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп.;

12) половину вартості майна внесеного до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУГАНСЬКА ФІРМА «СИЛУЕТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 03052658) у розмірі 1 918 174 (один мільйон дев`ятсот вісімнадцять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 80 коп. ;

13) половину вартості майна внесеного до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФЦ-БРОК» (ідентифікаційний код юридичної особи 21842884) у розмірі 133 750 (сто тридцять три тисячі сімсот п`ятдесят) гри. 00 коп.».

На виконання даного рішення суду, державним виконавцем відкрито виконавче провадження за №51710024 ще 21.07.2016 року, однак, у зв`язку з не виконанням рішення суду виконавцем було винесено постанову про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника.

Так, згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Положеннями ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Так, ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ст. 2 цього ж Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з ч.5 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення . Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За приписами ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Окрім цього, суд звертає увагу, що ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, п. 14 ч.3 ст. 18 цього Закону виконавець має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

Зі змісту п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 07 лютого 2014 року, вбачається, що при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження.

Згідно з ч. 1ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження`державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення майнового характеру до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку.

Згідноз ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження`заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на майно боржника, звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Як передбачено ч. 1ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження`звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частинами 1 та 2ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження`визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 7Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження`у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов`язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Так, у відповідності до ст.ст. 76-81 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, суд дослідивши обґрунтування скаржника, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки підстави на які посилаюється скаржник, які можуть слугувати скасування даної постанови, не підкріплюються належними доказами, окрім цього, суду а ні скаржником, а ні державним виконавцем не надано належних документів, з метою належного дослідження доказів у справі, таким чином, скарга не підлягає задоволенню.

Окрім цього, суд звертає увагу, що одним із принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який означає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обовязком суду, крім випадків, встановлених ЦПК. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 11-13, 89, 95, 223, 247, 258, 260-261, 351-354, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейка Максима Валерійовича., про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.08.2016, в рамках цивільної справи №757/23664/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб Приватне підприємство «СХІДНИЙ ЦЕНТР ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ «ФЕЛІКС», Приватне підприємство «ФЕЛІКС», Приватне підприємство «АЙЛЕНД», Приватне підприємство «АЙЛЕНД 2012», Приватне підприємство «ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ «АЙЛЕНД», Приватне підприємство «КВАДРАТ-СТРОЙ», Приватне підприємство «ФІРМА «АЙЛЕНТ», Приватне підприємство «АСПРА» про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя Т.Г. Ільєва