Ухвала

від 10.07.2022 по справі 340/2887/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

11 липня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/2887/22

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви приватного підприємства "Агроцентр" (вул. Преображенська, 3 "а", оф.17, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; код ЄДРПОУ 32945190) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; код ЄДРПОУ 43142606) та Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код в ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Агроцентр", через свого представника адвоката Кушнірова О.М., звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: від 08.07.2021 №2847434/32945190; від 08.07.2021 №2847435/32945190; від 13.07.2021 №2864436/32945190; від 13.07.2021 №2864435/32945190; від 07.12.2021 №3485176/32945190;

- зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні та розрахунки коригування подані приватним підприємством "Агроцентр" (25006, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, вулиця Преображенська, буд.3 а, кв.17, код ЄДРПОУ 32945190) датою їх подання, а саме: №1 від 09.04.2021 року на суму 83397,00 (в т.ч. ПДВ - 16 679,40) гривень; №02 від 21.04.2021 року на суму 18065,32 (в т.ч. ПДВ 2529,14) гривень; №16 від 18.05.2021 року на суму 746728,28 грн. (в т.ч ПДВ 124454,71 грн.); №16 від 27.05.2021 року на суму 113688,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 18948,00 грн.); №1 від 10.11.2021 року на суму 5 381 998,60 грн. ( в т.ч. ПДВ 660 947,20 грн.);

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 червня 2022 року позовну заяву ПП ''Агроцент'' залишено без руху, з підстав невідповідності інформаційних даних відповідача, а також у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

04.07.2022 року до суду надійшов позов із уточненням та заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду мотивована тим, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийняте податковим органом у зв`язку з тим, що ПП ''Агроцентр'' відповідав критеріям ризиковості платника податку, водночас підприємством було оскаржене рішення по відповідність ПП ''Агроцентр'' критеріям ризиковості платника податків в адміністративінй справі №340/4037/21. Представник підприємства вказує, що він вважає, що пропущений строк для звернення до суду за наявності поважних причин, насамперед пов`язаних з тривалим розглядом справи №340/4037/21.

Дослідивши вказані заяви, суддя зазначає наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 02.07.2020 року у справі №1.380.2019.006119 сформулював правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною 1 статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 вказав, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Предметом спору в цій справі є законність рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.07.2021 №2847434/32945190; від 08.07.2021 №2847435/32945190; від 13.07.2021 №2864436/32945190; від 13.07.2021 №2864435/32945190; від 07.12.2021 №3485176/32945190, яким відмовлено у реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкових накладних. Вказані рішення прийнято комісією за наслідками розгляду пояснень та копій документів, поданих ПП ''Агроцентр'' після зупинення в реєстрації податкових накладних.

Так, в усіх оскаржуваних рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної наведена підстава для як ''ненадання платником податку копій документів'', а не, як вказує представник позивача наявність рішення податкового органу від 09.06.2021 року №32377 про відповідність ПП ''Агроцентр'' критеріям ризиковості платника податку, яке було оскаржене в адміністративній справі №340/4037/21.

Принагідно суддя зауважує, що адміністративний позов у справі №340/4037/21 в інтересах підприємства був поданий адвокатом Кушніровим О.М., тим же адвокатом, який подав адміністративний позов у даній справі.

Більш того, судове рішення у справі 340/4037/21 набрало законної сили 07.02.2022 року, а з даним позовом позивач звернувся 20.06.2022 року тобто, більш як через 4 місяця.

Зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної розкривається у статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якої на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Представник підприємства у червні 2022 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області про зупинення реєстрації податкової накладної від 08.07.2021 №2847434/32945190; від 08.07.2021 №2847435/32945190; від 13.07.2021 №2864436/32945190; від 13.07.2021 №2864435/32945190; від 07.12.2021 №3485176/32945190 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З цим позовом позивач звернувся лише 20.06.2022 року, тобто зі значним пропуском шестимісячного строку, установленого частиною 2 статті 122 КАС України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15.07.2021 року у справі №380/5208/20 вказав, що процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Верховний Суд у постанові 29.09.2021 року у справі №200/1709/20-а зазначив, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта власних повноважень. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Позивач у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду не навів жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, які свідчили б про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до адміністративного суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку. Більш того, представник підприємства не вказував взагалі на наявність обставин, які б реально унеможливлювали чи перешкоджали підприємству протягом шестимісячного строку звернутись до суду.

Суд відхиляє доводи позивача про пропуск ним строку звернення до суду з позовом щодо оскарження спірного рішення через наявність іншої справи в суді чи її тривалий розгляд, оскільки звернення до суду з іншим позовом не створює перешкоди для оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які винесені з підстав «ненадання документів», а не через рішення від 09.06.2021 року №32377.

Так, у заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача, мовою оригіналу: ''вкотре звернув увагу суду на те, позивачем наведено нормитвно-правове обґрунтування за містом якого слідує, що у разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, реєстрація податкової накладної зупиняється". Натомість суддя наголошує на тому, що предметом спору в даному спорі не є рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, а є рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, які є різними за змістом.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковим для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа «Перез де Рада Каванілес протии Іспанії»). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини наголосив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватись при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової впевненості. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

ПП ''Агроцентр'' не навело жодних причин неможливості фізичного звернення до суду у строк визначений КАС України. При цьому, факт оскарження рішення про внесення ПП ''Агроцентр'' до платників податків які відповідають ознакам ризиковості платників податків не перешкоджали підприємству звернутись до суду.

Суддя зауважує, що ПП ''Агроцентр'' не позбавлений права повторного звернення до суду із даним позовом при наявності інших поважних підстав пропуску строку.

Положення частини 2 статті 123 КАС України кореспондують приписам пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, якими передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскільки ПП ''Агроцентр'' пропущено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, а доводи, наведені представником позивача у заяві не відповідають змісту оскаржених рішень, відтак не є поважними. Інших причин неможливості своєчасного звернення до суду із позов у заяві не наведено.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

Повернути приватному підприємству "Агроцентр" (вул. Преображенська, 3 "а", оф.17, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; код ЄДРПОУ 32945190) його позовну заяву.

Копію ухвали судді невідкладно надіслати ПП ''Агроцент'' разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.

Ухвала судді набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного у строк, передбачений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук