Постанова

від 05.09.2022 по справі 340/2887/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 340/2887/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агроцентр» на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року в адміністративній справі №340/2887/22 (головуючий суддя першої інстанції Казанчук Г.П.) за позовом Приватного підприємства «Агроцентр» до Державної податкової служби України; Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 20.06.2022 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: від 08.07.2021 року №2847434/32945190; від 08.07.2021 року №2847435/32945190; від 13.07.2021року №2864436/32945190; від 13.07.2021 року №2864435/32945190; від 07.12.2021 року №3485176/32945190;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні та розрахунки коригування подані ПП «Агроцентр» датою їх подання, а саме: №1 від 09.04.2021 року на суму 83397,00 грн.; №02 від 21.04.2021 року на суму 18065,32 грн.; №16 від 18.05.2021 року на суму 746728,28 грн.; №16 від 27.05.2021 року на суму 113688,00 грн.; №1 від 10.11.2021 року на суму 5381998,60 грн..

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року обставини пропуску строку звернення до суду визнані неповажними та позовну заяву повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, а висновки суду не відповідають вказаним обставинам. Апелянт вважає, що оскільки рішення про виключення підприємства з переліку ризикових платників податку прийнято лише 30.05.2022 року, зокрема через тривалий судовий розгляд справи №340/4037/21, то останній своєчасно звернувся до суду з позовом про оскарження рішень податкового органу про відмову в реєстрації ПН/РК.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Згідно із частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: від 08.07.2021 року №2847434/32945190; від 08.07.2021 року №2847435/32945190; від 13.07.2021 року №2864436/32945190; від 13.07.2021 року №2864435/32945190; від 07.12.2021 року №3485176/32945190, якими позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних.

Як зазначалось вище, з даним позовом ПП «Агроцентр» звернулось до адміністративного суду 20.06.2022 року, тобто з пропуском встановленого КАС України строку відносно кожного спірного рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 червня 2022 року позовну заяву залишено без руху та повідомлено позивача про необхідність усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, уточненої позовної заяви та документа про сплату судового збору.

На виконання ухвали позивач подав уточнений адміністративний позов разом із заявою про поновлення строку звернення до суду та доказом сплати судового збору.

В обґрунтування заяви про поновлення строку зазначено, що оскаржувані рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування прийняті на підставі віднесення позивача до ризикових підприємств. Позивач оскаржив рішення контролюючого органу про віднесення його до переліку ризикових підприємств у судовому порядку та рішення за результатами розгляду справи №340/4037/21 прийнято 08.09.2021 року (дата набрання рішенням законної сили - 07.02.2022 року). Проте, лише 30 травня 2022 року податковий орган прийняв рішення про виключення позивача з переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості платника податку. Позивач зазначив, що строк звернення до суду з позовною заявою пропущено з поважних причин, зокрема через тривалий розгляд справи №340/4037/21.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що заява про поновлення строку звернення до суду не містить поважних підстав, які б заважали позивачу своєчасно звернутися до суду з даним позовом.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Апеляційний суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дотримання учасниками адміністративного судочинства правомірної поведінки та своєчасного виконання ними, передбачених кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали, так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини повинні бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанови Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі №340/1019/19, від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19).

З тексту адміністративного позову вбачається, що про наявність спірних рішень Комісії позивачу було відомо в день їх прийняття відповідачем шляхом отримання їх через електронний кабінет платника податку. Вказана обставина не заперечується та не спростовується позивачем і в апеляційній скарзі.

Відтак, звернення позивача до суду 20.06.2022 року з вимогами про оскарження рішень Комісії відповідача від 08.07.2021 року, 13.07.2021 року та навіть 07.12.2021 року, відбулось із пропуском шестимісячного строку відносно кожного спірного рішення.

Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 року у справі №1.380.2019.006119 сформулював правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною 1 статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги ту обставину, що ПП «Агроцентр» оскаржувалось в судовому порядку рішення контролюючого органу про віднесення позивача до переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості платника податку від 09.06.2021 року №32377. Позивач вважає, що оскільки розгляд справи №340/4037/21 тривав значний час, та рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 року по цій справі набуло чинності лише 07.02.2022 року, то позивач своєчасно звернувся до суду із позовом про оскарження рішень податкового органу про відмову в реєстрації ПН/РК у справі №340/2887/22.

Апеляційний суд вважає таке посилання безпідставним, оскільки спірні рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.07.2021 року №2847434/32945190; від 08.07.2021 року №2847435/32945190; від 13.07.2021 року №2864436/32945190; від 13.07.2021 року №2864435/32945190; від 07.12.2021 року №3485176/32945190, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних, прийнято Комісією не на підставі рішення від 09.06.2021 року №32377, а за наслідками розгляду пояснень та копій документів, поданих ПП «Агроцентр» після зупинення реєстрації податкових накладних.

Тобто, предмет позову та його підстави у даній справі є самостійними та не залежали від предмету позову у справі №340/4037/21.

Скаржником не наведено поважних причин, які б перешкоджали його зверненню до суду у визначений КАС України строк з вимогами щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які прийняті з підстав «ненадання документів», а не на підставі рішення від 09.06.2021 року №32377.

Отже, позивач звернувся до адміністративного суду з пропуском установленого процесуальним законом шестимісячного строку, як вірно зазначив і суд першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції не встановлено доказів поважності пропуску позивачем строку звернення до суду та в матеріалах справи такі докази відсутні.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.

Керуючись статтями 243, 250, 294, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агроцентр» на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року в адміністративній справі №340/2887/22 залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року в адміністративній справі №340/2887/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко

суддяС.Ю. Чумак