Рішення

від 04.07.2022 по справі 380/1483/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 року

справа №380/1483/22

провадження № П/380/1491/22

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Шокало В.С., представника відповідача Івасечко Н.Я., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю МФ Максі до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «МФ Максі» (далі ТОВ «МФ Максі», позивач) 20.01.2022 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської митниці (далі - Львівська митниця, відповідач). Позивач заявив в позовній заяві позовну вимогу про визнання протиправними та скасування рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 28.10.2021 № UA209000/2021/210030/2. Позивач вважає оскаржене рішення незаконним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Пояснив, що ним, на підставі дистриб`юторського договору з компанією FF Trade sp.z o.o., 37-700, Przemysl, ul. Jasinskiego, 56 B, Республіка Польща № 01 від 24.02.20 р. та згідно рахунків-фактур (інвойсів) №FA/20/10/2021 від 19.10.2021 року та №FA/21/10/2021 від 19.10.2021 року придбано у контрагента товар, загальною вартістю товару 47694,61Євро, спосіб оплати, визначений у рахунках-фактурах післяоплата («forma platnosci przelew, termin 2021-12-18»), тобто згідно виставлених фактур термін оплати вказаний до 18.12.2021 року. З метою митного оформлення вказаного товару 25.10.2021р. декларантом позивача подано до Львівської митниці електронну митну декларацію № UA209140/2021/110227, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристиками, зазначеними у графі 31 митної декларації. Одночасно до митного контролю, разом з митною декларацією №UA209140/2021/110227 в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості було надано документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації. За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця повідомила декларанта відповідно до частин 2-4 статті 53 Митного кодексу України про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів та вказала повний перелік документів згідно вказаної статті. На дану вимогу декларант ТОВ «ФМ Максі» повідомив митницю про те, що з вимогою ознайомлений та надав ряд документів. Натомість Львівською митницею 28.10.2021 прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2021/210030/2. Зазначає, що на сайті bi.customs.gov.ua, дані з якого побудовані на даних Держмитслужби міститься інформація про митні оформлення аналогічного товару за ціною нижчою у рази, за заявлену митну вартість. Також вказує, що після прийняття оскаржуваного рішення позивачем подавалася заява в порядку статті 55 МК України, яка була розглянута не встановлені законодавством строки та отримана безпідставна відмова у перегляді рішення про коригування митної вартості. Представник позивача пояснює, що митна вартість товару визначалась декларантом за основним методом на підставі положень контракту та відповідних рахунків-фактури/інвойсів постачальника та документів перевізника щодо вартості перевезення. Стверджує, що декларант надав митному органу для підтвердження задекларованої митної вартості товару усі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Звертає увагу суду, що митниця здійснила коригування заявленої митної вартості та визначила таку за резервним методом, використавши відомості про митну вартість аналогічних товарів на підставі інших МД, за якими розмитнювався товар, митна вартість котрого визначена митницею за резервним методом. Представник позивача вказує, що митний орган не обґрунтував, чи ідентичні товари оформлялись за значно вищою вартістю, чи точно з такими характеристиками, такою ж самою вагою ввозилися товари за митними деклараціями, на які посилається Львівська митниця. Зазначає, що до митного оформлення надавалася експортна декларація країни відправлення, у якій відображалась вартість кожного товару в євро, зазначався відповідний курс євро до польського злотого та відповідна вартість товару конвертована в польський злотий. Числові дані мають між собою зв`язок та величини в обох валютах ідентичні та узгоджуються із вартістю заявленою до митного оформлення товару. Ціна товару, зазначена в експортній декларації в польських злотих, а у рахунках-фактурах у євро. Стверджує, що підхід митниці до формування оскаржених рішень про коригування митної вартості прямо суперечить положенням законодавства та є підставою для скасування таких рішень.

Відповідач позов не визнає. Представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (том 1 а.с.153-180). Стверджує, що відповідач правомірно прийняв оскаржені рішення. Відповідач посилається на норми частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України, відповідно до яких орган доходів і зборів має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Зазначає, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Відповідач зазначає, що для визначення митної вартості не застосовано методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом для коригування митної вартості слугували МД тов., 1-№ UA209140/2021/109634 від 22.10.2021р., відповідно до якої митна вартість товару становить - 4.07 дол. США за кг.; МД тов., 3-№ UA100100/2021/606707 від 19.10.2021р., відповідно до якої митна вартість товару становить 5.01 дол. США за кг.; МД тов., 7-№ UA100160/2021/451744 від 08.10.2021р., відповідно до якої митна вартість товару становить 3.86 дол. США за кг. Відповідач надав копії цих митних декларацій з відзивом (том 1 а.с. 319-330).

Позивач подав відповідь на відзив (том 2 а.с. 6-14), навів додаткові аргументи на спростування тверджень відповідача. Зазначає, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначення декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою. При цьому у розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. При цьому вичерпний перелік таких підстав визначений Митним кодексом України. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є не підтвердженими, чому з поданих документів не можливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Зазначених вимог чинного законодавства України відповідачем не дотримано. Вказує, що у відзиві відповідач жодним чином не спростовує те, що в попередні періоди перед винесенням оскаржуваного рішення митницею при визначенні митної вартості відповідного товару обрано значно вищу митну вартість, ніж мінімальну, що зазначена на сайті Держмитслужби в аналітичних розрізах митної вартості. Так, митний орган в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначав вартість за одиницю товару: - згідно коду УКТ ЗЕД 8302420090 країна походження CN (товар №1/1) 4,0700 Доларів США, проте згідно аналітичних розрізів митної вартості (на сайті bi.customs.gov.ua, дані з якого побудовані на даних Держмитслужби) мінімальна митна вартість такого товару за серпень 2021 року становила 0,84 USD, за вересень 2021 0,03 USD, за жовтень 2021 0,83 USD; згідно коду УКТ ЗЕД 8302420090, країна походження EU (товар №3/1) 5,0100 Доларів США, проте згідно аналітичних розрізів митної вартості (на сайті bi.customs.gov.ua, дані з якого побудовані на даних Держмитслужби) мінімальна митна вартість такого товару за серпень 2021 року становила 1,89 USD, за вересень 2021 1,38 USD, за жовтень 2021 0,78 USD; - згідно коду УКТ ЗЕД 7323990000, країна походження EU (товар №7/1) 3,8600 Доларів США, проте згідно аналітичних розрізів митної вартості (на сайті bi.customs.gov.ua, дані з якого побудовані на даних Держмитслужби) мінімальна митна вартість такого товару за серпень 2021 року становила 2,55 USD, а за вересень 2021 2,57 USD. Згідно з п.2 ч.3 ст.64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей. В даному ж випадку з наведених документів чітко випливає, що фактично митницею при визначенні митної вартості відповідного товару обрано значно вищу митну вартість, ніж мінімальну, що зазначена на сайті Держмитслужби в аналітичних розрізах митної вартості, при цьому, що в базах даних митниці існували відомості про оформлення такого ж товару за нижчою вартістю. Отже, митний орган в даному випадку діяв незаконно, здійснював коригування безпідставно та вибірково, обираючи вартість за одиницю товару значно вищу, ніж зазначених в базах даних митниці. Використовував джерела, в яких здійснювалось коригування на деякі партії товару, а відтак ці джерела (митні декларації) не могли слугувати підставою підняття митної вартості, та відповідно підставою прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

У долучених до матеріалів справи письмових поясненнях (том 2 а.с. 27-28) позивач зазначив, що загальна сума по двох рахунках-фактурах (інвойсах) №FA/20/10/2021 та №FA/21/10/2021 становить 47694,61Євро. Загальна сума усіх товарів, які зазначені у Технічній Специфікації № 15 від 21.10.2021. теж становить 47694,61Євро. У митній декларації країни відправлення № 21PL402010E1628297 від 23.10.2021 ціна зазначена у польських злотих, а саме 220965 польських злотих. Відповідно до законодавства Республіки Польща, для митних цілей в Республіці Польща застосовується фіксований курс валют на цілий місяць який на момент оформлення митної декларації становив 1 Євро 4,6308 польських злотих. Як наслідок зазначена у митній декларації країни відправлення сума становили 47 716,38 Євро, яка відповідно до Роз`яснень Європейської комісії щодо формування статистичної вартості для декларування товарів для митних цілей включає в себе фактурну вартість та витрати на транспортування та страхування товарів по території Польщі (для таких цілей згідно установленої практики витрати на транспортування у прикордонних районах становлять сталу суму в розмірі 100 польських злотих) . Також зазначив, що попередньо, по Дистриб`юторському договору №01 від 24.02.2020 року ТОВ «МФ Максі» неодноразово ввозило на митну територію України ідентичні товари, які декларувалися по першому методу визначення митної вартості. Натомість Львівською митницею здійснювалося митне оформлення без жодних зауважень чи коригувань митної вартості. В підтвердження надав у якості доказів митні декларації, що підтверджують даний факт (том 2 а.с.33-61).

Суд заслухав аргументи учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи копії письмових доказів та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МФ Максі» та компанія FF Trade sp.z o.o., 37-700, Przemysl, ul. Jasinskiego, 56 B, Республіка Польща уклали дистриб`юторський договір № 01 від 24.02.20 р., предметом якого є зобов`язання Продавця поставляти Дистриб`ютору на умовах цього Договору товари, що надалі іменується «Товар». Згідно пункту 1.8 Дистриб`юторського договору № 01 від 24.02.2020 року процедура оформлення замовлення Покупцем у Продавця здійснюється таким чином, що Покупець надсилає електронною поштою замовлення, Продавець протягом 72 годин з моменту отримання замовлення підтверджує або не підтверджує замовлення по електронній пошті. У разі не підтвердження замовлення продавцем, замовлення вважається не підтвердженим. Продавець не зобов`язаний реалізовувати непідтверджене замовлення. У разі підтвердження замовлення Продавцем, Продавець передає Покупцеві протягом 24 годин з моменту підтвердження замовлення документ, що зобов`язує Покупця до сплати ціни замовлення (рахунок-проформа). Покупець оплачує ціну замовлення в строк, що вказаний в рахунку-проформі. Підготовка замовлення до отримання Покупцем починається за умови попередньої оплати Покупцем всієї ціни замовлення Продавцю. Оплата ціни замовлення означає згоду покупця щодо складу товару, упаковки товару, опису товару, вказаного в замовленні. Продавець повідомляє Покупця протягом двох робочих днів, починаючи з моменту оплати всієї ціни замовлення Покупцем, електронною поштою про отримання товару Покупцем. Продавець негайно відправляє покупцю від скановані копії документів. Згідно з п. 3.2. Дистриб`юторського договору № 01 від 24.02.2020 року оплата за поставлений товар здійснюється протягом 180-ти календарних днів з моменту відвантаження товару Покупцю чи його представнику (перевізнику). Згідно з п. 6.1. Дистриб`юторського договору № 01 від 24.02.2020 року Покупець зобов`язується сплатити Продавцеві повну (стовідсоткову) ціну за замовлений товар, протягом 180 календарних днів з моменту відвантаження товару Покупцю чи його представнику (перевізнику). Під поняттям повної ціни Сторони розуміють внесення грошових коштів та їх зарахування на банківський рахунок Продавця, вказаний в рахунку-проформі, відповідно до терміну, вказаному в рахунку-проформі.

На підставі рахунків-фактур (інвойсів) №FA/20/10/2021 від 19.10.2021 року та №FA/21/10/2021 від 19.10.2021 року позивач придбав товар, загальною вартістю товару 47694,61Євро, спосіб оплати, визначений у рахунках-фактурах «післяоплата», термін оплати до 18.12.2021 року.

25.10.2021р. подав до Львівської митниці подано електронну митну декларацію №UA209140/2021/110227, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар, зокрема, арматура для кріплення та фурнітура для меблів з недорогоцінних металів, частини меблів з металу, полірувальні засоби (мастики) для догляду за дерев`яними меблями, підлогами та іншими дерев`яними поверхнями, вироби з пластмас: кріпильні вироби та фурнітура, фурнітура з недорогоцінних металів для меблів, завіси, вироби столові, кухонні або інші побутові вироби та їх частини з чорних металів з найменуванням, описом та характеристиками, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно разом з митною декларацією №UA209140/2021/110227 декларант до митного контролю в якості підстави для застосування основного методу надав такі документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: дистриб`юторський договір № 01 від 24.02.2020; додаток до договору №1 від 29.09.2021; Технічна Специфікація № 15 від 21.10.21 р.; рахунок № FA/20/10/2021 від 19.10.2021; рахунок № FA/21/10/2021 від 19.10.2021; рахунок на транспортування № 78 від 21.10.2021; довідка про транспортні витрати № 21/10 від 21.10.2021; митна декларація країни відправлення № 21PL402010E1628297 від 23.10.2021; пакувальний лист б/н FA/20/10/2021 від 19.10.2021; пакувальний лист б/н FA/21/10/2021 від 19.10.2021; автотранспортна накладна б/н від 22.10.2021; декларація про походження товару FA/20/10/2021 від 19.10.2021; сертифікат про походження товару EUR.1 PL/MF/AR 0177002 від 21.10.2021; рахунок-фактура на надання транспортно-експедиційних послуг №78 від 21.10.2021; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №21/10 від 21.10.2021; висновок про вартісні показники товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20/1/056 від 05.03.2020; договір на перевезення вантажів №ЯТМ050702021 від 05.07.2021.

Львівська митниця повідомлення від 25.10.2021, відповідно до частин 2-4 статті 53 Митного кодексу України, повідомила декларанта про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів:1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Переклади документів відповідно до вимог ст. 254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,3,7).

Декларант позивача повідомив митницю про ознайомлення з вимогою. Зазначив, що на підтвердження заявленої митної вартості по товарах 1,3,7 до МД було подано наступні документи: скан-копію дистриб`юторського договору № 01 від 24.02.2020; скан-копію рахунку № FA/20/10/2021 від 19.10.2021; скан-копію рахунку № FA/21/10/2021 від 19.10.2021; скан-копію рахунку на транспортування № 78 від 21.10.2021; скан-копію довідки про транспортні витрати № 21/10 від 21.10.2021; скан-копію висновку експертного товарознавчого дослідження № 20/1/056 від 05.03.2020; скан-копію митної декларації країни відправлення № 21PL402010E1628297 від 23.10.2021; Страхування вантажу не проводилось.

На підтвердження заявленої митної вартості по товарах 1,3,7 до МД додатково надав такі документи: банківські документи, що підтверджують оплату попередніх рахунків: платіжне доручення № 31 від 16.03.2021; платіжне доручення № 32 від 29.03.2021; платіжне доручення № 33 від 06.04.2021; платіжне доручення № 61 від 28.09.2021; платіжне доручення 62 від 29.09.2021; платіжне доручення № 63JBKLLA від 08.10.2021. Рахунки про купівлю даного товару відправником: скан-копію посередницького інвойсу № RSNEW20210525 від 25.05.2021; скан-копію посередницького інвойсу № RSNEW20200617 від 17.06.2020; скан-копію посередницького інвойсу № RSNEW20201030 від 30.10.2020; скан-копію посередницького інвойсу № FV/0043/10/2021 від 11.10.2021; скан-копію посередницького інвойсу № F/007507/21 від 12.10.2021; скан-копію посередницького інвойсу № 120/21000924 від 18.10.2021; скан-копію посередницького інвойсу № 120/21000925 від 18.10.2021; скан-копію посередницького інвойсу № 120/21000926 від 18.10.2021; скан-копію посередницького інвойсу № 0892/S/2021 від 18.10.2021. Підтвердження про оплату інвойсів № RSNEW20210525 від 25.05.2021, RSNEW20200617 від 17.06.2020, RSNEW20201030 від 30.10.2020: скан-копія підтвердження оплати №97404144948 від 26.05.2021; скан-копія підтвердження оплати № 97404152019 від 22.09.2021; скан-копія підтвердження оплати № 97404162347 від 02.11.2020; скан-копія підтвердження оплати № 97404176489 від 15.03.2021; скан-копія підтвердження оплати № 97404136227 від 17.06.2020; скан-копія підтвердження оплати № 97404162208 від 28.02.2020. Виписку з бухгалтерської документації: скан-копія видаткової накладної № 5 від 25.02.2021; скан-копія видаткової накладної № 6 від 25.02.2021; скан-копія видаткової накладної № 7 від 25.02.2021; скан-копія видаткової накладної № 12 від 01.04.2021; скан-копія видаткової накладної № 13 від 16.03.2021.

Митниця дійшла висновку, що декларант не розвіяв її сумнівів щодо заявленої митної вартості товару та здійснила коригування митної вартості декларованого товару, та 28.10.2021 прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2021/210030/2, в графі 33 якого вказала обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а також джерела інформації для коригування митної вартості. Неможливість визнати заявлену декларантом митну вартість за основним методом посадова особа митного органу мотивувала такими аргументами: Подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МКУ не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була сплачена за товар; Надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена; В рахунку транспортних витрат від 21.10.2021 №78 відсутнє документальне підтвердження всіх складових транспортних витрат. Розмір транспортних витрат становить на значно нижчому рівні в порівнянні з іншими транспортними витратами відповідно до даного кілометражу. У контракті № від 24.02.2020 в п. 1.7 сказано, що товари постачаються відповідно до специфікації, надана специфікація неналежної якості та неможливо її прочитати. В контракті в п. 1.8 сказано, що оплата здійснюється на основі проформи та переоплати за товар. Дана проформа та довідка про оплату до митного оформлення не подавалась. Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком або відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД тов., 1-№ UA209140/2021/109634 від 22.10.2021р. - 4.07 дол. США за кг. МД тов., 3-№ UA100100/2021/606707 від 19.10.2021р. - 5.01 дол. США за кг. МД тов., 7-№ UA100160/2021/451744 від 08.10.2021р. - 3.86 дол. США за кг.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказує критерії обрання обраного митницею методу визначення митної вартості та неможливість застосування методів визначення митної вартості 2а (стаття 59 МК України), 2б (стаття 60 МК України), 2в (стаття 62 МК України), 2г (стаття 63 МК України). Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості 2ґ згідно з статтею 64 Митного кодексу України та вказано джерела інформації для коригування митної вартості.

Як наслідок, за результатами розгляду митної декларації № UA209140/2021/110227 та доданих до неї документів митний орган відмовив у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю, у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №/2021/210030/2 від 28.10.2021, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2021/01694.

З метою отримання товару, у вільний обіг та на виконання вимог Рішення про коригування митної вартості товарів, декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер 209140/2021/112159, та 29.10.2021, в якій вартість товарів вказана відповідно до рішення про корегування митної вартості товару, така була оформлена Львівською митницею у митному відношенні в порядку статті 55 МК України.

Позивач вказує, що не погоджується із протиправно визначеною митним органом митною вартістю товарів, для отримання товару у вільний обіг змушений був сплатити фінансові гарантії.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Частиною другою статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною першою статті 64 МК України визначено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною другою статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як зазначено в частині четвертій статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частиною другою статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі №809/872/17;

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі №816/1199/15;

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі №815/143/174;

- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17.

В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

1. Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішення про коригування митної вартості товарів в частині обґрунтування сумніву в заявленій декларантом митній вартості, суд керується такими міркуваннями:

Системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;

- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки «сумнівних» відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

У цій справі суд встановив, що заявник визначив митну вартість товару за ціною договору/контракту, яка зазначена у двох рахунках-фактурах (інвойсах). На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу документи, визначені частиною другою статті 53 МК України (серед іншого: Технічну Специфікацію № 15 від 21.10.21 р., рахунок № FA/20/10/2021 від 19.10.2021; рахунок № FA/21/10/2021 від 19.10.2021; рахунок на транспортування № 78 від 21.10.2021; довідку про транспортні витрати № 21/10 від 21.10.2021; митну декларацію країни відправлення № 21PL402010E1628297 від 23.10.2021; пакувальний лист б/н FA/20/10/2021 від 19.10.2021; пакувальний лист б/н FA/21/10/2021 від 19.10.2021; автотранспортну накладну б/н від 22.10.2021; декларацію про походження товару FA/20/10/2021 від 19.10.2021; сертифікат про походження товару EUR.1 PL/MF/AR 0177002 від 21.10.2021; рахунок-фактура на надання транспортно-експедиційних послуг №78 від 21.10.2021; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №21/10 від 21.10.2021; висновок про вартісні показники товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20/1/056 від 05.03.2020; договір на перевезення вантажів №ЯТМ050702021 від 05.07.2021; зазначив про наявний дистриб`юторський договір № 01 від 24.02.2020 та додаток до договору №1 від 29.09.2021;).

Аналіз поданих до митного контролю документів надав суду можливість прийти до висновку, що ціна товару, яку позивач повинен був сплатити відповідності до двох рахунків-фактур (інвойсів) №FA/20/10/2021 від 19.10.2021; №FA/21/10/2021 від 19.10.2021 відповідає ціні, яка вказана у Технічній Специфікації № 15 від 21.10.2021 та становить 47694,61Євро. У митній декларації країни відправлення № 21PL402010E1628297 від 23.10.2021 вказана ціна у польських злотих, а саме 220965 польських злотих. Для митних цілей в Республіці Польща застосовується фіксований курс валют на цілий місяць, з 01.10.2021 по 31.10.2021 курс польського злотого до Євро становив 1 Євро 4,6308 польських злотих. 220965 польських злотих становили 47716,38 Євро. Роз`яснення Регламенту Європейської Комісії № 113/2010, надані Європейською комісією щодо формування статистичної вартості для декларування товарів для митних цілей засвідчують, що у випадку здійснення експорту на умовах FCA, до фактурної вартості товарів повинні бути додані витрати на транспортування та страхування товарів по території Польщі. Відповідно до вимог Польського Міністерства, це повинно виконуватись незалежно від того факту, ким забезпечується транспортування. У митній декларації країни відправлення № 21PL402010E1628297 від 23.10.2021 до фактурної вартості товарів - 47694,61Євро були додані витрати на транспортування в розмірі 100 польських злотих, що становить 21,77 Євро. Розмір 100 польських злотих визначався польським декларантом згідно установленої практики у разі відправки автомобіля в межах прикордонної смуги. Таким чином, ціна зазначена у митній декларації країни відправлення № 21PL402010E1628297 від 23.10.2021 співвідноситься з ціною, яка вказана у рахунках-фактурах (інвойс) №FA/20/10/2021 від 19.10.2021; №FA/21/10/2021 від 19.10.2021 та Технічній Специфікації № 15 від 21.10.2021.

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Оцінюючи аргументи відповідача у цій справі та наявні у справі докази, на підтвердження обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які базуються на різних умовах оплати у дистриб`юторському договорі № 01 від 24.02.2020, посадова особа митниці витребувала у декларанта перелік усіх можливих документів, а не документи, що реально необхідні для перевірки «сумнівних» відомостей.

При цьому суд враховує, що декларант ТОВ «МФ Максі» на електронне повідомлення митного органу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої вартості товару надіслав Львівській митниці повідомлення про надання додаткових документів, аналіз яких надавав можливість митному органу пересвідчитися як в оплаті позивачем за попередні поставки (адже поставка по якій прийнято оскаржуване рішення містила умови післяоплати), так і підтверджувала економічну рентабельність зовнішньо-економічної операції, а також вартість послуг перевізника.

Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи та пояснення на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження заявленої декларантом позивача митної вартості декларованого товару за основним методом.

Щодо аргументів митниці в оскаржуваному рішенні про те, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МКУ не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була сплачена за товар, а надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена суд констатує, що оскільки умови поставки відповідно до рахунків № FA/20/10/2021 від 19.10.2021, № FA/21/10/2021 від 19.10.2021 та дистриб`юторського договору № 01 від 24.02.2020 передбачають післяплату, то таких відомостей декларантом позивача не подано з об`єктивних причин (у зв`язку з відсутністю оплати на момент прийняття рішення митницею);

Щодо посилання митного органу в оскаржуваному рішенні на те, що в рахунку транспортних витрат від 21.10.2021 №78 відсутнє документальне підтвердження всіх складових транспортних витрат, що розмір транспортних витрат становить на значно нижчому рівні в порівнянні з іншими транспортними витратами відповідно до даного кілометражу суд бере до уваги твердження позивача та наявні у справі докази, що згідно з поданою до митного оформлення довідкою про транспортні витрати від 21.10.2021, вартість доставки з м. Перемишля (Польща) до кордону України становить 3300 грн., причому відстань від Przemysl (Польща) до кордону України Корчова/Краківець складає 40 км, тобто вартість перевезення за 1 км становить 82,5 грн. (або 3,1 дол. США /км), що в повній мірі відповідає цінам, що склались на ринку перевезень. А також посилання на лист Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 19.11.2021 р. №2261 на адресу Директора департаменту митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Державної митної служби України Войцещука А.Д., яким надано інформацію про середній рівень цін на послуги з перевезення вантажів в Україну та в якому визначено, що перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україну з Польщі становить 1.7 2.0 Євро за кілометр.

Суд також надав оцінку заяві поданій позивачем в порядку пункту 8 статті 55 Митного кодексу України, у якій зокрема ТОВ «МФ Максі» було долучено додаткові документи: Висновок експерта № 2511/2 за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження від 25.11.2021 (відповідно до висновку експерта вартість без врахування обов`язкових митних платежів та ПДВ, що належить сплатити в Україні, фурнітури меблевої, яка поставляється ТОВ «МФ Максі» по Дистриб`юторському Договору №01 від 24.02.2020, станом на дату виконання дослідження, відповідає (наближена) до вартостей, що зазначені в інвойсах); Договору перевезення вантажу №ЯТМ05072021 від 05.07.2021 з обґрунтуванням заявлених та включених у митну варітсть транспортних витрат та порівнянням їх з даними листа Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 19.11.2021 р. №2261; Дистриб`юторському договору №01 від 24.02.2020 року з трактуванням окремих його пунктів, який в сукупності зі змістом рахунків-фактур (інвойсів) обґрунтовують післяплату за поставлений товар. Також надано оцінку строкам розгляду даної заяви відповідачем. Суд вважає, що долучені до заяви докази в повній мірі давали відповідачу підстави на підставі пункту 9 статті 55 Митного кодексу України винести письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 28.10.2021 року №UA209000/2021/210030/2, а також повернути (вивільнити) фінансову гарантію у розмірі 197111,32 гривень. А тому, зважаючи на терміни реєстрації вхідної кореспонденції, визначеної п.254 Інструкції з діловодства у Державній митній службі та її територіальних органах, затвердженої наказом Держмитслужби від 29.06.2021 № 470 (не в день надходження, а в наступний робочий день) суд надає оцінку змісту відповіді Львівської митниці на заяву позивача, а не строкам її розгляду (вважає такі дотриманими).

2. Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує таке:

Письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів:

- взагалі відсутнє будь-яке обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г, що свідчить про не застосування визначеного Митним кодексом України принципу послідовного застосування методів визначення митною вартості та застосування наступного методу виключно при неможливості застосування попереднього;

- застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею посиланням на такі митні декларації: МД тов., 1-№ UA209140/2021/109634 від 22.10.2021р., відповідно до якої митна вартість товару становить - 4.07 дол. США за кг.; МД тов., 3-№ UA100100/2021/606707 від 19.10.2021р., відповідно до якої митна вартість товару становить 5.01 дол. США за кг.; МД тов., 7-№ UA100160/2021/451744 від 08.10.2021р., відповідно до якої митна вартість товару становить 3.86 дол. США за кг.

В наведених деклараціях митна вартість визначалась за 6 (резервним методом) При цьому відповідач не пояснив:

- чому в якості джерела інформації ним обрано саме ці митні декларації;

- чому не обрано митні декларації, у яких здійснювалося митне оформлення за ціною угоди (зокрема, чи були оформлені митницями України інші митниці декларації з таким кодом товару згідно УКТЗЕД та описом товару);

- чому не взято до уваги митну вартість згідно аналітичних розрізів митної вартості (на сайті bi.customs.gov.ua, дані з якого побудовані на даних Держмитслужби, що свідчить що митницями України здійснювалися митні оформлення і інших ідентичних чи аналогічних товарів), а саме товару №1 0,83 USD, товару №3 0,78 USD, товару №7 2,57 USD;

- чому в порушення п.2 ч.3 ст.64 МК України митна вартість імпортних товарів визначена на підставі вищої з двох альтернативних вартостей.

Також відповідач не зміг пояснити, чому за митними деклараціями МД №UA209140/2020/063441 від 17.07.2020 р., МД № UA209140/2020/094899 від 12.10.2020 р., МД № UA209140/2020/106208 від 10.11.2020 р., МД № UA209140/2021/036955 від 16.04.2021 р. які попередньо оформлялися Львівською митницею по Дистриб`юторському Договору №01 від 24.02.2020, не здійснювалося коригування, при цьому митна вартість на ідентичні товари була такою ж, як у спірному випадку, або ще нижчою.

Таким чином суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскарженого рішення.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, а відповідач не довів правомірності його в частині визначення митної вартості імпортованого товару.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів №/2021/210030/2 від 28.10.2021 не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до норм статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до приписів цієї статті КАС України та враховуючи рішення про задоволення позову, суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Повне рішення складене 11.07.2022.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/210030/2 від 28.10.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, Львівська область, місто Львів, вул. Костюшка, буд. 1; ідентифікаційний код 43971343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю МФ Максі (61105, місто Харків, вул. Зернова, буд. 51-А; ідентифікаційний код 43491685) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2956 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят шість) гривень 68 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.