Постанова

від 22.05.2007 по справі 10/55-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/55-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2007                                                                                   Справа № 10/55-07  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Білецька Л.М. (доповідач)

суддівНауменко І.М., Джихур О.В.

при    секретарі    судового засідання:Прокопець Т.В.

За участю прокурора

за  участю   представників сторін:Зіма Вікторія Борисівна, прокурор відділу прокуратури, посвідчення №167 від 09.08.02

від позивачаОлюха Віталій Георгійович представник, довіреність №13  від 31.01.07; Пістрюга Надія Іллівна зам.директора, довіреність №б/н та дати ;

від відповідача-1:

від відповідача-2:Порошкіна Алла Олександрівна начальник юридичного відділу, довіреність №45-02/297  від 16.01.07;Анісімов Андрій Анатолійович головний інспектор відділу, довіреність №45-02-1/3909  від 15.05.07;

Гусарова Крістіна Олегівна юрисконсульт, довіреність №12-05/09  від 09.01.07;

розглянувши у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргу

Дочірнього підприємства “Авто-Порт”, с. Вільне

на рішеннявід 13.03.2007 року

господарського суду Дніпропетровської області

у справі№ 10/55-07

за  позовом Дочірнього підприємства “Авто-Порт”, с. Вільне

до

за участю:В-1: Криворізької митниці, м. Кривий РігВ-2: Управління Державного казначейства у Дніпропетровській області, м. ДніпропетровськПрокурора Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ

проСтягнення 39 119 грн. 60 коп.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2007 р. у справі № 10/55-07 (суддя Кощеєв І.М.) у задоволенні позовних вимог позивача –відмовлено.

          Рішення мотивовано тим, що ст. 25 Закону України “Про єдиний митний тариф” передбачає, що сума над міру стягнутого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення. Позивачем була заявлена вимога про повернення суми над міру стягнутого мита, з моменту митного оформлення якого пройшло більше ніж два роки, тобто позивачем був пропущений строк позовної давності.

Позивач - дочірнє підприємство “Авто-Порт”, с. Вільне не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій посилається на те, що:

-          згідно ст. 256 ЦК України позовна давність –це строк, у межах якого особа звертається до суду за захистом свого цивільного праву або інтересу. При цьому право на судовий захист гарантується ст. 55 Конституцією України, а звернення до суду можливе у будь-який час до спливу строку позовної давності;

-          строк позовної давності для вимог про повернення надлишково сплачених сум податків встановлена у ст. 15 Закону “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-111 і становить 1095 днів;

-          відповідно до ст. 6 Закону “Про єдиний митний тариф” мито є податком, а тому на відносини із його справляння поширюються норми названого закону №2181-111;

-          спір про нарахування і сплату мита підлягає вирішенню в судовому порядку незалежно від попереднього звернення позивача до митних органів у встановлений для цього строк;

-          встановлений строк для звернення із вимогою до митних органів не є тотожнім із позовною давністю;

-          судом не було враховано наявність судового спору між позивачем та відпоівідачем-1 про правильну товарну класифікацію опалубних елементів і правильну ставку ввізного мита;

-          судовим рішенням ДАГС від 25.01.2006 року була встановлена невідповідність коду 7308409000, використаного у серпні, опалубним елементом. У серпні позивачем товар був задекларований за цим невідповідним кодом, у зв'язку із цим було над міру сплачене мито. Із винесеного судового рішення позивач дізнався про правильний код товарної класифікації та про порушення своїх інтересів;

-          відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналась про порушення своїх прав.

Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким стягнути з відповідача-1 39119 грн. 60 коп. над міру сплачених сум мита та судові витрати по справі.

          Відповідач-1 надав відзив на апеляційну скаргу, у якому вважає, що рішення є законним і обґрунтованим, судом повно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу не задовольняти, рішення залишити без змін.

          Відповідач-2 витребуваний судом відзив не надав.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.04.2007 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду, її розгляд призначений на 22.05.2007 року.

У зв'язку з учбовою відпусткою судді Голяшкіна О.В. згідно розпорядження голови судової палати № 279 від 22.05.2007р. справа №  10/55-07 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого -  Білецької Л.М.(доповідач), суддів –Науменко І.М., Джихур О.В.

          У судовому засіданні позивач підтримав доводи по апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати. Прокурор, відповідач-1 та відповідач-2 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу не задовольняти, рішення залишити без змін.  

          Вислухавши представників сторін, прокурора, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

          Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адмі ністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публіч но-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і служ бових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управ лінських функцій на основі законодавства, в тому числі на ви конання делегованих повноважень.

У розумінні пункту 1 частини першої статті З КАС справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) —це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадо ва чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Визначення поняття «суб'єкт владних повноважень»наведе но у пункті 7 частини першої статті З КАС —це орган держав ної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Із системного аналізу частини другої статті 2 КАС, пункту 1 частини першої статті 17 КАС випливає, що компетенція адмі ністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридич них осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів ін дивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства у випадку, коли він ви никає з публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функ цій щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору.

Предметом спору є правова вимога про стягнення надміру сплачених коштів –мита, сплаченого при митному оформленні товарів позивачем, який вважає, що зазначений ним код УКТ ЗЕД у ВМД є невірним.

Основним доводом позивача про надмірність сплачених коштів є посилання на рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №36/337 від 12.07.2005 року, яким визнані недійсними податкові повідомлення-рішення, видані Криворізькою митницею за контрактами №2 і №3, предметом яких є поставка аналогічних товарів.

Таким чином, між сторонами виник публічно-правовий спір, пов'язаний з реалізацією митним органом своїх владних повноважень як суб'єкта у сфері ЗЕД.

Разом з тим, враховуючи наявність ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2006 року у справі №АВ31/8625 (суддя Мороз В.Ф.), якою відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі, з метою уникнення спору між судами про підсудність справи, суд вважає за можливе розглянути справу за правилами ГПК.

Предметом спору є правова вимога позивача до відповідача про стягнення надміру сплачених коштів.

Ч.1 ст. 25 Закону України „Про єдиний митний тариф” встановлено, що сума надміру стягнутого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення.

З наданої у справу копії ВМД вбачається, що позивач переміщував на митну територію України товар –опалубочні елементи системи „МЕВА”: елемент М250/125 М.АL 23 палуба/73-113-54/-26/81.38,24 кв.м., елемент 250/50 М.АL, внутрішній куток.

У графі 33 ВМД зазначений код товару –7326909700.

З матеріалів справи видно, що ВМД заповнена самим декларантом (позивачем), митний орган не приймав у даній справі рішення про визначення коду, код визначений позивачем самостійно, митниця погодилася з ним, талон відмови у митному оформленні не приймався.

Митні платежі позивач сплатив з урахуванням коду товару, визначеного ним же самим.

Докази про надмірний характер і розмір сплачених позивачем митних платежів у справу не надані, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Що стосується посилання позивача на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2005 року (а.с.38), то у ньому встановлені факти щодо інших ВМД і коду іншого товару, який не є ідентичним: опорна вилка, будівельна опора, когтьова пластина (а.с.17) та елемент колони, натяжний болт, ящик для дрібних деталей, транспортний (а.с.18).

За таких обставин не можна вважати, що коди цих різних товарів є однаковими.

По спірній ВМД позивач не оскаржив дії митниці, здійснені у ході митного оформлення, вони не визнані незаконними, протиправними.

За таких обставин підстав для повернення позивачеві надмірно сплаченого мита немає.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу, суд, -  

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства “Авто-Порт”, с. Вільне - залишити без задоволення,

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2007 року у справі № 10/55-07 -  залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                            Л.М.Білецька

Суддя                                                                                І.М.Науменко

Суддя                                                                                О.В.Джихур

З оригіналом згідно

Помічник судді                                    О.В.Водопоєнко