Ухвала від 10.07.2022 по справі 914/1185/20

УХВАЛА

11 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 914/1185/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп"

на рішення Господарського суду Львівської області від 25.10.2021,

постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022,

постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022

та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду 01.06.2022

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп"

до ОСОБА_1

про стягнення 280 103,96 грн

та зустрічним позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп" (далі - Товариство)

про визнання недійсним договору від 09.08.2019 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення №СТ/2 від 09.08.2019,

В С Т А Н О В И В:

1. У травні 2020 року Товариство звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 280 103,96 грн заборгованості, з яких 132 480,00 грн основний борг, 2 052,93 грн інфляційні втрати, 1 571,03 грн три проценти річних, 144 000,00 грн штраф.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.08.2019 між сторонами укладено договір оренди нежитлового приміщення №СТ/2 відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення; договором від 09.08.2019 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 09.08.2019 №СТ/2 було змінено (збільшено) суму оплати за оренду приміщення; відповідач як орендар не в повному обсязі виконував взяті на себе обов`язки зі сплати орендної плати.

3. У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Товариства із зустрічним позовом про визнання недійсним договору від 09.08.2019 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 09.08.2019 №СТ/2.

4. Позовні вимоги обґрунтовані недодержанням в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), зокрема, невідповідністю волевиявлення позивача його внутрішній волі, з огляду на те, що спірний правочин ОСОБА_1 не підписував; відповідач виставляв позивачу рахунки на суму 2 880,00 грн, яка передбачена умовами договору оренди, а не додаткового договору до договору оренди, яка мала би становити 28 800,00 грн; вказані рахунки позивач оплачував; орендодавець не вживав жодних заходів для дострокового розірвання договору в порядку пунктів 4.4.3 та 4.4.4. чи п.5.3.3. договору оренди.

5. Господарський суд Львівської області рішенням від 25.10.2021 первісний позов задовольнив частково: стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства 132 480,00 грн основного боргу, 2 052,93 грн інфляційних втрат, 1 571,03 грн 3% річних, 14 400,00 грн штрафу; в задоволенні решти вимог первісного позову та в задоволенні зустрічного позову відмовив.

6. Рішення суду першої інстанції мотивоване таким:

- відповідно до п.3.1 договору оренди, в редакції викладеній в договорі про внесення змін до договору оренди від 09.08.2020, та, з врахуванням пунктів 3.5 та 3.7 вказаного договору, розмір місячної орендної плати за користування нежитловими приміщеннями за один календарний місяць становив 14 400,00 грн з ПДВ; з урахуванням умов договору, ОСОБА_1 (орендар) зобов`язаний був сплатити Товариству (орендодавець) за період з 09.08.2019 (момент укладення договору) по 14.05.2020 наступні платежі: 1) до 16.08.2019 передоплата з орендної плати (гарантійний платіж) за перший та останній місяці оренди в сумі 28 800,00 грн, 2) за період, починаючи з жовтня 2019 року по грудень 2019 року та з січня 2020 року по травень 2020 року включно, орендну плату в розмірі 115 200,00 (8 місяців х 14 400,00 грн);

- орендар виконав свої зобов`язання щодо сплати орендної плати частково на суму 11 520,00 грн, відтак сума основного боргу відповідача за первісним позовом становить 132 480,00 грн, з яких 25 920,00 грн основний борг по передоплаті з орендної плати гарантійного платежу за перший та останній місяці оренди (з врахуванням оплати 02.09.2019) та 106 560,00 грн орендна плата за жовтень 2019 року - грудень 2019 року, січень-травень 2020 року (з врахуванням оплат 07.10.2019, 11.11.2019, 06.12.2019, 10.01.2020, 10.02.2020, 06.03.2020);

- відповідач за первісним позовом подав заяву про зменшення неустойки; керуючись положеннями ст.551 ЦК та ст.233 Господарського кодексу України (далі - ГК), з врахуванням відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження понесених позивачем за первісним позовом збитків, приймаючи до уваги те, що сума нарахованих штрафу є надмірною, суд дійшов до висновку про доцільність зменшення суми штрафу на 90% та стягнення з відповідача 14 400,00 грн штрафу;

- договір від 09.08.2019 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 09.08.2019 №СТ/2 щодо суми орендної плати підписаний ОСОБА_1 , що підтверджується наявним в матеріалах справи висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.11.2020 №10/7/928, а тому, твердження позивача за зустрічним позовом про непідписання ним вказаного договору відхиляються; підстави для визнання недійсним договору про внесення змін відсутні, оскільки зміну ціни, шляхом укладення договору про внесення змін від 09.08.2019, було здійснено за згодою сторін, шляхом підписання договору про внесення змін до договору оренди на підставі ч.1 ст.651 ЦК, що не суперечить ч.2 ст.632 ЦК.

7. Господарський суд Львівської області додатковим рішенням від 15.11.2021 заяву представника Товариства про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково: стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства 13 800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; в задоволенні решти заяви відмовив.

8. Західний апеляційний господарський суд постановою від 12.05.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив; рішення Господарського суду Львівської області від 25.10.2021 скасував та ухвалив нове, яким в задоволенні первісного позову відмовив повністю; зустрічний позов задовольнив та визнав недійсним договір від 09.08.2019 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 09.08.2019 №СТ/2.

9. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована таким:

- як вбачається з договору про внесення змін до договору оренди, цей договір складений на 1 (одному) аркуші в одному примірнику;

- основний договір, згідно п.9.6 договору оренди, був укладений в двох ідентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін;

- за договором від 09.08.2019 про внесення змін до договору оренди від 09.08.2019 (того ж дня) №СТ/2 збільшено розмір орендної плати у десять разів;

- спірний договір про внесення змін до договору оренди, мав бути у відповідача за первісним позовом, оскільки такий є підставою для здійснення орендних платежів;

- п.3.5 договору оренди імперативно врегульовує умови і порядок зміни ціни за згодою сторін і обмежує право такої зміни з огляду на тривалість оренди;

- сума орендної плати могла б бути збільшена лише починаючи з 09.09.2020, за умови згоди орендаря та внесення змін до договору; зміна ціни за користування нежитловим приміщенням шляхом укладення договору від 09.08.2019 про внесення змін до договору оренди від 09.08.2019 №СТ/2 суперечить вимогам ч.2 ст.632 ЦК;

- додатковий договір не відповідає вимогам чинним, на момент його укладення, положенням законодавства та суперечить положенням ст.203 ЦК;

- висновок експерта про те, що підпис на договорі про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 09.08.2019 №СТ/2 вчинений ОСОБА_1 оцінюється критично, оскільки зі змісту висновку експерта вбачається, що досліджувався підпис проставлений в графі "Орендар" на договорі датованому 09.09.2019, в той час як спірний договір про внесення змін до договору оренди датований 09.08.2019;

- первісний позов заявлений позивачем виключно на підставі договору від 09.08.2019 про внесення змін до договору оренди від 09.08.2019 №СТ/2;

- позивач за первісним позовом виставив рахунок від 29.08.2019 №659 на сплату гарантійного платежу в сумі 2 880,00 грн - у розмірі двох місячних орендних плат, як цього вимагає п.3.7 договору оренди;

- з аналізу вказаного рахунку вбачається, що орендарем зазначена сума гарантійного платежу визначалася саме із розрахунку 1 440,00 грн, а не 14 400,00 грн, як це було передбачено договором про внесення змін до договору оренди;

- самим орендодавцем протягом спірного періоду орендна плата нараховувалась на підставі п.3.1 договору оренди від 09.08.2019 №СТ/2 без врахування зміни ціни договору, внесеної договором про внесення змін до договору оренди;

- з огляду на оплату відповідачем за первісним позовом всіх орендних платежів на підставі виставлених рахунків, у позивача за первісним позовом відсутні правові підстави для застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору, щодо здійснення оплати орендних платежів; первісний позов є безпідставним.

10. Західний апеляційний господарський суд постановою від 12.05.2022 скасував додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2022 та ухвалив нове - про відмову в задоволенні заяви представника Товариства про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

11. Західний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 01.06.2022 задовольнив заяву ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнув з Товариства на користь ОСОБА_1 такі витрати у розмірі 18 000,00 грн.

12. 15.06.2022 Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 25.10.2021, постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду 01.06.2022, у якій просить:

- рішення Господарського суду Львівської області від 25.10.2021 скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову про стягнення з відповідача 129 600,00 грн та змінити його у цій частині, стягнувши з відповідача на користь позивача 144 00,00 грн штрафу; у іншій частині залишити рішення без змін;

- скасувати постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 повністю; додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2021 залишити без змін;

- скасувати додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду 01.06.2022.

13. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаргу подано з дотриманням вимог статей 287, 290 ГПК.

14. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3, 4 ч.2 ст.287, п.1 ч.3 ст.310 ГПК та зазначає:

- суд апеляційної інстанції неправильно застосував ч.1 ст.203 ЦК, ч.2 ст.632 ЦК, ч.1 ст.651 ЦК та при цьому відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права (ч.2 ст.632 ЦК, ч.1 ст.651 ЦК) у подібних правовідносинах щодо визначення умов "зміни ціни після укладення договору";

- посилається на висновки, викладені у постановах:

1) Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 №11;

2) Верховного Суду від 22.06.2020 у справі №177/1942/16-ц (щодо підстав для визнання правочинів недійсними);

3) Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №281/129/17 (що під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних нормах);

4) Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №914/2647/17, від 27.05.2020 у справі №917/871/19 (що про зміну або розірвання договору в порядку ч.1 ст.651 ЦК сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд);

5) Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №265/6582/16-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 (щодо застосування принципу jura novit curia ("суд знає закони");

6) Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №915/905/16 (щодо форми договору оренди);

7) Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №704/628/17 (що описки у висновку експерта, які полягають у неправильному написанні дати договору не дають підстав вважати його неналежним та недопустимим доказом);

8) Верховного Суду від 14.09.2016 у справі №6-47Зцс16, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 14.07.2021 у справі №916/878/20, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19), від 24.12.2020 у справі №914/1888/19, від 26.01.2021 у справі №916/880/20, від 23.01.2021 у справі №921/580/19, від 26.01.2021 у справі №916/880/20, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 05.05.2018 у справі №908/1454/14, від 15.07.2021 у справі №910/7371/20 (щодо застосування ст.551 ЦК та ст.233 ГК в контексті зменшення розміру штрафу);

9) Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №923/631/15, від 23.01.2020 у спразі №910/20089/17 (щодо порядку ухвалення та скасування додаткового судового рішення);

- суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст.238 ГПК, оскільки доводи апеляційної скарги скаржника навів лише в описовій частині оскаржуваної постанови, однак ані в мотивувальній, ані в резолютивній частинах немає висновку за результатами розгляду такої скарги.

15. Беручи до уваги обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження.

16. Скаржник також заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

17. Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

18. Відповідно до ч.2 ст.288 ГПК учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

19. Скаржник отримав оскаржувану постанову 26.05.2022, що підтверджується копією електронного листа Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2022. Оскільки касаційну скаргу подано протягом двадцяти днів з дня вручення постанови, то Верховний Суд вважає, що причини пропуску встановленого строку є поважними, а клопотання про поновлення строку необхідно задовольнити.

20. 23.06.2022 на адресу Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відмову у відкритті касаційного провадження, у якому заявник зазначає про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки Верховний Суд викладав висновок щодо застосування статей 632, 651 ЦК у подібних правовідносинах; обставин застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку Верховного Суду та підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 ГПК касаційна скарга, на думку заявника, не містить; відповідно до п.2 ч.3 ст.287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з матеріалів справи вбачається, що ціна позову Товариства складає 280 103,97 грн (приблизно 113 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

21. Верховний Суд відхиляє зазначені доводи заявника, оскільки окрім первісного позову, ціна якого не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у справі вирішувався також зустрічний позов немайнового характеру про визнання недійсним договору, а справа розглядалася судами попередніх інстанцій у відкритому судовому засіданні.

22. Доводи щодо наявності чи відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обставин застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку Верховного Суду та підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 ГПК будуть розглянуті судом під час касаційного розгляду справи, оскільки здійснення відповідної перевірки на стадії відкриття касаційного провадження у цій справі є неможливим.

Керуючись статтями 119, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп" строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 25.10.2021, постанов Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 та додаткової постанови Західного апеляційного господарського суду 01.06.2022.

2. Відкрити касаційне провадження у справі №914/1185/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп".

3. Призначити до розгляду справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп" на рішення Господарського суду Львівської області від 25.10.2021, постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду 01.06.2022 на 03 серпня 2022 року о 14:20 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №328.

4. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 25.07.2022.

5. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.

6. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

7. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ч.4 ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.

8. Витребувати з Господарського суду Львівської області та/або Західного апеляційного господарського суду матеріали справи №914/1185/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

Л. Стратієнко

До уваги учасників судового процесу!

Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка представників будь-якої із сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.

Просимо дотримуватися процесуальних норм та ставитися при цьому з повагою до інших учасників справи:

- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи;

- за наявності потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) або використати для цього підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".