Ухвала

від 01.07.2022 по справі 947/13573/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/13573/22

Провадження № 1-кс/947/6020/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2022 року слідчий суддяКиївського районногосуду м.Одеси ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 ,за участюпрокурора ОСОБА_3 ,захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_4 ,підозрюваної ОСОБА_5 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Одесі клопотання старшогослідчого вОВС СУГУНП вОдеській області ОСОБА_6 ,яке погодженопрокурором відділуОдеської обласноїпрокуратури ОСОБА_3 прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюв рамкахкримінального провадження№ 12022160000000427від 24.06.2022року відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Сміла, Черкаської області, громадянці України, з вищою освітою, працюючій на посаді головного державного фінансового інспектора відділу контролю у галузі промисловості, енергетики, транспорту та фінансових послуг Південного офісу Держаудитслужби, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022160000000427 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з 20.09.2021 на підставі наказу начальника Південного офісу Держаудитслужби №444-о від 26.08.2021 громадянку ОСОБА_5 переведено на посаду головного державного фінансового інспектора відділу контролю у галузі промисловості, енергетики, транспорту та фінансових послуг Південного офісу Держаудитслужби.

Відповідно до п. 2 посадової інструкції головного державного фінансового інспектора відділу контролю у галузі промисловості, енергетики, транспорту та фінансових послуг Південного офісу Держаудитслужби ОСОБА_5 , метою посади є реалізація державної політики з державного фінансового контролю відповідно до повноважень Південного офісу Держаудитслужби.

В той же час, згідно п. 3 посадової інструкції ОСОБА_5 виконує основні посадові обов`язки такі як: здійснює державний фінансовий контроль через проведення державного фінансового аудиту, перевірки закупівлі та інспектування; здійснює підготовку щодо проведення контрольного заходу; проводить контрольний захід, очолює групи з проведення контрольного заходу або бере участь у складі такої групи; складає, реєструє акти, аудиторські звіти, довідки та оформлює матеріали закінченими контрольними заходами; узагальнює результати контрольних заходів;вживає заходи щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, складає проект вимог до об`єкта контролю; проводить аналіз стану додержання фінансової дисципліни та за результатами готує проекти листів органам виконавчої влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування; здійснює контроль за виконанням вимог об`єктом контролю; готує пропозиції щодо необхідності звернення до суду в інтересах держави, а також щодо застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства; складає протоколи про адміністративні правопорушення у разі їх вчинення посадовими особами об`єктів контролю; готує проекти листів та матеріали до правоохоронних органів у разі встановлення порушень законодавства, що передбачають кримінальну відповідальність або містять ознаки корупційних діянь, або готує інформацію правоохоронним органам про факти інших виявлених порушень законодавства.

Крім того, відповідно до п. 4 посадової інструкції, ОСОБА_5 має право за дорученням керівництва представляти Відділ в інших структурних підрозділах Південного офісу, органах виконавчої влади, правоохоронних органах, на підприємствах, в установах та організаціях з питань, що стосуються його компетенції, брати участь у проведенні контрольних заходів згідно з чинним законодавством.

Також, відповідно до п. 6 посадової інструкції, ОСОБА_5 може бути направлений в службове відрядження для виконання своїх посадових обов`язків поза межами постійного місця служби (в межах України).

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронними органами визначаються органи державного фінансового контролю та інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Окрім того, відповідно до посадової інструкції головного державного фінансового інспектора відділу контролю у галузі промисловості, енергетики, транспорту та фінансових послуг Південного офісу Держаудитслужби, з якою ОСОБА_5 ознайомлена 20.09.2021 під підпис, одним із основних посадовим обов`язком є складання протоколів про адміністративні правопорушення у разі їх вчинення посадовими особами об`єктів контролю та інші обов`язки перелічені вище.

Таким чином, головного державного фінансового інспектора відділу контролю у галузі промисловості, енергетики, транспорту та фінансових послуг Південного офісу Держаудитслужби ОСОБА_5 , будучи за посадою головний державний фінансовий інспектор, реалізовує правозастосовну та правоохоронну функції та є працівником правоохоронного органу - органу державного фінансового контролю.

Відповідно до статті 1 Закон України «Про державну службу», державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служб в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

У статті 4 Закону України «Про державну службу» державна служба здійснюється з дотриманням, з-поміж іншого, принципу доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень.

Державний службовець, відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну службу», зобов`язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; отримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

Згідно положень Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби № 158 від 05.08.2016, державні службовці при виконанні посадових обов`язків повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Державним службовцям забороняється використовувати свої повноваження або своє службове становище в особистих (приватних) інтересах чи в неправомірних особистих інтересах інших осіб, у тому числі використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання функцій держави або місцевого самоврядування зобов`язані діяти відповідно в державних інтересах чи інтересах територіальної громади.

Згідно до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про державну службу» на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» дія даного Закону поширюється, з-поміж іншого, на державних службовців.

Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупція - це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Також, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Згідно примітки 1 статті 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово и за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, відповідно до вимог Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», Закону України «Про державну службу», Закону України «Про запобігання корупції», примітки 1 до ст. 364 КК України, ОСОБА_7 будучи головним державним фінансовим інспектором відділу контролю у галузі промисловості, енергетики, транспорту та фінансових послуг Південного офісу Держаудитслужби, маючи 7 ранг державного службовця в межах посад категорії «В», є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, здійснює правозастосовну та правоохоронну функції.

Відтак, ОСОБА_5 знала та розуміла, що вказаними вимогами Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що державні службовці та працівники правоохоронних органі є суб`єктами відповідальностіі за корупційні правопорушення та їм заборонено використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Посадові особи уповноважені на виконання функцій держави зобов`язані вживати невідкладно заходи щодо запобігання одержанню неправомірної вигоди визначені ст. 24 вказаного Закону.

У відповідності до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Проте, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, при виконанні службових обов`язків за посадою вчинила корупційний злочин, а саме вимагала та одержала неправомірну вигоду від ОСОБА_8 , який є директором ТОВ «СМУ №533» код ЄДРПОУ 34931415, за нижче наведених обставин.

Так, відповідно до направлення начальника Південного офісу Держаудитслужби ОСОБА_9 №102 від 18.05.2022, на підставі п. 1.6 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на І квартал 2022 року (в частині державних фінансових аудитів), з метою оцінки стану виконання бюджетних програ та здійснення їх завдань, використання коштів бюджету на їх виконання за період з 01.01.2019 по 31.03.2022, головного державного фінансового інспектора відділу контролю у галузі промисловості, енергетики, транспорт та фінансових послуг Південного офісу Держаудитслужби ОСОБА_5 направлено для проведення державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Департаментом екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради код ЄДРПОУ 25031496. Термін проведення заходу державного фінансового контролю з 26.05.2022 по 17.06.2022.

В той же час, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, однак не пізніше 23.06.2022 ОСОБА_5 , в ході проведення аудиту досліджено питання правильності використання коштів на проведення

ТОВ «СМУ №533» робіт по об`єкту будівництва на загальну суму 4460551,48 грн., а саме: «Будівництво 1-го міського центру спортивного дресирування собак «Догтаун», розташованого за адресою: м. Одеса, район Меморіалу героїчної оборони Одеси «411-та батарея берегової оборони» (вул. Миколи Троїцького) (1-ша черга будівництва)», договір №Д/18 від 30.11.2018 укладений між ТОВ «СМУ №533» та Департаментом екології та розвитку рекреаційних зон ОМР. Перевіркою розрахунків, правильності застосування норм, одиничних розцінок, перевірками відповідності умовам укладеного договору та проведеними обстеженнями по актах КБ-2в, встановлено завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 89554,34 грн., яке призвело до втрат Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон ОМР на вказану суму.

У той же час, ОСОБА_5 виник злочинний умисел на незаконне збагачення, використовуючи своє службове становище, який вона вирішила реалізувати шляхом висловлення вимоги керівництву ТОВ «СМУ №533» надати особисто їй неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів за не вказування в акті виявленя завищення вартості виконаних робіт підприємством на об`єкті «Будівництво 1-го міського центру спортивного дресирування собак «Догтаун».

Так, ОСОБА_5 ініціювала зустріч з керівником ТОВ «СМУ №533» ОСОБА_8 з метою обговорення можливості не відображення у акті ревізії повної суми завищення вартості виконаних будівельних робіт за договором №Д/18 від 30.11.2018 у разі надання їй неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів.

У подальшому, 28.06.2022 ОСОБА_5 в ході розмови з ОСОБА_8 , яка відбулась у службовому кабінеті № 415 Департаменту екології та розвитку рекреаційних зо Одеської міської ради, за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2-д, реалізуючи свій умисел на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, поєднуючи свої дії з вимаганням, оголосила ОСОБА_8 вимогу надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 32500 грн. за не відображення у акті ревізії повної суми завищення вартості виконаних будівельних робіт за договором №Д/18 від 30.11.2018 укладеним ТОВ «СМУ №533» код ЄДРПОУ 34931415 з Департаментом екології та розвитку рекреаційних зон ОМР, щодо будівництва 1-го міського центру спортивного дресирування собак «Догтаун», розташованого за адресою: м. Одеса, район Меморіалу героїчної оборони Одеси «411-та батарея берегової оборони» (вул. Миколи Троїцького) (1-ша черга будівництва) та повідомила, що вказані грошові кошти ОСОБА_8 повинен надати їй цього ж дня. У разі ненадання останнім неправомірної вигоди, ОСОБА_5 погрожувала штучним збільшенням штрафних санкцій для вказаного ТОВ «СМУ №533» код ЄДРПОУ 34931415 по договору №Д/18 від 30.11.2018.

Так, ОСОБА_8 28.06.2022 близько 16 год. 10 хв. на виконання незаконних вимог ОСОБА_10 передав останній неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 32500грн., які вона у визначений нею спосіб, реалізуючи свій умисел на незаконне збагачення до кінця, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, поєднуючи свої дії з вимаганням, перебуваючи у службовому кабінеті № 416 Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради, за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2-д одержала від ОСОБА_8 за вчинення нею в інтересах ТОВ «СМУ №533» директором якого являється ОСОБА_8 , як того, хто надає неправомірну вигоду, дій, з використанням наданого їй службового становища, а саме: за підготовку акту ревізії з не відображенням повної суми завищення вартості виконаних будівельних робіт за договором №Д/18 від 30.11.2018 укладеним ТОВ «СМУ №533» з Департаментом екології та розвитку рекреаційних зон ОМР щодо будівництва 1-го міського центру спортивного дресирування собак «Догтаун», розташованого за адресою: м. Одеса, район Меморіалу героїчної оборони Одеси «411-та батарея берегової оборони» (вул. Миколи Троїцького) (1-ша черга будівництва).

Після цього злочинну діяльність ОСОБА_5 припинено працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, стороною обвинувачення ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладені вище обставини, сторона обвинувачення вважає, що менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення вказаних ризиків та виконання покладених на підозрювану ОСОБА_5 обов`язків, а тому слідчий звертається до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваної в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що підозра не обґрунтована, її підзахисна не вимагала грошових коштів, по справі допущено численних порушень. Підозрювана раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується, має міцні соціальні зв`язку. Враховуючи, що підозра є необґрунтованою та незаконною, просила відмовити в задоволені клопотання в повному обсязі.

Підозрювана у судовому засіданні повідомила, що розуміє в чому підозрюється, з підозрою не згодна, жодних кримінальних правопорушень не скоювала. Щодо обрання запобіжного заходу підтримала захисника.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1.Обставини,які свідчатьпро наявністьобґрунтованої підозриза фактомвчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 29.06.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbelland Hartley v. The United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 обґрунтовується стороною обвинувачення матеріалами досудового розслідування, а саме:

протокол допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2

від 24.06.2022; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.06.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28.06.2022; протоколом проведення обшуку службових кабінетів №416 та №410 Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон ОМР, за адресою: АДРЕСА_2 від 28.06.2022; протокол проведення обшуку у приміщеннях Південного офісу Держаудитслужби, за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83 від 28.06.2022; протоколом проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 від 28.06.2022; постановою про визнання речовим доказом, речей і документів вилучених в ході обшуку службових кабінетів №416 та №410 Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон ОМР, за адресою: АДРЕСА_2 від 28.06.2022; постановою про визнання речовим доказом, речей і документів вилучених в ході обшуку у приміщеннях Південного офісу Держаудитслужби, за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83 від 28.06.2022; протокол осі вдування ОСОБА_5 від 28.06.2022; протоколом осі вдування ОСОБА_11 від 28.06.2022; протоколом затримання ОСОБА_5 від 28.06.2022; протоколом огляду речей і документів вилучених в ході обшуку службових кабінетів №416 та №410 Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон ОМР, за адресою: АДРЕСА_2 від 28.06.2022; протоколом огляду речей і документів вилучених в ході обшуку у приміщеннях Південного офісу Держаудитслужби, за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83 від 28.06.2022.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги вищевказані рішення ЄСПЛ, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

4.1.1. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У клопотанні про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_5 сторона обвинувачення вказує на існування ризиків, передбачених п. п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Слідчий суддя приймає до уваги те, що підозрювана ОСОБА_5 перший раз підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, а стороною обвинувачення не додано будь яких доказів того, що на даний час перевіряється обставина, щодо скоєння підозрюваної ще інших кримінальних правопорушень, чи будь яких доказів які б вказували, що підозрювана має на меті продовжити вчиняти правопорушення, тобто на думку слідчого судді ризик зазначений стороною обвинувачення, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не існує.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризику п.2 ст. 177 КПК України, щодо того, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя зазначає, що ні в клопотанні, ні в судовому засіданні стороною обвинувачення не обґрунтовано які саме на думку обвинувачення речі або документи підозрювана може знищити, сховати або спотворити, а також яким чином вона може перешкоджати кримінальному провадженню, так як на даний час проведено обшуки, та вирішується питання, щодо накладення арешту на вилучені речі та документи. Тому слідчий суддя приходить до переконання про формальність посилання сторони обвинувачення на існування ризику, передбаченого п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та про їх фактичну відсутність.

Враховуючи те, що підозрюваній при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При цьому ризик незаконного впливу на свідків є об`єктивним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

4.2. Вирішення питання щодо можливості застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».

При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»).

Беручи до уваги обставини ймовірного вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, встановлені у судовому засіданні ризики, а також характеризуючи дані підозрюваної, яка має постійне місце проживання, від органу досудового розслідування та суду не переховується, позитивно характеризується з міста роботи, тобто має стійкі соціальні зв`язки, слідчий суддя приходить до переконання про можливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

При цьому, слідчим суддею враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

В свою чергу відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що відносно підозрюваної ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з покладенням на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим п. п.1, 3 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178,183,184,193,194,196 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУГУНП вОдеській області ОСОБА_6 ,яке погодженопрокурором відділуОдеської обласноїпрокуратури ОСОБА_3 прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюв рамкахкримінального провадження№ 12022160000000427від 24.06.2022року відносно: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Застосувати відноснопідозрюваної ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зобов`язавши її не залишати приміщення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 23 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин наступної доби, строком до 28.08..2022 року, в межах строку досудового розслідування.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , строком до 28.08.2022 року наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжногозаходуувигляді домашнього арешту направити до відділу поліції за місцем проживання підозрюваної.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголош Уення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1