Постанова

від 04.07.2022 по справі 910/14681/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2022 р. Справа№ 910/14681/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Кропивної Л.В.

при секретарі Реуцькій Т.О.

За участю представників:

від позивача: Сиротюк Р.В. (ордер серія АО №1062149 від 07.06.2022)

від відповідача: не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЗ»

на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2022

у справі №910/14681/21 (суддя Ломака В.С.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЗ»

до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 1 012 205,92 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Позов заявлено про стягнення основного боргу в сумі 996 000,00 грн. за надані за поставлений за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06662 від 24.12.2020, але неоплачений товар, 3 % річних в сумі 8 279,02 грн. та інфляційних втрат в сумі 7 926,90 грн.

Також позивач просив застосувати ч.10 ст. 238 ГПК України шляхом зазначення в резолютивній частині рішення про нарахування відповідачам 3 % річних на суму основного боргу органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, до моменту його виконання відповідачем в цій частині.

Крім того, у позовній заяві позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 15 183,09 грн. та витрат на професійну правничу договору, які станом на дату звернення до суду з позовом орієнтовно складають 300 000,00 грн. та зазначив, що кінцевий розрахунок останніх буде подано в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України після ухвалення рішення суду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2021, повний текст якого складений та підписаний 16.12.2021, у справі № 910/14681/21 позовні вимоги задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 996 000,00 грн. основного боргу, 5 593,51 грн. 3% річних, 15 023,90 грн. витрат по сплаті судового збору, органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2021 в справі №910/14681/21, в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України нараховувати 3% річних на суму основного боргу в розмірі 996 000,00 грн., починаючи з 04.09.2021 до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою: (СОБ*3*КДП)/КДР/100 = сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 відсотка річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнуто вказану суму нарахованих процентів з відповідача на користь позивача, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

23.12.2021 до суду першої інстанції від позивача надійшла заява про стягнення витрат на правову допомогу вих. № 05/4-1807 від 20.12.2021 (а.с. 101-111), в якій позивач просив стягнути з відповідача 303 661,78 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 18.01.2022, повний текст якого складений та підписаний 18.01.2022, у справі № 910/14681/21 заяву позивача про стягнення з відповідача 303 661,78 грн. витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, у решті вимог заяви позивача про відшкодування судових витрат відмовлено.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог у даній справі, оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, з огляду на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не відповідає критеріям обґрунтованості, розумності, співмірності та пропорційності, а також у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг є завищеним, беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог у справі № 910/14681/21, керуючись принципом розумності судових витрат, дійшов висновку про те, що справедливим, співрозмірним та обґрунтованим є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2021, державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2021 по справі №910/14681/21 частково (зі змісту мотивувальної частини апеляційної скарги слідує, що апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині розрахунку 3 % річних - примітка суду) та ухвалити нове рішення в цій частині яким зменшити суму стягнення з відповідача 3 % річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.

З огляду на те, що вказана апеляційна скарга була подана 11.01.2022 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції матеріалів справи №910/14681/21 та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.

Листом Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14681/21.

19.01.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/14681/21.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 враховуючи перебування на лікарняному судді Пономаренка Є.Ю., який не є головуючим суддею, справу №910/14681/21 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2022, справу №910/14681/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Барсук М.А., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 апеляційну скаргу державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» на рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі №910/14681/21 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів про сплату судового збору у розмірі 3721, 50 грн., подання до суду відповідної заяви про усунення недоліків, скаржнику роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

08.02.2022 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду скаржником на виконання вимог ухвали суд про залишення апеляційної скарги без руху подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» на рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі №910/14681/21, справу призначено до розгляду на 22.03.2022 о 12 год. 00 хв.

Крім того, не погоджуючись з додатковим судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «ДАЗ» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2022, ухвалити нове рішення, яким заяву про відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити у повному обсязі.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оспорюване додаткове рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що прийняте з недотриманням норм процесуального права та без урахування правових висновків Верховного Суду.

У обґрунтування вказаної позиції апелянт послався на помилковість висновків суду першої інстанції про те, що апелянтом мають бути надані докази фактичного здійснення витрат на правову допомогу (в оскаржуваному додатковому рішенні жодні посилання на вказані обставини відсутні - примітка суду), що суперечить правовій позиції, викладеній в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 згідно з якою витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Руденко М.А., судді Барсук М.А., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЗ» на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2022 у справі №910/14681/21, призначено справу до розгляду на 22.03.2022 о 12 год. 15 хв.

05.04.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи в якому відповідача, з посиланням на те, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в України» на всій території України введено військовий стан, що унеможливлює учать представника відповідача в судовому засіданні, яке відбудеться 22.03.2022 о 12 год. 15 хв., просить перенести розгляд апеляційної скарги позивача на іншу дату.

У зв`язку із веденням Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в України» з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 воєнного стану в України та активними бойовими діями, судові засідання, призначені на 22.03.2022, не відбулись.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2022 розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЗ» на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2022 у справі №910/14681/21 відкладено на 07.06.2022 на 12 год. 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 розгляд апеляційної скарги на додаткове рішення було відкладено на 05.07.2022.

05.07.2022 у судовому засіданні, представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, додаткове рішення скасувати, заяву про стягнення витрат на послуги адвоката задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове не з`явився, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники були повідомлені належним чином. (239-241). Так ухвала при призначення була направлена на офіційну електронну адресу представника відповідача yv_tuchkova@sunpp.atom.gov.ua (а.с.239), представником відповідача була направлена на електронну адресу суду лист з підтвердженням отримання (а.с.241).

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

Позов заявлено про стягнення основного боргу в сумі 996 000,00 грн. за надані за поставлений за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06662 від 24.12.2020, але неоплачений товар, 3 % річних в сумі 8 279,02 грн. та інфляційних втрат в сумі 7 926,90 грн.

Також позивач просив застосувати ч. 10 ст. 238 ГПК України шляхом зазначення в резолютивній частині рішення про нарахування відповідачам процентів на суму основного боргу органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, до моменту його виконання відповідачем в цій частині.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2021, повний текст якого складений та підписаний 16.12.2021, у справі № 910/14681/21 позовні вимоги задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 996 000,00 грн. основного боргу, 5 593,51 грн. 3% річних, 15 023,90 грн. витрат по сплаті судового збору, органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2021 в справі №910/14681/21, в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України нараховувати 3% річних на суму основного боргу в розмірі 996 000,00 грн., починаючи з 04.09.2021 до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою: (СОБ*3*КДП)/КДР/100 = сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 відсотка річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнуто вказану суму нарахованих процентів з відповідача на користь позивача, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.(а.с.91-99)

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 18.01.2022, повний текст якого складений та підписаний 18.01.2022, у справі № 910/14681/21 заяву позивача про стягнення з відповідача 303 661,78 грн. витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, у решті вимог заяви позивача про відшкодування судових витрат відмовлено.(а.с.112-119)

Стаття 221 ГПК України встановлює, що:

- якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1);

- для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2);

- у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ч. 3).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якою відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, а докази понесення таких витрат - до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи слідує, що:

- у позовній заяві позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 15 183,09 грн. та витрат на професійну правничу договору, які станом на дату звершення до суду з позовом орієнтовно складають 300 000,00 грн. та зазначив, що кінцевий розрахунок останніх буде подано в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України після ухвалення рішення суду;

- 23.12.2021 до суду першої інстанції від позивача надійшла заява про стягнення витрат на правову допомогу вих.№ 05/4-1807 від 20.12.2021 (а.с.101-111), яка була направлена до суду засобами поштового зв`язку 21.12.2021 (тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду), в якій позивач просив стягнути з відповідача 303 661,78 грн. витрат на професійну правничу допомогу. До вказаної заяви позивачем додані належним чином засвідчені копії укладеного між ним та адвокатським об`єднанням «Ревелін Інформейшн Груп» договору про надання правової допомоги № 130-01/06/2021 від 01.06.2021 (а.с.105-107) та додаткової угоди № 1 від 01.06.2021 до вказаного договору(а.с.108), а також акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 20.12.2021 до вказаного договору.(а.с.109)

Отже, матеріалами справи підтверджується дотримання позивачем як строків подання попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, так і строків подання доказів понесення таких витрат.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження факту понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 303 661,78 грн., ним до матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копії:

- договору про надання правової допомоги № 130-01/06/2021 від 01.06.2021 укладеного між позивачем як клієнтом та адвокатським об`єднанням «Ревелін Інформейшн Груп» як адвокатським об`єднанням та додаткової угоди № 1 від 01.06.2021 до вказаного договору;(а.с.105-108)

- акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 20.12.2021 до договору про надання правової допомоги № 130-01/06/2021 від 01.06.2021.(а.с.109)

Зі змісту укладеного між позивачем як клієнтом та адвокатським об`єднанням «Ревелін Інформейшн Груп» договору про надання правової допомоги № 130-01/06/2021 від 01.06.2021 (далі Договір) слідує, що:

- клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну (правову/правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором та додатками до нього (п. 1.1);

- адвокатське об`єднання, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов`язання з надання, серед іншого, наступної правової допомоги - представлення у встановленому інтересів клієнта в господарських судах із наданням усіх повноважень щодо представництва (без будь-яких процесуальних обмежень) (п.п. 2.1.2 п. 2.1);

- загальна вартість послуг за цим Договором (гонорар) складається з погодинної вартості наданих послуг (поточне супроводження), що оплачується клієнтом по рахунках-фактурах згідно тарифної сітки адвокатського об`єднання; гонорару успіху - іншої частини вартості послуг, котра оплачується клієнтом після фактичного досягнення результату, поставленого клієнтом у судових справах, шляхом 30 % від фактично стягнутої суми боргу (п. 4.1);

- при розрахунку вартості юридичної допомоги, вказаної в п. 4.1 даного Договору враховується час, витрачений Адвокатським об`єднанням, його партнерами та співробітниками та тарифна сітка Адвокатського об`єднання (п. 4.3);

- за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується уповноваженими представниками кожної з сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість (п. 4.5);

- сума, вказана в пункті 4.1 даного Договору, є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п. 4.7);

- в акті, зазначеному в пункті 4.7 Договору, сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартості юридичної допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами цього акту (п. 4.8).

У пункті 1.1 додаткової угоди № 1 від 01.06.2021 до Договору сторони погодили надання послуг по даному Договору, а саме: клієнт доручає адвокатському об`єднанню здійснити необхідні процесуальні дії для представництва та захисту прав і інтересів клієнта за позовною заявою клієнта до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості за виконані роботи у сумі 1 012 205,92 грн.

Згідно з пунктом 1.3 додаткової угоди № 1 від 01.06.2021 до Договору, на виконання пункту 1.1 цієї додаткової угоди та пункту 4.1.1 Договору сторони погодили, що вартість професійної правничої допомоги (ціна послуги) становить адвокатський гонорар у фіксованому розмірі у сумі 303 661,78 грн. (30 % від ціни позову).

У акті приймання-передачі наданих послуг № 1 від 20.12.2021 до Договору сторони дійшли згоди про те, що:

- адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв послуги з професійної правничої допомоги щодо захисту прав та інтересів клієнта за позовною заявою клієнта до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості за виконані роботи у сумі 1 012 205,92 грн., які були визначені у Договорі та п. 1 додаткової угоди № 1 від 01.06.2021 до Договору (п. 1.1);

- вартість наданої послуги становить адвокатський гонорар у фіксованому розмірі на суму 303 661,78 грн. (п. 1.2);

- клієнт зазначає про відсутність будь-яких претензій щодо якості наданих адвокатським об`єднанням послуг з правничої допомоги згідно умов Договору та додаткової угоди № 1 від 01.06.2021 (п. 1.3);

- сторони погодили, що остаточна сплата, передбачено п. 1.2 цього акту вартості послуг здійснюється клієнтом протягом 60 календарних днів з дати набрання рішенням господарського суду мста Києва про стягнення заборгованості за виконані роботи у сумі 303 661,78 грн. за позовом клієнта до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» законної сили (п. 1.4).

Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання відповідачу адвокатом адвокатським об`єднанням «Ревелін Інформейшн Груп» юридичних послуг.

Колегія суддів відхиляє наведені апелянтом у апеляційній скарзі у обґрунтування її вимог доводи щодо неврахування судом першої інстанції правової позиції, яка викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та згідно з якою витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України), так як вказані твердження спростовуються змістом оскаржуваного додаткового рішення, яке містить посилання та враховує вказану правову позицію так як не містить будь-яких висновків про відсутність підстав для стягнення витрат на правову допомогу саме через ненадання позивачем доказів фактичного здійснення таких витрат, тобто доказів перерахування ним коштів адвокатському об`єднанню.

Щодо обставин, пов`язаних з визначенням розміру витрат на правничу допомогу при розгляді справи судом першої інстанції, слід зазначити наступне.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, за змістом ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що:

- розмір заявлених витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 303 661,78 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і явно не співмірності із виконаною роботою у суді під час представництва інтересів позивача у даній справі, що розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін, предметом спору в якій є стягнення з відповідача заборгованості за договором на постачання товару.

- згідно з пунктом 1.3 додаткової угоди № 1 від 01.06.2021 до Договору вартість професійної правничої допомоги (ціна послуги) визначена у вигляді адвокатського гонорару у фіксованому розмірі в сумі 303 661,78 грн. (30 % від ціни позову) з посиланням на пункт 4.1.1 Договору, проте умовами вказаного пункту передбачено визначення вартості гонорару у вигляді погодинної вартості наданих послуг (поточне супроводження), що оплачується клієнтом по рахунках-фактурах згідно тарифної сітки адвокатського об`єднання. В свою чергу інформації щодо цін тарифної сітки адвокатського об`єднання, а також виставлених позивачу відповідних рахунків-фактур останнім надано суду не було. Крім того, позивачем не було надано й документів, які підтверджують погодинну вартість наданих йому юридичних послуг, а також конкретний перелік, види та вартість наданих адвокатським об`єднанням послуг професійної правничої допомоги;

- п. 4.1.2 Договору передбачено сплату гонорару успіху - іншої частини вартості послуг, яка оплачується клієнтом після фактичного досягнення результату, поставленого клієнтом у судових справах, шляхом 30 % від фактично стягнутої суми боргу (що відповідає заявленому позивачем до стягнення з відповідача розміру адвокатських витрат), однак, умови додаткової угоди від № 1 01.06.2021 в частині визначення вартості наданих адвокатським об`єднанням послуг не містять посилань на пункт 4.1.2 Договору. Крім того, заявлений до стягнення з відповідача гонорар у фіксованій сумі (який сплачується незалежно від результатів наданих адвокатських послуг) за своєю правовою природою є відмінним від передбаченого пунктом 4.1.2 Договору гонорару успіху (що підлягає виплаті лише у разі фактичного досягнення позитивного для клієнта результату наданих послуг у вигляді фактичного стягнення суми боргу), що додатково свідчить про суперечливість наданих позивачем доказів на підтвердження дійсного розміру понесених ним витрат на правову допомогу в справі № 910/14681/21 та порядку їх розрахунку.

Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити на тому, що

- справа сторін не є складною, оскільки стосується стягнення заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат за двома накладними та не містить велику кількість документів, які необхідно було б вивчити при здійсненні підготовчої роботи;

- справа потребує лише наявності базових знань у сфері цивільного та господарського законодавства України, а відтак, вивчення судової практики у даній категорії спору не є необхідним;

- заявлена до стягнення сума витрат на адвокатські послуги становить 30 % від суми майнових вимог у цій справі, що не може бути визнано обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову;

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 129 ГПК України, згідно з якою інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а також те, що позовні вимоги позивача у цій справі було задоволено частково, витрати відповідача на послуги адвоката, пов`язані з розглядом справи в суді першої інстанції, підлягають стягненню на користь відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вказані обставини суд першої інстанції, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог у даній справі, оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, з огляду на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не відповідає критеріям обґрунтованості, розумності, співмірності та пропорційності, а також у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг є завищеним, беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог у справі № 910/14681/21, керуючись принципом розумності судових витрат, дійшов вірного висновку про те, що справедливим, співрозмірним та обґрунтованим є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Інших підстав для скасування додаткового рішення у апеляційній скарзі не наведено.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване додаткове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 18.01.2022 у справі №910/14681/21, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЗ» на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2022 у справі №910/14681/21 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2022 у справі №910/14681/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/14681/21 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 13.07.2022

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.В. Кропивна