Рішення

від 12.07.2022 по справі 904/735/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2022м. ДніпроСправа № 904/735/22

за позовом Фізичної-особи підприємця Сапожнікова Валерія Борисовича, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСТОН ІСТЕЙТ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 88 049,00 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

Без участі представників сторін.

ПРОЦЕДУРА

Фізична-особа підприємець Сапожніков Валерій Борисович звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСТОН ІСТЕЙТ" та просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 88 049,00 грн, з яких: вартість підвісної стелі у розмірі 13 900,00 грн, вартість мотажних робіт у розмірі 6 649,00 грн, неустойка відповідно до пункту 5.7 договору у розмірі 15 000,00 грн, неотриманий прибуток у розмірі 50 000,00 грн та єдиний податок з обороту ФОП у розмірі 2 500,00 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Представник відповідача 18.04.2022 подав відзив на позов.

Представник позивача 31.05.2022 подав відповідь на відзив.

Представник відповідача 15.06.2022 подав заперечення на відповідь на відзив.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення від 18.06.2021. Так, відповідач не виконав свій обов`язок щодо своєчасного повернення об`єкта з оренди, у зв`язку із чим позивачем на підставі пункту 5.7 договору нараховано неустойку у розмірі 15 000,00 грн.

Також, позивач зазначає про те, що об`єкт оренди був повернутий у гіршому стані, ніж його було передано в оренду. Зокрема було демонтовано підвісну стелю. Позивачем було зроблено ремонт на суму 20 549,00 грн (вартість підвісної стелі у розмірі 13 900,00 грн, вартість мотажних робіт у розмірі 6 649,00 грн).

Крім того, позивач зазначає, що ним було підписано договір оренди від 20.12.2021 з новим орендарем - ФОП Кухальською Є.О., відповідно до якого орендна плата становить 50 000,00 грн на місяць. Цю суму новий орендар перерахував позивачу, однак через невиконання відповідачем обов`язку щодо повернення об`єкта з оренди позивач не зміг передати приміщення новому орендарю. Тому позивач був вимушений повернути новому орендарю орендну плату у розмірі 50 000,00 грн та заплатити штраф у розмірі 10 000,00 грн. Також позивачем понесені витрати у вигляді єдиного податку з обороту ФОП у розмірі 2 500,00 грн, яку позивач був вимушений сплатити.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 525, 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України та статтях 173, 193, 224, 225 Господарського кодексу України.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на позов

Відповідач проти позову заперечує і вказує про те, що це саме позивач не з`явився для прийняття приміщення з оренди. Відповідач зазначає, що після того, як 29.12.2021 представник орендодавця не з`явився для прийняття приміщення з оренди, орендар того ж дня, а саме 29.12.2021 надіслав на адресу позивача підписані два примірника актів приймання - передачі з оренди приміщення, однак підписаний акт від орендодавця орендар не отримав. Тому нарахування позивачем неустойки є безпідставним.

Відповідач вказує, що спірне приміщення було передано в суборенду ФОП Ващук Ганні Сергіївні, за договором суборенди №16-Б від 06.07.2021. Після підписання договору суборенди, суборендар надіслав лист (вх.№ 07/07/2021 від 07.07.2021) орендарю з переліком ремонтних робіт, які він має намір зробити, і в цьому листі вказав, що стеля та світильники, які є у приміщенні йому не потрібні, їх потрібно демонтувати до передачі приміщення у користування за актом приймання - передачі.

Відповідно до пункту 2.2 договору суборенди, суборендар за згодою орендаря може здійснювати усі необхідні поліпшення приміщення.

Орендар погодив суборендарю проведення ремонтних робіт, а також звернувся до орендодавця з проханням демонтувати стелю та світильники. Сторони погодили, що стелю та світильники орендар демонтує самостійно, але самі матеріали будуть передані орендодавцю. Так і було здійснено.

28.07.2021 по Акту приймання - передачі приміщення було передане суборендарю вже без стелі та світильників, що було передбачено у самому акті.

Суборендар здійснював ремонтні роботи, серед яких було встановлення стелі та світильників, яких на момент прийняття суборендарем вже не було, оскільки стеля та світильники, були демонтовані орендарем, за погодженням з орендодавцем, та були передані орендодавцю, так як це його власність.

При прийнятті приміщення орендарем, була встановлена стельова система «Армстронг», тобто підвісна стеля із системи профілів, за допомогою підвісів, прикріплених до чорнової стелі. Ці профілі утворюють квадратні або прямокутні осередки, в які встановлюються світильники та плити.

Суборендар встановив стельову систему «Грильято» - це стеля у вигляді сітки, зібрана з елементів тонкого алюмінієвого профілю U-подібної форми. Також були встановлені інші світильники, які встановлюються для такої системи стелі.

04.11.2021 суборендар повідомив орендаря про намір розірвати договір суборендар 04.012.2021 (лист вх.Хо 04/11/2021від 04.11.2021р).

29.11.2021 орендарем було прийнято рішення розірвати договір оренди з 29.12.2021, про що останній повідомив орендодавця листом (вих.№29/11-2021-01 від 29.11.2021).

В період останнього місяця дії договору суборенди, суборендар демонтував стелю та світильники, які встановлював за свої кошти. Згідно статті 778 Цивільного кодексу України, «Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення». Демонтаж стелі був здійснений без пошкодження приміщення.

Повернення приміщення з суборенди було без стелі та світильників, про що було зазначено в акті від 04.12.2021.

Після такого демонтування, орендар звернувся до орендодавця в телефонному режимі з пропозицією встановити назад стелю та світильники орендодавця, а саме систему «Армстронг», але просив останнього надати матеріали. Відповіді не надійшло.

04.12.2021 договір суборенди був розірваний і був підписаний акт приймання-передачі з суборенди приміщення. Протягом періоду з 04.12.2021р по 29.12.2021 Орендар неодноразово звертався до орендодавця про надання останнім матеріалів для монтажу стелі та світильників, але жодного разу орендодавець не надав відповіді.

Щодо втраченої вигоди у сумі 50 000 грн, та додатково 2 500 грн суму єдиного податку з обороту ФОП, відповідач зазначає так як позивач не приїхав 29.12.2021р на об`єкт для прийняття приміщення, не надіслав відповідачу підписаний акт приймання-передачі, який був направлений позивачу 29.12.2021, то позивач сам створив умови, при яких не прийняв вчасно приміщення і не зміг у подальшому вчасно передати його новому орендарю і у подальшому отримувати свої доходи.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив

Позивач вказує, що відповідач не надав доказів, що демонтаж існуючої стелі та світильників відбувся за погодженням з орендодавцем. І так само не надав ніяких належних та допустимих доказів, що демонтована стеля та світильники були передані орендодавцю.

Позиція відповідача, викладена у запереченнях

Відповідач зазначає, що позивач не надав документи, які б підтверджували вартість саме тієї стелі та світильників, які були демонтовані і передані орендодавцю. Нова стеля та світильники не є збитками, а тому і компенсуванню нова стеля та нові світильники і їх встановлення не підлягають. Не встановлення старої стелі і світильників, це рішення виключно самого позивача і це витрати, які він повинен нести самостійно.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між Фізичною-особою підприємцем Сапожніковим Валерієм Борисовичем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БОСТОН ІСТЕЙТ" (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення від 18.06.2021 (арк.с.10).

Відповідно до пункту 1.1 договору, орендодавець передає в тимчасове оплатне володіння і користування (оренду), а орендар приймає по акту приймання-передачі торгівельний павільйон, загальною площею 40 кв. м., що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Павлоградський район, м. Тернівка, вул. Пушкіна, 6 (фасад ринка), для розміщення об`єкту торгівлі продовольчими товарами.

Між сторонами був підписаний Акт приймання-передачі нежитлового приміщення в оренду від 22.06.2021 (арк.с.15). Згідно з вказаним актом технічний і санітарний стан переданого об`єкту придатний для використання за призначенням відповідно до умов договору. Підписанням акту сторони свідчать про можливість використання об`єкту відповідно до мети оренди, та про відсутність у сторін будь яких взаємних претензій та розбіжностей стосовно даного об`єкта.

Згідно пункту 2.4 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань за ним. Строк оренди за цим договором наступає з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі об`єкту та діє до 30.09.2021 (включно).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що орендна плата за використання об`єкту складає в місяць 5 000,00 грн.

Згідно пункту 2.5 договору, орендар має право здавати об`єкт чи частину об`єкту в суборенду (піднайм) третім особам без будь-якого додаткового погодження з боку орендодавця, при цьому орендар несе відповідальність перед орендодавцем за дії таких суборендарів.

Між Фізичною-особою підприємцем Ващук Ганною Сергіївною (суборендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БОСТОН ІСТЕЙТ" (орендар) було укладено договір суборенди № 16-Б від 06.07.2021 (арк.с.74).

Відповідно до пункту 1.1 договору суборенди, орендар передає в тимчасове оплатне володіння і користування (оренду), а суборендар приймає по акту приймання-передачі нежиле приміщення загальною площею 40 кв.м., що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Павлоградський район, місто Тернівка, вул. Пушкіна, 6, для розміщення об`єкту торгівлі продовольчими товарами.

Між сторонами був підписаний Акт приймання-передачі нежитлового приміщення в суборенду від 28.07.2021 (арк.с.76).

Згідно пункту 2.3 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань за ним. Строк оренди за цим договором наступає з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі об`єкту та діє до 30.09.2021 (включно).

ФОП Ващук Г.С. надіслала на адресу відповідача лист № 07/07/2021 від 07.07.2021 (арк.с.78), в якому повідомила, що має намір здійснити ремонті роботи, у зв`язку із чим просить демонтувати стелю та світильники, оскільки будуть робити іншу стелю.

ФОП Ващук Г.С. надіслала на адресу відповідача лист № 04/11/2021 від 04.11.2021 (арк.с.80), в якому просила погодити розірвання договору суборенди шляхом підписання акту приймання-передачі з суборенди.

Між сторонами був підписаний Акт приймання-передачі нежитлового приміщення з суборенди від 04.12.2021 (арк.с.77).

Сторонами (позивачем та відповідачем) було укладено додаткову угоду № 1 від 30.09.2021 до договору оренди нежитлового приміщення від 18.06.2021 (арк.с.17), в якій сторони дійшли згоди продовжити дію договору до 31.12.2021, збільшити орендну плату на 2 500,00 грн та встановити її у розмірі до 7 500,00 грн в місяць починаючи з 01.12.2021.

Згідно пункту 6.3 договору розірвання договору може відбутися за ініціативою орендаря або орендодавця, за умови повідомлення іншої сторони у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів до розірвання договору.

Відповідно до пункту 5.7 договору оренди, у випадку порушення орендарем строків повернення об`єкту, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної денної орендної плати за весь строк прострочення.

Відповідачем на адресу позивач було направлено лист № 29/11-2021-01 від 29.11.2021 (арк.с.18), в якому відповідач повідомляє про розірвання договору з 29.12.2021.

Позивачем на адресу відповідача 02.12.2021 було направлено лист (арк.с.19), в якому він повідомив про готовність, у зв`язку з розірванням договору, прийняти з оренди нежитлове приміщення 29.12.2021 та просив підготувати до передачі з оренди приміщення у стані не гіршому ніж до передачі в оренду (з урахуванням фізичного зносу) та повідомити про час прибуття представника для передачі майна з оренди.

Позивачем на адресу відповідача 16.12.2021 було направлено лист (арк.с.20) про намір перевірити технічний стан об`єкта оренди 22.12.2021 на підставі пункту 3.3.3 договору.

Також, позивачем на адресу відповідача 22.12.2021 було направлено лист (арк.с.21) про намір перевірити технічний стан об`єкта оренди 24.12.2021 на підставі пункту 3.3.3 договору, що підтверджується фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 22.12.2021.

Позивач вказує, що він не зміг перевірити стан об`єкта оренди, у зв`язку з тим, що об`єкт оренди був зачинений 16.12.2021 та 24.12.2021.

Позивачем надано до матеріалів справи акт приймання-передачі з оренди від 29.12.2021, який підписаний позивачем (арк.с.22). В акті зазначено, що в орендованому приміщенні демонтована підвісна стеля і світильники, відсутнє освітлення, а приміщення не придатний для експлуатації.

Позивач вказує, що представник відповідача, який прибув для передачі майна з оренди відмовився підписувати акт приймання передачі майна із зауваженнями, та не передав ключі від приміщення та не передав майно з оренди. Тому, орендар у зв`язку з розірванням договору 29.12.2021 не виконав обов`язки щодо передачі повернення майна з оренди.

В свою чергу відповідачем до матеріалів справи надано акт приймання-передачі з оренди від 29.12.2021, який підписаний відповідачем (арк.с.58).

Відповідач вказує, що представник позивача не з`явився для прийняття приміщення з оренди, тому відповідач 29.12.2021 надіслав на адресу позивача підписані два екземпляри актів приймання - передачі з оренди приміщення, що підтверджується експрес накладною № 20450497053618 від 29.12.2021. Натомість підписаний акт відповідач від позивача не отримав.

Між позивачем та ФОП Кухальською Є.О. було підписано договір оренди від 20.12.2021 (арк.с.33), відповідно до якого орендна плата становить 50 000,00 грн на місяць.

Згідно пункту 1.1 договору оренди від 20.12.2021 орендодавець передає в тичасове оплатне володіння і користування (оренду), а орендар приймає по акту приймання-передачі торгівельний павільйон, загальною площею 40 кв.м., що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Павлоградський район, м. Тернівка, вул. Пушкіна, 6 (фасад ринка), для розміщення об`єкту торгівлі продовольчими товарами.

Новий орендар перерахував позивачу 50 000,00 грн (арк.с37). В подальшому вказана сума була перерахована позивачем новому орендарю, що підтверджується платіжним дорученням (арк.с.39).

Позивачем на адресу відповідача 06.01.2022 було направлено претензію (арк.с.23), в якій зазначено, що своїми діями щодо неповернення об`єкта оренди з оренди, відповідачем завдано позивачу збитки.

До матеріалів справи позивач, як доказ вартості матеріалів по відновленню належного стану приміщення надав видаткову накладну на суму 13 900,00 грн та платіжне доручення № 17 від 21.02.2022 на суму 13 900,00 грн (арк.с.28).

Також, як доказ вартості робіт по відновленню належного стану приміщення позивач надав договір № 28/01-1 від 28.01.2022, який укладено між ним (замовник) та фізичною особою - підприємцем Книжник Сергієм Володимировичем (виконавець) (арк.с.30).

Пунктом 1.1 договору № 28/01-1 передбачено, що виконавець зобов`язується виконати монтаж підвісної стелі з світильниками в приміщенні замовника площею 40,0 кв.м., що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Павлоградський район, м. Тернівка, вул. Пушкіна, 6 (фасад ринка), а замовник зобов`язаний прийняти і своєчасно оплатити виконані роботи на умовах цього договору.

Згідно пункту 3.1 договору № 28/01-1, вартість робіт, по цьому договору є договірною та складає 6 649,00 грн.

Позивачем було перераховано Книжник С.В. грошові кошти у розмірі 6 649,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 14 від 01.02.2022 (арк.с.32).

Позивач вказує, що він здійснив відновлювальні роботи в орендованому приміщенні та прийняв роботи з монтажу стелі та світильників 01.02.2022, що підтверджується актом приймання передачі виконаних робіт від 01.02.2022 за договором № 28/01-1 від 28.01.2022.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини найму (оренди) приміщення.

Щодо стягнення неустойки у розмірі 15000 грн

Позивачем нараховано відповідачу збитки у вигляді неустойки на підставі пункту 5.7 договору у розмірі 15 000,00 грн. Обгрунтовуючи позовні вимоги в цій частині позивач вказує про те, що об`єкт оренди не було передано йому 29 грудня 2021.

З такою позицією позивача суд не погоджується з огляду на таке.

Згідно частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Згідно пункту 5.7 договору у випадку порушення орендарем строків повернення обєкту, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної денної орендної плати за весь строк прострочення.

При цьому пункт 3.1.11 договору встановлює, що орендар зобов`язується повернути орендодавцю об`єкт в день закінчення строку оренди або припинення дії даного договору з інших підстав. Повернення об`єкту здійснюється шляхом оформлення Акту приймання-передачі та фактичної його передачі.

Позивачем надано до матеріалів справи акт приймання-передачі з оренди від 29.12.2021, який підписаний позивачем (арк.с.22).

Також, відповідачем надано до матеріалів справи акт приймання-передачі з оренди від 29.12.2021, який підписаний відповідачем (арк.с.58).

Відтак акт приймання-передачі майна з оренди підписано як з боку позивача, так і з боку відповідача.

При цьому у позовній заяві (арк. с. 2, абз 3) позивач зазначає про те, що 29 грудня 2021 року при перевірці стану орендованого приміщення для прийняття (повернення) майна з оренди представниками сторін було виявлено, що в орендованому приміщенні демонтована підвісна стеля і світильник.

Відтак, позивач у позові підтверджує ту обставину, що 29 грудня на об`єкті оренди були присутні і позивач і відповідач.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не був задоволений тим, у якому стані йому було передано об`єкт оренди. При цьому відсутність підвісної стелі та освітлення не заперечує і відповідач.

Але, суд зазначає, що позивач необґрунтовано змішує такі поняття, як «повернення об`єкту з оренди» з поняттям «повернення об`єкту оренду у належному стані, не гіршому, ніж при отриманні його в оренду».

З доказів, які подані сторонами до матеріалів справи вбачається, що об`єкт оренди було передано відповідачем з оренди 29 грудня 2021, оскільки і орендар і орендодавець були присутні на об`єкті оренди 29 грудня 2021, а також кожен з них підписав акт приймання-передачі.

Відтак обов`язок, передбачений пунктом 3.1.11 договору оренди був відповідачем дотриманий.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що акт приймання-передачі з оренди від 29.12.2021 підписаний обома сторонами, а об`єкт оренди було передано відповідачем позивачу саме 29 грудня 2021.

Оскільки, відповідачем повернуто об`єкт оренди 29.12.2021, тому підстави для нарахування неустойки у розмірі 15 000,00 грн на підставі пункту 5.7 договору відсутні, а позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення збитків у розмірі 50000,00 грн та 2500 грн

Стаття 22 Цивільного кодексу України дає загальне для цивільного законодавства (як договірного так і деліктного зобов`язання) визначення збитків. Так, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 225 Господарського кодексу України конкретизує, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При цьому, упущена вигода це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

За вищенаведеними нормами права для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідна наявність усіх елементів, що складають цивільне правопорушення, а саме: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, вина. Відсутність хоча б одного елементу робить неможливим застосування відповідальності у вигляді збитків.

Відшкодуванню підлягають тільки збитки, які є об`єктивним наслідком протиправної поведінки, тобто між протиправною поведінкою і шкодою повинен бути причинний зв`язок, який полягає в тому, що протиправна поведінка за часом передує шкоді і породжує шкоду.

Відтак, позивач повинен довести факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань і завданими збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань.

Враховуючи положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Позивач зазначає, що ним були понесені збитки у вигляді упущеної вигоди на суму 50 000,00 грн.

Так, матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та ФОП Кухальською Є.О. було підписано договір оренди від 20.12.2021 (арк.с.33), відповідно до якого орендна плата становить 50 000,00 грн на місяць.

Згідно пункту 1.1 договору оренди від 20.12.2021 орендодавець передає в тичасове оплатне володіння і користування (оренду), а орендар приймає по акту приймання-передачі торгівельний павільйон, загальною площею 40 кв.м., що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Павлоградський район, м. Тернівка, вул. Пушкіна, 6 (фасад ринка), для розміщення об`єкту торгівлі продовольчими товарами.

Матеріалами справи підтверджується, що новий орендар перерахував позивачу 50000 грн (арк. с 37). В подальшому вказана сума була перерахована позивачем новому орендарю, що підтверджується платіжним дорученням (арк. с 39).

Позивач вказую про те, що збитки у вигляді упущеної вигоди виникли у зв`язку з тим, що відповідачем не було повернуто вчасно об`єкт з оренди.

Але, як встановлено вище судом, відповідачем повернуто об`єкт оренди 29.12.2021. Тобто позивач не був позбавлений можливості виконати свої обов`язки за договором та вчасно передати об`єкт оренди новому орендарю.

Відтак, позивачем перш за все не доведено протиправності поведінки відповідача (невиконання ним умов договору), що спричинило збитки.

Тому й позовні вимоги щодо стягнення збитків у вигляді неотриманого прибутку у розмірі 50 000,00 грн не підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що вимога щодо стягнення збитків у розмірі 2500 грн., які позивач має понести (сплата єдиного податку з обороту ФОП) є похідною від вимоги щодо стягнення 50000,00 грн збитків, що є окремою підставою для відмови у позові в цій частині.

Але, крім того, відповідно до підпункту 5 пункту 292.11 статті 292 Податкового кодексу України до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються: суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Оскільки позивач повернув 50 000,00 грн ФОП Кухальській Є.О., то ці гроши не є доходом і не підлягають оподаткуванню єдиним податком.

Докази того, що позивач сплатив єдиний податок у розмірі 2500 грн у матеріалах справи також відсутні.

Відтак позовні вимоги в частині стягнення збитків у розмірі 2 500,00 грн не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення збитків у розмірі 20 549,00 грн

Позивач вказує, що у зв`язку із тим, що об`єкт оренди був повернутий у гіршому стані, ніж його було надано в оренду, позивачем було зроблено ремонт на суму 20 549,00 грн (вартість підвісної стелі - 13 900,00 грн, вартість монтажних робіт - 6 649,00 грн). Ці витрати позивач уважає збитками, які підлягають стягненню з відповідача.

Згідно частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 779 Цивільного кодексу України, наймач зобов`язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Позивач вказує, що ним було передано об`єкт оренди у належному стані, на підтвердження чого надав акт прийому передачі в оренди від 22.06.2021. В акті зазначено, що технічний і санітарний стан переданого об`єкту придатний для використання за призначенням відповідно до умов договору. Підписанням акту сторони свідчать про можливість використання об`єкту відповідно до мети оренди, та про відсутність у сторін будь яких взаємних претензій та розбіжностей стосовно даного об`єкта.

В акті приймання-передачі з оренди від 29.12.2021, який підписано з боку позивача зазначено, що в орендованому приміщенні демонтована підвісна стеля і світильники, відсутнє освітлення, а приміщення не придатне для експлуатації.

Суд зазначає, що ані договір оренди, ані акт приймання-передачі об`єкта в оренду не містить будь-якого опису об`єкта оренди, крім того, що це торгівельний павільйон загальною площею 40,0 кв.м.

Натомість, сторони не заперечують ту обставину, що підвісна стеля та світильники були демонтовані під час дії договору оренди.

При цьому ані позивач, ані відповідач не надали суду жодних доказів того, кому з них було передано на зберігання демонтовану стелю та світильники, та у якому стані.

Позивач зазначає, що він був вимушений зробити ремонт, а саме: закупити підвісну стелю, здійснити її монтаж, підключити освітлення, хоча доказів звернення до відповідача з вимогою про усунення погіршення речі, в порядку, передбаченому статтею 779 Цивільного кодексу України, позивач суду не надав.

Позивач на підтвердження вартості матеріалів по відновленню належного стану приміщення надав видаткову накладну на суму 13 900,00 грн та платіжне доручення № 17 від 21.02.2022 на суму 13 900,00 грн (арк.с.28).

Згідно вищезазначеної видаткової накладної позивачем було придбано: плита Армстронг; профілі, пристінний кут, бабочка, дріт крюк, дріт петля, дюбель бірбаха, пігмент Колорекс, фарба, кюветка до валика, валик, ручка до валика.

Також, як доказ вартості робіт по відновленню належного стану приміщення позивач надав договір № 28/01-1 від 28.01.2022, який було укладено між ним та фізичною особою -підприємцем Книжником Сергієм Володимировичем (виконавець) (арк.с.30).

Пунктом 1.1 договору № 28/01-1 передбачено, що виконавець зобовязується виконати монтаж підвісної стелі з світильниками в приміщенні замовника площею 40,0 кв.м., що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Павлоградський район, м. Тернівка, вул. Пушкіна, 6 (фасад ринка), а замовник зобов`язаний прийняти і своєчасно оплатити виконані роботи на умовах цього договору.

Виконавець виконує роботи передбачені цим договором з матеріалів, які зобов`язаний надати замовник (пункт 1.2 договору).

Згідно пункту 3.1 договору № 28/01-1, вартість робіт, по цьому договору є договірною та складає 6 649,00 грн.

Позивачем було перераховано Книжник С.В. грошові кошти у розмірі 6 649,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 14 від 01.02.2022 (арк.с.32).

У матеріалах справи також міститься Акт приймання - передачі виконаних робіт від 01 лютого 2022, у якому вказано, що виконавець передав, а замовник прийняв роботи, виконані згідно договору №28/01-1 від 28 січня 2022.

Суд зазначає, що договором на виконання робіт №28/01-1 від 28 січня 2022 не визначено, які саме матеріал позивач повинен передати виконавцю для виконання робіт (якість, кількість, склад)

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач передав виконавцю саме ті матеріали, які були придбані ним за видатковою накладною на суму 13 900,00 грн.

Тому ця обставина позивачем не доведена.

Крім того, слід зазначити, що саме по собі придбання певного товару не доводить його використання по договору виконання робіт. Так, зокрема позивачем не надано доказів того, що обсяги придбаних матеріалів є необхідними для монтажу стелі саме у приміщенні позивача, яке надавалось в оренду відповідачу.

Не було позивачем надано кошторису до договору від 28 січня 2022, або будь-яких інших доказів, які б підтверджували використання при виконанні договору №28/01-1 саме тих матеріалів на суму 13 900,00 грн, які були придбані позивачем.

З огляду на викладене, позовна вимога щодо стягнення збитків у сумі 13 900,00 грн задоволенню не підлягає.

Відповідачем не заперечувалось, що ним було повернуто об`єкт оренди не у тому стані, у якому прийнято в оренду (демонтована підвісна стеля та світильники).

Зважаючи на вимоги частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України відповідач повинен був повернути позивачу об`єкт оренди у стані, в якому він був одержаний.

Відповідно до частини 2 статті 779 Цивільного кодексу України у разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Суд враховує, що відповідач вже втратив можливість привести об`єкт оренди у стан, в якому він був одержаний, оскільки відповідач повернув об`єкт з оренди 29 січня 2021.

Тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості монтажних робіт у розмірі 6 649,00 грн підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір у розмірі 187,35 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСТОН ІСТЕЙТ" (49054, м. Дніпро, проспект О. Поля, 72; ідентифікаційний код 44042013) на користь фізичної особи - підприємця Сапожнікова Валерія Борисовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) вартість монтажних робіт у розмірі 6 649,00 грн та судовий збір у розмірі 187,35 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя Я.С. Золотарьова