Рішення

від 03.07.2022 по справі 914/312/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2022 Справа № 914/312/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Андрусика В.Д., розглянув матеріали заяви

про прийняття додаткового рішення у справі № 914/312/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНПЕРА ТЕКНОЛОДЖІЗ», м. Львів

до відповідача: фізичної особи-підприємця Подоляна Віктора Сергійовича, м. Львів

про стягнення 26 961,55 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/312/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНПЕРА ТЕКНОЛОДЖІЗ», м. Львів до фізичної особи-підприємця Подоляна Віктора Сергійовича, м. Львів про стягнення 26 961,55 грн.

16.06.2022 Господарським судом Львівської області у справі №914/325/22 винесено рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з фізичної особи-підприємця Подоляна Віктора Сергійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНПЕРА ТЕКНОЛОДЖІЗ» 22 725,19 грн основного боргу, 136,35 грн інфляційних, 98,99 грн 3% річних, 2 112,82 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вказаним рішенням також призначено на 27.06.2022 судове засідання для вирішення питання про судові витрати та зобов`язано позивача на протязі 5 днів після ухвалення рішення суду подати письмові докази понесених ним судових витрат, копію таких доказів надіслати відповідачу, докази надіслання надати суду.

22.06.2022 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про вирішення питання щодо розподілу судових витрат (вх. №1886/22 від 22.06.2022).

27.06.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.

Ухвалою від 27.06.2022 суд відклав розгляд заяви на 04.07.2022.

30.06.2022 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про стягнення з відповідача на користь позивача витрат з оплати професійної правничої допомоги адвоката в сумі 30 000,00 грн, долучення до матеріалів справи доказів та розгляд заяви без участі представника позивача (вх. №13908/22 від 30.06.2022).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126 ГПК України).

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем на підтвердження його витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 30 000,00 грн надано копії ордеру серії ВС №1050567 від 02.05.2022, ордеру серії ВС №1097805 від 10.05.2022, договору №366 про надання правової допомоги від 01.11.2021, акту про надання правової допомоги №01 від 06.06.2022 на суму 30 000,00 грн, платіжного доручення №2090 від 08.06.2022 про сплату 10 000,00 грн, платіжного доручення №2091 від 08.06.2022 про сплату 10 000,00 грн, платіжного доручення №2092 від 08.06.2022 про сплату 10 000,00 грн.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України (https://erau.unba.org.ua) Завада Тарас Романович має право здійснювати адвокатську діяльність відповідно до свідоцтва №000922 від 27.03.2019, виданого Радою адвокатів Львівської області.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Пунктом 4.1. договору №366 про надання правової допомоги від 01.11.2021 сторони передбачили, що вартість послуг адвокатського об`єднання з надання правової допомоги за цим договором встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін в актах про надання правової допомоги, які формуються адвокатським об`єднанням в міру надання правової допомоги (юридичних послуг).

На підтвердження витрат позивачем долучено підписаний позивачем та адвокатським об`єднанням акт про надання правової допомоги №01 від 06.06.2022 на суму 30 000,00 грн. У вказаному акті сторони зазначили детальний перелік наданих послуг, час витрачений за надання послуг та вартість кожної послуги.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 висловив правову позицію згідно котрої під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертої статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).

З урахуванням наведених правових позицій, суд зазначає, що у відповідності до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій вказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як зазначив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18 відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Як вбачається з договору №366 про надання правової допомоги від 01.11.2021, в ньому сторони не погодили порядку обчислення, форми та ціни послуг. Позивачем також не надано доказів того, що сторони у вказаний договір вносили зміни, де визначали цю ціну. Єдиним письмовим доказом, де зазначено ціну послуг, є акт про надання правової допомоги №01 від 06.06.2022.

З огляду на викладене, суд констатує, що в нього відсутня об`єктивна можливість пересвідчитися щодо домовленості між адвокатським об`єднанням та його клієнтом щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару станом на момент підготовки позовної заяви та розгляду справи в суді. Однак, враховуючи те, що адвокат брав участь в судових засіданнях при розгляді справи та готував письмові документи від імені позивача (тобто надавав правову допомогу останньому), суд з урахуванням своїх дискреційних повноважень вважає за необхідне не відмовляти в задоволенні заяви про компенсацію судових витрат (так як це порушуватиме принцип справедливості), а задовольнити її частково.

Як вбачається з акту про надання правової допомоги №01 від 06.06.2022, сторонами безпідставно включено вартість участі адвоката у судових засіданнях 03.03.2022 та 11.04.2022 в сумі 4 000,00 грн, оскільки у вказаних засіданнях адвокат позивача був відсутнім, що підтверджується протоколами судових засідань.

Ознайомившись з вищезазначеними документами, оцінивши наявні матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу підлягають зменшенню до 5 000,00 грн. Наведений висновок суду обгрунтовується тим, що розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи, так як за своєю категорією вона не є складною (позивачем заявлено вимогу про стягнення з позивача здійснених йому виплат у зв`язку із достроковим розірванням договору, стягнення сум 3% річних та інфляційних, справа розглядалася у спрощеному провадженні); ціною позову (позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення 26 961,55 грн, водночас ним подано заяву про покладення на відповідача 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу), наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, розрахунок розміру позовних вимог не є складним та значним, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин під час розгляду справи у суді не змінювалося).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позов було задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу підлягають покладенню на відповідача у розмірі, пропорційному до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись 126, 129, 244 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНПЕРА ТЕКНОЛОДЖІЗ» про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця Подоляна Віктора Сергійовича, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНПЕРА ТЕКНОЛОДЖІЗ», м. Львів, вул. Шевченка, буд. 80А, кв. 2 (ідентифікаційний код 41513958) витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 4 258,00 грн.

3.В задоволенні решти вимог позивача щодо покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката відмовити.

4.Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення складено 11.07.2022.

Суддя Мазовіта А.Б.