Постанова

від 06.07.2022 по справі 910/9597/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/9597/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженої відповідальністю "Профбитхім" (далі - Товариство, позивач, скаржник) - не з`явився,

відповідача - Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - АМК, відповідач) - Тацишиної О.П. (самопредставництво), Плигань І.Ю. (самопредставництво),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 (головуючий - суддя Бондаренко-Легких Г.П.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 (головуючий - суддя Сітайло Л.Г., судді Буравльов С.І., Шапран В.В.),

у справі №910/9597/21

за позовом Товариства

до АМК

про визнання недійсним рішення в частині.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ВСТУП

Причиною виникнення спору є наявність/відсутність підстав передбачених частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон) для визнання рішення АМК в частині визнання дій Товариства як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, шляхом узгодження умов участі у тендерній процедурі з закупівлі.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство звернулося до суду з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії АМК в частині визнання вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону та накладення штрафу за таке порушення.

1.2. Позов мотивовано тим, що у відповідності до приписів статей 59, 60 Закону оспорюване рішення, у відповідній частині, підлягає визнанню недійсним, оскільки при його прийнятті не були доведені обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи, були порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 у цій справі залишено без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Товариство, посилаючись на ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 у справі №910/9597/21, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Товариство, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає, що судами попередніх інстанцій не застосовано до спірних правовідносин пункти 23, 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що викладені у постановах Верховного Суду. При цьому скаржник посилається на постанови Верховного Суду від 08.07.2021 у справі №915/1889/19, від 30.09.2021 у справі №910/13451/20, від 28.10.2021 у справі №910/20229/20, від 03.02.2022 у справі №910/15183/20.

4.2. Крім того, скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки діям позивача щодо наявності чи відсутності антиконкурентних узгоджених дій Товариства під час участі в кожній процедурі закупівлі відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 та пункту 1 статті 50 Закону.

4.3. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі скаржник із посиланням на пункт 4 частини другої статті 287, пункт 1 частини третьої статі 310 ГПК України вказує, що суди попередніх інстанцій у відповідності до статей 86, 210 ГПК України не дослідили належним чином рішення відповідача, що призвело до ототожнення семи закупівель, у той час як суд мав дослідити обставини по кожній із них окремо.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просив закрити касаційне провадження в частині підстав передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а у випадку визнання таких підстав обґрунтованими- залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Адміністративна колегія АМК 08.04.2021 за результатами розгляду справи №7/60/8-рп/к.20 постановила рішення №60/21-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення).

6.1.2. Згідно з пунктом 1 резолютивної частини Рішення відповідач визнав, що Товариство та товариство з обмеженою відповідальністю "Гренландія" (далі - ТОВ "Гренландія") вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, шляхом узгодження умов участі у тендерній процедурі з закупівлі "Продукція для чищення (пральний порошок, рідке мило, засіб рідкий мийний концентрований, засіб миючий універсальний, засіб санітарногігієнічний для чищення сантехніки та унітазів) 39830000-9 ДК 021:2015", яка проводилась Управлінням освіти Миколаївської міської ради, ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2019-07-20-000077-b (далі - Процедура закупівлі-1).

6.1.3. За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 1 резолютивної частини Рішення, накладено на позивача штраф у розмірі 68 000 грн (пункт 2 резолютивної частини Рішення).

6.1.4. Відповідно до пункту 4 резолютивної частини Рішення визнано, що Товариство та ТОВ "Гренландія" вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, шляхом узгодження умов участі у тендерній процедурі з закупівлі "Товар - код CPV 39830000-9 по ДК 021:2015 - Продукція для чищення (миючі засоби)", яка проводилась ВП ЮУАЕС ДП НАЕК "Енергоатом", ідентифікатор закупівлі в системі "Prozorro" - UA-2019-02-11-001267-a (далі - Процедура закупівлі-2).

6.1.5. За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 4 резолютивної частини Рішення, накладено на позивача штраф у розмірі 68 000 грн (пункт 5 резолютивної частини Рішення).

6.1.6. Згідно з пунктом 7 резолютивної частини Рішення визнано, що Товариство та ТОВ "Гренландія" вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, шляхом узгодження умов участі у тендерній процедурі із закупівлі "Миючі засоби для малозабезпечених громадян, які не здатні до самообслуговування та перебувають на обліку в міському та/або районних територіальних центрах соціального обслуговування м. Києва", яка проводилась Департаментом соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ідентифікатор закупівлі в системі "Prozorro" - UA-2018-12-13-004087-c (далі - Процедура закупівлі-3).

6.1.7. За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 7 резолютивної частини рішення, накладено на позивача штраф у розмірі 68 000 грн (пункт 8 резолютивної частини Рішення).

6.1.8. Відповідно до пункту 10 резолютивної частини Рішення визнано, що Товариство та ТОВ "Гренландія" вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, шляхом узгодження умов участі у тендерній процедурі із закупівлі "Миючі засоби для малозабезпечених громадян, які не здатні до самообслуговування та перебувають на обліку в міському та/або районних територіальних центрах соціального обслуговування м. Києва", яка проводилась Департаментом соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ідентифікатор закупівлі в системі "Prozorro" - UA-2018-12-13-004127-c (далі - Процедура закупівлі-4).

6.1.9. За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 10 резолютивної частини Рішення, накладено на позивача штраф у розмірі 68 000 грн (пункт 11 резолютивної частини Рішення).

6.1.10. Пунктом 13 резолютивної частини Рішення визнано, що Товариство та ТОВ "Гренландія" вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, шляхом узгодження умов участі у тендерній процедурі з закупівлі "Миючі засоби для малозабезпечених громадян, які не здатні до самообслуговування та перебувають на обліку в міському та/або районних територіальних центрах соціального обслуговування м. Києва", яка проводилась Департаментом соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ідентифікатор закупівлі в системі "Prozorro" - UA-2018-12-13-004158-c (далі - Процедура закупівлі-5).

6.1.11. За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 13 резолютивної частини Рішення, накладено на позивача штраф у розмірі 68 000 грн (пункт 14 резолютивної частини Рішення).

6.1.12. Згідно з пунктом 16 резолютивної частини Рішення визнано, що Товариство та ТОВ "Гренландія" вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, шляхом узгодження умов участі у тендерній процедурі із закупівлі "Миючі засоби для малозабезпечених громадян, які не здатні до самообслуговування та перебувають на обліку в міському та/або районних територіальних центрах соціального обслуговування м. Києва", яка проводилась Департаментом соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ідентифікатор закупівлі в системі "Prozorro" - UA-2018-12-13-004198-c (далі - Процедура закупівлі-6).

6.1.13. За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 16 резолютивної частини Рішення, накладено на позивач штраф у розмірі 68 000 грн (пункт 17 резолютивної частини Рішення).

6.1.14. Відповідно до пункту 19 резолютивної частини Рішення визнано, що Товариство та ТОВ "Гренландія" вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, шляхом узгодження умов участі у тендерній процедурі з закупівлі "Пральний порошок", яка проводилась відокремленим підрозділом "Рівненської АЕС" державного підприємства "НАЕК "Енергоатом", ідентифікатор закупівлі в системі "Prozorro" - UA-2018-10-24-000499-а (далі - Процедура закупівлі-7).

6.1.15. За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 19 резолютивної частини Рішення, накладено на позивача штраф у розмірі 68 000 грн (пункт 20 резолютивної частини Рішення).

6.2. Оскаржуване рішення відповідача мотивовано, зокрема, такими фактичними даними та доводами.

6.2.1. Щодо Процедури закупівлі-1.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій, для участі у Процедурі закупівлі-1 свої тендерні пропозиції надали наступні суб`єкти господарювання:

- товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна інноваційна компанія нових технологій", ідентифікаційний код 40653457 (далі - ТОВ "МІКОНТ"). Адреса місцезнаходження: 01013, місто Київ, дорога Набережно-Печерська, 2. Тендерна пропозиція подана 02.08.2019 о 18:34 та 03.08.2019 о 19:02, 19:11, 19:17, 19:27, 20:36, та 20:37;

- Товариство. Тендерна пропозиція подана 02.08.2019 о 14:47;

- ТОВ "Гренландія". Тендерна пропозиція подана 02.08.2019 о 17:29 та 17:30, 03.08.2019 о 15:18 та 16.08.2019 о 10:38 та 12:15.

Найбільш економічно вигідною визнано тендерну пропозицію ТОВ "Гренландія".

Із ТОВ "Гренландія" замовник-1 уклав договір від 02.09.2019 №6-25 на загальну суму 289 194 грн з ПДВ.

6.2.2. Щодо Процедури закупівлі-2.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій, для участі у Процедурі закупівлі-2 свої тендерні пропозиції надали наступні суб`єкти господарювання:

- товариство з обмеженою відповідальністю "Культтовари+", ідентифікаційний код 32011280. Адреса місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Січових стрільців, будинок 77, офіс 212. Тендерна пропозиція подана 22.02.2019 о 17:48, 23.02.2019 о 20:00 та 27.02.2019 о 16:54;

- товариство з обмеженою відповідальністю "Український папір", ідентифікаційний код 25394112 (далі - ТОВ "Український папір"). Адреса місцезнаходження: 04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б. Тендерна пропозиція подана 26.02.2019 о 14:16, 28.02.2019 о 16:14, 16:51, 17:34 та 17:42;

- Товариство. Тендерна пропозиція подана 26.02.2019 о 13:01;

- ТОВ "Гренландія". Тендерна пропозиція подана 26.02.2019 о 13:34, 13:35, 14:47 та 14:49;

- ТОВ "МІКОНТ". Тендерна пропозиція подана 26.02.2019 о 14:34 та о 14:35.

Найбільш економічно вигідною визнано тендерну пропозицію ТОВ "Український папір".

Із ТОВ "Український папір" замовник-2 уклав договір від 16.04.2019 №53-123-01-19-05312 на загальну суму 623 988,00 грн з ПДВ.

6.2.3 Щодо Процедури закупівлі-3.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій, для участі у Процедурі закупівлі-3 свої тендерні пропозиції надали наступні суб`єкти господарювання:

- ТОВ "МІКОНТ". Тендерна пропозиція подана 28.12.2018 о 18:40, 18:41, 18:43;

- Товариство. Тендерна пропозиція подана 28.12.2018 о 17:29;

- ТОВ "Гренландія". Тендерна пропозиція подана 28.12.2018 о 19:28, 19:44, 19:47.

Процедура закупівлі-3 відмінена замовником-3 31.01.2019 у зв`язку з відхиленням всіх тендерних пропозицій згідно з Законом України "Про публічні закупівлі".

6.2.4. Щодо Процедури закупівлі-4.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій, для участі у Процедурі закупівлі-4 свої тендерні пропозиції надали наступні суб`єкти господарювання:

- ТОВ "МІКОНТ". Тендерна пропозиція подана 28.12.2018 о 18:40, 18:41, 18:43;

- Товариство. Тендерна пропозиція подана 28.12.2018 о 17:29 та о 18:09;

- ТОВ "Гренландія". Тендерна пропозиція подана 28.12.2018 о 19:30, 19:44, 19:48.

Процедура закупівлі-4 відмінена замовником-3 31.01.2019 у зв`язку з відхиленням всіх тендерних пропозицій згідно з Законом України "Про публічні закупівлі".

6.2.5. Щодо Процедури закупівлі-5.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій, для участі у Процедурі закупівлі-5 свої тендерні пропозиції надали наступні суб`єкти господарювання:

- ТОВ "МІКОНТ". Тендерна пропозиція подана 28.12.2018 о 18:42, 18:44;

- Товариство. Тендерна пропозиція подана 28.12.2018 о 18:10;

- ТОВ "Гренландія". Тендерна пропозиція подана 28.12.2018 о 19:32, 19:45, 19:48.

Процедура закупівлі-5 відмінена замовником-3 31.01.2019 у зв`язку з відхиленням всіх тендерних пропозицій згідно з Законом України "Про публічні закупівлі".

6.2.6 Щодо Процедури закупівлі-6.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій, для участі у Процедурі закупівлі-6 свої тендерні пропозиції надали наступні суб`єкти господарювання:

- фізична особа-підприємець Павловський Віталій Вікторович, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . Адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 . Тендерна пропозиція подана 28.12.2018 о 11:36 та 04.01.2019 о 16:20, 16:54 та 17:28;

- ТОВ "МІКОНТ". Тендерна пропозиція подана 28.12.2018 о 18:42, 18:45;

- Товариство. Тендерна пропозиція подана 28.12.2018 о 18:12;

- ТОВ "Гренландія". Тендерна пропозиція подана 28.12.2018 о 19:33, 19:34, 19:46 та 19:49.

Процедура закупівлі-6 відмінена замовником-3 31.01.2019 у зв`язку з відхиленням всіх тендерних пропозицій згідно з Законом України "Про публічні закупівлі".

6.2.7. Щодо Процедури закупівлі-7.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій, для участі у Процедурі закупівлі-7 свої тендерні пропозиції надали наступні суб`єкти господарювання:

- приватне підприємство "Альянс-Новагрупп», ідентифікаційний код 37613482. Адреса місцезнаходження: 79071, місто Львів, вулиця Наукова, будинок 61, квартира 55. Тендерна пропозиція подана 26.11.2018 о 13:04, та о 13:06;

- товариство з обмеженою відповідальністю "Юнілайф.ПВ", ідентифікаційний код 37252922. Адреса місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Червона, будинок 5. Тендерна пропозиція подана 19.11.2018 о 13:55, 13:58;

- дочірнє підприємство "Савсервіс Столиця», ідентифікаційний код 31903537. Адреса місцезнаходження: 03115, місто Київ, вулиця Миколи Краснова, будинок 27. Тендерна пропозиція подана 23.11.2018 о 09:43;

- ТОВ "Гренландія". Тендерна пропозиція подана 26.11.2018 о 10:55, 10:56, 10:57 та 20.12.2018 о 16:46 та 16:47;

- Товариство. Тендерна пропозиція подана 26.11.2018 о 10:33.

Найбільш економічно вигідною визнано тендерну пропозицію ТОВ "Гренландія".

Із ТОВ "Гренландія" замовник-4 уклав договір поставки від 22.12.2018 №2046 на загальну суму 662 686,68 грн з ПДВ.

6.2.8. АМК на підставі аналізу матеріалів справи дійшов висновку про антиконкурентну узгоджену поведінку зокрема позивача під час підготовки та участі у процедурах закупівель.

6.2.9. Відповідно до інформації, наданої державним підприємством "Прозорро" (лист від 27.11.2019 №206/3095/03, від 02.12.2019 вх. №60-01/4278), Товариство для участі у Процедурі закупівлі-2 та ТОВ "Гренландія" для участі у Процедурі закупівлі-1, Процедурі закупівлі-2, Процедурі закупівлі-4, Процедурі закупівлі-5, Процедурі закупівлі-6, Процедурі закупівлі-7 заходили в аукціони з однієї ІР-адреси НОМЕР_2 , для участі у Процедурі закупівлі-3 учасники заходили в аукціон з ІР-адреси НОМЕР_3 , з якої позивач заходив в аукціон для участі у Процедурі закупівлі-6.

6.2.10. Для участі у Процедурах закупівель Товариство та ТОВ "Гренландія" свої пропозиції подавали з одного електронного майданчика товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер".

6.2.11. ТОВ "Гренландія" та позивач під час участі у процедурах закупівель здійснювали керування своїми банківськими рахунками за допомогою системи "Клієнт-Банк", зокрема, з ІР-адреси, з якої учасники подавали фінансову звітність у період проведення процедур закупівель, Товариство заходило в аукціон для участі у Процедурі закупівлі-2, а ТОВ "Гренландія" - для участі у процедурах закупівель, окрім Процедури закупівлі-3, та з якої учасники подавали свої пропозиції для участі у Процедурах закупівлі-2-7.

6.2.12. Таким чином, Товариство та ТОВ "Гренландія" подавали фінансову звітність з різних електронних поштових скриньок, які зареєстровані на різних користувачів.

6.2.13. Водночас, за інформацією товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнет", доступ до вищенаведених електронних поштових скриньок у період проведення процедур закупівель здійснювався, зокрема з ІР-адрес НОМЕР_2 та НОМЕР_4 .

6.2.14. Отже, до та під час проведення процедур закупівель учасники мали господарські відносини у вигляді повернення зворотної фінансової допомоги та оплати за товари з суб`єктом господарювання, якому належали ІР-адреси, з яких обидва учасника подавали пропозиції для участі у процедурах закупівель, заходили в аукціон, подавали фінансову звітність та здійснювали керування своїми банківськими рахунками за допомогою системи "Клієнт-Банк" та мали доступ до своїх електронних поштових скриньок.

6.2.15. Також, у період проведення процедур закупівель учасники подавали фінансову звітність та здійснювали вхід до своїх електронних поштових скриньок у період проведення процедур закупівель, зокрема з ІР-адреси, яка належала фізичній особі, який пов`язаний сімейними зв`язками з головним бухгалтером ТОВ "Гренландія" (конкурента).

6.2.16. Отже, між учасниками існували господарські відносини до та під час проведення процедур закупівель.

6.2.17. Надання поворотної фінансової допомоги свідчить про єдність економічних інтересів учасників та відсутність конкуренції між ними.

6.3. АМК зазначило у Рішенні, що установлені факти у своїй сукупності, а саме:

- заходження ТОВ "Гренландія" в аукціон для участі у процедурах закупівель окрім Процедури закупівлі-3 з ІР-адреси, з якої Товариство заходило в аукціон для участі у Процедурі закупівлі-2, яка у період проведення процедур закупівель належала суб`єкту господарювання, який пов`язаний господарськими відносинами з учасниками, та адреса надання послуг за якими є адреса місцезнаходження позивача;

- подання ТОВ "Гренландія" своїх пропозицій для участі у Процедурах закупівель-2-7 з ІР-адреси, з якої Товариство заходило в аукціон для участі у Процедурі закупівлі-2, та подавало свої пропозиції для участі у Процедурах закупівель-2-7, які у період проведення процедур закупівель належали суб`єкту господарювання, який пов`язаний господарськими відносинами з учасниками, та адреса надання послуг за якими є адресою місцезнаходження позивача;

- заходження учасниками в аукціон для участі у Процедурі закупівлі-3 з ІР-адреси, з якої Товариство заходило в аукціон для участі у Процедурі закупівлі-6, та з якої ТОВ "Гренландія" створювало свої пропозиції для участі у Процедурі закупівлі-1, яка у період проведення процедур закупівель належала суб`єкту господарювання, який пов`язаний господарськими відносинами з учасниками, та адреса надання послуг за якою є адреса місцезнаходження позивача;

- здійснення Товариством і ТОВ "Гренландія" керування своїми банківськими рахунками за допомогою системи "Клієнт-Банк" під час участі у процедурах закупівель з однієї ІР-адреси, яка у період проведення процедур закупівель належала суб`єкту господарювання, який пов`язаний господарськими відносинами з учасниками, та адреса надання послуг за якими є адресою місцезнаходження позивача;

- подання фінансової звітності Товариством і ТОВ "Гренландія" під час участі у процедурах закупівель з одних ІР-адрес, одна з яких у період проведення процедур закупівель належала суб`єкту господарювання, який пов`язаний господарськими відносинами з учасниками та адреса надання послуг якої є адресою місцезнаходження позивача, інша - фізичній особі, який пов`язаний сімейними зв`язками з головним бухгалтером ТОВ "Гренландія" (конкурента);

- здійснення учасниками входу під час участі у процедурах закупівель до своїх електронних поштових скриньок з ІР-адрес, одна з яких у період проведення процедур закупівель належала суб`єкту господарювання, який пов`язаний господарськими відносинами з учасниками та адреса надання послуг якої є адресою місцезнаходження позивача, інша - фізичній особі, який пов`язаний сімейними зв`язками з головним бухгалтером ТОВ "Гренландія" (конкурента);

- наявність господарських відносин, в тому числі фінансова підтримка одного учасника іншим під час проведення процедур закупівель, в тому числі для здійснення платежів задля участі у процедурах закупівель та подання скарг, не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дії об`єктивних чинників, а свідчать про узгодження (координацію) учасниками своєї поведінки при підготовці до участі та участі у торгах (тендері), зокрема про обмін між ними інформацією.

6.4. З огляду на вищезазначене, Товариство та ТОВ "Гренландія" під час підготовки документів для участі у процедурах закупівель діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель за Законом України "Про публічні закупівлі".

6.5. Узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції, учасники тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результати проведення замовниками торгів, порушивши права замовників на отримання найбільш ефективних для них результатів, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом.

6.6. При визначенні розміру штрафу адміністративною колегією відповідача враховано, що узгоджені дії Товариства спрямовані на досягнення узгодженого між ними результату (наприклад, забезпечення перемоги певному учаснику при завищеній ним ціні товару), належить до категорії шкідливих антиконкурентних узгоджених дій, оскільки у таких випадках вибір для замовників обмежений лише поданими конкурсними пропозиціями і змова учасників призводить до порушення прав замовників на придбання товарів за ціною, сформованою в умовах конкуренції, що, у свою чергу, має результатом необґрунтовані перевитрати (нераціональне витрачання) публічних коштів.

7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2022 відкрито касаційне провадження у справі №910/9597/21 за касаційною скаргою Товариства на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Причиною звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою є питання щодо не застосування до спірних правовідносин пунктів 23, 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції під час винесення відповідачем Рішення, яке, на думку позивача, підлягає визнанню недійсним в частині, що стосується Товариства.

8.2. Як встановлено судами попередніх інстанцій дії позивача кваліфіковано відповідачем як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону.

8.3. Відповідно до приписів Закону:

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абзац другий статті 1);

- узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (абзац перший частини першої і частина друга статті 5);

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина перша статті 6);

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої статті 6);

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50);

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);

- за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною другою статті 52 Закону.

8.4. За приписами статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

8.5. Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша та друга статті 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).

8.6. Водночас згідно з частиною другою статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема: прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

8.7. Частиною першою статті 59 Закону встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

8.8. Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

8.9. Недосягнення суб`єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону.

8.10. Таким чином, у розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб`єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

8.11. Отже, для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.

8.12. Щодо підстав касаційного оскарження, зазначених у пунктах 4.1 та 4.2 цієї постанови, Верховний Суд зазначає таке.

8.13. Скаржник, посилаючись на постанови Верховного Суду від 08.07.2021 у справі №915/1889/19, від 30.09.2021 у справі №910/13451/20, від 28.10.2021 від 03.02.2022, у справі №910/15183/20, у справі №910/20229/20 зазначає, що судами попередніх інстанцій не застосовано до спірних правовідносин пункти 23, 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

8.14. Верховний Суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій Велика Палата Верховного Суду зазначила, що:

- для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Велика Палата Верхового Суду звертає увагу на те, що слово "подібний" в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова).Тому термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші;

- таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 389 (пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України; пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України [далі - КАС України]) та пункту 5 частини першої статті 396 Цивільного процесуального кодексу України [далі - ЦПК України] (пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України; пункту 5 частини першої статті 339 КАС України) таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями;

- з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. На те, що зміст спірних правовідносин визначальний для їхнього порівняння на предмет подібності вказує, зокрема, частина дев`ята статті 10 ЦПК України щодо можливості застосування аналогії закону, якщо правовідносини подібні саме за змістом;

- суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин (як-от участь банку або іншої фінансової установи у кредитних правовідносинах, що слідує зі змісту частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України) та/чи їх специфічний об`єкт (об`єктом правовідносин за кредитним договором є кошти);

- якщо норма права не передбачає, що її дія поширюється лише на обмежене коло осіб (наприклад, лише на фізичних або на юридичних осіб чи на конкретну групу тих або інших), немає сенсу застосовувати суб`єктний критерій для встановлення подібності правовідносин у різних справах;

- подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб`єкти, однаковий вид об`єкта й однакові права та обов`язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність. У визначених випадках (частина дев`ята статті 10, пункт 10 частини першої статті 252, пункти 1, 2 і 3 частини другої статті 389, абзаци другий та третій пункту 5 частини другої статті 392, пункт 5 частини другої статті 394, пункти 4, 5 частини першої статті 396, частини перша-четверта, пункти 2, 3 частини шостої статті 403, частина четверта, шоста-сьома статті 404, підпункт 7 пункту 1 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України; частина десята статті 11, пункт 7 частини першої статті 228, пункти 1, 2, 3 частини другої статті 287, абзаци другий-третій пункту 5 частини другої статті 290, пункт 5 частини першої статті 293, пункти 4, 5 частини першої статті 296, частини перша-четверта, пункти 2, 3 частини шостої статті 302, частини четверта, шоста-сьома статті 303, підпункт 7 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України; частина шоста статті 7, пункт 5 частини другої статті 236, пункти 1, 2, 3 частини четвертої статті 328, абзаци другий, третій пункту 4 частини другої статті 330, пункт 6 частини першої статті 333, пункти 4, 5 частини першої статті 339, частини перша-четверта, абзаци другий-третій частини шостої статті 346, частини четверта, шоста-сьома статті 347, підпункт 8 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України) необхідно встановити подібність правовідносин (відносин), що з огляду на значення слова "подібний" не завжди означає тотожність;

- самі по собі предмети позовів і сторони справ можуть не допомогти встановити подібність правовідносин ні за змістовим, ні за суб`єктним, ні за об`єктним критеріями. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 [пункт 70]). Наприклад, з неналежним відповідачем спору немає, але стороною справи він є. А позивач може помилятися з приводу участі у спірних правовідносинах, проте його процесуальний статус як позивача від цього не залежить. Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин;

- отже, у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин;

- Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (див. постанови від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16 [пункт 32]; від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/17 [пункт 38]; від 16 травня 2018 року у справі №910/24257/16 [пункт 40]; від 5 червня 2018 року у справі №243/10982/15-ц [пункт 22]; від 31 жовтня 2018 року у справі №372/1988/15-ц [пункт 24]; від 5 грудня 2018 року у справах №522/2202/15-ц [пункт 22] і №522/2110/15-ц [пункт 22]; від 30 січня 2019 року у справі №706/1272/14-ц [пункт 22]). Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

8.15. Ураховуючи наведені висновки щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) Велика Палата Верховного Суду визнала за потрібне конкретизувати раніше викладені Верховним Судом висновки щодо цього питання та зазначила, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

8.16. Згідно з пунктом 23 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі - Правила) службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін.

Зокрема у справах можуть проводитися такі дії:

дослідження регіонального або загальнодержавного ринку;

одержання від сторін, третіх осіб, інших осіб письмових та усних пояснень, які можуть фіксуватися в протоколі;

вилучення письмових та речових доказів, зокрема документів, предметів чи інших носіїв інформації, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі;

накладення арешту на предмети, документи, інші носії інформації, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі.

За результатами збирання та аналізу доказів у справі складається подання з попередніми висновками, яке вноситься на розгляд органів Комітету, яким підвідомча справа.

Для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, техніки, ремесла тощо, розпорядженням органів Комітету, яким підвідомча справа, може бути призначена експертиза.

У разі, якщо вимогу про надання інформації неможливо вручити за місцезнаходженням юридичної особи чи останнім відомим місцем проживання фізичної особи, вона вважається такою, що вручена адресату, через десять днів з дня опублікування в газеті «Урядовий кур`єр» або в друкованому виданні відповідної обласної ради (за місцезнаходженням юридичної особи, останнім відомим місцем проживання фізичної особи) повідомлення про розміщення такої вимоги на офіційному веб-сайті Комітету (http://www.amc.gov.ua). У разі відсутності друкованого видання відповідної обласної ради, а також у випадках, коли місцезнаходженням (місцем проживанням) особи є Автономна Республіка Крим, міста Київ та Севастополь, зазначене повідомлення публікується у відповідному друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження, визначеному Кабінетом Міністрів України, у якому розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме.

Розміщення вимоги про надання інформації на офіційному веб-сайті Комітету (http://www.amc.gov.ua) забезпечує державний уповноважений, голова територіального відділення Комітету у термін не пізніше дня опублікування відповідного повідомлення.

8.17. Відповідно до пункту 32 наведених Правил у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.

Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов`язань, передбачених статтею 48 Закону, у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.

8.18. Слід зазначити, що предметом розгляду справ №915/1889/19, №910/13451/20, №910/15183/20, №910/20229/20 та даної справи в узагальненому розумінні є визнання недійсним рішення АМК, водночас відсутні ознаки подібності правовідносин, виходячи з такого.

8.19. У постановах Верховного Суду від 08.07.2021 у справі №915/1889/19, від 30.09.2021 у справі №910/13451/20, від 03.02.2022 у справі №910/15183/20, вказано, що при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органами Антимонопольного комітету України мають проводитись дії, направлені на всебічне, повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін шляхом збирання і аналізу документів, висновків експертів, пояснень осіб, іншої інформації, що є доказом у справі, та в межах своїх повноважень органи Антимонопольного комітету України приймають рішення у справі, в якому наводяться мотиви його прийняття, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.

8.20. У постанові Верховного Суду від 03.02.2022 у справі №910/15183/20, зазначено, що «Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що викладення структури Рішення АМК не регламентовано законодавчими приписами, як і з доводом Комітету про те, що останній не зобов`язаний давати детальну відповідь на кожен аргумент особи, яка бере участь у справі, а межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру порушення, у випадку об`єднання декількох епізодів (правопорушень), які стосуються різних торгів в одному рішенні, Комітетом повинно бути встановлено та доведено наявність ознак протиправного діяння стосовно кожного епізоду (правопорушення) окремо із зазначенням по кожному з них встановлених Комітетом обставин з посиланням на відповідні докази та факти, а також положення законодавства, якими Комітет керувався, приймаючи рішення (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №910/13451/20, від 28.10.2021 у справі №910/20229/20)……Тобто, доведення обставин вчинення правопорушення шляхом встановлення та оцінки фактів у їх сукупності можливе у розрізі складу конкретного інкримінованого правопорушення. Врахування доказів та встановлених обставин іншого правопорушення, які не є частиною об`єктивної сторони цього правопорушення, є безпідставним.»

8.21. Разом з тим, у справі №915/1889/19 предметом оскарження є рішення АМК, яким визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївмолпром" (далі - ТОВ "Миколаївмолпром") вчинило порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

8.22. У даній справі Рішенням АМК визнано, що скаржник вчинив порушення про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону.

8.23. Отже, кваліфікація дій Товариства та ТОВ "Миколаївмолпром" АМК при прийнятті рішень здійснювалась за різними законами та дії позивачів по різному кваліфіковані.

8.24. Незважаючи на те, що АМК під час розгляду справ керується Правилами, що свідчить про певну спільність рис правового регулювання (порядок розгляду справ АМК) правовідносин у даній справі та у справі №915/1889/19, відсутні підстави вважати в цілому правовідносини у вказаних справах подібними, ураховуючи встановлення АМК обставин вчинення правопорушень, передбачених різними законами, фактично-доказової бази, та кваліфікації дій, як порушення.

8.25. Що ж до наявності/відсутності подібності правовідносин у даній справі та справах №910/13451/20, №910/15183/20, №910/20229/20, то слід зазначити таке.

8.26. Предметом оскарження у справах №910/13451/20, №910/15183/20, №910/20229/20 є рішення АМК в частині визнання дій позивачів як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону.

8.27. Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що відповідно до частини першої статті 40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.

8.27.1. За таких обставин АМК є органом, до повноважень якого належить здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

8.27.2. Аналіз норм статей 124, 19 Конституції України, статті 59 Закону, норм процесуального права, які закріплені в ГПК України щодо компетенції суду, дає підстави для висновку, що останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу.

8.27.3. Отже, до повноважень органів АМК віднесено здійснення розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановлення та кваліфікації правопорушення, в тому числі й об`єктивної його сторони. А на суд покладено обов`язок перевірки дотримання органом АМК вимог законодавства та прийняття ним рішення на підставі, у спосіб та у межах повноважень, передбачених законодавством України, та, за наявності/доведеності/обґрунтованості підстав, передбачених статтею 59 Закону, - змінити, скасувати чи визнати недійсним рішення АМК, з урахуванням доводів та меж заявлених позивачем вимог. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 зі справи №910/17929/19.

8.27.4. Кожна зі справ за участю органів АМК є індивідуальною, з притаманною лише даній справі специфікою та особливостями. Доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, які зазначені в мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині. Господарським судам першої та апеляційної інстанцій під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку частини другої статті 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності.

8.27.5. Скаржник вважає, що в оскаржуваному Рішенні відповідачем не надано належної оцінки діям позивача щодо наявності чи відсутності антиконкурентних узгоджених дій Товариства під час участі в кожній процедурі закупівлі відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 та пункту 1 статті 50 Закону.

8.27.6. Разом з тим, слід відзначити, що Товариство ні у позовній заяві, ані в апеляційній скарзі не вказувало на те, що відповідачем при прийнятті Рішення не встановлено та не доведено наявність ознак протиправного діяння стосовно кожного епізоду (правопорушення) окремо із зазначенням по кожному з них встановлених АМК обставин з посиланням на відповідні докази та факти, а також положення законодавства, якими АМК керувався, приймаючи Рішення.

8.27.7. Тобто доводи скаржника про те, що Рішення прийнято відповідачем без доведення порушення антиконкурентного законодавства позивачем за кожною з семи закупівель, виникли лише під час касаційного оскарження судових рішень.

8.27.8. Водночас зі змісту Рішення та оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій вбачається, що АМК описано обставини проведення сімох процедур закупівель, встановлено та доведено наявність ознак протиправного діяння Товариства стосовно кожного епізоду (правопорушення) окремо із зазначенням по кожному з них встановлених Комітетом обставин з посиланням на відповідні докази та факти (розділ 4 Рішення "Встановлення антиконкурентних узгоджених дій").

8.27.9. У свою чергу, кваліфікація порушення, викладена у розділі 5 Рішення "Кваліфікація порушення Учасниками конкурентного законодавства".

8.27.10. Крім того, остаточні висновки адміністративної колегії АМК, викладені у розділі 7 Рішення, в якому відповідач чітко визначив, що дії позивача щодо кожної процедури закупівель є узгодженою поведінкою, яка стосується спотворення результатів таких процедур.

8.27.11. Ураховуючи, що кожна із справ за участю органів АМК є індивідуальною, з притаманною лише даній справі специфікою та особливостями, то посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №910/13451/20, від 03.02.2022 у справі №910/15183/20, від 28.10.2021 у справі №910/20229/20, у даному випадку не беруться до уваги, оскільки вони не відповідають критеріям подібності правовідносин, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, зокрема змістовному критерію, адже, прийняті хоча й за правового регулювання спірних правовідносин, схожого з тим, що має місце в даній справі, але за іншої, ніж у цій справі, фактично-доказової бази, тобто за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, і за іншими поданими сторонами та оціненими судами, доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято оскаржувані судові рішення.

8.28. Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

8.28.1. Підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

8.28.2. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

8.28.3. Враховуючи вищевикладене у цій постанові Верховний Суд, проаналізувавши судові рішення, правові висновки щодо застосування норм права в яких, на думку скаржника, не було враховано судами в оскаржуваних судових рішеннях, встановив, що оскаржувані судові рішення не суперечать висновкам, викладеним у справах, на які посилається скаржник, відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковою фактично-доказовою базою, тобто за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, і за іншими поданими сторонами та оціненими судами, доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення.

8.29. З огляду на викладене, посилання скаржників на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 08.07.2021 у справі №915/1889/19, від 30.09.2021 у справі №910/13451/20, від 28.10.2021 у справі №910/20229/20, від 03.02.2022 у справі №910/15183/20, не знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи.

8.30. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

8.31. Щодо підстави касаційного оскарження, зазначеної у пункті 4.3 цієї постанови, Верховний Суд зазначає таке.

8.32. Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

8.33. Відхиляючи доводи позивача щодо неповноти з`ясування судом обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції акцентує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

8.34. За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

8.35. Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема: у постановах від 12.10.2021 у справі № 905/1750/19 та від 20.05.2021 у справі № 905/1751/19.

8.36. Проте, як уже зазначалося, підстава касаційного оскарження - пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, наведені скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження.

8.37. За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи позивача про порушення судами норм процесуального права, а саме ненадання судами оцінки наявним у матеріалах справи доказам шляхом повного, всебічного та безпосереднього їх дослідження та всім доводам позивача, за умови відсутності підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а також ураховуючи міркування суду, викладені у пунктах 8.2.-8.29 цієї постанови.

8.38. Верховний Суд зазначає, що наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів та встановленні інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для визнання оспорюваного Рішення недійсним.

8.39. У справі, яка розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій надали оцінку всім наданим сторонами доказам, до переоцінки яких в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.

8.40. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 зі справи №373/2054/16-ц).

8.41. Отже, позивачем не мотивовано та не доведено, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права щодо дослідження доказів та/або встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

8.42. З огляду на викладене доводи касаційної скарги, наведені у пункті 4.3 цієї постанови, не знайшли свого підтвердження, та підстави для скасування оскаржуваних судових рішень та передачі справи на новий розгляд відсутні.

8.43. Верховний Суд бере до уваги та вважає частково прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, у тому числі, щодо наявності підстав для закриття касаційного провадження, з огляду на вказані вище висновки Верховного Суду, наведені у цій постанові.

8.44. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

8.45. Верховний Суд зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких скаржником у цій справі аргументовано не доведено.

8.46. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

8.47. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

8.48. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

9.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

9.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неврахування висновків щодо застосування норми права, викладених у постановах Верховного Суду, не підтвердилися та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства в частині підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно закрити, а в частині підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287, пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

10. Судові витрати

10.1. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на скаржника, оскільки Касаційний господарський суд касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства в частині підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закриває, а в частині підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287, пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, касаційну скаргу відповідача залишає без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 129, 296, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Профбитхім" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 у справі №910/9597/21 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, - закрити.

2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Профбитхім" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 у справі №910/9597/21 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287, пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, - залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 у справі №910/9597/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос