Постанова

від 04.07.2022 по справі 922/1806/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 922/1806/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Полліс-1"

на рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2021 (суддя Ємельянова О. О.)

і постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 (головуючий суддя Терещенко О. І., судді Гребенюк Н. В., Тихий П. В.)

у справі № 922/1806/21

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені В. Н. Каразіна

до 1) Богодухівської міської ради Харківської області і 2) Приватного підприємства "Полліс-1",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 - Павлівська сільська рада Богодухівського району Харківської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області,

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання права користування, визнання недійсними договорів оренди, скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок,

(у судовому засіданні взяла участь представник позивача - Камінська А. А.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Сільськогосподарський виробничий кооператив імені В. Н. Каразіна (далі - позивач, СВК імені В. Н. Каразіна) звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Богодухівської міської ради Харківської області (далі - відповідач-1, Богодухівська міськрада), Приватного підприємства "Полліс-1" (далі - відповідач-2, ПП "Полліс-1") у якому (із урахуванням заяви про зміну предмета позову) просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Павлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області (далі - Павлівської сільрада) від 14.08.2020 № 537-УІІ "Про надання згоди на прийняття з державної у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населеного пункту" (далі - рішення від 14.08.2020 № 537-УІІ);

- визнати незаконним та скасувати рішення Павлівської сільради від 08.09.2020 № 547-УІІ "Про затвердження технічної документації із землеустрою, передачу в оренду не витребуваних земельних ділянок часток (паїв), нерозподілених часток (паїв) та встановлення орендної плати" (далі - рішення від 08.09.2020 № 547-УІІ);

- визнати за СВК імені В.Н. Каразіна право користування земельними ділянками з кадастровими номерами: 6320886000:02:001:1105 загальною площею 4,5203 га, 6320886000:02:001:1108 загальною площею 4,5643 га, 6320886000:02:001:1109 загальною площею 4,4653 га, 6320886000:02:001:1110 загальною площею 4,4654 га, 6320886000:02:001:1111 загальною площею 4,4651 га, 6320886000:02:001:1112 загальною площею 4,5540 га, 6320886000:02:001:1113 загальною площею 9,7653 га, 6320886000:02:001:1114 загальною площею 4,5521 га, 6320886000:02:001:1117 загальною площею 4,5477 га, 6320886000:02:001:1118 загальною площею 4,6256 га, 6320886000:02:001:1119 загальною площею 4,6337 га, 6320886000:02:001:1120 загальною площею 4,4653 га, 6320886000:02:001:1121 загальною площею 9,4751 га, 6320886000:02:001:1122 загальною площею 4,4653 га, 6320886000:02:001:1123 загальною площею 4,4652 га, 6320886000:02:001:1124 загальною площею 4,4655 га, 6320886000:02:001:1125 загальною площею 0,7619 га, які розташовані на території Богодухівської міської ради Харківської області, загальною площею 83, 2571 га (далі - спірні земельні ділянки);

- визнати недійсними договори оренди землі б/н від 18.09.2020, укладені між Павлівською сільрадою і ПП "Полліс-1" про оренду спірних земельних ділянок;

- скасувати державну реєстрацію речового права оренди ПП "Полліс-1" спірних земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: земельної ділянки 6320886000:02:001:1105 запис про державну реєстрацію іншого речового права № 38358270 від 23.09.2020; земельної ділянки 6320886000:02:001:1108 запис про державну реєстрацію іншого речового права № 38356959 від 23.09.2020; земельної ділянки 6320886000:02:001:1109 запис про державну реєстрацію іншого речового права № 38356309 від 23.09.2020; земельної ділянки 6320886000:02:001:1110 запис про державну реєстрацію іншого речового права № 38355764 від 23.09.2020 ; земельної ділянки 6320886000:02:001:1111 запис про державну реєстрацію іншого речового права № 38355255 від 23.09.2020; земельної ділянки 6320886000:02:001:1112 запис про державну реєстрацію іншого речового права № 38354740 від 23.09.2020; земельної ділянки 6320886000:02:001:1113 запис про державну реєстрацію іншого речового права № 38364138 від 23.09.2020; земельної ділянки 6320886000:02:001:1114 запис про державну реєстрацію іншого речового права № 38363654 від 23.09.2020; земельної ділянки 6320886000:02:001:1117 запис про державну реєстрацію іншого речового права № 38363087 від 23.09.2020; земельної ділянки 6320886000:02:001:1118 запис про державну реєстрацію іншого речового права № 38362854 від 23.09.2020; земельної ділянки 6320886000:02:001:1119 запис про державну реєстрацію іншого речового права № 38362666 від 23.09.2020; земельної ділянки 6320886000:02:001:1120 запис про державну реєстрацію іншого речового права № 38362443 від 23.09.2020; земельної ділянки 6320886000:02:001:1121 запис про державну реєстрацію іншого речового права № 38362207 від 23.09.2020; земельної ділянки 6320886000:02:001:1122 запис про державну реєстрацію іншого речового права № 38361998 від 23.09.2020; земельної ділянки 6320886000:02:001:1123 запис про державну реєстрацію іншого речового права № 38358608 від 23.09.2020; земельної ділянки 6320886000:02:001:1124 запис про державну реєстрацію іншого речового права № 38361025 від 23.09.2020; земельної ділянки 6320886000:02:001:1125 запис про державну реєстрацію іншого речового права № 38358857 від 23.09.2020 (далі - спірна державна реєстрація).

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства Шлях Леніна (далі - КСП Шлях Леніна) в тому числі щодо державного акта колективної власності на землю від 20.03.1996 № ХР-04-00-000718 (далі - державний акт від 20.03.1996 № ХР-04-00-000718). Позивач вказує, що право володіння і користування спірними земельними ділянками не припинялося, рішення з цього приводу не приймалося, з колективної власності ці ділянки не вибували, рішення суду про визнання ділянок безхазяйним майном відсутнє, рішення суду про визнання права комунальної власності на ділянки відсутнє, таким чином зазначає, що без його відома і згоди позивача фактично позбавлено права користування спірними земельними ділянками, та передано їх в оренду на 49 років відповідачу-2.

Короткий зміст судових рішень

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.10.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2021, у позові відмовлено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення від 08.09.2020 № 547-УІІ в частині пунктів 2-7 рішення, а саме про: (2) передачу ПП "Полліс-1" у тимчасове користування (оренду), для використання за цільовим призначенням на строк, до дня реєстрації права приватної власності на таку земельну ділянку, але не більше чим на 49 років, спірних земельних ділянок, (3) встановлення орендної плати за користування земельними ділянками зазначеними у пункті 2 цього рішення у розмірі 10,00 % від нормативної грошової оцінки земель; (4) уповноважено Павлівського сільського голову в установленому порядку відповідно до законодавства забезпечити підписання договору оренди не витребуваних земельних часток (паїв), нерозподілених земельних часток (паїв) з ПП "Полліс-1" на умовах, визначених у пунктах 2, 3; (5) ПП "Полліс -1" ухвалено забезпечити використання зазначених земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення та умов договору оренди; (6) уповноважено Павлівського сільського голову в установленому порядку відповідно до законодавства здійснити державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки зазначені в пункті 2 цього рішення не витребувані земельні частки (паї), нерозподілені земельні частки (паї), які розташовані на території Павлівської сільради (за межами населеного пункту), відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; (7) контроль за виконанням рішення покладено на постійну комісію з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища (Горбенко В.І.). Визнано за СВК імені В. Н. Каразіна право користування спірними земельними ділянками. Визнано недійсними договори оренди землі б/н від 18.09.2020, укладені між Павлівською сільрадою і ПП "Полліс-1", про оренду спірних земельних ділянок. Скасовано спірну державну реєстрацію. У решті позовних вимог відмовлено.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що СВК імені В. Н. Каразіна є правонаступником КСП Шлях Леніна в результаті його перетворення, в тому числі щодо права землекористування за державним актом від 20.03.1996 № ХР-04-00-000718, а також з того, що право постійного користування земельною ділянкою зберігається за правонаступником.

5. Суди дійшли висновку, що рішення від 08.09.2020 № 547-УІІ в частині пунктів 2-7 порушує право користування земельною ділянкою, яке наявне у позивача на підставі державного акта від 20.03.1996 № ХР-04-00-000718.

6. З огляду на відсутність доказів припинення права постійного користування позивача на підставі державного акта від 20.03.1996 № ХР-04-00-000718 у відповідності до положень статті 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та невизнання такого права відповідачами, суди дійшли висновку про задоволення позовної вимоги про визнання за позивачем права користування спірними земельними ділянками.

7. У зв`язку з тим, що наказом Державного комітету по земельних ресурсах від 17.01.2000 № 5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.02.2000 за №101/4322, затверджено форму типового договору оренди земельної частки (паю), в якому зазначено розмір оренди земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також ураховуючи, що договори оренди від 18.09.2020 укладені на підставі визнаного недійсним та скасованого судом рішення від 08.09.2020 №547-УІІ, в частині пунктів 2-7, суди дійшли висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними вказаних договорів оренди, а також похідної вимоги від спору щодо відповідного майнового права, про скасування державної реєстрації речового права оренди ПП "Полліс-1" на спірні земельні ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. ПП "Полліс-1" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2021 в частині задоволення позовних вимог, у решті рішення залишити в силі, скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2021, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

9. У касаційній скарзі відповідач-2 не погоджується з висновками судів про те, що позивач є правонаступником КСП Шлях Леніна, оскільки склад засновників (учасників) КСП Шлях Леніна і СВК імені В. Н. Каразіна не співпадають. Зазначає, що члени трудового колективу колишнього КПС Шлях Леніна застосували процедуру паювання до земель, наслідком реалізації якої є припинення права користування, а спірні земельні ділянки є сформованими, відносяться до нерозподілених (невитребуваних) часток (паїв), правом передавати які в оренду з 01.01.2019 наділені виключно сільські, селищні, міські ради, на території яких розташована така земля, без проведення земельних торгів.

10. Відповідач-2 зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17, від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, від 21.02.2020 у справі № 647/195/18, від 16.01.2019 у справі № 902/569/17.

Позиція інших учасників справи

11. Позивач подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. У відзиві позивач зазначає, що правовідносини у справах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, не є подібними до правовідносин у справі № 922/1806/21, а також повністю погоджується з висновками судів, що стали підставою для часткового задоволення позовних вимог.

12. Також від позивача надійшли додаткові пояснення, у яких зазначено про неможливість застосування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17, оскільки правовідносини у наведеній справі не є подібними до правовідносин у справі № 922/1806/21. Так, позивач зазначає, що у справі № 922/1806/21, на відміну від справи № 922/2723/17, спірні земельні ділянки належали до колективної форми власності, процедура паювання землі є незавершеною, ділянки залишилися невиділеними в натурі, правовстановлюючі документи на них не отримані. Позивач зазначає, що на підставі Указу Президента України від 03.12.1999 від 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" (далі - Указ від 03.12.1999 від 1529/99) спірні земельні ділянки залишились на балансі підприємства правонаступника, тобто у володінні і користуванні позивача.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

13. Звертаючись з цим позовом до суду, позивач зазначає, що є правонаступником КСП Шлях Леніна і постійним користувачем спірними земельними ділянками на підставі державного акта від 20.03.1996 № ХР-04-00-000718, а дії Павлівської сільради щодо розпорядження спірними земельними ділянками і надання їх в оренду відповідачу-2 порушують право позивача на володіння і користування спірними земельними ділянками, наявне у останнього на підставі державного акта від 20.03.1996 № ХР-04-00-000718.

14. Згідно з частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

15. Частиною 1 статті 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

16. Підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

17. Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Земельного кодексу Української РСР від 18.12.1990 № 561-XII (далі - ЗК УРСР), що був чинним на час видачі державного акта від 20.03.1996 № ХР-04-00-000718, земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю визначалися колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

18. Згідно з частинами 1, 3 статті 60 ЗК УРСР колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські акціонерні товариства можуть одержувати земельні ділянки у колективну власність, користування, у тому числі в оренду. Землі, передані цим господарствам у колективну власність, поділяються на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання. Сільськогосподарським кооперативам, що створюються на базі сільськогосподарських підприємств (крім дослідних господарств) і виходять з них, за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у колективну власність земельні ділянки із раніше оброблюваних ними земель. Площа земельних ділянок, що передаються, визначається виходячи з розміру середньої земельної частки, обчисленої у порядку, передбаченому статтею 6 цього Кодексу.

19. Документами, що посвідчували право власності або право постійного користування землею, згідно зі статтею 23 ЗК УРСР були державні акти, які видавалися і реєструвалися сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів за формою, затвердженою Постановою Верховної Ради Української РСР від 13.03.1992 № 2201-ХІІ.

20. Відповідно до частин 1, 3 статті 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (у редакції, чинній до 01.01.2019) земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених ЗК України.

21. Згідно з частиною 1 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

22. Частиною 6 статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" передбачено, що при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

23. Відповідно до абзацу 4 статті 1 та частини 1 статті 22 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" (у редакції, чинній на час створення СВК імені В. Н. Каразіна) сільськогосподарський виробничий кооператив - підприємство, створене для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства, з обов`язковою трудовою участю в його діяльності. Земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих кооперативу в користування або придбаних ним у власність.

24. Як зазначено в оскаржуваних судових рішеннях, позивач у позовній заяві посилається на те, що: (1) КСП Шлях Леніна на підставі державного акта колективної власності на землю від 20.03.1996 № ХР-04-00-000718 володіло та користувалося спірними земельним ділянками, що розташовані на території колишньої Павлівської сільради, загальною площею 100,3147 га; (2) на виконання Указу від 03.12.1999 №1529/99 КСП Шлях Леніна реорганізовано в СВК імені В. Н. Каразіна, та передано останньому всі права, обов`язки і майно КСП Шлях Леніна (3) СВК імені В.Н. Каразіна зареєстровано 21.01.2000 (дата запису: 21.05.2007, номер запису: 1450120000000050) та останній є правонаступником КСП Шлях Леніна (код ЄДРПОУ 00708176).

25. Проаналізувавши положення Указу від 03.12.1999 №1529/99 та рішення членів КСП Шлях Леніна, оформлене протоколом № 2 від 29.12.1999, суди встановили, що: СВК імені В.Н. Каразіна є правонаступником КСП Шлях Леніна в результаті його перетворення; до СВК імені В. Н. Каразіна перейшло, зокрема, право землекористування за державним актом від 20.03.1996 № ХР-04-00-000718. Також суди встановили, що ЄДРПОУ СВК імені В.Н. Каразіна який є правонаступником КСП Шлях Леніна, залишилось незмінним, а саме - 00708176.

26. Встановивши відсутність у матеріалах справи доказів припинення права постійного користування позивача землею на підставі державного акта від 20.03.1996 № ХР-04-00-000718 у відповідності до положень статті 141 ЗК України, суди погодилися з доводами позивача про наявність його порушеного права за захистом якого він звернувся з цим позовом до суду.

27. Не погоджуючись з вказаними висновками судів, відповідач-2 зазначає, що члени трудового колективу колишнього КСП Шлях Леніна застосували процедуру паювання до відповідної частини земель, що перебували у КСП Шлях Леніна на підставі державного акта від 20.03.1996 №ХР-014-00-000718, спірні земельні ділянки є сформованими та відносяться до нерозподілених (невитребуваних) часток (паїв), а право землекористування за державним актом від 20.03.1996 №ХР-014-00-000718 не існує з моменту розпаювання.

28. У касаційній скарзі, відповідач-2, зокрема, посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17, щодо питання застосування приписів статей 25, 118, 122, пункту 8 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України, Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (далі - Указ від 08.08.1995 № 720/95), Закону України від 05.06.2003 № 899-ІV "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (далі - Закон України № 899-ІV), відповідно до якої паювання земель сільськогосподарських підприємств як особливий порядок набуття у приватну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення є способом приватизації цих ділянок членами таких підприємств; наслідком реалізації цієї процедури є припинення права державної та комунальної власності на розпайовані землі, що зумовлює припинення й інших правомочностей щодо земельних ділянок державної та комунальної власності.

29. Наведена правова позиція врахована, зокрема, в постановах Верховного Суду від 17.12.2019 і від 21.12.2021 у справі № 917/258/19, у якій досліджувалося питання правонаступництва Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Дружба" прав та обов`язків Колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба", яке в свою чергу є правонаступником Колгоспу "Дружба", за державним актом на право колективної власності на землю від 30.11.1995 серії ПЛ № 008, чим спростовуються доводи позивача, а також судів попередніх інстанцій стосовно нерелевантності правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17.

30. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що суди попередніх інстанцій у порушення вимог статей 86, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) достеменно не з`ясували обставин прийняття трудовим колективом КСП Шлях Леніна рішення про розподіл земельної ділянки, виділеної на підставі державного акта від 20.03.1996 №ХР-014-00-000718, між членами трудового колективу, не дослідили процедуру паювання земель КСП Шлях Леніна, а також наслідки реалізації відповідної процедури.

31. З тексту оскаржуваних судових рішень вбачається, що про часткове розпаювання земель КСП Шлях Леніна та видачу сертифікатів на право на земельну частку (пай) членам КСП Шлях Леніна посилається сам позивач у позовній заяві. Про вказані обставини також зазначено у відзивах на позовну заяву відповідачів-1 і 2. Вказані обставини не були належним чином досліджені судами попередніх інстанцій з урахуванням доводів учасників справи, а також з наданням оцінки долученими ними на підтвердження своїх доводів доказам.

32. При цьому, апеляційний господарський суд, відхиляючи доводи відповідача-1 щодо процедури паювання земель КСП Шлях Леніна та відсутності права землекористування за державним актом від 20.03.1996 №ХР-014-00-000718, дійшов передчасних і суперечливих висновків щодо відсутності в матеріалах справи сертифікатів на право на земельну частку (пай) щодо спірних земельних ділянок, ураховуючи, що обставини щодо часткового розпаювання земель КСП Шлях Леніна та видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай) членам КСП Шлях Леніна не заперечувалися позивачем під час розгляду справи.

33. Також скаржник у касаційній скарзі посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, про те, що навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію колективного сільськогосподарського підприємства шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени колективного сільськогосподарського підприємства автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників.

34. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що релевантність вказаного висновку до правовідносин щодо правонаступництва сільськогосподарського виробничого кооперативу прав та обов`язків колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі щодо земельної ділянки, виділеної на підставі державного акта на право колективної власності на землю, підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 21.12.2021 у справі № 917/258/19.

35. Ураховуючи доводи позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, зокрема щодо реорганізації КСП Шлях Леніна шляхом перетворення у СВК імені В. Н. Каразіна, заперечення відповідачів-1 і 2 щодо правонаступництва позивачем права користування спірними земельними ділянками за державним актом від 20.03.1996 №ХР-014-00-000718, а також висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, зокрема щодо процедури реорганізації шляхом перетворення в іншу юридичну особу, відповідні обставини повинні бути достеменно встановлені судами під час вирішення питання щодо переходу прав та обов`язків щодо земель колективної власності, виділеної згідно з державним актом. При цьому, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що під час дослідження відповідних обставин необхідно, в тому числі, враховувати висновки, викладені у пунктах 7.12, 7.19 - 7.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19.

36. Всупереч наведеному суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили та не проаналізували наявні в матеріалах справи докази, з урахуванням усіх доречних доводів учасників справи, стосовно обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, як щодо статусу та правового режиму спірних земельних ділянок, так і щодо наявних у позивача правомочностей, що впливає на недоведення останнім порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів за захистом яких він звернувся з цим позовом до суду.

37. Наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, знайшла своє підтвердження під час касаційного перегляду справи.

38. Невстановлення судами обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, унеможливлює перевірку судом касаційної інстанції правильності застосування ними норм матеріального права, а відтак доводи скаржника, зокрема в частині правомірності розпорядження Павлівською сільрадою спірними земельними ділянками в порядку приписів Закону України № 899-ІV є передчасними.

39. Доводи позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу та в додаткових поясненнях, спростовуються наведеним у цій постанові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

40. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

41. Ухвалені у справі постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають, а отже їх не можна визнати законними і обґрунтованими. Суд також вважає за можливе врахувати загальні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 927/774/20 (частина четверта статті 300 ГПК України).

42. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

43. Зважаючи на викладене, а також відповідно до положень частини 4 статті 300, частини 3 статті 310 ГПК України касаційну скаргу ПП "Полліс-1" необхідно задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції і рішення місцевого господарського суду скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

44. Під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Розподіл судових витрат

45. Оскільки справа передається на новий розгляд, розподіл судових витрат у порядку статті 129 ГПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Полліс-1" задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 і рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2021 у справі № 922/1806/21 скасувати.

3. Справу № 922/1806/21 направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил