Ухвала

від 04.01.2022 по справі 569/974/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/974/20

1-во/569/4/22

УХВАЛА

04 січня 2022 рокум. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченогоадвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Рівне обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019180010004620 від 17.07.2019 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського міського суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.

Також прокурор подав клопотання про застосування щодо обвинуваченого запожіного заходу у виді тримання під вартою, яке він підтримав та вказав, що ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 28 липня 2019 року, приблизно о 12 год. 00 хв., перебуваючи на законних підставах в приміщенні пункту розповсюдження лотереї ТОВ «ПРАЙМФОРТ», що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Вербова, 41, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, здійснив напад на потерпілу ОСОБА_6 , застосувавши до неї насильство, яке є небезпечним для життя та здоров`я останньої, та виразилося у погрозі застосувати до неї пістолет, під час якого відкрито заволодів належними ТОВ «ПРАЙМФОРТ» грошовими коштами в сумі 2700 грн., чим завдав вказаній організації майнової шкоди у зазначеному розмірі. Прокурор доводить, що стосовно ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою оскільки існують ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, обвинувачений обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає позбавлення волі від семи до десяти років із конфіскацією майна, і зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує, задля уникнення відповідальності може переховуватись від суду. Може незаконно впливати на потерпілу та свідків. Крім того, ОСОБА_4 не працює, неодружений, на утриманні дітей не має, раніше відбував покарання в установах виконання покараню, тобто не має стійких соціальних зв"язків. Більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Обвинувачений та захисник просили відмовити в задоволенні клопотання оскільки ризики не підтверджуються.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3ст.315 КПК Українипід час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

Тобто, за наявності вказаних обставин існує можливість збільшення наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає позбавлення волі від семи до десяти років із конфіскацією майна, відсутність стійких соціальних зв`язків, раніше судимий за вчинення тяжкого злочину, а також обставини та характер вчинення злочину, у якому обвинувачується, його суспільну небезпечність, наявні реальні ризики передбачені п.п.1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Даних які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого даного запобіжного заходу немає.

Як визначено в ч.3 ст.183КПК України,слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи, що даний злочин є тяжким, вчинений із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави суд не визначає.

Керуючись ст.ст. 314-315 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 14 квітня 2020 року

Визначити місцем тримання під вартою обвинуваченого - Державна установа Рівненський слідчий ізолятор - м. Рівне, вул. Дворецька, 116.

В судовому засіданні оголосити перерву.

У відповідності до Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019 ухвала про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_1 "ян