Ухвала

від 08.05.2020 по справі 569/974/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

08 травня 2020 року м.Рівне

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу прокурора Рівненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 01 квітня 2020 року, якою змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт ОСОБА_3 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, у кримінальному провадженні №12019180010004620,

в с т а н о в и в :

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження №12019180010004620 за обвинуваченням ОСОБА_3 .

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 01 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 та змінено йому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з покладенням відповідних процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Не погодившись з прийнятим рішенням прокурор Рівненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, без визначення розміру застави.

Перевіривши апеляційну скаргу, суддя-доповідач приходить до переконання, що вона подана на судове рішення, яке не підлягає окремому апеляційному оскарженню з огляду на вказане.

Так, згідно ч.1 ст.392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, що ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, зокрема: вироки, крім випадків, передбачених ст.394 КПК України; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Разом з цим, за вимогами ч.2 ст.392 КПК України, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, які вирішують справу по суті (вирок, ухвала про закриття справи), окремому оскарженню не підлягають, а заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

З апеляційної скарги прокурора ОСОБА_2 вбачається, що він оскаржує процесуальне рішення, прийняте до ухвалення судового рішення вирішуючого кримінальне провадження по суті, а саме ухвалу про зміну запобіжного заходу, а отже такому, що окремому оскарженню не підлягає.

При цьому, суддя-доповідач зауважує, що рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року №4-р/2019 стосується виключно можливості окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою підозрюваним, обвинуваченим, захисником, та розширеному тлумаченню не підлягає.

Зокрема, Конституційний Суд України вважає, що неможливість своєчасного апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою унеможливлює ефективну та оперативну (дієву) перевірку правомірності обмеження конституційного права особи на свободу на стадії судового розгляду. Неможливість оскарження особою чи її захисником в апеляційному порядку ухвали суду про продовження строку тримання під вартою створює умови, за яких помилкове рішення суду першої інстанції, чинне протягом тривалого часу, може призвести до тяжких невідворотних наслідків для зазначеної особи у вигляді безпідставного обмеження її конституційного права на свободу.

Надання особі права на апеляційний перегляд судового рішення про продовження строку тримання під вартою під час судового провадження є проявом гарантії виконання державою міжнародних зобов`язань зі створення умов із забезпечення кожному підозрюваному, обвинуваченому (підсудному) дієвого юридичного засобу захисту його конституційних прав і свобод відповідно до міжнародних стандартів, потрібною гарантією відновлення порушених прав, свобод і інтересів людини, додатковим механізмом усунення помилок, допущених судом першої інстанції під час розгляду кримінальних справ до ухвалення рішення по суті.

У пункті 1 даного рішення Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Відповідно до ч.4 ст.399 КПК України, суддя доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст.394 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.392, 399 КПК України суддя, -

у х в а л и в:

Відмовити увідкритті провадженняза апеляційноюскаргою прокурора Рівненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 01 квітня 2020 року, якою змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт ОСОБА_3 , повернувши апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня отримання її копії.

Суддя Рівненського апеляційного суду ОСОБА_1