Постанова

від 20.11.2012 по справі 4-107/11

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 4-107/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2012 року Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Остапчук Л.В.

при секретарі Захарук Г.Л.

за участю: прокурора Таргонія А.В.

скаржника ОСОБА_1

особи, якої стосується скарга ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рівному

справу за скаргою ОСОБА_3 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся з даною скаргою до суду, мотивуючи її тим, що при проведенні перевірки і винесенні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.10.2011 року о/у СДСБЕЗ Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, а саме: не з`ясував родинні відносини між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , не перевірив чи засаджується огородиною спірна земельна ділянка і чи є там насадження фруктових дерев. Вважає, що не повністю виконана постанова Рівненського районного суду від 05.08.2011 року.

В суді ОСОБА_1 скаргу підтримав по мотивах, наведених в скарзі. Вважає, що саме ОСОБА_2 самовільно захватила його земельну ділянку, в її діях є склад злочину, передбаченого ст.197-1 ч.1 КК України, однак оперуповноважений неповно провів перевірку і н7евірно прийшов до висновку про відмову в порушенні кримінальної справи. Просить скаргу задоволити, постанову скасувати.

ОСОБА_2 дала суду показання, що спірна земельна ділянка була виділена її свекру, на ім`я якого було виготовлено Державний акт. Тому вважає. що як свекор, так і вона, представляючи його інтереси і допомагаючи йому, мала право користуватися вказаною земельною ділянкою. У ОСОБА_1 немає жодного документу, який би вказував яка конкретно земельна ділянка йому виділялася у користування, немає жодного документу, який би стверджував його право власності на спірну земельну ділянку чи хоча б право власності на незавершене будівництво, яке нібито він купив. Після скасування апеляційним судом Державного акту на право власності на спірну земельну ділянку на ім`я її свекра, вони припинили користуватися спірною земельною ділянкою, вона в даний час заросла бур`янами. Вважає постанову о/у Рівненського РВ законною і просить відмовити в задоволенні скарги.

Заслухавши пояснення скаржника, особи, якої стосується скарга, ОСОБА_2 , думку прокурора, суд вважає, що скарга до задоволення не підлягає.

На думку суду оперуповноважений вірно дійшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ст.197-1 КК України, оскільки в ході розгляду скарги було встановлено, що спірна земельна ділянка ОСОБА_5 не виділялася, вона належала на праві власності її свекру ОСОБА_5 , а ОСОБА_5 просто представляє його інтереси в судах і різних інстанціях, відстоюючи інтереси людини похилого віку, ветерана ВВВ. Крім того, встановлено, що спірною земельною ділянкою сім`я ОСОБА_5 користувалася на підставі Державного акту. Після скасування Держакту про право власності на земельну ділянку рішенням апеляційного суду, земельна ділянка ніким не використовується, забур`янюється.

Також для кваліфікації злочину за вищевказаною статтю необхідно спричинення значної шкоди для потерпілого. Ні в своїй скарзі, ні в суді, ні при перевірці звернення оперуповноваженим, ОСОБА_1 не надав жодного доказу, який би вказував на суму спричиненого збитку, а це має суттєве значення для кваліфікації.

На думку суду є несуттєвим у яких родинних відносинах перебувають ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , чи вони є батьком і дочкою чи вони є свекром і невістко, а в обґрунтування скарги саме на цю обставину посилається ОСОБА_6 .

На протязі всього засідання ОСОБА_1 намагався довести суду, що віно має право на незавершене будівництво, яке купив, а отже на земельну ділянку, на якій воно розташоване. Тобто чітко з його пояснень вбачається, що в наявності є цивільно-правовий спір. Як підтвердження цього, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Верхівської сільської ради про визнання за ним права власності на земельну ділянку і усунення перешкод в її користуванні.

На глибоке переконання суду в діях ОСОБА_2 немає складу злочину, оперуповноважений відмовляючи в порушенні кримінальної справи прийшов до правильних висновків, що в даному випадку має місце цивільно-правовий спір, який має розглядатися за нормами ЦПК України, тому скарга ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст.236-1, 236-2 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Скаргу ОСОБА_3 напостанову провідмову впорушенні кримінальноїсправи від20.10.2011року відносно ОСОБА_2 залишити без задоволення.

На постанову судді прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд.

Суддя Остапчук Л.В.