Постанова

від 10.07.2022 по справі 761/11623/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 липня 2022 року

м. Київ

справа № 761/11623/17

провадження № 61-17502св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач (заявник) - товариство з обмеженою відповідальністю «Група РМФ», командитне товариство (Groupa RMF spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia, spolka komandytowa) у місті Варшаві,

відповідач (боржник) - товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «МАН»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «МАН» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2021 року у складі судді Рибака М. А. та постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року у складі колегії суддів:

Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В.

Історія справи

Короткий зміст вимог клопотання

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Група РМФ», командитне товариство (Groupa RMF spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia, spolka komandytowa) у місті Варшаві (далі - ТОВ «Група РМФ») звернулося з клопотанням про визнання і надання дозволу на примусове виконання на території України заочного рішення Окружного суду у місті Кракові від 03 лютого 2016 року та видання виконавчого листа.

Клопотання мотивоване тим, що 03 лютого 2016 року Окружний суд у місті Кракові, ІХ Економічний відділ, ухвалив заочне рішення у справі за позовом ТОВ «Група РМФ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Ман» (далі - ТОВ «Телерадіокомпанія «Ман»), яким стягнено з відповідача на його користь кошти в розмірі 3 302,46 дол. США з відсотками, починаючи

з 19 вересня 2009 року до дня оплати, 182 037,03 злот. з відсотками, починаючи з 22 серпня 2009 року до дня оплати, причому до 31 грудня 2015 року відсотки нараховуються у розмірі законних відсотків, а з 01 січня 2016 року до дня оплати - в розмірі законних відсотків за затримку; 14 691,00 злот. витрат на процес, стягнено з відповідача на користь Державної скарбниці, представленої Головою окружного суду у місті Кракові, 3 879,58 злот. витрат на перекладача.

Визнання та виконання рішення іноземного суду - заочного рішення Окружного суду у місті Кракові передбачене підписаним між Україною і Польщею Договором про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, ратифікованим постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року № 3941-ХІІ (далі - Договір про правову допомогу), у зв`язку з чим ТОВ «Група РМФ» просило клопотання задовольнити.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Суди розглядали справу неодноразово.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року, клопотання ТОВ «Група РМФ» задоволено частково.

Визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України заочного рішення Окружного суду у місті Кракові від 03 лютого 2016 року про стягнення з ТОВ «Телерадіокомпанія Ман» на користь ТОВ «Група РМФ»:

- суми боргу від 19 вересня 2009 року у розмірі 3 302,46 дол. США, що за курсом НБУ на дату постановлення ухвали складає 89 299,83 грн;

- суми боргу від 22 серпня 2009 року у розмірі 182 037,03 злот., що за курсом НБУ на дату постановлення ухвали складає 1 335 350,84 грн;

- витратити на процес у розмірі 14 691 злот., що за курсом НБУ на дату постановлення ухвали складає 107 767,30 грн.

В задоволені інших вимог клопотання відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що 24 травня 1993 року між Україною та Республікою Польща підписано договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, ратифікований Верховною Радою України постановою від 04 лютого 1994 року. Договір набрав чинності 14 серпня 1994 року. Відповідно до статті 51 договору клопотання про визнання і виконання рішення може бути подане безпосередньо до відповідного суду тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане, або також за посередництвом суду, який розглядав справу в першій інстанції. До клопотання потрібно додати: рішення або його завірену копію разом з підтвердженням, що рішення набрало законної сили і підлягає виконанню, а в справах, що стосуються аліментних зобов`язань, якщо рішення не набрало законної сили, разом з підтвердженням, що воно підлягає виконанню, якщо це не витікає з самого рішення; документ, який підтверджує, що сторона, відносно якої винесене рішення і яка не приймала участь у розгляді справи, отримала виклик у судове засідання своєчасно і належним чином, згідно з законодавством тієї договірної сторони, на території якої рішення було винесене; а в випадку обмеженої процесуальної здатності сторони - документ, який підтверджує, що та сторона була представлена належним чином; завірений переклад клопотання, а також документів, зазначених в підпунктах 1-2, на мову тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане. Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено судом, до клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання в Україні рішення іноземного суду були додані документи, а саме: засвідчена копія рішення Заочного рішення Окружного суду у місті Кракові від 03 лютого 2016 року з перекладом на українську мову та відміткою про негайне виконання судового рішення; відомості про належне повідомлення про розгляд справи ТОВ «Телерадіокомпанія «МАН»; завірений переклад клопотання, а також доданих документів на мову тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане. Оскільки судом встановлено відповідність клопотання вимогам закону, суд приходить до висновку про його задоволення в частині визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України Заочного рішення Окружного суду у місті Кракові від 03 лютого 2016 року.

При відмові у видачі виконавчого листа суд першої інстанції вказав, що відповідно до частини першої статті 470 ЦПК України на підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист, який пред`являється для виконання в порядку, встановленому законом. Разом із тим, ухвала суду про надання на примусове вкидання рішення іноземного суду не набрала законної сили, а тому вимоги клопотання в цій частині є передчасними.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що задовольняючи клопотання в частині визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України Заочного рішення Окружного суду у місті Кракові від 03 лютого

2016 року, місцевий суд виходив з того, що воно відповідає вимогам закону та умовам договору, укладеного між сторонами. Обмежений і виключний перелік підстав для відмови у задоволенні клопотання встановлений статтями 50, 51 Договору між Україною та Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах. Доводи апеляційної скарги ТОВ «Телерадіокомпанія «МАН» з посиланням на пункт 2 статті 50 Договору про правову допомогу апеляційний суд не прийняв до уваги, оскільки відповідно до пункту 3 параграфу 6 договору оренди від 30 грудня 2008 року, укладеного між сторонами у справі, компетентним судом за цим договором визначено Районний суд м. Кракова - Середмістя, 6 Господарський відділ, а у випадку, якщо компетентним буде Окружний суд, - Окружний суд у м. Кракові, 9 Господарський відділ (а. с. 24-39, т. 2). ТОВ «Телерадіокомпанія «МАН» було відомо про розгляд справи Окружним судом м. Кракова, оскільки ТОВ «Телерадіокомпанія МАН» отримало копію позовної заяви, додатків до неї та надавало до суду документи. Скаржник не оспорив компетенцію суду на стадії розгляду справи та не оскаржив рішення суду з цих мотивів. Тому спір розглянув компетентний суд.

Доводи апеляційної скарги, що ТОВ Телерадіокомпанія МАН» не було належним чином та вчасно повідомлено про судове засідання від 03 лютого 2016 року, спростовується тим, що у довідці, складеній головою складу, який виносив постанову в Окружному суді у м. Кракові, 9 Економічний відділ, в особі судді Окружного суду Марека Плонки, на підставі статті 1144-1 Цивільного процесуального кодексу Республіки Польща та відповідно до пункту 3 статті 50 Договору про правову допомогу, суддя підтверджував, що відповідач ТОВ «Телерадіокомпанія МАН» отримало повістку - виклик на засідання у відповідний час і в належному порядку. В матеріалах справи містяться документи на підтвердження направлення Міністерством юстиції України Окружному суду в м. Кракові листів з підтвердженням про вручення документів ТОВ «Телерадіокомпанія МАН». Згідно підтвердження про вручення документа, складеного Шевченківським районним судом м. Києва, 10 липня 2015 року представнику боржника ОСОБА_1 вручено судові документи на 33 аркушах. Тому відповідачу було достовірно відомо про розгляд справи судом Республіки Польща.

Аргументи учасників справи

У жовтні 2021 року ТОВ «Телерадіокомпанія «МАН» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди не врахували висновків щодо застосування положень статті 468 ЦПК України у постановах Верховного Суду від 15 вересня 2019 року у справі № 489/5840/17, згідно з якою спір між сторонами договору поставки був розглянутий судом, який не може за обставин цієї справи вважатись компетентним, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання; від 22 жовтня 2018 року у справі № 466/8161/17, відповідно до якої здійснення судових доручень про вручення документів покликане забезпечити реалізацію права сторони, повідомлення якої здійснюється, на участь у судовому засіданні з метою ефективного захисту своїх прав, для чого їй повідомляється про судовий розгляд справи, щоб вона могла взяти безпосередню участь в судовому засіданні.

Суд першої інстанції в порушення пункту третього частини другої статті 468 ЦПК України зробив необґрунтований висновок, що Окружний суд у місті Кракові був компетентним для розгляду спору, оскільки спір, за яким відповідачем є ТОВ «Телерадіокомпанія «МАН», належав до виключної компетенції Господарського суду міста Києва.

Відповідно до статті 33 Договору про правову допомогу зобов`язання, що виникають з договірних відносин, визначаються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої була укладена угода, хіба що учасники договірних відносин підпорядкують ці відносини вибраному ними законодавству. У справах, зазначених в пункті 1, компетентним є суд тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу відповідач. Компетентним є також суд тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу позивач, якщо на цій території знаходиться предмет спору або майно відповідача. Компетенція, про яку йде мова в пункті 2, може бути змінена за згодою учасників договірних відносин. Проте в порушення вказаних положень Договору суди не взяли до уваги доводи ТОВ «Телерадіокомпанія «МАН», що майно на території Республіки Польща у товариства відсутнє, а предметом спору у справі є стягнення грошових коштів (тобто предмет спору, як матеріальний об`єкт відсутній, а тому його місцезнаходження не може визначатися територією держави).

Суд першої інстанції помилково вважав, що саме боржник повинен був довести відсутність компетенції Окружного суду у м. Кракові на розгляд вказаного спору, а не заявник надати належні докази на підтвердження такої компетенції. Оскільки заявник вважає, що Окружний суд у м. Кракові був компетентним для розгляду спору з ТОВ «Телерадіокомпанія МАН», то саме заявник повинен був надати суду відповідні докази на підтвердження власних вимог.

Суди зробили необґрунтований висновок, що рішення Окружного суду

у м. Кракові від 03 лютого 2016 року ґрунтувалося саме на невиконанні ТОВ «Телерадіокомпанія «МАН» умов договору оренди від 30 грудня 2008 року. Обґрунтовуючи наявність компетенції Окружного суду у м. Кракові на розгляд спору, який, начебто, виник на підставі вказаного договору оренди, суд першої інстанції не посилався на докази, надані заявником. Рішення Окружного суду у м. Кракові від 03 лютого 2016 року взагалі не містить інформації щодо реквізитів договору, на підставі якого у ТОВ «Телерадіокомпанія «МАН» могла виникнути заборгованість (а. с. 11-12, т. 1). Тому будь-який договір, наданий ТОВ «Група РМФ» на підтвердження компетенції Окружного суду у м. Кракові щодо розгляду спорів із ТОВ «Телерадіокомпанія «МАН», не може вважатися належним доказом компетентності.

Судами зроблено необґрунтований висновок про те, що ТОВ «Телерадіокомпанія «МАН» було належним чином повідомлене про судове засідання 03 лютого

2016 року, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження такого повідомлення. В довідці Окружного суду м. Кракова від

27 грудня 2016 року не вказано дати отримання повістки; способу, в який вона була направлена та отримана; дати судового засідання, про яке повідомлялося цією повісткою (а. с. 15, т. 1). Вказана повістка вручена представнику ТОВ «Телерадіокомпанія «МАН» Шевченківським районним судом м. Києва лише

10 липня 2015 року (а. с. 16, т. 1), тобто через три місяці після проведення самого засідання. Після 10 липня 2015 року ТОВ «Телерадіокомпанія «МАН» не отримувало від Окружного суду м. Кракова жодних повідомлень, викликів чи інших документів про судове засідання 03 лютого 2016 року.

Оскільки в довідці Окружного суду м. Кракова наявні протиріччя - на підтвердження належного повідомлення ТОВ «Телерадіокомпанія «МАН» про судове засідання 27 грудня 2016 року додано докази отримання товариством повістки про засідання, яке призначене на 15 квітня 2015 року, то така довідка не може вважатися належним доказом.

Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються в частині визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України заочного рішення Окружного суду у місті Кракові від 03 лютого 2016 року. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

У грудні 2021 року ТОВ «Група РМФ»подало до суду відзив, у якому просило оскаржені судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів; судові витрати покласти на скаржника.

Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

В зазначеній ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 15 вересня 2019 року у справі № 489/5840/17, від 22 жовтня 2018 року у справі № 466/8161/17).

Фактичні обставини

Суди встановили, щоТОВ «Група РМФ» звернулося до Окружного суду

у м. Кракові з позовом до ТОВ «Телерадіокомпанія «МАН» про стягнення коштів в 2011 році. Зазначало, що протягом 2011 - 2016 років Окружний суд у м. Кракові здійснював цілий ряд процесуальний дій (у відповідності до законодавства договірної сторони), які давали йому правові підстави для постановлення заочного рішення без участі представника ТОВ «Телерадіокомпанія МАН» за нормами Цивільного процесуального кодексу Республіки Польща.

03 лютого 2016 року Окружним судом у місті Кракові постановлено заочне рішення у справі за позовом ТОВ «Група РМФ» до ТОВ «Телерадіокомпанія «Ман».

У довідці, складеній головою складу, який виносив постанову в Окружному суді у м. Кракові, 9 Економічний відділ, в особі судді Окружного суду Марека Плонки на підставі статті 1144-1 Цивільного процесуального кодексу Республіки Польща та у зв`язку з пунктом 3 статті Договору про правову допомогу суддя підтверджував, що відповідач ТОВ «Телерадіокомпанія МАН» отримало повістку - виклик на засідання у відповідний час і в належному порядку.

Підтверджено направлення Міністерством юстиції України Окружному суду

в м. Кракові листів з підтвердженням про вручення документів ТОВ «Телерадіокомпанія МАН».

Відповідно до підтвердження про вручення документа, складеного Шевченківським районним судом м. Києва, 10 липня 2015 року представнику боржника Назаренко Д. О. вручено судові документи на 33 аркушах.

До клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання в Україні рішення іноземного суду додані такі документи: засвідчена копія рішення заочного рішення Окружного суду у місті Кракові від 03 лютого 2016 року з перекладом українською мовою та відміткою про негайне виконання судового рішення; відомості щодо належного повідомлення про розгляд справи ТОВ «Телерадіокомпанія «МАН»; завірений переклад клопотання, а також доданих документів на мову тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане.

Позиція Верховного Суду

Визнання рішення іноземного суду - поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом (пункт 10 частини першої статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше (стаття 462 ЦПК України).

Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 468 ЦПК України).

В статті 33 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24 травня

1993 року, який ратифікований 04 лютого 1994 року (далі - Договір про правову допомогу), передбачено, що зобов`язання, що виникають з договірних відносин, визначаються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої була укладена угода, хіба що учасники договірних відносин підпорядкують ці відносини вибраному ними законодавству. У справах, зазначених в пункті 1, компетентним є суд тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу відповідач. Компетентним є також суд тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу позивач, якщо на цій території знаходиться предмет спору або майно відповідача. Компетенція, про яку йде мова в пункті 2, може бути змінена за згодою учасників договірних відносин.

За умов, передбачених цим Договором, договірні Сторони визнають і виконують на своїй території рішення, винесені на території іншої Договірної Сторони: 1) рішення судів з цивільних справ; 2) рішення судів з кримінальних справ в частині, що стосується відшкодування шкоди, заподіяної злочином. Положення пункту 1 застосовуються також до мирових угод з цивільних справ майнового характеру затверджених судом (стаття 49 Договору про правову допомогу).

Рішення, зазначені в статті 49, підлягають визнанню і виконанню на території іншої договірної сторони, якщо: 1) згідно з законодавством тієї договірної сторони, на території якої рішення було винесене, воно набрало законної сили і підлягає виконанню, а в справах, що стосуються аліментних зобов`язань, також рішення, що не набрали законної сили, але підлягають виконанню; 2) суд, який виніс рішення, був компетентним на підставі цього Договору, а в випадку відсутності такого врегулювання в договорі - на підставі законодавства тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане; 3) сторона не була позбавлена можливості захисту своїх прав, а у випадку обмеженої процесуальної здатності - належного представництва, а зокрема, сторона, яка не прийняла участі в розгляді справи, отримала виклик в судове засідання своєчасно і належним чином; 4) справа між тими самими сторонами не була вже вирішена з винесенням рішення судом тієї договірної сторони, на території якої рішення судом тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане, і якщо між тими самими сторонами не була раніше порушена справа в суді тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане; 5) рішення органу третьої держави між тими самими сторонами і в тій самій справі не було вже визнане або виконане на території тієї договірної сторони, де рішення має бути визнане і виконане; 6) при винесенні рішення застосовано законодавство відповідно з цим договором, а у випадку відсутності такого врегулювання у договорі - на підставі законодавства тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане (стаття 50 Договору про правову допомогу).

Клопотання про визнання і виконання рішення може бути подане безпосередньо до відповідного суду тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане, або також за посередництвом суду, який розглядав справу в першій інстанції. До клопотання потрібно додати: 1) рішення або його завірену копію разом з підтвердженням, що рішення набрало законної сили і підлягає виконанню, а в справах, що стосуються аліментних зобов`язань, якщо рішення не набрало законної сили, разом з підтвердженням, що воно підлягає виконанню, якщо це не витікає з самого рішення; 2) документ, який підтверджує, що сторона, відносно якої винесене рішення і яка не приймала участь у розгляді справи, отримала виклик у судове засідання своєчасно і належним чином, згідно з законодавством тієї договірної сторони, на території якої рішення було винесене; а в випадку обмеженої процесуальної здатності сторони - документ, який підтверджує, що та сторона була представлена належним чином; 3) завірений переклад клопотання, а також документів, зазначених в підпунктах 1-2, на мову тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане (стаття 51 Договору про правову допомогу).

У статті 52 Договору про правову допомогу передбачено, що визнання і виконання рішення належить до компетенції суду тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане. При розгляді справи суд обмежується перевіркою виконання умов, передбачених статтями 50 і 51. Для визнання і виконання рішення застосовується законодавство Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане; це стосується також форми клопотання про визнання і виконання рішення. До клопотання про визнання і виконання рішення належить додати його копію і копію додатків для вручення учасникам справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина третя статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Обов`язок доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні рішення іноземного суду покладається на сторону, яка заперечує проти заяви (клопотання) стягувача.

Суди встановили, що відповідно до пункту 3 параграфу 6 договору оренди від

30 грудня 2008 року, укладеного між сторонами у справі, компетентним судом за цим договором визначено Районний суд м. Кракова - Середмістя, 6 Господарський відділ, а у випадку, якщо компетентним буде Окружний суд, - Окружний суд у м. Кракові, 9 Господарський відділ (а. с. 24-39, т. 2); відповідачу було відомо про розгляд справи Окружним судом м. Кракова, оскільки ТОВ «Телерадіокомпанія МАН» отримало копію позовної заяви, додатків до неї та надавало до суду документи; ТОВ «Телерадіокомпанія «Ман» не надало суду доказів на підтвердження того, що після отримання ним судових документів із Окружного суду у м. Кракові, товариство повідомило суд про відсутність договірних відносин з позивачем (відсутність судового спору) або вчинило інші дії щодо отриманих судових документів; відповідач не оспорив компетенцію суду на стадії розгляду справи та не оскаржив рішення суду з цих мотивів.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 466/8161/17 (провадження № 61-42059св18) вказано, що «здійснення судових доручень про вручення документів покликане забезпечити реалізацію права сторони, повідомлення якої здійснюється, на участь у судовому засіданні з метою ефективного захисту своїх прав, для чого їй повідомляється про судовий розгляд справи, щоб вона могла взяти безпосередню участь в судовому засіданні».

У постанові Верховного Судуу складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року в справі № 461/8156/17 (провадження № 61-5329св21) зроблено висновок, що «однією з необхідних передумов для визнання і виконання рішення суду Договірної Сторони є надання стороні можливості захисту своїх прав при розгляді справи по суті, що передбачає, зокрема, отримання виклику в судове засідання своєчасно і належним чином. Пунктом 2 частини другої статті 51 Договору про правову допомогу передбачено, що до клопотання про визнання і виконання рішення подається документ, який підтверджує, що сторона, відносно якої винесене рішення і яка не приймала участь у розгляді справи, отримала виклик у судове засідання своєчасно і належним чином, згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої рішення було винесене. Таким чином, порядок повідомлення учасника справи про судовий процес і вручення цій особі судової повістки (виклику в суд) регулюється правом держави, суд якої вирішує справу по суті (lex fori). Відповідно до § 1 статті 11355 Цивільного процесуального Кодексу Республіки Польща сторона, яка проживає за кордоном, якщо вона не встановила уповноваженого на ведення справи, який проживає на території Польщі, повинна встановити уповноваженого на отримання кореспонденції в Республіці Польща. У разі невстановлення уповноваженого до отримання кореспонденції, призначена судова кореспонденція для цієї особи залишається в матеріалах справи як вручена. У справі, яка переглядається, апеляційний суд установив, що ОСОБА_2 не встановив уповноваженого на ведення справи, який проживає на території Польщі, а також ОСОБА_2 не встановив уповноваженого на отримання кореспонденції в Республіці Польща.

У справі, яка переглядається, апеляційний суд установив, що ОСОБА_2 було відомо про існування та розгляд справи стосовно цього в Окружному суді

в м. Радомі заздалегідь, що підтверджується матеріалами справ

№ 461/13885/14-ц за дорученням польського суду про вручення судових документів ОСОБА_2 та № 461/12135/15-ц за судовим дорученням польського суду про вручення виклику в судове засідання ОСОБА_3 . Так,

17 листопада 2014 року Головним управлінням юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України було скеровано голові Галицького районного суду м. Львова листа № 28870/0/1-14/10-07 від 12 листопада 2014 року з додатками на 41 аркуші на виконання доручення польського суду про вручення судових документів ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_4 , за участю Aleksandrа Ruszczakа I Igorа Krupniakа. 26 листопада 2014 року в судовому засіданні ОСОБА_5 , який діяв в інтересах ОСОБА_6 згідно з нотаріально посвідченою довіреністю, отримав судові документи на 41 аркуші, про що розписався.

У справі, яка переглядається, установлено, що ОСОБА_6 з 26 листопада 2014 року було відомо про розгляд справи в Республіці Польща. Отже, боржник був належним чином повідомлений про розгляд справи в Окружному суді

у м. Радомі, 1 (Цивільний Відділ) Республіки Польща, у зв`язку із чим останній не був позбавлений можливості взяти участь у судовому процесі».

У справі, що переглядається, суди встановили, що Шевченківським районним судом міста Києва (провадження № 2-д/761/30/2015) виконано доручення польського суду про вручення судових документів представнику ТОВ «Телерадіокомпанія «Ман» на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965 року); боржник отримав повідомлення про розгляд справи, яке мало відбутися 15 квітня 2015 року, лише 10 липня 2015 року, проте рішення, визнання якого та виконання вимагається, ухвалене 03 лютого 2016 року; ТОВ «Група РМФ» звернулося з позовом до Окружного суду у м. Кракові у справі до ТОВ «Телерадіокомпанія «МАН» про стягнення коштів ще у 2011 році і протягом 2011 - 2016 років Окружний суд у м. Кракові здійснював цілий ряд процесуальний дій (у відповідності до законодавства договірної сторони), які давали йому правові підстави для постановлення заочного рішення без участі представника ТОВ «Телерадіокомпанія «Ман» за нормами Цивільного процесуального кодексу Республіки Польща; у довідці, складеній головою складу Окружного суду у м. Кракові, ІХ Економічний відділ, в особі судді Окружного суду Марека Плонки на підставі статті 1144-1 Цивільного процесуального кодексу Республіки Польща та у зв`язку з пунктом 3 статті 50 Договору про правову допомогу, суддя підтверджував, що відповідач ТОВ «Телерадіокомпанія «Ман» у м. Києві отримало повістку - виклик на засідання у відповідний час і в належному порядку; у матеріалах справи містяться документи на підтвердження направлення Міністерством юстиції України Окружному суду у м. Кракові листів з підтвердженням про вручення документів ТОВ «Телерадіокомпанія «Ман».

Тому оскаржені судові рішення у цій справі не суперечать висновку, який зроблено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 жовтня 2018 року у справі

№ 466/8161/17 (провадження № 61-42059св18).

Встановивши відсутність підстав, за яких у задоволенні клопотання може бути відмовлено, суди зробили обґрунтований висновок про часткове задоволення клопотання ТОВ «Група РМФ» про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Окружного суду у м. Кракові від 03 лютого 2016 року.

Колегія суддів відхиляє посилання на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2019 року у справі № 489/5840/17 (провадження № 61-36450св18), оскільки висновок щодо визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення у цій справі зроблено за інших фактичних обставин справи, зокрема в якій суди встановили, що «спір між сторонами договору поставки № 272/11 від

21 листопада 2012 року у порушення положень Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, від 20 березня 1992 року, був розглянутий судом, який не може за обставин цієї справи вважатись компетентним, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання із урахуванням положень пункту «в» статті 9 вказаної Угоди та частини першої статті 468 ЦПК України».

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку, що судові рішення в оскарженій частині ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, судові рішення в оскарженій частині ? без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «МАН» залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року в частині визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України заочного рішення Окружного суду у місті Кракові від 03 лютого 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат