Постанова

від 27.09.2021 по справі 761/11623/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/11619/2021

справа № 761/11623/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2021 року Київський апеляційний суд в складі:

Судді - доповідача: Андрієнко А.М.

Суддів : Соколової В.В.

Поліщук Н.В.

При секретарі Дроздовій Ж.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Залізняка Івана Івановича в інтересах ТОВ Телерадіокомпанія МАН на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2021 року про надання дозволу на виконання на території України рішення іноземного суду, постановлену суддею Рибаком М.А. по цивільній справі за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю Група РМФ у м. Варшаві про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Окружного суду у місті Кракові від 03.02.2016 року,

У С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Група РМФ , командитне товариство, у місті Варшаві звернулося до суду із клопотанням, в якому просило визнати і надати дозвіл на примусове виконання на території України заочного рішення Окружного суду у місті Кракові від 03 лютого 2016 року та видати виконавчий лист, обґрунтовуючи тим, що 03 лютого 2016 року Окружний суд у місті Кракові, ІХ Економічний відділ, ухвалив заочне рішення іменем Республіки Польща у справі за його позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Ман , яким присудив стягнути з відповідача на його користь суму у розмірі 3 302,46 дол. США з відсотками, починаючи з 19 вересня 2009 року до дня оплати, 182 037,03 злот. з відсотками, починаючи з 22 серпня 2009 року до дня оплати, причому до 31 грудня 2015 року відсотки нараховуються у розмірі законних відсотків, а з 01 січня 2016 року до дня оплати відсотки нараховуються в розмірі законних відсотків за затримку; присуджено з відповідача на користь позивача суму 14 691,00 злот. як витрати на процес, наказано стягнути з відповідача на користь Державної скарбниці, представленої Головою окружного суду у місті Кракові, суму 3 879, 58 злот. як витрати на перекладача. Визнання та виконання рішення іноземного суду, в цьому випадку заочного рішення Окружного суду у місті Кракові, передбачене підписаним між Україною і Польщею Договором про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, ратифікованим постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року № 3941-ХІІ (далі - Договір про правову допомогу). У зв`язку з цим просило клопотання задовольнити.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2021 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Група РМФ у м. Варшаві про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Окружного суду у м. Кракові від 03.02.2016 року задоволено частково. Визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України заочного рішення Окружного суду у місті Кракові від 03.02.2016 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Ман на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Група РМФ , командитне товариство (Grupa RMF spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia spolka komandytowa) у м. Варшаві (податковий номер 5272015509, реєстраційний номер Regon 012681812 , реєстраційний номер (номер запису в судовому реєстрі) 0000335800):

- суми боргу від 19 вересня 2009 року у розмірі 3302,46 USD, що за курсом НБУ на дату винесення ухвали складає 89299,83 грн.;

- суми боргу від 22 серпня 2009 року у розмірі 182037.03 зл., що за курсом НБУ на дату винесення ухвали складає 1335350,84 грн.;

- витратити на процес у розмірі 14691 зл., що за курсом НБУ на дату винесення ухвали складає 107767,30 грн.

В задоволені решти вимог клопотання - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ Телерадіокомпанія МАН просить скасувати ухвалу суд та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ТОВ Група РМФ у м. Варшаві про визнання на надання дозволу на примусове виконання рішення Окружного суду у місті Кракові від 03.02.2016 року, обґрунтовуючи тим, що ухвала постановлена внаслідок недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та внаслідок порушення норм процесуального права, зокрема зазначає, що суд першої інстанції надав дозвіл на виконання рішення, незважаючи на те, що спір, за яким відповідачем є апелянт, належить до виключної компетенції господарського суду. Суд прийшов до необґрунтованого висновку, що Окружний суд у місті Кракові був компетентним для розгляду спору, за яким відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія МАН . В порушення п. 2 ч. 2 ст. 468 ЦПК України місцевий суд задовольнив клопотання, незважаючи на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія МАН не було належним чином та вчасно повідомлено про судове засідання, яке відбулося 03 лютого 2016 року і на якому Окружним судом міста Кракова було прийнято рішення у справі № IX GC 152/11.

У суді апеляційної інстанції представник ТОВ Телерадіокомпанія МАН підтримав апеляційну с каргу з підстав, що викладені в ній , та просив її задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Група РМФ у м. Варшаві просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про часткове задоволення клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Окружного суду у місті Кракові від 03.02.2016 року, суд першої інстанції керувався ст.ст. 259, 260, 466-470 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено судом, до клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання в Україні рішення іноземного суду були додані документи, визначені ст. 466 ЦПК України, а саме: засвідчена копія рішення Заочного рішення Окружного суду у місті Кракові від 03.02.2016 року з перекладом на українську мову та відміткою про негайне виконання судового рішення; відомості щодо належного повідомлення про розгляд справи ТОВ Телерадіокомпанія МАН ; завірений переклад клопотання, а також доданих документів на мову тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ Група РМФ командитне товариство у м. Варшаві звернулося з позовом до Окружного суду у м. Кракові у справі до ТОВ Телерадіокомпанія МАН про стягнення коштів ще в 2011 році. Зазначаючи також, що протягом 2011 - 2016 років Окружний суд у м. Кракові здійснював цілий ряд процесуальний дій (у відповідності до законодавства договірної сторони), які давали йому правові підстави для постановлення заочного рішення без участі представника ТОВ Телерадіокомпанія МАН за нормами Цивільного процесуального кодексу Республіки Польща.

Судом встановлено, що 03 лютого 2016 року Окружним судом у місті Кракові було ухвалено заочне рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Група РМФ у м. Варшаві до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія МАН стосовно оплати, яким:

І. присуджено з відповідача на користь позивача:

- суму 3 302,46 USD з відсотками, починаючи з 19 вересня 2009 року до дня оплати;

- суму 182 037,03 злотих з відсотками, починаючи з 22 серпня 2009 року до дня оплати;

при чому до 31 грудня 2015 року відсотки нараховуються у розмірі законних відсотків, а з січня 2016 року до дня оплати відсотки нараховуються у розмірі законних відсотків за затримку;

ІІ. присуджено з відповідача на користь позивача суму 14 691 злотих, як витрати на процес;

ІІІ. наказано стягнути з відповідача на користь Державної скарбниці, представленої Головою окружного суду у м. Кракові, суму 3 879,58 злотих як витрати на перекладача;

IV. щодо п. п. І і ІІ рішення вступає в силу негайно (а.с.12, Т.1).

24 травня 1993 року між Україною та Республікою Польща підписано договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, ратифікований Верховною Радою України постановою від 04 лютого 1994 року. Договір набрав чинності 14 серпня 1994 року.

Статтею 49 зазначеного договору між державами визначено, що за умов, передбачених цим договором, договірні сторони визнають і виконують на своїй території рішення, винесені на території іншої договірної сторони, а саме: 1) рішення судів з цивільних справ; 2) рішення судів з кримінальних справ в частині, що стосується відшкодування шкоди, заподіяної злочином. Положення пункту 1 застосовуються також до мирових угод з цивільних справ майнового характеру затверджених судом.

Статтею 50 договору встановлено, що рішення, зазначені в статті 49, підлягають визнанню і виконанню на території іншої договірної сторони, якщо:

1) згідно з законодавством тієї договірної сторони, на території якої рішення було винесене, воно набрало законної сили і підлягає виконанню, а в справах, що стосуються аліментних зобов`язань, також рішення, що не набрали законної сили, але підлягають виконанню;

2) суд, який виніс рішення, був компетентним на підставі цього Договору, а в випадку відсутності такого врегулювання в договорі - на підставі законодавства тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане;

3) сторона не була позбавлена можливості захисту своїх прав, а у випадку обмеженої процесуальної здатності - належного представництва, а зокрема, сторона, яка не прийняла участі в розгляді справи, отримала виклик в судове засідання своєчасно і належним чином;

4) справа між тими самими сторонами не була вже вирішена з винесенням рішення судом тієї договірної сторони, на території якої рішення судом тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане, і якщо між тими самими сторонами не була раніше порушена справа в суді тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане;

5) рішення органу третьої держави між тими самими сторонами і в тій самій справі не було вже визнане або виконане на території тієї договірної сторони, де рішення має бути визнане і виконане;

6) при винесенні рішення застосовано законодавство відповідно з цим договором, а у випадку відсутності такого врегулювання у договорі - на підставі законодавства тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане.

Відповідно до статті 51 договору клопотання про визнання і виконання рішення може бути подане безпосередньо до відповідного суду тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане, або також за посередництвом суду, який розглядав справу в першій інстанції.

До клопотання потрібно додати:

1. рішення або його завірену копію разом з підтвердженням, що рішення набрало законної сили і підлягає виконанню, а в справах, що стосуються аліментних зобов`язань, якщо рішення не набрало законної сили, разом з підтвердженням, що воно підлягає виконанню, якщо це не витікає з самого рішення;

2. документ, який підтверджує, що сторона, відносно якої винесене рішення і яка не приймала участь у розгляді справи, отримала виклик у судове засідання своєчасно і належним чином, згідно з законодавством тієї договірної сторони, на території якої рішення було винесене; а в випадку обмеженої процесуальної здатності сторони - документ, який підтверджує, що та сторона була представлена належним чином;

3. завірений переклад клопотання, а також документів, зазначених в підпунктах 1-2, на мову тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане.

При цьому, за положеннями статті 52 договору визнання і виконання рішення належить до компетенції суду тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане. При розгляді справи суд обмежується перевіркою виконання умов, передбачених статтями 50 і 51.

Відповідно до ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

Згідно з ч. 1 ст. 463 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника (ст. 463 ЦПК України).

За приписами ст. 465 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або відповідно до міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником). Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України.

Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду визначені ст. 466 ЦПК України.

Статтею 468 ЦПК України визначено перелік підстав, з яких клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється.

Так, відповідно до ст. 468 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено: якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили; якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи; якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України; якщо раніше ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, яка порушена до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді; якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Кодексом строк пред`явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні; якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду; якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України; якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання; в інших випадках, встановлених законами України.

Задовольняючи клопотання в частині визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України Заочного рішення Окружного суду у місті Кракові від 03.02.2016 року, місцевий суд виходив з того, що воно відповідає вимогам закону та умовам договору, укладеного між сторонами.

Обмежений і виключний перелік підстав для відмови у задоволенні клопотання встановлений ст..ст. 50, 51 Договору між Україною та Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах.

При цьому апелянт посилається на п.2 ст.50 Договору , а саме відсутність компетенції Окружного суду у м.Кракові.

Однак, такі доводи ТОВ Телерадіокомпанія МАН колегія суддів не приймає, оскільки із матеріалів справи, а саме Договору оренди від 30.12.2008 року , укладеного сторонами по справі, вбачається, що відповідно до п.3 параграфу 6 договору оренди від 30.12.2008 року компетентним судом за цим договором визначено Районний суд м.Кракова- Середмістя, 6 Господарський відділ, а у випадку, якщо компетентним буде Окружний суд, -Окружний суд у м.Кракові, 9 Господарський відділ ( а.с.24-39 том 2)

При цьому апелянту було відомо про розгляд справи Окружним судом м.Кракова, так як ТОВ Телерадіокомпанія МАН отримала копію позовної заяви, додатків до неї та надавала до суду документи.

При цьому апелянт не оспорив компетенцію суду на стадії розгляду справи та не оскаржив рішення суду з цих мотивів.

За таки обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків щодо компетенції суду, який розглянув спір між сторонами.

Відповідно до п.3 ст.50 Договору між Україною та Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах рішення підлягають визнанню і виконанню, якщо сторона не була позбавлена можливості захисту своїх прав, а сторона, яка не приймала участі у розгляді справи, отримала виклик в судове засідання своєчасно і належним чином.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що ТОВ Телерадіокомпанія МАН не було належним чином та вчасно повідомлено про судове засідання, яке відбулося 03 лютого 2016 року спростовується тим, що у довідці, складеній головою складу, який виносив постанову в Окружному суді у м. Кракові, 1Х Економічний відділ, в особі судді Окружного суду Марека Плонки на підставі ст.1144 -1 Цивільно - процесуального кодексу та у зв`язку зі ст. 50 п. 3 Договору між Республікою Польща та Україною про правову допомогу і правові відносини в цивільних і кримінальних справах, укладеного в м. Києві 24 травня 1993 року (законодавчий вісник 1994 № 96, позиція 465), суддя підтверджував, що сторона - відповідач ТзОВ Телерадіокомпанія МАН у м. Києві отримало повістку - виклик на засідання у відповідний час і в належному порядку.

Крім того в матеріалах справи містяться документи на підтвердження направлення Міністерством юстиції України Окружному суду в м. Кракові листів з підтвердженням про вручення документів ТОВ Телерадіокомпанія МАН .

Згідно підтвердження про вручення документа складеного Шевченківським районним судом м. Києва вбачається, що 10 липня 2015 року представнику боржника, а саме ОСОБА_1 було вручено судові документи на 33 аркушах.

Таким чином судом встановлено, що відповідачу було достовірно відомо про розгляд справи судом Республіки Польща.

За змістом ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Залізняка Івана Івановича в інтересах ТОВ Телерадіокомпанія МАН залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2021 року.

Суддя - доповідач:

Судді: