Постанова

від 12.07.2022 по справі 922/3712/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року м. Харків Справа № 922/3712/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Сгара Е.В.,

розглянувши апеляційні скарги позивача та відповідача, на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 29.11.21 (суддя Байбак О. І.) у справі №922/3712/21

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків,

до ТОВ "Альянс", м.Харків,

про стягнення 46 232, 86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.11.21 у справі №922/3712/21 у задоволені позову про стягнення заборгованості у сумі 41691, 03 грн., 3% річних у сумі 5591, 04грн. та інфляційних у сумі 13986, 15 грн. було відмовлено.

Відповідач звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою (вх.№27261 від 18.11.2021) про ухвалення додаткового рішення, в якій просив господарський суд: ухвалити додаткове рішення та стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11375,00 грн.

Позивач подав до суду першої інстанції письмові пояснення (вх. №28006 від 26.11.2021), в яких просив суд зменшити витрати на професійну правничу допомогу та встановити розмір витрату сумі 6000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 29.11.2021 у справі №922/3712/21 заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" (вх. №27261 від 18.11.2021) про ухвалення додаткового рішення задоволена частково. Стягнуто з Комунального підприємства"Харківські теплові мережі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" 6500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні іншої частини заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" (вх.№27261 від 18.11.2021) відмовлено.

Позивач з вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржене судове рішення повністю та ухвалити нове, яким відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що оскаржене судове рішення було прийняте в результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи. Крім того позивачем також було оскаржене рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.21 у справі №922/3712/21.

Не погодившись з прийнятим додатковим судовим рішенням відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити його та стягнути усю суму правових витрат яку було заявлено.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від09.12.21 справу було передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Ільїн О.В., суддя Гетьман Р.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.01.2022 відкрито апеляційне провадження у справі № 922/3712/21 за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від29.11.21 у справі No922/3712/21. Ухвалене розглядати справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Крім того, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.01.2022 р. поновлено ТОВ «Альянс» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження додаткового рішення та відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Альянс» на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 29.11.2021 у справі № 922/3721/21. Цією ж ухвалою розгляд скарг об`єднано в одне апеляційне провадження та ухвалене розглядати справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-1Х, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України , відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України».

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №1202-1Х, продовжено строк дії воєнного стану.

У зв`язку з чим, розгляд справи № 922/3712/21, у визначені Господарським процесуальним кодексом України строки, не відбувся.

Також у зв`язку з відпусткою судді Ільїна О.В. розпорядженням керівника апарату суду було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за наслідками якого визначено колегію суддів у складі головуючий: суддя Склярук О.І., суддя Сгара Е.В., суддя Гетьман Р.А. (витяг з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.22)

Крім того, постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.07.22 у справі № 922/3712/21 частково задоволена апеляційна скарга позивача, оскаржене рішення було скасовано, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 34 241,59 грн., у задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 270 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку зі зверненням позивача до суду з позовом уданій справі, відповідач з метою надання юридичного захисту уклав відповідний договір з адвокатом.

Зокрема, 16.09.2021 між ТОВ "Альянс" та адвокатом Петренко Оксаною Василівною укладено договір про надання правової допомоги б/н (далі за текстом - договір; а. с. 122), за умовами якого (п. 1.1.-1.2.) ТОВ "Альянс" доручає, а адвокат приймає на себе обов`язки, пов`язані з наданням правової допомоги ТОВ "Альянс" у якості представника законних прав та інтересів в порядку ст. 59 Конституції України, з усіма правами, наданими законом (ГПК України, ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") позивачу, відповідачу, третій особі, у тому числі з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, укладання мирової угоди, оскарження рішення суду, вчиняти інші дії, пов`язані з виконання угоди. Представляти інтереси ТОВ "Альянс" у справі №922/3712/21 за позовом КП "ХТМ" до ТОВ"Альянс" про стягнення 46232,86 грн.

Згідно з п. 2.3. договору, ТОВ "Альянс" зобов`язано оплатити Адвокату гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання. Розмір гонорару визначається сторонами згідно акту виконаних робіт (наданих послуг), який складається сторонами до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Оплата здійснюється фіксованою сумою або авансовими платежами за час роботи з урахуванням складності справи, кваліфікації та досвіду адвоката, фінансового стану клієнта та інших істотних обставин. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з п. 2.4 договору за домовленістю сторін, рішення № 13/1/7 від 21.07.2021,адвокатський гонорар становить у розмірі 0,25 мінімальної заробітної плати за годину роботи - 1625,00 грн. за годину.

Відповідно до п. 4.1 договору розмір, порядок обчислення і внесення винагороди визначається за домовленістю сторін та підтверджується актом виконаних робіт та касовим ордером, який є невід`ємною частиною договору. Обов`язок щодо сплати зборів та податків покладається на ТОВ "Альянс".

Згідно з двостороннім актом виконаних робіт (наданих послуг) б/н від 28.09.2021 (а. с.124) сторонами підтверджено, що в рамках договору адвокатом надано конкретні види послуг на загальну суму 11375,00 грн., а саме:

1. консультація від 16.09.2021; витрачений час - 1 година; ціна - 1625 грн.;

2. ознайомлення та аналіз позовної заяви КП «ХТМ» від 17.09.2020 витрачений час - 2

години; ціна 3250 грн.;

3. надання відзиву на позовну заяву від 28.09.2021; витрачений час - 3 години; ціна 4875 грн.;

4. вивчення юридичної практики, правових позицій ВС України витрачений час - 1 година; ціна 1625 грн.

Загальна ціна послуг - 11375,00 грн.

Також у наведеному акті сторони зазначили, що юридичні послуги надані належної якості, зауважень не мається.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем на виконання умов договору сплачено на

користь адвоката, обумовлений договором гонорар в сумі 11375,00 грн., що підтверджується квитанцією прибуткового касового ордера б/н (т. с. 1, а. с. 123).

З посиланням на вказані обставини відповідач просив господарський суд стягнути з позивача на свою користь 11375,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Судом першої інстанції було враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Позивачем було подане клопотання (вх. № 28006 від 26.11.2021) про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в якому він просив суд зменшити витрати на професійну правничу допомогу та встановити розмір витрат у сумі 6000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що вартість години роботи у розмірі 1625,00 грн., визначена п. 2.4 договору, укладеного між відповідачем та адвокатом Петренко О.В., є порушенням вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік". Крім того, позивач вважає, що в наданому відповідачем акті виконаних робіт (наданих послуг) від 28.9.2021 позиції "ознайомлення з матеріалами справи - 2 години" та "складання відзиву на позовну заяву 3години роботи" зазначені некоректно та повинні бути зазначені таким чином: "ознайомлення з матеріалами справи - 1 година роботи" та "складання відзиву на позовну заяву - 1 година роботи".

З урахуванням викладеного, та беручи до уваги подання позивачем клопотання (вх. №28006 від 26.11.2021), місцевий суд стягнув суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6500грн., яка, в даному випадку, підлягала відшкодуванню позивачем на користь відповідача за наслідками розгляду даної справи.

Розглядаючи апеляційні скарги позивача та відповідача на додаткове рішення, судова колегія виходить з наступного.

Згідно з вимогами ч. ч. 1-3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням

експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд зауважує, що водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Судова колегія зазначає, що згідно з ч. 1-2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При цьому, ч. 3 названої статті також передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В даному випадку, як вже зазначалося, позивачем також було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з огляду на їх необґрунтованість, не спів розмірність та завищення.

Розглянувши матеріали справи апеляційний суд зазначає, що з огляду на ступінь складності даної справи, наданого адвокатом обсягу послуг у суді першої інстанції, затраченого ним часу надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді першої інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалось), вся заявлена відповідачем до стягнення з позивача сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11375,00 грн. не є обґрунтованою, оскільки, не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору в розумінні приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України.

Крім того, на думку апеляційного суду вартість послуг зазначених в акті виконаних робіт (наданих послуг) б/н від 28.09.2021 є завищеною, а інші послуги включені до акту необґрунтовано. Зокрема, вивчення юридичної практики, правових позицій ВС України пов`язаний саме з підготовкою відзиву на позовну заяву, а тому включення цієї позиції до акту окремою позицією є необґрунтованим. Крім того ознайомлення та аналіз позовної заяви та надання відзиву за переконанням суду не потребує того часу, який зазначено в акті.

Апеляційний суд також окремо зазначає, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.07.22 у справі №922/3712/21 частково задоволена апеляційна скарга позивача, оскаржене рішення було скасовано, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 34 241 грн. 59 коп. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд, враховуючи також скасування рішення господарського суду від 07.07.22 у справі №922/3712/21 та фактичне задоволення 56% позовних вимог позивача, керуючись критеріями, що визначені зокрема частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вважає за доцільне зменшити та визначити розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу до стягнення у розмірі 3000, 00 грн., яка, в даному випадку, і підлягає відшкодуванню позивачем на користь відповідача за наслідками розгляду даної справи.

В решті заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити з зазначених вище підстав та мотивів.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Названий Суд також зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України).

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Стаття 277 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на наведене, в даному випадку, судом першої інстанції при прийнятті додаткового рішення по справі не було враховано усі обставини справи, у зв`язку з чим, судова колегія приходить до висновку, що частина доводів апеляційної скарги позивача є обґрунтованими, а отже його апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення по справі №922/3712/21 скасуванню.

Що стосується апеляційної скарги відповідача, то колегія суддів вважає, що твердження скаржника, викладені в його апеляційній скарзі необґрунтовані та були спростовані викладеними вище висновками апеляційного суду, у зв`язку з чим колегія суддів залишає без задоволення апеляційну скаргу відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу

України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» м.Харків, на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 29.11.2021 у справі №922/3712/21 задовольнити частково.

2.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс", м.Харків, на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 29.11.2021 у справі №922/3712/21 залишити без задоволення.

3.Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 29.11.2021 у справі №922/3712/21 скасувати.

Прийняти нове додаткове рішення у справі.

Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м.Харків,

вул.Мефодіївська, буд. 11; код ЄДРПОУ 31557119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» (61017, м.Харків, пров. Динамічний, буд. 6; код ЄДРПОУ 31046925) 3000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні іншої частини заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" (вх. № 27261 від 18.11.2021) відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя Е.В. Сгара