Ухвала

від 22.09.2022 по справі 922/3712/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 922/3712/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс"

на постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Склярук О.І., судді - Гетьман Р.А., Сгара Е.В.)

від 07.07.2022,

у справі за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс"

про стягнення 61 268,22 грн

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з ТОВ "Альянс" 61 268,22 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), з яких: 41691,03 грн - заборгованості за період лютий 2017 року - квітень 2021 року; 5591,04 грн - 3% річних; 13986,15 грн - інфляційних втрат. Позов обґрунтовано порушенням відповідачем умов тимчасового договору про постачання теплової енергії № 13167 від 01.01.2005 щодо своєчасного та повного проведення розрахунків за спожиту теплову енергію.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.11.21 у справі №922/3712/21 у задоволені позову про стягнення заборгованості у сумі 41691, 03 грн, 3% річних у сумі 5591, 04 грн та інфляційних у сумі 13986, 15 грн було відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2021 у справі №922/3712/21 скасовано, прийнято нове рішення, яким стягнуто з ТОВ «Альянс» на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» борг за послуги теплопостачання, надані по серпень 2018 року у сумі 34241,59 грн. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

ТОВ "Альянс" звернулося з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 у справі №922/3712/21 і просило постанову скасувати, а рішення залишити в силі.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у цій справі є стягнення 61 268,22 грн, що значно менше, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на момент подання позову до суду (227 000,00 грн), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа №922/3712/21 є малозначною.

При цьому, касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційно-му оскарженню.

Враховуючи викладене, Верховний Суд, розглянувши доводи, викладені у касаційній скарзі не вбачає підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а тому дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного за касаційною скаргою ТОВ "Альянс" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 у справі №922/3712/21, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господар-ського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №922/3712/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2022.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 у справі №922/3712/21 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко