Рішення

від 12.07.2022 по справі 904/31/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2022м. ДніпроСправа № 904/31/22за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Сервісцентр", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 185405,25грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Задніпряний А.О., адвокат

С У Т Ь С П О Р У:

Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Сервісцентр" завдані державі збитки, внаслідок засмічення земельної ділянки в розмірі 185405,25грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що інспекцією 09.01.20219 було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Сервісцентр", адреса: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вул. Тернівська, 7, ЄДРПОУ 21891440. Під час обстеження території біля цеху по ремонту та діагностики паливних насосів № 1, було виявлено засмічення земельної ділянки (на ґрунтовому покриві без твердого суцільного покриття) відходами деревини, металобрухту та відпрацьованих шин чим порушено вимоги ст. 35 Закону України 962-ІV "Про охорону земель". Так, власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження. забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям. Площа засміченої земельної ділянки 3 м х12 м, товщина відходів 0,6 м; площа 2 м х 4 м. товщина відходів 0,5 м; площа 3 м х 2 м, товщина 0,4 м. Заміри засміченої земельної ділянки проводилися повіреною рулеткою Р10УЗК (свідоцтво про повірку від 06.12.20218). За результатом проведеного заходу державного нагляду (контролю) складено відповідний акт від 09.01.2019 № 6-3-8/19. Постановою про накладення адміністративного стягнення від 18.01.2019 № 05843 директора товариства гр. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП (забруднення земель виробничими та іншими відходами) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. Вказану постанову виконано 20.02.2019. Внаслідок засмічення товариством земельної ділянки відходами деревини, металобрухту та відпрацьованих шин державі завдано збитки в розмірі 154360,65 грн., які розраховано за формулою 6 пункту 5 Методики.

Відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити з наступних підстав:

- виявлення під час обстеження території деревини, металобрухту та шини на земельній ділянці не підтверджує наявність шкоди у зв`язку з засміченням земельної ділянки. Запчастини, інші металеві конструкції зберігаються в спеціальній ємності і використовуються в господарській діяльності, а тому не можуть вважатися відходами. Деревина зберігається в спеціальній ємності, використовується в якості палива для твердопаливного котла типу КТ-2, а земельна ділянка покрита асфальтовим покриттям. Шина не є власністю відповідача та не використовується в господарській діяльності підприємства;

- факт наявності сміття не є достатнім, щоб вважати землю засміченою. Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього середовища. Такі висновки наведені в постановах Верховного Суду від 13.04.2018 у справі № 904/6886/17, від 27.09.2018 у справі № 909/6/18, від 25.10.2018 у справі № 905/31/17. В акті перевірки відсутні відомості, які б підтверджували висновок про розміщення відходів на відкритому грунті, матеріали грунтових досліджень, акти відбору проб та протоколи вимірювань;

- показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки не підтверджений належними доказами - відсутній витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель;

- в акті перевірки не зазначено кадастрового номеру земельної ділянки та площі засмічення, на якій виявлено сміття;

- визнання відповідача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу та сплата штрафу не є достатнім доказом заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу;

- акт перевірки від 09.01.2019 №6-3-8/19 складений з порушенням законодавства: органом державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якому передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. Уніфікована форма акта затверджена наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 450 від 26.11.2019.

У відповіді на відзив на позовну заяву (а.с.63-65) позивач заперечує проти застосування до спірних відносин висновків Верховного Суду у наведених відповідачем постановах Верховного Суду від 13.04.2018 у справі № 904/6886/17, від 27.09.2018 у справі № 909/6/18, від 25.10.2018 у справі № 905/31/17. Позивач не погоджується з доводами відповідача. що показник нормативної грошової оцінки підтверджується виключно Витягом з технічної документації, оскільки п.5.6. Методики у редакції від 06.05.2007 передбачено надання територіальними органами довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення.

02.02.2022 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач підтримує свою позицію, викладену у відзиві на позов.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2022 справу №904/31/22 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.02.2022.

З 08.02.2022 оголошено перерву до 01.03.2022.

23 лютого 2022 року від відповідача до господарського суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, яке призначено на 01.03.2022 о 14 год. 10 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Підготовче засідання 01.03.2022 не відбулось у зв`язку з обставинами, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України, про що судом постановлено ухвалу від 09.03.2022.

15.03.2022 до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, якою позивач просить стягнути на користь держави збитки в розмірі 185405,25грн.

Заява мотивована тим, що під час підготовки розрахунку розміру збитків внаслідок засмічення земельної ділянки № 1 у формулі Р шз1=0,5х10х344,94х36х2,0х1,0х1,0 позивачем невірно застосовано коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення прикордонного законодавства, замість коефіцієнта 2,5 зазначено коефіцієнт 2,0.

Наведене і стало причиною збільшення розміру заявлених збитків.

В письмових поясненнях на заяву про збільшення розміру позовних вимог відповідач просить відмовити в задоволенні позову та застосувати до спірних правовідносин позовну давність. Відповідач вважає, що заява про збільшення розміру позовних вимог є одночасною зміною предмета і підстав позову. Оскільки позивачем виявлені порушення 15.01.2019, граничний строк для подання позову спливає 16.01.2022. Тож, заявлені позовні вимоги після спливу позовної давності є підставою відмови в позові.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2022 призначено підготовче засідання на 08.06.2022.

У судовому засіданні 08.06.2022 судом оголошено перерву до 27 червня 2022 року, про що постановлено ухвалу, не виходячи у нарадчу кімнату та без оформлення її окремим документом.

Ухвалою суду від 27.06.2022 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 13.07.2022.

13.07.2022 позивач надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечити участь представника у судовому засіданні та необхідністю прийняти участь в наведену дату в обговоренні проєкту Звіту Розрахункової палати.

Представник відповідача проти відкладення розгляду справи заперечував.

Розглянувши клопотання позивача, суд враховує думку представника відповідача та відсутність доказів неможливості прийняти участь в судовому засіданні, те, що явка представника у судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 13.07.2022 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача,

В С Т А Н О В И В:

28.12.2018 Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області видано наказ №1187-П "Про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ Фірма "Сервісцентр".

09.01.2019 Інспекцією було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Сервісцентр" (далі - Товариство) адреса: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вул. Тернівська, 7, ЄДРПОУ 21891440.

Види діяльності ТОВ Фірма "Сервісцентр": 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (основний); 29.32 Виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів; 45.31. Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32.Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 25.61. Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.62. Механічне оброблення металевих виробів; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

За результатами перевірки складено Акт № 6/3-8/19 від 09.01.2019, в якому зафіксовано, що на території підприємства виявлено засмічення земельної ділянки (на ґрунтовому покриві без твердого суцільного покриття) відходами деревини, металобрухту та відпрацьованих шин, чим порушено вимоги ст. 35 Закону України 962-ІУ "Про охорону земель", відповідно до якої власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Площа засміченої земельної ділянки 3 м х12 м, товщина відходів 0,6 м; площа 2 м х 4 м. товщина відходів 0,5 м; площа 3 м х 2 м, товщина 0,4 м

Заміри засміченої земельної ділянки проводилися повіреною рулеткою Р10УЗК (свідоцтво про повірку від 06.12.20218).

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 18.01.2019 № 05843 директора Товариства гр. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП (забруднення земель виробничими та іншими відходами) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. Вказану постанову виконано 20.02.2019 (а.с.28).

14 червня 2019 року на адресу відповідача була направлена претензія №4-6273-3-3 про відшкодування збитків на суму 154360,65грн. та Розрахунок розміру шкоди до неї.

У відповіді на претензію відповідач зазначив, що претензія складена з порушенням вимог чинного законодавства.

Під час розгляду справи позивач надав уточнений розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України ТОВ Фірма "Сервісцентр" на суму 185405,25грн.

Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі засміченням земельних ресурсів внаслідок порушення природоохоронного законодавства України, виконано за формулою 6 розділу 5 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (в редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007№ 149 та зареєстрована в Міністерстві юстиції 25.04.2007 за № 422/13689).

Нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки по Дніпропетровській області становить 344,97грн.

Збитки розраховані за формулою:

РШЗ = А x Б x ГОЗ x ПДЗ x КЗЗ x КНВ x КЕГ,

Де:

РШЗ - розмір шкоди від засмічення земель, грн;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100.

ГОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./кв.м;

ПДЗ - - площа засміченої земельної ділянки кв.м;

КЗЗ - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6;

КНВ коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5

КЕГ коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Позивач просить стягнути з відповідача завдані державі збитки в розмірі 185405,25грн, заподіяні засміченням земельної ділянки (на ґрунтовому покриві без твердого суцільного покриття) біля цеху по ремонту та діагностики паливних насосів №1 відходами деревини, металобрухту та відпрацьованих шин, що перебуває у користуванні відповідача, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

Згідно з положеннями статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

У статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частиною першою статті 69 вказаного Закону України "Про охорону земель" визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Абзацом 2 ст. 1 Закону України "Про відходи" визначено, що відходи це - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Згідно з пунктами 3.2, 3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 № 171, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища; факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об`єм відходів (м3), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням (пункт 3.5 Методики).

Відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Судом встановлено, що в акті перевірки відсутні відомості, які б підтверджували висновок, що такі відходи призвели або можуть призвести до забруднення навколишнього природного середовища, зокрема відсутні матеріали ґрунтових досліджень, акти відбору проб та протоколи вимірювань.

За таких обставин, факт наявності сміття (відходів деревини, металобрухту та відпрацьованих шин) не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Відтак позивачу необхідно було встановити факт того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, чого останнім зроблено не було.

Подібні за змістом висновки щодо відшкодування шкоди та складу господарського правопорушення у природоохоронній сфері викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.10.2018 у справі № 905/31/17, від 22.11.2018 у справі № 922/3507/16, від 22.10.2020 у справі № 922/5169/13, від 13.04.2018 у справі № 904/6886/17, від 27.09.2018 у справі № 909/6/18.

Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).

Таким чином, під час вирішення відповідних спорів суди мають надавати оцінку, у тому числі розрахунку розміру заявленої до стягнення шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки, встановлювати чи не здійснено такий розрахунок із порушеннями та чи підтверджується він документально.

Судом при здійсненні перевірки розрахунку розміру шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки, встановлено, що даний розрахунок вчинено із порушеннями та не підтверджено документально.

Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена (пункт 5.2 Методики); згідно з пунктом 5.6 Методики довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а згідно із частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Тобто показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який покладається в основу розрахунку розміру шкоди, має бути підтверджений належними доказами, визначеними законом.

Натомість, як свідчать матеріали справи, розрахунок заявленого до стягнення розміру шкоди проведений позивачем на підставі листа відділу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 23.05.2019 № 11-4-0.10-3895/2-19 (а.с.30).

При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням (п. 3.5., 3.5.1. Методики).

Окрім того, за змістом додатку 10 Методики "Форма розрахунку розміру шкоди від засмічення земель" джерелом визначення площі забрудненої ділянки є акт про засмічення земель та матеріали спеціальних вишукувань. Акт про засмічення земель до Акту перевірки позивачем не складався, також відсутні матеріали спеціальних вишукувань.

Отже, спосіб та порядок визначення площі засміченої земельної ділянки також мають бути підтверджені документально. Проте у справі немає матеріалів, а також плану-схеми земельної ділянки із зазначенням відповідних площ засмічення. В акті перевірки відсутні відомості, які б підтверджували висновок про розміщення відходів саме на відкритому грунті, матеріали грунтових досліджень, акти відбору проб та протоколи вимірювань, а також, що таке розміщення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

В акті, складеному за результатом перевірки № 6-3-8/19 від 09.01.2019 зазначено лише про вимірювання площ земельних ділянок, які зазнали засмічення та товщину шару відходів, проте жодних інших документів, які б відображали результати таких замірів позивачем не надано.

Також в акті перевірки лише зафіксовано факт розміщення на земельній ділянці таких об`єктів, як металобрухт, деревина, шини, але відомості, які б підтверджували висновок про розміщення таких відходів саме на відкритому грунті, а також, що таке розміщення призвело або може призвести до забруднення навколишнього середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини відсутні.

Крім того, земельна ділянка покрита суцільним асфальтним покриттям, що підтверджується технічним планом об`єкта будівництва, який розроблений до 2015 року.

Для підтвердження факту покриття земельної ділянки суцільним асфальтним покриттям відповідачем надано додаткові докази, а саме, декларацію про введення об`єкта в експлуатацію, витяг з робочого проєкта, а також фотографії території підприємства.

Посилання Позивача на земельну ділянку за кадастровим номером 1212400000:03:023:0065 у розрахунку розміру збитків є безпідставним, оскільки земельна ділянка за кадастровим номером відведена для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що підтверджується кадастровою картою та документацією із землеустрою.

З огляду на викладене, розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки відходами, не є належним доказом.

Отже, за обставин недоведення позивачем повного складу цивільного правопорушення, а саме наявності шкоди, а також недоведення розміру завданої шкоди, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд відхиляє решту доводів позивача, які наведені в позовній заяві, як такі, що спростовуються вищенаведеним.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача у справі.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу, господарський суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Сервісцентр" про стягнення 185405,25грн. відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.07.2022

Суддя Н.М. Євстигнеєва