Постанова

від 27.12.2022 по справі 904/31/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2022 року м. Дніпро Справа № 904/31/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Вечірка І.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Євстигнеєва Н.М.) від 13.07.2022р. у справі № 904/31/22

за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Сервісцентр", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 185 405,25 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022р. Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Сервісцентр" завдані державі збитки, внаслідок засмічення земельної ділянки в розмірі 185 405,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою "Сервісцентр" природоохоронного законодавства, а саме: завданням шкоди довкіллю у зв`язку із засміченням земельної ділянки (на ґрунтовому покриві без твердого суцільного покриття) відходами деревини, металобрухту та відпрацьованих шин.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2022р. у справі № 904/31/22 в задоволенні позову Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Сервісцентр" про стягнення 185 405,25 грн. відмовлено; судові витрати покладено на позивача.

Не погодившись з даним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду звернулася Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2022р. у справі № 904/31/22 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зокрема посилається на те, що в оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд безпідставно зробив висновок про недоказанність позивачем факту того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища та як наслідок виникнення обов`язку відповідача відшкодувати шкоду. Так, апелянт стверджує, що сам факт зберігання відходів безпосередньо на ґрунті, а не у санкціонованих та спеціально відведених місцях є порушенням закону у сфері охорони довкілля та, як наслідок, підставою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування шкоди. На переконання апелянта факт засмічення земель має бути підтверджений лише актом перевірки, в якому має бути зазначено про виявлення відходів на відкритому ґрунті, що не потребує будь-яких додаткових лабораторних досліджень щодо змін у ґрунті та навколишньому середовищі, а також не потребує складання будь-яких інших документів на підтвердження інформації, зазначеної в акті перевірки.

Також, апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що для розрахунку збитків необхідно лише витяг технічної документації з нормативної грошової оцінки земель або виключно довідку про грошову оцінку землі. Вважає, що надання відділом Держгеокадастру листа замість довідки не змінює достовірність даних щодо грошової оцінки землі.

Згідно з протоколом розподілу судової справи між суддями від 27.07.2022 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді-доповідача Чередка А.Є., суддів: Мороза В.Ф., Білецької Л.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.07.2022р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/31/22, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 904/31/22 до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2022р. апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2022р. у справі № 904/31/22 залишено без руху.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2022р. у справі № 904/31/22 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Сервісцентр" подано відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2022р. у справі № 904/31/22 законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що висновки позивача про те, що акт перевірки є достатнім для підтвердження факту наявності сторонніх предметів на земельній ділянці є безпідставними, оскільки відповідно до Методіки визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.97 № 171, необхідно встановити факт, що зазначені сторонні предмети призвели або можуть призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Також, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує на те, що апелянтом не доведений факт знаходження відходів саме на відкритому ґрунті. Вважає посилання позивача на земельну ділянку за кадастровим номером 1212400000:03:023:0065 у розрахунку розміру збитків безпідставним, оскільки вказана земельна ділянка відведена під будівлю, а об`єкти, зазначені в акті перевірки, знаходилися на інших земельних ділянках. Вказує на те, що позивачем не наданий належний доказ на підтвердження нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Державною екологічною інспекції Придніпровського округу подана відповідь на відзив відповідача, у відповідності до якої позивач заперечує проти доводів, викладених у відзиві, обґрунтовуючи свої заперечення доводами, вже зазначеними в апеляційній скарзі.

22.12.2022 у зв`язку з відпусткою судді Білецької Л.М. - члена колегії суддів, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - доповідача Чередка А.Є. суддів Мороза В.Ф., Вечірка І.О.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 28.12.2018р. Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області видано наказ № 1187-П "Про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ Фірма "Сервісцентр".

09.01.2019 Інспекцією було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Сервісцентр" (далі - Товариство) адреса: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вул. Тернівська, 7, ЄДРПОУ 21891440.

Види діяльності ТОВ Фірма "Сервісцентр": 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (основний); 29.32 Виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів; 45.31. Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32.Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 25.61. Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.62. Механічне оброблення металевих виробів; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

За результатами перевірки складено Акт № 6/3-8/19 від 09.01.2019, в якому зафіксовано, що на території підприємства виявлено засмічення земельної ділянки (на ґрунтовому покриві без твердого суцільного покриття) відходами деревини, металобрухту та відпрацьованих шин, чим порушено вимоги ст. 35 Закону України 962-ІУ "Про охорону земель", відповідно до якої власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Згідно зі складеним Актом перевірки площа засміченої земельної ділянки 3 м х 12 м, товщина відходів 0,6 м; площа 2 м х 4 м. товщина відходів 0,5 м; площа 3 м х 2 м, товщина 0,4 м. Заміри засміченої земельної ділянки проводилися повіреною рулеткою Р10УЗК (свідоцтво про повірку від 06.12.20218).

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 18.01.2019 № 05843 директора Товариства гр. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП (забруднення земель виробничими та іншими відходами) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. Вказану постанову виконано 20.02.2019.

14 червня 2019 року на адресу відповідача була направлена претензія № 4-6273-3-3 про відшкодування збитків на суму 154 360,65 грн. та Розрахунок розміру шкоди до неї.

У відповіді на претензію відповідач зазначив, що претензія складена з порушенням вимог чинного законодавства.

Оскільки ТОВ Фірма "Сервісцентр" суму завданих збитків у розмірі 154 360,65 грн. в добровільному порядку не відшкодувало, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу звернулась з позовом до суду в даній справі.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивач надав уточнений розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України ТОВ Фірма "Сервісцентр" на суму 185 405,25 грн.

Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі засміченням земельних ресурсів внаслідок порушення природоохоронного законодавства України, виконано за формулою 6 розділу 5 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (в редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 № 149 та зареєстрована в Міністерстві юстиції 25.04.2007 за № 422/13689).

Згідно з наданами позивачем відомостями, нормативна грошова оцінка 1 кв. м земельної ділянки по Дніпропетровській області становить 344,97 грн.

Збитки розраховані за формулою:

РШЗ = А x Б x ГОЗ x ПДЗ x КЗЗ x КНВ x КЕГ,

Де:

РШЗ - розмір шкоди від засмічення земель, грн;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100.

ГОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./кв. м;

ПДЗ - площа засміченої земельної ділянки кв. м;

КЗЗ - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6;

КНВ - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5

КЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Отже, позивач просить стягнути з відповідача завдані державі збитки в розмірі 185 405,25 грн., заподіяні засміченням земельної ділянки (на ґрунтовому покриві без твердого суцільного покриття) біля цеху по ремонту та діагностики паливних насосів № 1 відходами деревини, металобрухту та відпрацьованих шин, що перебуває у користуванні відповідача.

Ухвалюючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову за обставин недоведення позивачем повного складу цивільного правопорушення, а саме наявності шкоди, а також недоведення розміру завданої шкоди, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Частиною 1 статті 35 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям;

За змістом статті 46 Закону України "Про охорону земель" розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".

Частиною 7 статті 33 Закону України "Про відходи" визначено, зокрема, що забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України.

За змістом частини 1 статті 17 Закону України "Про відходи", суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель", юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Приписами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (частина 1). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (частина 4).

Частиною 1 статті 69 названого Закону визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Статтею 96 Земельного кодексу України, на землекористувачів покладено обов`язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до статті 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за заподіяння позадоговірної шкоди встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Обов`язок доказування відповідно до частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, якими обґрунтовуються його вимоги або заперечення.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Отже, предметом доказування у даній справі є, перш за все, встановлення наявності або відсутності з боку відповідача факту порушення вимог природоохоронного законодавства, які спричинили заявлені позивачем збитки.

Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.97 № 171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).

Згідно з пунктами 3.2, 3.3 Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища; факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об`єм відходів (м3), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням (пункт 3.5 Методики).

У відповідності до зазначених приписів природоохоронного законодавства необхідною умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Таким чином, факт наявності сміття (відходів деревини, металобрухту та відпрацьованих шин) не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Однак, як вбачається з Акту перевірки № 6/3-8/19 від 09.01.2019, в ньому відсутні відомості, які б підтверджували висновок, що такі відходи призвели або можуть призвести до забруднення навколишнього природного середовища, зокрема відсутні матеріали ґрунтових досліджень, акти відбору проб та протоколи вимірювань.

Отже, позивачу необхідно було встановити факт того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, чого останнім зроблено не було.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи також відсутні будь-які докази (план-схема земельної ділянки тощо), за допомогою яких можливо було б встановити місцезнаходження на земельній ділянці відповідача відходів, виявлених позивачем під час проведення перевірки, що свідчить про недоведеність позивачем факту знаходження цих відходів на відкритому ґрунті.

Водночас, колегія суддів зазначає, що під час вирішення подібних спорів суд має надавати оцінку, у тому числі розрахунку розміру заявленої до стягнення шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки, встановлювати чи не здійснено такий розрахунок із порушеннями та чи підтверджується він документально.

Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена (пункт 5.2 Методики).

При цьому, згідно з пунктом 5.6 Методики довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Тобто показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який покладається в основу розрахунку розміру шкоди, має бути підтверджений належними доказами, визначеними законом.

У преамбулі до Закону України "Про оцінку земель" визначено, що цей Закон визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, всупереч зазначеній нормі, розрахунок заявленого до стягнення розміру шкоди проведений позивачем на підставі листа відділу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 23.05.2019 N 11-4-0.10-3895/2-19.

До того ж, судова колегія звертає увагу, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області у відповідності до запиту Державної екологічної інспекції Придніпровського округу надана відповідь щодо оцінки земельної ділянки за адресою: вул. Тернівська, 7, м. Павлоград, яку передано в користування ТОВ Фірма "Сервісцентр" за кадастровим номером 1212400000:03:023:0065.

При цьому, як зазначено самим позивачем в акті перевірки, на території підприємства позивача, на якій проводилися перевірка, за адресою: вул. Тернівська, 7, м. Павлоград, знаходиться чотири земельні ділянки, проте, в акті перевірки немає жодного посилання на якій саме з цих земельніх ділянок виявлені відходи.

Таким чином, судова колегія констатує, що наданий позивачем розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки, здійснений із застосуванням даних, які підтверджені неналежними доказами, отже, позивачем не доведено розмір шкоди, який має бути стягнений з відповідача внаслідок засмідчення земельної ділянки.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем докази в їх сукупності не доводять повного складу цивільного правопорушення, а саме наявності шкоди, а також не доводять розміру завданої шкоди, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2022р. у справі № 904/31/22 відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 4 171,60 грн. слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 126, 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2022р. у справі № 904/31/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2022р. у справі № 904/31/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя І.О. Вечірко