Рішення

від 05.07.2022 по справі 911/3523/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2022 р. м. Київ Справа № 911/3523/21

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К., дослідивши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАН ГЕЙМ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БИРЕМА»

про стягнення 1 377 153,84 грн.

Учасники судового процесу:

від позивача: Романюк Х.П.;

від відповідача: Поліщук О.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАН ГЕЙМ» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БИРЕМА» про стягнення 1 377 153,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором суборенди б/н від 31.08.2021. У зв`язку із цим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 1 377 153,84 грн. основного боргу.

Ухвалою Господарського суду Київської області № 911/3523/21 від 06.12.2021 позовну заяву ТОВ «ФАН ГЕЙМ» залишено без руху.

14.12.2021 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 06.12.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.12.2021 у справі № 911/3523/21 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 19.01.2022 о17:00.

19.01.2022 у судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по справі; представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду від 19.01.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 23.02.2022.

З метою повідомлення відповідача про дату та час судового засідання, 20.01.2022 судом складено ухвалу-повідомлення та направлено на адресу-місцезнаходження останнього.

22.02.2022 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач зазначає, що відповідачем було частково повернуто кошти за суборенду згідно договору в загальній сумі 1 000 000,00 грн. З урахуванням часткового повернення коштів за суборенду, позивач просить суд стягнути з відповідача загальну заборгованість в сумі 377 153,84 грн., а також просить суд, у зв`язку із подачею заяви про зменшення розміру позовних вимог, повернути переплачену суму судового збору.

23.02.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив, а також клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

23.02.2022 у судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по справі; суд протокольно прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та відзив до матеріалів справи. Ухвалою суду від 23.02.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 16.03.2022.

Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Ухвалою суду від 23.02.2022 у справі № 911/3523/21 прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, оскільки позивачем фактично зменшено розмір вимог майнового характеру (кількісних показників), а також, враховуючи те, що зазначена заява подана позивачем до початку першого судового засідання з дотриманням правил вчинення відповідної процесуальної дії, а також задоволено заяву про повернення надмірно сплаченого судового збору та повернуто позивачу з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 15 000,01 грн.

16.03.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку із тим, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24.02.2022 року строком на 30 діб, а також запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Поряд з тим, у зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішенням Ради суддів України № 9 від 24.02.2022, враховуючи положення Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», розпоряджень Київської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», наказом голови Господарського суду Київської області № 3 від 03.03.2022 «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Київської області в умовах воєнного стану», зокрема, зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України та запроваджено з 04.03.2022 роботу у Господарському суді Київської області в віддаленому режимі.

Наказом голови Господарського суду Київської області № 4 від 01.04.2022 «Про припинення здійснення суддями Господарського суду Київської області своїх повноважень дистанційно», керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, припинено здійснення суддями Господарського суду Київської області своїх повноважень дистанційно.

05.04.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В., починаючи з 03.03.2022 по 15.04.2022 перебувала у відпустці, то розгляд зазначеної позовної заяви був здійснений після виходу судді на роботу.

Господарський суд Київської області ухвалою від 18.04.2022, зокрема, повідомив учасників справи про те, що судовий розгляд справи № 911/3523/21 в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження 16.03.2022 не відбувся.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2022 було призначено підготовче судове засідання у справі № 911/3523/21 на 25.05.2022.

24.05.2022 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

25.05.2022 у судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по справі; судом протокольно зобов`язано позивача надати в наступне судове засідання докази звернення позивача за дозволом і на якій підставі останньому було відмовлено у наданні доказу. Ухвалою суду від 25.05.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання у справі на 15.06.2022.

09.06.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення.

15.06.2022 у судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по справі. Ухвалою суду від 15.06.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу № 911/3523/21 до судового розгляду по суті на 06.07.2022.

06.07.2022 у судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по суті спору.

06.07.2022 у судовому засіданні позивач надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на наступне.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами було укладено договір суборенди від 31.08.2021. На виконання умов договору, ним було здійснено оплату суборенди з жовтень 2021 року в загальній сумі 1 377 153,84 грн. У зв`язку із тим, що позивач не отримав дозвіл, що підтверджує відповідність суборендної площі вимогам законодавства для організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, він на підставі п. 1.10.1 договору просив позивача повернути суборендну плату за другий місяць суборенди в сумі 1 377 153,84 грн. Однак, листи позивача відповідачем проігноровані, суборендна плата за другий місяць суборенди в сумі 1 377 153,84 грн. відповідачем не повернута. У зв`язку із цим, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою про стягнення з відповідача суборендної плати в сумі 377 153,84 грн., станом на день розгляду справи (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

У свою чергу, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Як зазначає відповідач, позивач міг скористатися правом на дострокове розірвання договору на підставі п. 1.10.1 договору виключно з 02.10.2021 до 15.10.2021. На думку відповідача, позивачем надіслано лист № 01/10/2021 від 01.10.2021 р. передчасно, адже позивач, на його думку, ще мав час отримати ліценцію або дозвіл 01.10.2021. Також, на переконання відповідача, в листі № 01/10/2021 від 01.10.2021 позивач просить відповідача розірвати договір, що за своєю правовою природною є саме пропозицією про розірвання договору, а не односторонньою відмовою позивача від договору. Крім того, відповідач вважає, що відмова від договору в односторонньому порядку вчинена без дотримання форми такого вчинення, тобто не була нотаріально посвідченим правочином. Відповідач стверджує, що лист позивача № 01/10/2021 від 01.10.2021 р. був надісланий на адресу відповідача, що не відповідає адресі, що вказана в договорі та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Також відповідач стверджує, що у позивача існує заборгованість зі сплати платежів, визначених договором, зокрема зі сплати суборендної плати. Щодо повернення коштів у розмірі 1 000 000,00 грн., то зазначене, на його думку, здійснено відповідачем помилково. Враховуючи все вищенаведене у сукупності, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а тому просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

У судовому засіданні 06.07.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Частина 6 ст. 233 ГПК України встановлює, що у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БИРЕМА» (далі орендар, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАН ГЕЙМ» (далі сторона, позивач) укладено договір суборенди (далі договір), пунктом 1.1. якого сторони погодили, що орендар передає, я суборендар приймає в суборендне користування частину території нежитлового приміщення готелю «Ландхаус» (далі за текстом суборендна площа), що знаходиться на 3 (третьому) поверсі в будівлі за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, будинок 316/1 (далі за текстом будівля).

Договір посвідчений 31.08.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Балковою-Петренко Т.М. та зареєстрований в реєстрі за № 833.

Відповідно до п. 1.2 договору, суборендна площа перебуває у користуванні орендаря на підставі договору оренди від « 31» серпня 2021 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал 2016», власником будівлі (далі за текстом власник), посвідченого Балковою-Петренко Т.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу « 31» серпня 2021 року, за реєстровим № 832.

На момент укладання цього договору суборендна площа належить на праві власності ТОВ «Термінал 2016» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1116234332106, номер запису про право власності 18003550), яке не заперечує щодо укладання між сторонами цього договору та в повному обсязі ознайомлена(ий) з його умовами.

Згідно з п. п. 1.3-1.5 договору, згідно експлікації приміщень до плану поверхів, вказаних в технічному паспорті на громадський будинок суборендна площа складається з групи приміщень загальною площею 1 500,00 (одна тисяча п`ятсот) кв. м. План-схема суборендної площі зазначена у додатку № 3 до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору. Загальна площа суборендної площі складає 1 500,00 (ода тисяча п`ятсот) кв. м. Суборендна площа використовується суборендарем для організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів та розміщення кафе-бару (з правом реалізації алкогольних напоїв в кафе-барі) (п. 1.5 договору).

Балансова вартість 1 кв. м. суборендної площі на момент підписання цього договору становить 1 133,58 грн. (п. 1.6 договору).

Відповідно до п. 1.7 договору, суборендар запевняє орендаря, що суборендар в повній мірі проінформований про стан і вигляд суборендної площі, яка ним була оглянута до моменту підписання цього договору, а також про інші умови, в яких відбуватиметься користування суборендною площею, розуміє територіальність розташування будівлі (в тому числі транспортну та соціальну інфраструктуру, яка знаходиться навколо будівлі) та стан відповідності суборендної площі вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», та претензії з цього приводу до орендаря відсутні. Згадана інформація є достатньою для свідомого прийняття суборендарем рішення щодо укладення цього договору.

Пунктом 1.9 договору визначено, що суборендар розуміє та погоджується, що ні власник, ні орендар не беруть на себе зобов`язання забезпечити відповідність об`єкту, в якому розташована суборендна площа, як на момент підписання договору, так і протягом всього строку його дії, вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та іншим нормативно-правовим актам і рішенням органів місцевого самоврядування, і відповідне не може бути підставою для не прийняття суборендарем у суборенду суборендної площі. Суборендар розуміє та погоджується, що встановлення чинним законодавством протягом строку дії договору додаткових вимог щодо організації ігрової зони, не зумовлює виникнення в орендаря додаткових зобов`язань впродовж всього строку дії цього договору.

Як виключення, сторони погодили, що орендар протягом всього строку дії цього договору забезпечує відповідність готелю, на території якого розташована суборендна площа, наступним вимогам: - категорія готелю не нижче ніж 3 (три) зірки, - номерний фонд готелю не менше 25 (двадцяти п`яти) номерів, - наявність сертифікату відповідності.

В пункті 1.10.1 договору сторонами, як виключення, передбачено, що у разі, якщо до «01» жовтня 2021 року включно суборендар не отримав відповідну ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів в суборендній площі, та/або не отримав дозвіл, що підтверджує відповідність суборендної площі вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» для організації та проведення азартних ігор, суборендар має право розірвати цей договір в односторонньому порядку з власної ініціативи в порядку, визначеному цим договором. При цьому, цим правом на розірвання цього договору в односторонньому порядку суборендар має право, але не зобов`язаний, скористатись виключно до « 15» жовтня 2021 року включно.

Відповідно до п. п. 2.1-2.2 договору, суборендар вступає у строкове платне користування суборендною площею з моменту підписання акту приймання-передачі суборендної площі (Додаток № 1 до цього Договору), який є невід`ємною частиною цього Договору. Акт приймання-передачі суборендної площі складається в двох примірниках й підписується сторонами (їх уповноваженими представниками). Орендар зобов`язаний передати, а суборендар прийняти суборендну площу та підписати акт приймання-передачі суборендної площі не пізніше « 01» вересня 2021 року. На момент передачі суборендної площі орендар зобов`язаний звільнити її від належного йому або іншим особам майна.

Як зазначає відповідач, 01.09.2021 відповідач за Актом приймання-передачі суборендної площі передав, а позивач прийняв у суборендне користування суборендну площу. Матеріали справи не містять копії Акту приймання-передачі суборендної площі. Відповідач до відзиву вказаний акт не додав.

Згідно п. 2.5-2.6 договору, суборендна площа повертається орендарю суборендарем за актом приймання-передачі (поверненні суборендної площі протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня закінчення строку дії договору чи дня дострокового припинення дії цього договору. Обов`язок по складанню акта приймання-передачі (повернення) суборендної площі покладається на сторону, яка передає/повертає суборендну площу іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 2.7 договору, якщо при поверненні суборендної площі будь-яка із сторін договору буде безпідставно уникати підписання акту приймання-передачі (повернення) суборендної площі, інша сторона має право направити відповідний Акт приймання-передачі (повернення) поштовим відправленням з оголошеною цінністю на адресу сторони, яка уникає підписання Акту. Суборендна площа вважається переданою належним чином, якщо сторона, яка уникає підписання Акту приймання-передачі (повернення) протягом 3 (трьох) робочих, днів з моменту його отримання Акту приймання-передачі (повернення) не надасть (не надішле поштовим відправлення з оголошеного цінністю іншій стороні обґрунтованих пояснень стосовно не бажання підписувати відповідний Акт. У такому разі датою повернення суборендної площі, вважається останній день триденного строку, зазначеного у цьому пункті. Під безпідставним униканням від підписання Акту приймання-передачі (повернення) сторони розуміють таку поведінку іншої сторони договору, в результаті якої, вона при отриманні від іншої сторони Акту не надасть протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання такого Акту приймання-передачі (повернення) обґрунтованих пояснень та причин стосовно відмови від підписання відповідного акту приймання-передачі (повернення) суборендної площі.

Умовами п. 3.1. договору визначено, що суборендна плата нараховується з дня підписання акту приймання-передачі суборендної площі. Суборендна плата за перший та другий місяці суборенди вноситься суборендарем в триденний строк після підписання цього договору, шляхом перерахування на поточний рахунок орендаря встановленої грошової суми згідно з протоколом погодження договірної ціни, який є невід`ємною частиною цього договору; Гарантійний платіж вноситься суборендарем до « 07» жовтня 2021 року включно, шляхом перерахування на поточний рахунок орендаря встановленої грошової суми згідно з протоколом погодження договірної ціни, якій є невід`ємною частиною цього договору, та пунктом 3.1.1. (з підпунктами) цього договору.

В підпункті 3.1.1.1 сторони домовились, що гарантійний платіж становить суму, яка дорівнює розміру місячної суборендної плати за останній місяць суборенди, що визначена у протоколі погодження договірної ціни, який є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 2 до договору).

З матеріалів справи вбачається, що 31.08.2021 між сторонами укладений Протокол погодження договірної ціни суборенди частини нежитлового приміщення загальною площею 1 500,00 кв. м. (далі Протокол), що є Додатком № 2 до договору, підписаний сторонами та скріплений печатками (копія долучена до матеріалів справи).

Пунктом 1 Протоколу сторонами досягнуто згоди по розміру договірної ціни (суборендної плати) за період суборенди з « 01» вересня 2021 року до « 30» вересня 2021 року включно за суборенда 1 500,00 (однієї тисячі п`ятсот) кв. м. в місяць в сумі 850, 00 грн. ( вісімсот п`ятдесят грн. 00 коп.). Загальний розмір суборендної плати до сплати в місяць становить: 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят грн. 00 коп.).

Відповідно до п. 2 Протоколу, сторонами досягнуто згоди по розміру договірної ціни (суборендної плати) за період суборенди з «01» жовтня 2021 року по « 31» жовтня 2021 року включно за суборенду 1,00 (одного) кв. м. в місяць в сумі 915,59 грн. (дев`ятсот п`ятнадцять грн. 59 коп.) (що еквівалентно 34,00 доларам США, по курсу, що визначений НБУ та діяв станом на 19 год. 00 хв. « 30» серпня 2021 року, що складає 26,929 грн. за 1 долар США).

Згідно з п. 2.1 Протоколу, у випадку, якщо офіційний курс НБУ гривні до долара США, що діятиме станом на 19 год. 00 хв. робочого дня, що передуватиме дню сплати суборендарем суборендної плати, буде інший ніж визначений НБУ та діяв станом на 19 год. 00 хв. « 30» серпня 2021 року, то розмір суборендної плати, що підлягає сплаті згідно з п. 2 цього протоколу, підлягає індексації за наступною формулою: П1=П/КхК1, де: П1- розмір суборендної плати, який підлягає до сплати після індексації; П- розмір суборендної плати, який підлягає до сплати, зафіксований в п. 2 цього протоколу; К- офіційний курс гривні до долара США, який визначений НБУ та діяв станом на 19 год. 00 хв. « 30» серпня 2021 року; К1- офіційний курс НБУ гривні до долара США, який діяв станом на 19 год. 00 хв. робочого дня, що передує дню здійснення оплати суборендної плати за звітний місяць.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, на виконання умов договору та п. 2 Протоколу, перерахував на рахунок відповідача суборендну плату за жовтень 2021 року в сумі 1 377 153,84 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 116 від 03.09.2021 р. на суму 1 377 153,84 грн. з призначенням платежу: «суборенда жовтень 2021 р., Договір суборенди № 833 від 31.08.2021 р., Додаток № 2 Протокол погодження договірної ціни п. 2.1 курс НБУ 02.09.2021 р., 27,0029 грн.» (копія наявна в матеріалах справи).

Підпунктом 3.1.1.8 договору сторони погодили, що у випадку розірвання договору на підставі п. 1.10.1. договору, суборендна плата за другий місяць суборенди та гарантійний платіж повертаються суборендарю.

Відповідно до п. 7.1 договору, строк суборенди починається з дня передачі суборендної площі у фактичне користування по акту приймання-передачі суборендної площі і діє до « 31» серпня 2026 року включно.

Згідно з п. 8.1-8.3 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, а також нотаріального посвідчення та здійснення державної реєстрації, а обчислення строку дії договору відповідно до ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу України починається з дати підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі суборендної площі та закінчується « 31» серпня 2026 року. Зміни та доповнення до цього договору допускаються за взаємною згодою сторін, якщо інше не передбачено цим договором.

Одностороння відмова від виконання цього договору не допускається, крім випадків, визначених в пункті 8.4, пункті 8.6 цього договору (п. 8.3 договору).

Відповідно до п. 8.5 договору, чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, односторонньої відмови від виконання цього договору у випадках, зазначених в пункті 1.10.1, пункті 8.4. договору, пункті 8.6 (з підпунктами) цього договору.

Підпунктом 8.6.2 пункту 8.6 договору визначено, що виключно за умови сплати суборендарем всіх платежів, передбачених умовами цього договору, суборендар має право розірвати цей договір в односторонньому порядку у випадку, зокрема, на підставі пункту 1.10.1 цього договору, за умови попереднього письмового повідомлення орендаря за 5 (п`ять) календарних днів до такого розірвання. У разі розірвання цього договору шляхом односторонньої відмови суборендаря від нього на підставі п. 1.10.1 цього договору, цей договір втрачає чинність на 6-й календарний день з дати відправлення суборендарем повідомлення орендарю про односторонню відмову від цього договору. 5-денний календарний строк, вказаний в цьому пункті договору, починає свій перебіг з наступного дня за днем відправлення орендарю відповідного повідомлення суборендарем про односторонню відмову від цього договору.

У разі, якщо станом на дату відправлення орендарю суборендарем повідомлення про розірвання цього договору в односторонньому порядку з власної ініціативи, яке передбачене абзацом першим цього пункту договору та/або станом на 5-й календарний день з дати відправлення суборендарем повідомлення орендарю про односторонню відмову від договору у суборендаря буде існувати будь-яка заборгованість за цим договором, суборендар втрачає право на розірвання цього договору в односторонньому порядку з власної ініціативи на підставі абзацу першого цього пункту договору. Сторони домовились, що документом, який підтверджує безспірність відправлення суборендарем його повідомлення про односторонню відмову від цього договору на підставі п. 1.10.1 цього договору, є опис вкладення у поштове відправлення з оголошеною цінністю та розрахунковий документ, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку з пересиланням такого поштового відправлення.

Відповідно до п. 8.17 договору, виходячи із принципу свободи договору (ст. 6 Цивільного кодексу України), для зручності та за взаємною згодою, сторони врегулювали, свої відносини на власний розсуд, додержуючись при цьому вимог чинного законодавства України. Цей договір є змішаний, оскільки, на думку сторін, містить елементи різних договорів, в тому числі й тих, які не передбачені актами цивільного законодавства, але відповідають загальним засадам цивільного законодавства України.

В пункті 8.18 договору закріплено, зокрема, що повідомлення, листи, документи вважаються отриманими Орендарем також і у випадку, якщо вони були надіслані суборендарем за адресою, зазначеною в цьому договорі, або за місцезнаходженням орендаря згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних, осіб-підприємців т. громадських формувань, але пошта (об`єкт поштового зв`язку) не може вручити, поштове відправлення орендарю через відсутність його за місцезнаходженням або відмову прийняти таке поштове відправлення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) орендаря, або з інших причин. У такому випадку датою отримання орендарем поштового відправлення вважається 3 (третій) календарний день після його відправлення (передання до відділення поштового зв`язку) суборендарем.

Судом встановлено, що 01.10.2021 р. позивач, керуючись п. 1.10.1 та 8.6.2 договору, направив відповідачу лист № 01/10/2021 від 01.10.2021 р., в якому повідомив відповідача про розірвання договору суборенди частини території нежитлового приміщення у зв`язку із неможливістю у строк, що вказаний в договорі суборенди до 01.10.2021 р., отримати дозвіл, що підтверджує відповідність суборендної площі вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та просив повернути платіж за другий місяць суборенди на підставі пп. 3.1.1.8 договору. Надсилання вищезазначеного листа відповідачу підтверджується копією опису вкладення в цінний лист за № 0301808901753 та розрахунковим документом, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку з пересиланням такого поштового відправлення за відповідним номером (копії наявні в матеріалах справи). Відповіді на вищезазначений лист позивачем не отримано. Натомість, лист повернувся 21.10.2021 на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

11.10.2021 позивачем на адресу-місцезнаходження відповідача був надісланий Акт приймання-передачі (повернення) суборендної площі від 11.10.2021 у двох екземплярах, що підписані з боку позивача та скріплені печаткою. Надсилання Актів відповідачу підтверджується копією опису вкладення в цінний лист за № 0302808916521 та розрахунковим документом, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку з пересиланням такого поштового відправлення за відповідним номером (копії наявні в матеріалах справи). Будь-яких зауважень та заперечень на зазначені акти відповідачем не надано, екземпляр акту, підписаний з боку відповідача позивачу не повернуто. Протилежного суду не доведено. Акти приймання-передачі також повернулися на адресу позивача також з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

05.11.2021 листом № 05/11/2021 позивач звернувся до відповідача, яким повторно повідомив останнього про розірвання договору суборенди частини території нежитлового приміщення у зв`язку із неможливістю у строк, що вказаний в договорі суборенди до 01.10.2021 р., отримати дозвіл, що підтверджує відповідність суборендної площі вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». Також з листа вбачається, що позивач повідомив відповідача, що ним було надіслано лист-повідомлення про розірвання договору на підставі пп. 1.10.1 договору та повідомив, що зазначений лист знаходиться на поштовому відділенні (№ відправлення 0301808901753). Листом позивач повідомив відповідача, що ним було направлено на адресу відповідача підписані Акти приймання-передачі (№ відправлення 0302808916521). Крім того, позивач листом просив відповідача повернути платіж в сумі 1 377 153,84 грн. без ПДВ, за другий місяць оренди. Надсилання вищезазначеного листа відповідачу підтверджується копією опису вкладення в цінний лист за № 0319108415700 (копія наявна в матеріалах справи) та розрахунковим документом, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку з пересиланням такого поштового відправлення за відповідним номером (копії наявні в матеріалах справи).

Відповіді на вищезазначений лист відповідачем також не надано.

Cтаном на дату подання даної позовної заяви відповідачем не надано жодної відповіді на вищезазначені листи, підписаний акт приймання-передачі від 11.10.2021 з боку відповідача не підписаний, будь-яких зауважень та заперечень на вказаний акт позивачу не надіслано, суборендний платіж за жовтень 2021 року в сумі 1 377 153,84 грн. не повернутий. У зв`язку із цим, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 1 377 153,84 грн. суборендної плати за жовтень 2021 р.

Одночасно, вже після відкриття провадження у справі, відповідачем здійснено часткове повернення коштів за суборендну плату згідно договору суборенди в сумі 1 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1547 від 30.12.2021 р., копія якого долучена позивачем до матеріалів справи.

Таким чином, з урахуванням часткового повернення суборендної плати в сумі 1 000 000,00 грн., позивач просить стягнути з відповідача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, суборендну плату за жовтень 2021 року в сумі 377 153,84 грн.

У свою чергу відповідач вважає, що договір суборенди не був розірваний позивачем в односторонньому порядку, договір суборенди не припинив свою дію, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суборендної плати за другий місяць суборенди в сумі 377 153,84 грн. є безпідставними.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір суборенди, посвідчений 31.08.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Балковою-Петренко Т.М. та зареєстрований в реєстрі за № 833, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором піднайму (суборенди).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами першою та третьою статті 774 Цивільного кодексу України передбачено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 793 Цивільного кодексу України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Частиною 1 статті ст. 795 Цивільного кодексу України передбачено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначає відповідач, позивач за Актом приймання-передачі суборендної площі прийняв у відповідача у суборендне користування суборендну площу. Однак, оригінал акту судом в судовому засіданні не оглянутий, відповідач до матеріалів справи копію акту не додав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як було встановлено судом раніше та закріплено сторонами в п. 3.1. договору, суборендна плата нараховується з дня підписання акту приймання-передачі суборендної площі. Суборендна плата за перший та другий місяці суборенди вноситься суборендарем в триденний строк після підписання цього договору, шляхом перерахування на поточний рахунок орендаря встановленої грошової суми згідно з протоколом погодження договірної ціни, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2 Протоколу, сторонами досягнуто згоди по розміру договірної ціни (суборендної плати) за період суборенди з «01» жовтня 2021 року по « 31» жовтня 2021 року включно за суборенду 1,00 (одного) кв. м. в місяць в сумі 915,59 грн. (дев`ятсот п`ятнадцять грн. 59 коп.) (що еквівалентно 34,00 доларам США, по курсу, що визначений НБУ та діяв станом на 19 год. 00 хв. « 30» серпня 2021 року, що складає 26,929 грн. за 1 долар США).

Згідно з п. 2.1 Протоколу, у випадку, якщо офіційний курс НБУ гривні до долара США, що діятиме станом на 19 год. 00 хв. робочого дня, що передуватиме дню сплати суборендарем суборендної плати, буде інший ніж визначений НБУ та діяв станом на 19 год. 00 хв. « 30» серпня 2021 року, то розмір суборендної плати, що підлягає сплаті згідно з п. 2 цього протоколу, підлягає індексації за наступною формулою: П1=П/КхК1, де: П1- розмір суборендної плати, який підлягає до сплати після індексації; П- розмір суборендної плати, який підлягає до сплати, зафіксований в п. 2 цього протоколу; К- офіційний курс гривні до долара США, який визначений НБУ та діяв станом на 19 год. 00 хв. « 30» серпня 2021 року; К1- офіційний курс НБУ гривні до долара США, який діяв станом на 19 год. 00 хв. робочого дня, що передує дню здійснення оплати суборендної плати за звітний місяць.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, на виконання умов договору та п. 2 Протоколу, перерахував на рахунок відповідача суборендну плату за жовтень 2021 року в сумі 1 377 153,84 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 116 від 03.09.2021 р. на суму 1 377 153,84 грн. з призначенням платежу: «суборенда жовтень 2021 р., Договір суборенди № 833 від 31.08.2021 р., Додаток № 2 Протокол погодження договірної ціни п. 2.1 курс НБУ 02.09.2021 р., 27,0029 грн.» (копія наявна в матеріалах справи).

Отже, позивачем виконано свої зобов`язання належним чином.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частинами першою і другою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зазначеною нормою встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однією зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Згідно з частинами першою і третьою статті 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним чинним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку. За загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 916/1684/18.

Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як було встановлено судом, сторонами в договорі (п. 1.10.1, пп. 8.6.2 п 8.6) передбачено право суборендаря (позивача) розірвати договір в односторонньому порядку з власної ініціативи в порядку, визначеному договором.

Сторони домовились, що документом, який підтверджує безспірність відправлення суборендарем його повідомлення про односторонню відмову від цього договору на підставі п. 1.10.1 цього договору, є опис вкладення у поштове відправлення з оголошеною цінністю та розрахунковий документ, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку з пересиланням такого поштового відправлення.

Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 01.10.2021 р. позивач, керуючись п. 1.10.1 та 8.6.2 договору, направив відповідачу лист № 01/10/2021 від 01.10.2021 р., в якому повідомив відповідача про розірвання договору суборенди частини території нежитлового приміщення у зв`язку із неможливістю у строк, що вказаний в договорі суборенди до 01.10.2021 р., отримати дозвіл, що підтверджує відповідність суборендної площі вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та просив повернути платіж за другий місяць суборенди на підставі пп. 3.1.1.8 договору. Надсилання вищезазначеного листа відповідачу підтверджується копією опису вкладення в цінний лист за № 0301808901753 та розрахунковим документом, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку з пересиланням такого поштового відправлення за відповідним номером. Відповіді на вищезазначений лист відповідачем не надано, лист повернувся на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

11.10.2021 позивачем на адресу-місцезнаходження відповідача був надісланий Акт приймання-передачі (повернення) суборендної площі від 11.10.2021 у двох екземплярах, що підписані з боку позивача та скріплені печаткою. Надсилання Актів відповідачу підтверджується копією опису вкладення в цінний лист за № 0302808916521 та розрахунковим документом, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку з пересиланням такого поштового відправлення за відповідним номером. Будь-яких зауважень та заперечень на зазначені акти відповідачем не надано, екземпляр акту, підписаний з боку відповідача позивачу не повернуто. Протилежного суду не доведено, Акти повернулися на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

05.11.2021 листом № 05/11/2021 позивач звернувся до відповідача, яким повторно повідомив останнього про розірвання договору суборенди частини території нежитлового приміщення у зв`язку із неможливістю у строк, що вказаний в договорі суборенди до 01.10.2021 р., отримати дозвіл, що підтверджує відповідність суборендної площі вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». Також з листа вбачається, що позивач повідомив відповідача, що ним було надіслано лист-повідомлення про розірвання договору на підставі пп. 1.10.1 договору та повідомив, що зазначений лист знаходиться на поштовому відділенні (№ відправлення 0301808901753). Листом позивач повідомив відповідача, що ним було направлено на адресу відповідача підписані Акти приймання-передачі (№ відправлення 0302808916521). Крім того, позивач листом просив відповідача повернути платіж в сумі 1 377 153,84 грн. без ПДВ, за другий місяць оренди. Надсилання вищезазначеного листа відповідачу підтверджується копією опису вкладення в цінний лист за № 0319108415700 та розрахунковим документом, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку з пересиланням такого поштового відправлення за відповідним номером. Відповіді на вищезазначений лист відповідачем також не надано, лист також повернувся на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Одночасно, абзацом 2 підпункту 8.6.2 договору сторони узгодили, що у разі, якщо станом на дату відправлення орендарю суборендарем повідомлення про розірвання цього договору в односторонньому порядку з власної ініціативи, яке передбачене абзацом першим цього пункту договору та/або станом на 5-й календарний день з дати відправлення суборендарем повідомлення орендарю про односторонню відмову від договору у суборендаря буде існувати будь-яка заборгованість за цим договором, суборендар втрачає право на розірвання цього договору в односторонньому порядку з власної ініціативи на підставі абзацу першого цього пункту договору.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази існування у позивача (суборендаря) будь-якої заборгованості за договором суборенди, на підставі яких позивач втратив би право на розірвання цього договору в односторонньому порядку з власної ініціативи на підставі абзацу першого цього пункту договору. Протилежного суду не доведено; доказів неналежного виконання позивачем своїх обов`язків за договором суборенди відповідачем до суду не надано.

Таким чином, враховуючи, що позивач направив відповідачу лист про розірвання договору суборенди у строки, визначені п. 1.10.1 договору, враховуючи наявність доказів відправлення суборендарем його повідомлення про односторонню відмову від договору на підставі п. 1.10.1 (опис вкладення у поштове відправлення з оголошеною цінністю та розрахунковий документ, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку з пересиланням такого поштового відправлення), а також враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів існування у позивача заборгованості за договором суборенди, на підставі яких останній втратив би право на розірвання договору в односторонньому порядку, господарський суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розірвання договору суборенди, а договір суборенди припинив свою дію 07.10.2021 (на 6-й календарний день з дати відправлення позивачем повідомлення про односторонню відмову від договору).

Судом також досліджені заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, відповідно до яких відповідач стверджує, що позивач міг скористатися правом на дострокове розірвання договору на підставі п. 1.10.1 договору виключно з 02.10.2021 до 15.10.2021. На думку відповідача, позивачем надіслано лист № 01/10/2021 від 01.10.2021 р., який надісланий відповідачу передчасно, адже позивач міг гіпотетично отримати ліценцію або дозвіл 01.10.2021. Також, на переконання відповідача, в листі № 01/10/2021 від 01.10.2021 позивач просить відповідача розірвати договір, що за своєю правовою природною є саме пропозицією про розірвання договору, а не односторонньою відмовою позивача від договору. Крім того, відповідач вважає, що відмова від договору в односторонньому порядку вчинена без дотримання форми такого вчинення, тобто не була нотаріально посвідченим правочином. Крім того, відповідач стверджує, що лист позивача № 01/10/2021 від 01.10.2021 р. був надісланий на адресу: вул. Київська, 316/1, м. Бровари, Київська обл., 07406, у той час як індексом місцезнаходження відповідача як у відповідності до договору, так і даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є 07400, а не 07406. Таким чином, на переконання відповідача, фактична адреса, на яку позивачем було надіслано лист № 01/10/2021 від 01.10.2021 р. не відповідає адресі, що вказана в договорі та в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Заперечення судом досліджені та відхилені, виходячи з наступного.

Щодо тверджень відповідача, що позивач міг скористатися правом на дострокове розірвання договору на підставі п. 1.10.1 договору виключно з 02.10.2021, суд зазначає таке.

Так, п. 1.10.1 договору передбачено, як виключення, у разі, якщо до « 01» жовтня 2021 року включно суборендар не отримав відповідну ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів в суборендній площі, та/або не отримав дозвіл, що підтверджує відповідність суборендної площі вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» для організації та проведення азартних ігор, суборендар має право розірвати цей договір в односторонньому порядку з власної ініціативи в порядку, визначеному цим договором. При цьому, цим правом на розірвання цього договору в односторонньому порядку суборендар має право, але не зобов`язаний, скористатись виключно до « 15» жовтня 2021 року включно.

Суд звертає увагу, що умовами п. 1.10.1 договору не передбачено, що позивач має право розірвати договір в односторонньому порядку з власної ініціативи в порядку, визначеному цим договором, виключно з 02.10.2021 р. Тобто, умовами п. 1.10.1 договору не встановлено строк, з якого у суборендаря (позивача) виникає право на розірвання договору в односторонньому порядку з власної ініціативи, натомість встановлений кінцевий строк 15.10.2021 р., зі спливом якого суборендар втрачає право на дострокове розірвання договору в односторонньому порядку.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем здано лист-повідомлення про розірвання договору до відділення поштового зв`язку 01.10.2021 (п`ятниця) о 15:50 (що підтверджується накладною про прийняття цінного листа № 0302808901753 та фіскальним чеком про оплату відправки цінного листа № 0302808901753), тобто наприкінці робочого дня, 02.10.2021 субота є вихідним днем.

Судом критично оцінюються та не приймаються твердження відповідача, що позивач 01.10.2021 гіпотетично міг отримати відповідну ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів в суборендній площі, та/або дозвіл, що підтверджує відповідність суборендної площі вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» для організації та проведення азартних ігор, оскільки відповідачем таке твердження не підкріплено будь-якими доказами.

Враховую вищенаведене, твердження відповідача, що позивач міг скористатися правом на дострокове розірвання договору на підставі п. 1.10.1 договору виключно з 02.10.2021, судом не приймаються як необґрунтовані та безпідставні.

Суд вважає безпідставними та не приймає твердження відповідача, що в листі № 01/10/2021 від 01.10.2021 позивач просить відповідача розірвати договір, що за своєю правовою природною є саме пропозицією про розірвання договору, а не односторонньою відмовою позивача від договору, з огляду на наступне.

01.10.2021 р. позивач, керуючись п. 1.10.1 та 8.6.2 договору, направив відповідачу лист № 01/10/2021 від 01.10.2021 р., в якому зазначається наступне: «Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАН ГЕЙМ» повідомляє про розірвання Договору суборенди частини території нежитлового приміщення готелю «Ландхаус», що знаходиться на 3 (третьому) поверсі будівлі за адресою: Київська обл., м. Бровари, вулиця Київська 316/1 на підставі пп. 1.10.1. Договору, оскільки до 01.10.2021 року не вдасться отримати дозвіл, що підтверджує відповідність площі вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» для організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів» (абз. перший).

Також, зі змісту опису вкладення у цінний лист № 0301808901753 вбачається, що найменування вкладення: Лист-повідомлення про розірвання на 2 арк.

Крім того, 05.11.2021 листом № 05/11/2021 позивач звернувся до відповідача, яким повторно повідомив останнього про розірвання договору суборенди частини території нежитлового приміщення у зв`язку із неможливістю у строк, що вказаний в договорі суборенди до 01.10.2021 р., отримати дозвіл, що підтверджує відповідність суборендної площі вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

При укладанні договору, сторони погодили, як виключення ( п. 1.10.1 договору), та встановили право суборендаря на розірвання договору в односторонньому порядку з власної ініціативи при настанні певних обставин, тобто, сторонами встановлено у який момент договір вважається розірваним у разі односторонньої відмови однієї сторони (орендаря) від нього і повідомлення другої сторони (суборендодавця) про розірвання даного договору.

З долученого до матеріалів справи листа позивача, суд не вбачає, що позивач звертався до відповідача з пропозицією про розірвання або відмову від договору, оскільки пропозиція за своїми змістом повинна нести в собі запрошення на вчинення до певних дії двох сторін договору з метою розірвання договору, тоді як лист позивача № 01/10/2021 від 01.10.2021 р. повідомляє відповідача про розірвання договору з вказаних у листі підстав.

Отже, з аналізу вищенаведених листів вбачається, що позивач звертався до відповідача саме з повідомленням про розірвання договору суборенди, а не пропозицією розірвати договір, як вважає відповідач. Таким чином твердження відповідача суд вважає необґрунтованим.

Судом також дослідженні заперечення відповідача щодо форми відмови від договору в односторонньому порядку.

Так, відповідач зазначає, що у відповідності до ч. 3 ст. 124 Цивільного кодексу України відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Відповідач зазначає, що відповідно до ч. 2. ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Оскільки договір суборенди укладено до 31.08.2026 (тобто строк договору перевищував три роки) та є нотаріально посвідченим, то відмова від договору в односторонньому порядку також повинна бути в нотаріально посвідченій формі.

Таким чином, на думку відповідача, позивачем вчинено односторонній правочин у вигляді односторонньої відмови від договору суборенди шляхом надсилання листа від 01.10.2021 р., форма якого проста письмова та не був нотаріально посвідченим, тому він не відповідає положенням ч. 3 ст. 214 ЦК України щодо форми його вчинення.

З приводу цього суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 214 Цивільного кодексу України відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

З наведених норм вбачається, що формами правочину можуть бути або усна, або письмова, а отже відповідач помилково ототожнює нотаріальне посвідчення правочину з його формою та вважає, що нотаріально посвідчений правочин є окремою формою правочину.

Таким чином, суд зазначає, що формою вчинення нотаріально посвідченого правочину є письмова форма, при цьому законодавство не вимагає нотаріального посвідчення повідомлення про дострокове припинення/розірвання договору оренди (суборенди), укладеного з нотаріальним посвідченням.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі № 910/20142/17.

Крім того, умовами п. 8.6.2 договору не передбачено, що повідомлення про односторонню відмову від договору має бути нотаріально посвідчено.

Щодо тверджень відповідача, що лист позивача № 01/10/2021 від 01.10.2021 р. був надісланий на адресу: вул. Київська, 316/1, м. Бровари, Київська обл., 07406, у той час як індексом місцезнаходження відповідача як у відповідності до договору, так і даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є 07400, а не 07406. Таким чином, на переконання відповідача, фактична адреса, на яку позивачем було надіслано лист № 01/10/2021 від 01.10.2021 р. не відповідає адресі, що вказана в договорі та в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З приводу цього суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Так, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження відповідача є: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 316/1.

Відповідно до п. 9.1 договору, орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю «БИРЕМА» (код ЄДРПОУ 38903596); України, 07400, Київська обл., місто Бровари, вул. КИЇВСЬКА, 316/1.

Судом встановлено, що лист позивача № 01/10/2021 від 01.10.2021 р. був надісланий на адресу: вул. Київська, 316/1, м. Бровари, Київська обл., 07406, що підтверджується накладною про прийняття цінного листа № 0302808901753 та копією конверту поштового відправлення за № 0302808901753 (копії наявні в матеріалах справи).

Одночасно, зі змісту опису вкладення у цінний лист за № 0302808901753 вбачається, що адреса отримувача: вул. Київська, 316/1, м. Бровари, Київська обл., 07400.

Позивач також у відповіді на відзив зазначає, що позивачем було вказано на конверту поштового відправлення за № 0302808901753 також індекс 07400, однак працівником поштового відділення під час приймання листа до оформлення та відправки цей індекс було змінено на 07406.

В матеріалах справи наявна відповідь на запит позивача щодо отримання публічної інформації від 18.05.2022 щодо поштового індексу адреси: вул. Київська, б. 316/1, м. Бровари. Зі змісту листа вбачається, що адреса: вул. Київська, б. 316/1, м. Бровари, Київської області в обслуговуванні Акціонерного товариства «Укрпошта» не значиться. Разом з тим, адреса: Київська обл., б. 316, м. Бровари, Київська обл., знаходиться на обслуговуванні відділення поштового зв`язку Бровари 6 (поштовий індекс 07406), розмішеного за адресою: вул. Петлюри Симона, 21, м. Бровари, Київська обл.

Крім того, відповідно до абзацу 2 пп. 8.6.2 договору, сторони домовились, що документом, який підтверджує безспірність відправлення суборендарем його повідомлення про односторонню відмову від цього договору на підставі п. 1.10.1 цього договору, є опис вкладення у поштове відправлення з оголошеною цінністю та розрахунковий документ, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку з пересиланням такого поштового відправлення.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що лист № 01/10/2021 від 01.10.2021 р. був надісланий позивачем на адресу місцезнаходження, що вказана в договорі суборенди та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Всі інші заперечення відповідача судом не приймаються, оскільки не спростовують вищенаведеного.

Таким чином, враховуючи висновки суду, що позивач, керуючись п. 1.10.1. договору, належним повідомив відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку з власної ініціативи з дотриманням порядку, визначеному договором, у останнього виникло право на повернення суборендної плати за другий місяць суборенди на підставі п. 3.1.1.8 договору, а у відповідача, відповідно, обов`язок повернути позивачу суборендну плату за другий місяць суборенди.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Як вже було встановлено судом та передбачено сторонами в п. 3.1.1.8 договору, у випадку розірвання договору на підставі п. 1.10.1. договору, суборендна плата за другий місяць суборенди та гарантійний платіж повертаються суборендарю.

Судом встановлено, що 01.10.2021 р. позивач, керуючись п. 1.10.1 та 8.6.2 договору, направив відповідачу лист № 01/10/2021 від 01.10.2021 р., в якому повідомив відповідача про розірвання договору суборенди частини території нежитлового приміщення у зв`язку із неможливістю у строк, що вказаний в договорі суборенди до 01.10.2021 р., отримати дозвіл, що підтверджує відповідність суборендної площі вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та просив повернути платіж за другий місяць суборенди на підставі пп. 3.1.1.8 договору. Відповіді на вищезазначений лист відповідачем не надано.

05.11.2021 позивач листом № 05/11/2021 звернувся до відповідача, яким повторно повідомив останнього про розірвання договору суборенди частини території нежитлового приміщення та просив відповідача повернути платіж в сумі 1 377 153,84 грн. без ПДВ, за другий місяць оренди. Відповіді на вищезазначений лист відповідачем також не надано.

Станом на дату подання даної позовної заяви в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем суборендного платежу за жовтень 2021р. в сумі 1 377 153,84 грн. Протилежного не доведено, доказів повернення суборендного платежу до суду не надано.

Разом з тим, після подачі позивачем позовної заяви до суду, відповідачем здійснено часткове повернення коштів за суборендну плату згідно договору суборенди в сумі 1 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1547 від 30.12.2021, у зв`язку із чим позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог щодо зазначеної частини позовних вимог, яка була прийнято судом.

Твердження відповідача, що повернення коштів у розмірі 1 000 000,00 грн. на підставі платіжного доручення № 1547 від 30.12.2021 було здійснено відповідачем помилково не приймаються судом, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення відповідача з претензією або вимогою про повернення помилково сплачених грошових коштів в сумі 1 000 000,00 грн. Крім того, в призначенні платежу платіжного доручення № 1547 від 30.12.2021 р. вказано: «повернення коштів за суборенду згідно договору суборенди № 883 від 31.08.2021 р. без ПДВ».

При цьому, у судовому засіданні 06.07.2021 судом з`ясовано, що у платіжному доручення № 1547 була допущена описка у номері договору суборенди № 883, замість № 833. Представником відповідача повідомлено суд, що інших наявних договорів суборенди між сторонами не укладалося. Зазначені відомості позивачем не заперечені.

Отже, враховуючи, що між сторонами існували договірні відносини, враховуючи, що позивач звертався до відповідача з листом-вимогою № 05/11/2021 від 05.11.2021 про повернення платежу в сумі 1 377 153,84 грн. без ПДВ, враховуючи призначення платежу № 1547 від 30.12.2021 та відсутність доказів звернення відповідача з вимогами або претензіями про повернення помилково сплачених коштів, доводи відповідача про те, що грошові кошти були перераховані позивачу помилково, оцінюються критично та не приймаються судом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині повернення суборендного платежу за жовтень 2021 року нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 377 153,84 грн.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог (з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 5 657,31 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БИРЕМА» (місцезнаходження 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 316/1; код ЄДРПОУ 38903596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАН ГЕЙМ» (місцезнаходження: 03028, м. Київ, проспект Науки, 30, оф. 175-а; код ЄДРПОУ 24929930) 377 153,84 грн. основного боргу та 5 657,31 грн. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 2 ст. 256 та п. п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його підписання.

Повний текст рішення складено та підписано 14.07.2022.

Суддя Л.В. Сокуренко