Рішення

від 12.07.2022 по справі 11/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 рокуСправа № 11/25(912/2721/21) Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали №11/25(912/2721/21)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекспорт", 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 38/33

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5", 27652, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Неопалимівка, вул. Шахтарська, буд. 3

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантеро", 25006, м. Кропивницький, вул. Ушакова, буд. 1А, офіс 509

про визнання права власності та витребування майна

у межах справи №11/25 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" (далі - ПрАТ "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5"), 27652, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Неопалимівка, вул. Шахтарська, буд. 3

Представники сторін та третьої особи участі в судовому засіданні не брали.

Постановою від 19.04.2016 господарський суд визнав ПрАТ "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута - ПрАТ "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5", призначив ліквідатором банкрута ПрАТ "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" арбітражного керуючого Стіфутіна І.В., зобов`язав ліквідатора, арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. не пізніше 19.04.2017 подати господарському суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, що відповідають вимогам ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

20.04.2016 (номер публікації: 30683, дата публікації на сайті ВГСУ: 20.04.2016 о 19:38) на веб-сайті Вищого господарського суду України офіційно оприлюднене повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ПрАТ "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5".

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекспорт" (далі - ТОВ "Гранекспорт") до ПрАТ "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" про визнання права власності на автомобіль марки МАЗ 5549, ТЗ-самоскідС, 1980 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 та зобов`язання передати автомобіль власнику ТОВ "Гранекспорт".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та боржником укладено договір купівлі-продажу №17/12 транспортного засобу, відповідно до умов якого він сплатив вартість товару в сумі 10 000,00 грн. Проте, з невідомих причин, транспортний засіб (придбане майно) позивачу не передавалось, реєстрація в МРЕВ не проводилась.

Ухвалою від 21.09.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви, виявлених при її подані.

30.09.2021, в межах строку встановленого ухвалою суду від 21.09.2021, від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано належним чином засвідченні копії письмових доказів, доданих до позовної заяви та докази направлення позовної заяви ліквідатору та боржнику.

Ухвалою від 04.10.2021 прийнято позовну заяву ТОВ "Гранекспорт" до розгляду в межах справи №11/25 про банкрутство ПрАТ "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5", постановлено позовну заяву розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.10.2021 о 14:30 год, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

11.10.2021 до суду від ліквідатора ПрАТ "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5", арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. надійшов відзив (заперечення проти позову).

26.10.2021 до суду від ліквідатора надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Підготовче засідання, призначене на 28.10.2021, не відбулось у зв`язку з тим, що суддя Поліщук Г.Б., в провадженні якої перебуває дана справа з 25.10.2021 по 12.11.2021 включно була тимчасово непрацездатна.

Ухвалою від 15.11.2021 підготовче засідання призначено на 02.12.2021 о 14:30 год.

Ухвалою від 02.12.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Кантеро" (далі - ТОВ "Кантеро"), позивачу та відповідачу встановлено строк для направлення на адресу третьої особи копії заяв по суті справи та додані до них документи (позовної заяви, відзиву), запропоновано третій особі у строк до наступного засідання надати суду пояснення на позов, підготовче засідання відкладено на 29.12.2021 о 14:30 год.

Ухвалою від 29.12.2021 відкладено підготовче засідання на 11.01.2022 на 10:30 год.

11.01.2022 позивачем на виконання вимог ухвали суду надано оригінал договору купівлі-продажу №17/12 від 17.12.2008.

11.01.2022 до суду від ТОВ "Кантеро" надійшов відзив заперечення проти позову.

Ухвалою від 11.01.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 20.01.2022 на 12:00 год.

20.01.2022 ухвалою суду призначено судову почеркознавчу експертизу у справі №11/25(912/2721/21) та зупинено провадження у даній справі.

18.04.2022 експертною установою на адресу суду повернуто матеріали справи №11/25(912/2721/21) без виконання у зв`язку з відсутністю оплати проведення експертизи.

Ухвалою від 20.04.2022 поновлено провадження у справі №11/25(912/2721/21), підготовче засідання призначено на 24.05.2022 о 11:30 год.

23.05.2022 на електронну пошту суду (з КЕП) надійшло клопотання позивача від 23.05.2022 про відкладення розгляду справи, призначеної на 24.05.2022 о 11:30 год, у зв`язку з тим, що останній, разом з родиною, знаходиться за межами м. Кропивницький у зв`язку з військовим станом, тому не має змоги особисто прийняти участь у судовому засіданні або направити представника підприємства.

Ухвалою від 24.05.2022 господарський суд задовольнив вказане клопотання позивача від 23.05.2022 та відклав підготовче засідання на 23.06.2022 о 14:30 год.

Згідно ухвали від 23.06.2022 господарський суд закрив підготовче провадження у справі №11/25(912/2721/21) та призначив її до судового розгляду по суті на 13.07.2022 о 11:30 год.

04.07.2022 на електронну пошту суду (з КЕП) надійшло ідентичне клопотання позивача від 23.05.2022 про відкладення розгляду справи, призначеної на 24.05.2022 о 11:30 год, що вже надходило до суду 23.05.2022 та розглянуто судом, тому в задоволенні такого клопотання слід відмовити.

Учасники справи участь повноважних представників в судовому засіданні 13.07.2022 не забезпечили.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання суду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Поштовий конверт із вкладенням - копією ухвали від 23.06.2022, який направлено судом на адресу третьої особи, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернутий органом поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", дата поштового штемпеля 09.07.2022.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, дата невдалої спроби вручити поштовий конверт з ухвалою від 23.06.2022 вважається днем вручення судового рішення ТОВ "Кантеро".

Розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні подані докази, господарський суд встановив наступний перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

17.12.2008 між ВАТ "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" (далі - продавець) та ТОВ "Гранекспорт" (далі - покупець) укладено договір купівлі - продажу №17/12 (далі - договір купівлі-продажу), за умовами п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує нижчезазначений колісний транспортний засіб (ТЗ), далі - товар, а саме - автомобіль МАЗ 5549, ТЗ-самоскидС, 1980 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 .

Згідно п. 1.2 договору купівлі-продажу право власності продавця на товар підтверджується свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_3 від 30.01.2002.

Вартість товару складає 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) з ПДВ (п. 2.1 договору купівлі-продажу).

Відповідно до п. 3.1 договору купівлі-продажу покупець здійснює оплату товару протягом 3-х (трьох) банківських днів після виставлення продавцем рахунку шляхом перерахування на розрахунковий рахунок або внесення в касу продавця зазначеної у п. 2.1 даного договору суми.

В п. 4.1 договору купівлі-продажу погоджено, що право власності на товар переходить від продавця до покупця після здійснення оплати та підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі, який є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно п. 5.1 договору купівлі-продажу продавець зобов`язаний передати покупцеві, вказаний в п. 1.1 товар, який повинен відповідати приймально - здавальним документам.

Договір купівлі-продажу підписано представниками сторін та скріплено печатками.

Позивач сплатив вартість товару в сумі 10 000,00 грн згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру №14 від 18.12.2008.

Проте, транспортний засіб позивачу не передавався. Реєстрація в МРЕВ не проводилась.

30.07.2021 позивач звернувся до відповідача з вимогою №07/03 виконати умови п. 5.1 договору та передати покупцеві товар, про який зазначено в п. 1.1 договору.

Листом від 06.08.2021 №01-18/34/21 відповідач повідомив, що постановою Господарського суду Кіровоградської області від 19.04.2016 ПрАТ "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. В процесі проведеної інвентаризації майна банкрута встановлено наявність автомобіля МАЗ 5549, ТЗ-самоскідС, 1980 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 на території підприємства. Тому, це майно включено до ліквідаційної маси. Колишній керівник підприємства-банкрута підтвердив, що автомобіль експлуатувався підприємством під час господарської діяльності. Про те, що цей автомобіль був комусь проданий, йому нічого не відомо.

Відповідач також повідомив, що 04.07.2019 був проведений другий повторний аукціон з продажу майна банкрута у вигляді ЦМК. До складу майна, яке продано на торгах, також було включено спірний автомобіль. Крім цього, 23.12.2020 між відповідачем та ТОВ "Кантеро", як переможцем аукціону, укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу автомобільного транспорту банкрута. Серед іншого, предметом цього договору був автомобіль МАЗ 5549, ТЗ-самоскідС, 1980 року випуску, державний номер НОМЕР_1 .

Позивач вважає, що його право власності на майно не визнається, а відмова відповідача виконати умови договору купівлі-продажу №17/12 від 17.12.2008 не відповідає вимогам закону, тому наявні підстави витребувати автомобіль, який був предметом договору.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

При вирішенні вказаного спору суд враховує таке.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Правил державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

У статті 34 Закону України "Про дорожній рух" (в редакції, чинній на момент укладення договору купівлі - продажу) встановлено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків (ч. 1).

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення (ч.3).

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України (ч. 4).

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів (ч. 7).

Згідно п. 7 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388 (в редакції, чинній на момент укладення договору купівлі - продажу), власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Термін реєстрації може бути продовжено у разі неможливості власника транспортного засобу (хвороба, відрядження, інші поважні причини) вчасно її здійснити.

Отже, вказаним законом та правилами встановлено обов`язкову державну реєстрацію, перереєстрацію, облік транспортних засобів та їх власників, що здійснюються відповідними підрозділами МВС України, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Таким чином, законодавцем визначений спеціальний порядок відчуження та набуття права власності на транспортні засоби, який невід`ємно пов`язаний з обов`язковою реєстрацією власником придбаного автомобіля у відповідних органах.

Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Однак, доказів реєстрації спірного транспортного засобу у зазначеному порядку суду не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

При цьому, суд враховує, що постановою Господарського суду Кіровоградської області від 19.04.2016 ПрАТ "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Стіфутіна І.В.

В процесі проведеної інвентаризації майна банкрута, серед іншого, встановлено наявність автомобіля МАЗ 5549, ТЗ-самоскідС, 1980 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 . Зазначене майно знаходилось на території підприємства - банкрута.

Для вирішення питання підготовки до продажу майна банкрута, ліквідатором направлено відповідні запити до різних установ.

За інформацією Регіонального сервісного центру в Кіровоградській області МВС України, викладеної в листі від 20.03.2017 №31/11/1066, станом на 13.03.2017 зазначений автомобіль знаходився на обліку за ПрАТ "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5", що стало підставою для включення автомобіля до ліквідаційної маси.

26.09.2017 проведена незалежна оцінка майна банкрута, одним з предметів оцінки, який оглядався оцінювачем, був спірний автомобіль, що відображено в звіті про незалежну оцінку майна ПрАТ "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5".

04.07.2019 відбувся другий повторний аукціон з продажу майна банкрута у вигляді ЦМК, про що свідчить протокол №1. Відповідно до цього протоколу, до складу майна, яке продано на торгах, включено зазначений автомобіль.

Інформація про призначення, проведення та результати торгів була розміщена на сайті Вищого господарського суду України у вільному доступі.

За результатами проведеного аукціону, з переможцем - ТОВ "Кантеро" укладено договір купівлі - продажу.

Крім цього, за вимогами Регіонального сервісного центру МВС України, для переоформлення права власності транспортних засобів на нового власника, 23.12.2020 додатково укладено договір купівлі-продажу транспортних засобів, які були продані на аукціоні. Цей договір посвідчено нотаріально, копія якого долучена до матеріалів справи.

В підп. 3 п. 1.2. наведеного договору міститься інформація про автомобіль МАЗ 5549, ТЗ-самоскідС, 1980 року випуску, державний номер НОМЕР_1 .

Таким чином, автомобіль, про який зазначено в позовної заяві, станом на день проведення аукціону та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, належав ПрАТ "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" та був проданий у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який діяв на той час.

Разом з тим, позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, оскільки вважає, що набув права власності на транспортний засіб, який продано на аукціоні.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про те, що лише договір купівлі- продажу, вчинений у простій письмовій формі, без зняття з реєстрації, перереєстрації транспортного засобу у вищезазначеному порядку не породжує правових наслідків переходу права власності від продавця до покупця, а отже спірний автомобіль у власність позивача не переходив.

Доводи про те, що право власності за договором купівлі-продажу автомобіля виникло у позивача з моменту оплати його вартості за договором є безпідставними з огляду на зазначені вище обставини.

Відповідно до приписів статей 317, 328 ЦК України право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном, право власності набувається з підстав, не заборонених законом, зокрема, з правочинів; право власності вважається таким, що виникло правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

За правилами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. Одним зі способів захисту права та інтересу є, зокрема, визнання права.

Згідно статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивачем у такому позові може бути суб`єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи.

Відповідачем за цим позовом може бути будь-яка особа, яка не визнає, заперечує або оспорює право позивача здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження спірним майном або має власний інтерес щодо цього майна.

Отже, визнання права власності здійснюється господарським судом за наявності існуючого (згідно приписів законодавства) права власності на майно в межах спору власника з іншою особою про право на це майно.

Обов`язковою умовою, за наявності якої позивач може пред`явити позов про визнання за ним права власності, є невизнання його права власності особою, яка вказана відповідачем.

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Позов у даній справі пред`явлено до ПрАТ "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5", із яким позивачем укладено договір купівлі - продажу спірного транспортного засобу від 17.12.2008 №17/12.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, 23.12.2020 між ПрАТ "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" (продавець) та ТОВ "Кантеро" (покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортних засобів, серед яких є автомобіль МАЗ 5549, ТЗ-самоскідС, 1980 року випуску, державний номер НОМЕР_1 .

Отже, ПрАТ "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" не є у розумінні статті 392 ЦК України особою, яка оспорює або не визнає право власності позивача на спірне майно, а тому не може бути відповідачем за заявленим позовом.

Враховуючи наведене, саме ТОВ "Кантеро" є власником спірного автомобіля та може оспорювати право власності позивача на вказане майно.

Однак, ТОВ "Кантеро" у даній справі залучено як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, а не як відповідач.

Відповідно до частини 2 статті 48 Господарського процесуального кодексу України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Отже, заміна відповідача у справі може бути здійснена виключно за клопотанням позивача, в той час як суд позбавлений можливості здійснити заміну відповідача за власною ініціативою.

Таким чином, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд відмовляє у позові до неналежного відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, оскільки позов про визнання права власності та зобов`язання передати автомобіль пред`явлено не до особи, яка не визнає або оспорює право власності позивача на спірне майно, тобто до неналежного відповідача.

За викладених обставин, суд відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранекспорт" (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 38/33), банкруту, ліквідатору, арбітражному керуючому Стіфутіну І.В. (25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 47, оф. 2 та електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ТОВ "Кантеро" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Ушакова, буд. 1А, офіс 509).

Повне рішення складено 14.07.2022.

Суддя Г.Б. Поліщук