Рішення

від 04.07.2022 по справі 918/18/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2022 р. м. РівнеСправа № 918/18/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1

до відповідача-1 Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій"

до відповідача-2 Рівненської обласної профспілкової організації працівників Агропромислового комплексу

до відповідача-3 Острозької міської ради

до відповідача-4 ОСОБА_2

до відповідача-5 ОСОБА_3

до відповідача-6 ОСОБА_4

до відповідача-7 ОСОБА_5

до відповідача-8 приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Піддубної Лариси Петрівни

до відповідача-9 державного реєстратора Рівненської районної державної адміністрації Свінцицької Ольги Миколаївни

до відповідача-10 державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Воронюк Людмили Миколаївни

до відповідача-11 Рівненської районної ради

про визнання недійсними рішень та скасування реєстраційних дій

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

Представники сторін в судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Рівненської області зі позовною заявою до відповідача-1 Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій", відповідача-2 Рівненської обласної профспілкової організації працівників Агропромислового комплексу, відповідача-3 Острозької міської ради, відповідача-4 ОСОБА_2 , відповідача-5 ОСОБА_3 , відповідача-6 ОСОБА_4 , відповідача-7 ОСОБА_5 , відповідача-8 приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Піддубної Лариси Петрівни, відповідача-9 державного реєстратора Рівненської районної державної адміністрації Свінцицької Ольги Миколаївни, відповідача-10 державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Воронюк Людмили Миколаївни, відповідача-11 Рівненської районної ради про визнання недійсними рішень та скасування реєстраційних дій.

Ухвалою суду від 10.01.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу 10 - денний строк з дня отримання даної ухвали для подання доказів сплати судового збору у розмірі 15 890,00 грн.

Копію вказаної ухвали позивачем отримано 27.01.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.

03.02.2022 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

07.02.2022 судом здійснено запити до Управління Державної міграційної служби у Хмельницькій області та Відділу обліку моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби у Рівненській області для встановлення місця проживання відповідачів - фізичних осіб.

08.02.2022 на офіційну пошту суду від Управління Державної міграційної служби у Хмельницькій області надійшов лист, в якому не надано інформації про зареєстроване місце проживання відповідачів та зазначено що Управління ДМС у Хмельницькій області не є органом реєстрації.

09.02.2022 судом повторно надіслано запит до Управління Державної міграційної служби у Хмельницькій області для встановлення місця проживання відповідачів - фізичних осіб.

Крім того, 09.02.2022 до суду від Відділу обліку моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби у Рівненській області надійшли листи з інформацією про зареєстроване місце проживання відповідачів.

11.02.2022 на офіційну пошту суду від Управління Державної міграційної служби у Хмельницькій області надійшов лист з інформацією про зареєстроване місце проживання відповідачів.

Ухвалою від 14.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.03.2022.

21.02.2022 на адресу суду від Рівненської районної ради Рівненської області надійшло клопотання про заміну первісного відповідача Рівненську районну раду на належного відповідача Острозьку міську раду.

Ухвалою суду від 15.03.2022 підготовче засідання відкладено на 12.04.2022.

31.03.2022 до суду від державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Воронюк Людмили Миколаївни надійшов відзив на позовну заяву, якій просить в задоволенні позовних вимог в частині скасування реєстраційної дії "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", яка була вчинена 27.03.2021 державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Управління Воронюк Людмилою Миколаївною відмовити повністю. У вказаному відзиві відповідач також просить розгляд справи проводити без її участі.

08.04.2022, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, відповідач Приватний заклад "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій" подав заяву про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позов, в якій просив визнати причини пропуску процесуального строку для подання відзиву у справі №918/18/22 поважними та поновити пропущений процесуальний строк на подання відзиву.

Також, 08.04.2022 відповідачем Приватним закладом "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій" подано відзив на позовну заяву, в якому просив в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення Рівненської обласної профспілкової організації працівників Агропромислового комплексу, оформлене протоколом № 5 від 21.08.2020 провадження закрити, в решті - відмовити в задоволенні позову та застосувати до спірних правовідносин спеціальну позовну давність, передбачену ст. 258 ЦК України.

11.04.2022 до суду від відповідача приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Піддубної Лариси Петрівни надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила в задоволенні позовних вимог в частині скасування реєстраційної дії "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", яка була вчинена 16.09.2020 державним реєстратором приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Піддубною Л.П. відмовити та стягнути з позивача на її користь витрати на правову допомогу.

12.04.2022 на офіційну пошту суду від відповідача Острозької міської ради Рівненської області надійшла заява, в якій зазначає, що позовні вимоги не визнає та просить в їх задоволенні відмовити. Також просить справу слухати без участі уповноваженого представника.

Ухвалою суду від 12.04.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 16.05.2022 включно, підготовче засідання відкладено на 28.04.2022.

27.04.2022, до суду від Рівненської районної військової адміністрації Рівненської області надійшов лист - повідомлення, що державний реєстратор Свінцицька Ольга Миколаївна звільнена з посади начальника відділу цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг, внутрішнього аудиту Рівненської районної державної адміністрації з 31 серпня 2021 року та до цього часу не перебуває у трудових відносинах з Рівненською районною державною адміністрацією.

28.04.2022, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, представник Острозької міської ради надав належним чином завірену копію реєстраційної справи № 160700071996 Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно - оздоровчий комплекс "Країна мрій".

Ухвалою суду від 28.04.2022 підготовче засідання відкладено на 12.05.2022.

Ухвалою суду від 12.05.2022 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку для подачі відповіді на відзив, відкладенні підготовчого засідання та заміні неналежного відповідача. Також зазначеною ухвалою закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 07.06.2022.

В судовому засіданні 07.06.2022 представник позивача заявив усне клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Зазначив, що ордер на надання правничої (правової) допомоги укладено 07.06.2022, відтак з метою належного представництва просив надати час на ознайомлення з матеріалами справи.

Присутні представники відповідачів в судовому засіданні 07.06.2022 заперечили проти задоволення клопотання про ознайомлення, оскільки витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який долучений до позовної заяви здійснений адвокатом позивача - Нікітюк Павлом Михайловичем.

Суд, без виходу до нарадчої кімнати, ухвалив в задоволенні клопотання про ознайомлення з матеріалами справи відмовити.

В судовому засіданні 07.06.2022 оголошувалась перерва для отримання з відділу канцелярії та документального забезпечення суду письмового клопотання представника позивача про ознайомлення з матеріалами справи.

Після перерви судом долучено до матеріалів справи клопотання представника позивача про ознайомлення з матеріалами справи.

В судовому засіданні 07.06.2022 присутні представники позивача та відповідачів - приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Піддубної Лариси Петрівни, Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій", Рівненської обласної профспілкової організації працівників Агропромислового комплексу (голова) надали пояснення по суті спору.

Ухвалою суду від 07.06.2022 розгляд справи по суті відкладено на 05.07.2022.

05.07.2022 на офіційну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у щорічній відпустці у період з 29.06.2022 по 08.07.2022. При цьому, представник позивача зазначив, що бажає безпосередньо брати участь в дослідженні доказів та в судових дебатах.

Крім того, 05.07.2022 від представника приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Піддубної Лариси Петрівни адвоката Лавренчук Т.В., представника Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій" Конечного М.Г., голови Рівненської обласної профспілкової організації працівників Агропромислового комплексу Грибка В.І. надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

В судове засідання 05.07.2022 учасники справи не забезпечили явки уповноважених представників, про дату, час та місце розгляди справи повідомлялись належним чином у встановлений законом строк.

За приписами ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Відтак, фіксування судового процесу під час судового засідання 05.07.2022 не здійснюється.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За приписами ч. 3 та ч. 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Як зазначалось вище, ухвали у даній справі скеровувались відповідачам за адресами, зазначеними у Витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також згідно інформації, наданої Управлінням Державної міграційної служби.

Так, відповідач - 1 (Приватний заклад "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій"), відповідач-2 (Рівненська обласна профспілкова організації працівників Агропромислового комплексу), відповідач - 3 (Острозька міська рада), відповідач-8 (приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Піддубна Лариса Петрівна), відповідач-10 (Державний реєстратор Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Воронюк Людмила Миколаївна) подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідач - 4 ОСОБА_2 в судові засідання не з`являвся, ухвали суду від 15.03.2022 та від 12.05.2022 відповідач отримав (том 2 а.с. 20, том 3 а.с. 204), ухвала суду від 14.02.2022 повернулась з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (том 2 а.с. 113 115), ухвали суду від 12.04.2022, від 28.04.2022 та від 07.06.2022 (том 3 а.с. 131-135, том 3 а.с. 151-155, том 3 а.с. 243-246) повернулась з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою»

Відповідач - 5 ОСОБА_3 в судові засідання не з`явилась, ухвали суду від 14.02.2022 та від 12.05.2022 (том 2 а.с. 13, том 3 а.с. 205) відповідачем отримано, проте ухвали суду від 15.03.2022, від 12.04.2022, від 28.04.2022 та від 07.06.2022 (том 2 а.с. 9-12, том 3 а.с. 136-140, том 3 а.с. 146-150, том 3 а.с. 239-242) повернулись до з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідач - 6 ОСОБА_4 в судові засідання не з`явився, ухвали суду від 14.02.2022 та від 07.06.2022 відповідач отримав (том 1 а.с. 246, том 3 а.с. 247), проте ухвала суду від 15.03.2022 (том 2 а.с. 117-120) повернулась з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» та ухвали суд від 12.04.2022 та від 12.05.2022 (том 3 а.с. 156-160, том 3 а.с. 212-216) з відміткою пошти «адресат відмовився».

Відповідач - 7 ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, ухвали суду від 14.02.2022, від 28.04.2022 та від 12.05.2022 (том 1 а.с. 232-235, том 3 а.с. 161-165, том 3 а.с. 206-210) повернулись з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою", при цьому ухвала суду від 07.06.2022 отримана відповідачем (том 3 а.с. 248).

Відповідач - 9 Державний реєстратор Рівненської районної державної адміністрації Свінцицька Ольга Миколаївна в судове засідання не з`явилась, ухвали суду від 14.02.2022, від 15.03.2022, від 12.04.2022, від 28.04.2022 від 12.05.2022 та від 07.06.2022 (том 1 а.с. 236-239, том 2 а.с. 1 4, том 2 а.с. 126-130, том 3 а.с. 141-145, том 3 а.с. 196-200, том 3 а.с. 235-238) повернулись з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідач - 11 Рівненська районна рада явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечила, при цьому ухвали суду від 14.02.2022, від 15.03.2022, від 12.04.2022, від 28.04.2022 від 12.05.2022 та від 07.06.2022 отримані відповідачем. (том 1 а.с. 245, том 2 а.с. 15, том 2 а.с. 121-125, том 3 а.с. 174, том 3 а.с. 201, том 3 а.с. 233).

Додатково, з метою належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, судом розміщувалось оголошення по справі № 918/18/22 на сайті Господарського суду Рівненської області про дату, час та місце розгляду даної справи (том 3 а.с. 193).

Слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того пунктом сьомим статті 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином суд вважає, що відповідачі про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином і їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відтак, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідачі повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 910/16409/15: свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судом зазначається, що у даній справі судом не визнавалася необхідність обов`язкової участі учасників справи.

Оскільки відповідачі (4, 5, 6, 7, 9, 11), будучи належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористалися своїм правом на подання відзиву, не заперечили у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за їх відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Щодо клопотання представника позивача про відкладення, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом зазначається, що позивачем неодноразово подавались клопотання про відкладення судового засідання з посиланням на введення воєнного стану на території України, з метою безпеки всіх учасників справи, а також беручи до уваги що позивач не отримувала відзивів всіх учасників справи.

Явка представників сторін у судове засідання з розгляду справи по суті 05.07.2022 обов`язковою не визнавалася.

За таких обставин, зважаючи на обмеженість процесуального строку розгляду справи по суті, господарський суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами та містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи та вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

21.08.2020 на засіданні Ради Рівненської обласної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу прийнято рішення, що оформлене Протоколом № 5, яким вирішено продати частку в статутному капіталі Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Острозький Дитячий санаторно - оздоровчий комплекс "Країна Мрій" в розмірі 17,8 % вартістю 140 404,00 грн. ОСОБА_2 (том 3, а.с. 52).

21.08.2020 між Рівненською обласною профспілковою організацією працівників агропромислового комплексу (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено Договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку ОСОБА_6 санаторно - оздоровчий комплекс "Країна Мрій" (том 2 а.с. 48 - 49).

Вказаним договором сторони погодили, що продавець продає (передає у власність) покупцю частку у статутному капіталі Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку ОСОБА_6 санаторно - оздоровчий комплекс "Країна Мрій" в розмірі 17,8 % статутного капіталу Закладу, що складає у грошовому виразі 140 404,00 грн (надалі - частка), а покупець приймає цю частку та сплачує за неї грошову суму у зазначеному розмірі та в порядку, визначену цим договором.

Згідно п. 3 зазначеного Договору, статут Закладу не містить заборони на відчуження учасниками своєї частки (її частини) у статутному капіталі закладу іншим учасникам закладу.

Відповідно до п. 4 вказаного Договору, право власності на частку переходить до покупця з моменту підписання Акта приймання - передачі частки за цим договором. З моменту державної реєстрації змін до відомостей про Приватний заклад "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Острозький Дитячий санаторно - оздоровчий комплекс "Країна Мрій" у Єдиному державному реєстрі юридичних особі, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що пов`язані із відчуженням частки у статутному капіталі Закладу за цим договором, покупець набуває прав і обов`язків як учасник закладу.

Вказаний Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтиском печатки продавця.

Також, 21.08.2020 між Рівненською обласною профспілковою організацією працівників агропромислового комплексу та ОСОБА_2 підписано Акт передавання приймання частки в статутному капіталі, яким продавець передав, а покупець прийняв у власність придбану ним за вказаним вище договором частку в статутному капіталі Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку ОСОБА_6 санаторно - оздоровчий комплекс "Країна Мрій" у розмірі 17,8 % номінальною вартістю 140 404,00 грн. (том 3 а.с. 53).

Зазначений Акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтиском печатки продавця, а також посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Піддубною Л.П., реєстраційний запис № 2431, 2432.

У поданій позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що продаж частки в статутному капіталі Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Острозький Дитячий санаторно - оздоровчий комплекс "Країна Мрій" відбулось з порушенням чинного законодавства, оскільки при зміні часток у статутному капіталі ПЗ ОДСОК «Країна Мрій» потрібно було внести зміни до установчих документів та зареєструвати нову редакцію статуту.

Відтак, позивач вважає, що протокол № 5 від 21.08.2020 повинен бути визнаний недійним, відповідно і реєстраційна дія від 16.09.2020 про зміну складу засновників має наслідком свою недійсність.

В подальшому, як зазначає позивач, Приватним закладом "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Острозький Дитячий санаторно - оздоровчий комплекс "Країна Мрій" прийнято рішення, які оформлені у вигляді Протоколу № 13 від 15.12.2020 та Протоколу № 16 від 26.03.2021, які також мають бути визнані недійсними.

При вирішенні спору по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. До способів захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, відносяться визнання правочину недійсним. Також частиною третьої вказаної статті визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України до підвідомчості господарським судам України віднесено справи з корпоративних спорів, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами; під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже, у корпоративних відносинах об`єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства.

Загальними для учасника будь-якого товариства є права: брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; брати участь у розподілі прибутку товариства; отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість; вийти в установленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь в товаристві, у порядку, встановленому законом тощо.

Суд зазначає, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Так, для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цими рішеннями прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. У спорі про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства вирішальним є встановлення факту порушення відповідним рішенням прав та законних інтересів позивача як учасника товариства, тобто його корпоративних прав.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

При цьому, розмір цих корпоративних прав не має значення, оскільки позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Відтак, суд зазначає, що саме учаснику (акціонеру, члену) юридичної особи належить право оскаржувати дійсність рішення загальних зборів.

В даному випадку, позивачем оскаржується рішення Рівненської обласної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу, що оформлене Протоколом № 5 від 21.08.2020.

При цьому, матеріалами справи не містять та позивачем не надано доказів на підтвердження, що ОСОБА_1 є учасником Рівненської обласної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу.

За ст. 2 ГПК України метою господарського судочинства є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 5 ГПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту повинен бути не лише таким, що передбачений законом, а й "ефективним" в розумінні положень Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. На позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

За змістом наведених норм права та відповідно до усталеної судової практики право на позов у особи виникає лише тоді, коли її право, свобода чи інтерес або порушені, або невизнані, або оспорюються.

Отже, виходячи із приписів статті 4 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Суд зазначає, що відсутність доказів факту наявності у позивача статусу члена (учасника, засновника) Рівненської обласної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу, а також відсутність доказів участі позивача у правовідносинах, пов`язаних із створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності вказаної юридичної особи, виключає відповідність обраного позивачем способу захисту вимогам законодавства.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, які саме її права порушено прийняттям спірного протоколу товариством, до управління яким позивач відношення не має, відтак позовна вимога про визнання недійсним Протоколу № 5 від 21.08.2020 задоволенню не підлягає.

У даній справі позивачем, поряд з позовною вимогою про оскарження протоколу № 5 від 21.08.2020, заявлено також похідну вимогу про скасування відповідної реєстраційної дії, проведеної на підставі вказаного протоколу.

Пунктом 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Тобто, вимоги щодо реєстраційних дій розглядаються господарським судом, якщо такі вимоги є похідними від спору, що виник з корпоративних відносин.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, документів, що подаються заявником для державної реєстрації.

При цьому, стаття 17 зазначеного закону визначає перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи.

Так, п. 10 ч. 4 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлює, що для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п`ятою цієї статті, подаються такі документи, зокрема, примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов`язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

Матеріалами справи підтверджено, що на реєстрацію змін про юридичну особу, що внесені приватним нотаріусом Піддубною Л.П. були надані документи, що встановлені п. 10 ч. 4 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а саме: реєстраційна заява ф.2 від 15.09.2020, Акт передавання-приймання частки в статутному капіталі від 21.08.2020, платіжне доручення про сплату адмінзбору від 15.09.2020.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що приватним нотаріусом Піддубною Л.П. порушено норми чинного законодавства при вчиненні вказаних реєстраційних дій, відтак в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Також, у поданій позовні заяві ОСОБА_1 просить визнати недійсним рішення Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Острозький Дитячий санаторно - оздоровчий комплекс "Країна Мрій", оформлені Протоколами №13 загальних зборів учасників від 15.12.2020 та Протокол №16 від 26.03.2021, а також скасувати відповідні реєстраційні записи.

При розгляді позовних вимог в цій частині, суд зазначає наступне.

15.12.2020 на засіданні загальних зборів учасників Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Острозький Дитячий санаторно - оздоровчий комплекс "Країна Мрій" прийнято рішення, що оформлене Протоколом № 13, яким затверджено Статут Приватного закладу в новій редакції, підписання та здійснення його державної реєстрації (том 3 а.с. 57).

На зазначеному засіданні зборів учасників товариства брали участь 4 учасники, які володіють 71,7 % статутного капіталу Приватного товариства. Загальні збори учасників у відповідності до Статуту товариства є повноважними.

26.03.2021 на засіданні загальних зборів учасників Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Острозький Дитячий санаторно - оздоровчий комплекс "Країна Мрій" прийнято рішення, що оформлене Протоколом № 16, яким вирішили: виключити із числа учасників ПЗ ОДСОК "Країна Мрій" Острозьку районну раду, у зв`язку з припиненням її діяльності; включити до складу учасників ПЗ ОДСОК "Країна Мрій" Острозьку міську раду правонаступника Острозької районної ради, із закріпленням за нею частки у Статутному капіталі у розмірі 21,6% , що у грошовому еквіваленті становить 170 404,00 грн; викласти та затвердити статут ПЗ ОДСОК "Країна Мрій" в новій редакції; уповноважити на підписання нової редакції статуту ПЗ ОДСОК "Країна Мрій" голову зборів учасника ОСОБА_2 і секретаря загальних зборів ОСОБА_3 ; уповноважити ОСОБА_2 забезпечити здійснення державної реєстрації нової редакції статуту та внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; обрати ОСОБА_2 директором закладу (том 3 а.с. 80).

На зазначеному засіданні зборів учасників товариства брали участь 5 учасників, які володіють 93,3 % статутного капіталу Приватного товариства. Загальні збори учасників у відповідності до Статуту товариства є повноважними.

Також, оскаржуючи дані рішення зборів учасників позивач вказує, що при прийнятті рішення від 15.12.2020, що оформлене Протоколом № 13, був відсутній кворум (з врахуванням того, що передача частки в статутному капіталі розмірі 17,8 % у відповідності до чинного законодавства, ОСОБА_2 передані не були), оскільки учасники володіли лише 53,9 % статутного капіталу. Відтак, позивач вважає, що Протокол № 13 від 15.12.2020 та Протокол № 16 від 26.03.2021 слід визнати недійсними.

Проте, з вказаним суд не погоджується, з огляду на наступне.

Пунктами 2.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 04 від 25.02.2016 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» передбачено, що під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; відсутність протоколу загальних зборів ТОВ; відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Пунктом 2.12. вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України передбачено, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Господарський суд констатує, що питання обрання голови загальних зборів учасників товариства, припинення повноважень директора, обрання директора, припинення повноважень наглядової ради, затвердження органів товариства, затвердження статуту та зміна найменування товариства є компетенцією загальних зборів товариства.

Відповідно, суд не може здійснювати функції учасників товариства, здійснювати аналіз та надавати оцінку прийнятим учасниками рішень, враховуючи що судом не встановлено безумовних підстав для визнання загальних зборів недійсними.

У відповідності до правової позиції, викладеної у постанові ВС по справі № 926/3973/17, господарські суди мають право лише перевіряти повноважність, законність та правомірність прийнятих загальними зборами товариства рішень у разі заявлення відповідної позовної вимоги.

Господарський суд зазначає, що незгода позивача як учасника товариства з прийняття рішення відповідною більшістю голосів на загальних зборах, не може свідчити про порушення її корпоративних прав.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 ГПК України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Законодавцем як одну із засад (принципів) господарського судочинства визначено змагальність сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони, однак не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню у спосіб, який дозволить дотриматись переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної стороною обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17).

З урахуванням вказаного, господарський суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Загальних зборів учасників, оформленого Протоколом №13 від 15.12.2020 та Протоколом №16 від 26.03.2021, оскільки за результатами розгляду справи не встановлено порушення корпоративних прав позивача оспорюваними рішеннями. У зв`язку із чим, господарський суд відмовляє у задоволені вказаних позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги про скасування державної реєстрації змін є похідними від вимог про скасування рішень Загальних зборів учасників, то суд відмовляє і у задоволенні позовних вимог в цій частині.

У відповідності до ст. 129 ГПК України, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, витрати по оплату судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 129, 191, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідача-1 Приватного закладу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Країна мрій", відповідача-2 Рівненської обласної профспілкової організації працівників Агропромислового комплексу, відповідача-3 Острозької міської ради, відповідача-4 ОСОБА_2 , відповідача-5 ОСОБА_3 , відповідача-6 ОСОБА_4 , відповідача-7 ОСОБА_5 , відповідача-8 приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Піддубної Лариси Петрівни, відповідача-9 державного реєстратора Рівненської районної державної адміністрації Свінцицької Ольги Миколаївни, відповідача-10 державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Воронюк Людмили Миколаївни, відповідача-11 Рівненської районної ради про визнання недійсними рішень та скасування реєстраційних дій - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.07.2022.

Суддя А.М. Горплюк