Рішення

від 13.07.2022 по справі 360/20/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 липня 2022 року Справа № 360/20/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Приватного підприємства «Сєвєродонецьке комфорт - авто» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2022 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Сєвєродонецьке комфорт - авто» (далі позивач, ПП «Сєвєродонецьке комфорт - авто») до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач, Укртрансбезпека), з вимогами:

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Управління, начальника ВДК за безпекою на транспорті у Луганській області від 18.11.2021 № 222881 про застосування адміністративно - господарського штрафу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підставою для винесення постанови про накладення штрафних санкцій слугував акт № 289296 від 25.10.2021 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень і вантажів автомобільним транспортом, в якому міститься інформація стосовно транспортного засобу МАN 10220 FОСL, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , та інформація щодо свідоцтва про реєстрацію цього транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Представник позивача зазначає, що з акту від 25.10.2021 № 289296 не слідує висновок про належність транспортного засобу MAN 10220 FOCL, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , підприємству ПП «Сєвєродонецьке комфорт-авто». Транспортний засіб MAN 10220 FOCL, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , станом на 25.10.2021 не був включений до переліку транспортних засобів ПП «Сєвєродонецьке комфорт-авто». Вказаний транспортний засіб не було включено до відомостей про власні, орендовані, надані ліцензіату в кредит або лізинг транспортні засоби, що подано органу ліцензування.

Позивачем відповідно до пункту 32 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 №1567, постанова від 18.11.2021 № 222881 про застосування адміністративно - господарського штрафу була оскаржена до відповідача. Скарга була залишена відповідачем без задоволення, про що позивач був повідомлений листом від 10.12.2021 за вих. № 8232/3.1/15-21.

Позивач вважає зазначену постанову протиправною, та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 10 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що за результатами рейдової перевірки, що здійснювалася на підставі направлення від 25.10.2021 № 014090, був складений акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №289296 від 25.10.2021.

Згідно з актом №289296 від 25.10.2021 водій ОСОБА_2 25.10.2021 о 10 год. 15 хв. на вул.Донецькій у м.Кремінній Луганської області, керуючи автобусом МАN 10220 FОСL, державний номер НОМЕР_1 , відповідно до наданого водієм свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить гр-ну ОСОБА_1 , здійснював регулярні перевезення пасажирів за міжміським автобусним маршрутом загального користування Сєвєродонецьк - Бердянськ. На вимогу інспекторів надати документи, на підставі яких здійснюються перевезення, водій ОСОБА_2 надав копію витягу з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному автобусному маршруті загального користування Сєвєродонецьк - Бердянськ, оформленого на автомобільного перевізника ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто». Документів, що підтверджували б право на обслуговування маршруту перевізником ОСОБА_1 , у водія на момент перевірки не було.

На підставі наявних документів (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу) було складено акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 289296 про порушення вимог законодавства ОСОБА_1 .

Відповідач зазначив, що під час опрацювання акту у відділі державного контролю за безпекою на транспорті у Луганській області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпки на підставі даних веб-порталу «Електронний кабінет перевізника» (https://e-services.dsbt.gov.ua) було встановлено, що на момент перевірки транспортний засіб з державним номерним знаком НОМЕР_1 як засіб здійснення господарської діяльності перебував у списку транспортних засобів ліцензіата ТОВ «ЕЛІТ БУС ТРАНС» (41949976).

Відповідно до листа ТОВ «ЕЛІТ БУС ТРАНС» від 15.11.2021 № 151, транспортний засіб МАN, державний номер НОМЕР_1 , дійсно був внесений до ліцензійної справи підприємства на підставі договору оренди, проте через технічну несправність акт приймання-передачі не оформлявся і фактично для перевезень пасажирів автобус не використовувався, увесь час залишаючись у власника. На цей час у ТОВ «ЕЛІТ БУС ТРАНС» необхідність у використанні зазначеного автобуса відсутня, тому директором підприємства вжито заходів щодо виключення автобуса МАN, державний номер НОМЕР_1 , з ліцензійної бази підприємства.

За обліковими даними Укртрансбезпеки 02.06.2021 у ТСЦ МВС №8048 ОСОБА_1 оформив Тимчасовий реєстраційний талон ХХР № 005125 на автобус 10220 FOCL, державний номер НОМЕР_1 , на юридичну особу ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» терміном дії до 27.05.2024.

За інформацією ГУ ПФУ в Луганськй області від 15.11.2021 № 1200-0605-8/50179, платником страхових платежів по застрахованій особі ОСОБА_2 з січня 2021 року було ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто».

Згідно з даними ЄДРПОУ (https://usr.minjust.gov.ua/) ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є засновником і кінцевим бенефіціаром ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто».

За даними веб-сайту Державної служби України з безпеки на транспорті (https://dsbt.gov.ua/ulc/storinka/perelik-mizhoblasnyh-avtobusnyh-marshrutiv-zagalnogo-korystuvannya) автомобільним перевізником, що має право на обслуговування міжобласного автобусного маршруту Сєвєродонецьк- Бердянськ (рейси №№ 263/264) з 05.05.2020 по 04.05.2025, є ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто».

Враховуючи викладене, автомобільним перевізником, що фактично здійснював 25.10.2021 перевезення пасажирів за маршрутом Сєвєродонецьк-Бердянськ, було обґрунтовано визначено ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» та притягнуто до відповідальності.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що оскаржувана постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено наступне.

За даними виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП «Сєвєродонецьке комфорт-авто» (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Танкістів, будинок 27, код ЄДРПОУ 36077806) є юридичною особою, керівник Лигін Олександр Юрійович, основний вид економічної діяльності: 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт.

Відповідно до графіку проведення рейдових перевірок відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Луганській області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у період з 25.10.2021 по 31.10.2021, затвердженого наказом заступника начальника управління - начальником ВДК за безпекою на транспорті у Луганській області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 23 жовтня 2021 року, та направлення на рейдову перевірку від 25 жовтня 2021 року № 014090, посадовими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, товарно-вагового контролю, під час виїзду/заїзду з підприємств, які знаходяться на адміністративній території Луганської та Донецької областей.

За результатами рейдової перевірки складено акт №289296 від 25 жовтня 2021 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з актом перевірки проведено перевірку транспортного засобу марки МАN 10220 FОСL, державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , водій ОСОБА_2 , виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній дозвіл і витяг з дозволу.

В матеріалах справи наявний тимчасовий реєстраційний талон ХХР № 005125 на транспортний засіб - автобус 10220 FOCL, державний номер НОМЕР_1 , оформлений власником ОСОБА_1 на юридичну особу ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» терміном дії до 27.05.2024.

З обставин справи вбачається, що відповідачем під час опрацювання акту №289296 від 25.10.2021 та матеріалів перевірки встановлено, що автомобільним перевізником, що фактично здійснювало 25.10.2021 на транспортному засобі МАN 10220 FОСL, державний номер НОМЕР_1 , перевезення пасажирів за маршрутом Сєвєродонецьк-Бердянськ, є ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто».

Постановою Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 18.11.2021 №222881 до ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» за порушення вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів: реєстраційний документ на транспортний засіб, відповідальність за яке передбачена частиною першою абзацу 3 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт, застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн.

Вирішуючи позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті (тут і надалі посилання на норми Положення наводяться у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; (підпункт 2 пункту 5 Положення)

Відповідно до пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Луганській області.

Згідно з пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 196-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» вирішено погодитися з пропозицією Міністерства інфраструктури і Держаної служби з безпеки на транспорті щодо утворення територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, реорганізувавши шляхом злиття відповідно територіальні органи зазначеної Служби згідно з додатком, зокрема, утворено Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпки шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області з Управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (тут і надалі посилання на норми Закону наводяться у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з статтею 1 Закону № 2344-III у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:

автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка;

пасажирські перевезення - перевезення пасажирів легковими автомобілями або автобусами;

рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Відповідно до частини першої статті 29 Закону №2344, автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Частиною другою статті 31 Закону №2344, відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування приміських та міжміських, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються дозволом органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на обслуговування автобусних маршрутів, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування (рейсів), які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника.

Відповідно до статті 34 Закону № 2344, автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до статті 35 Закону № 2344, послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

За правилами статті 39 Закону № 2344, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документами для регулярних пасажирських перевезень:

- для водія автобуса є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України Про затвердження форми дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування, порядку його видачі та анулювання від 07.05.2010 №279, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 за №409/17704 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури від 05.06.2013 №351) затверджено Порядок видачі та анулювання дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Порядку дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі - дозвіл на перевезення) видається автомобільному перевізнику, який: а) за результатами конкурсу визнаний переможцем; б) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі якщо перевізник-претендент, який став переможцем конкурсу, надав письмову відмову від одержання дозволу на перевезення; в) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі дострокового анулювання дозволу суб`єкта господарювання, який був визнаний переможцем конкурсу; г) є тимчасовим, у разі анулювання дозволу на перевезення за відсутності суб`єкта господарювання, який за результатами конкурсу посів друге місце, або при його письмовій відмові від отримання дозволу на перевезення; ґ) є тимчасовим, у разі відкриття нового автобусного маршруту або нового рейсу для вивчення доцільності його функціонування; д) є тимчасовим, у разі визнання недійсним чи скасування судом рішення конкурсного комітету; е) є тимчасовим, у разі зупинення судом рішення конкурсного комітету.

До кожного дозволу на перевезення оформлюються витяги з нього у кількості, необхідній для виконання перевезень, обумовлених об`єктом конкурсу (пункт 3.3 розділу ІІІ Порядку).

Відповідно до пункту 30 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176 (у редакції постанови КМУ від 26.09.2007 №1184) перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.

Отже, з системного аналізу діючого законодавства слідує, що дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування є іншим документом у розумінні ст.39 Закону №2344, який має бути при здійсненні регулярних автомобільних перевезень, також передбачено наявність витягу з дозволу, який повинен перебувати в автобусі.

Згідно абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344, у перевізника виникає відповідальність у разі відсутності належним чином оформлених документів у разі надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Правилами абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344 передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на наведені норми закону, відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення пасажирів несуть саме перевізники.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваної постанови, суд виходить з такого.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконання ними ліцензійних умов, а також процедура здійснення державного нагляду за забезпеченням такими субєктами господарювання безпеки автомобільних перевезень визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567).

Згідно із пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Абзацом першим пункту 21 Порядку № 1567 визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис (пункт 22 Порядку № 1567).

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25 Порядку № 1567).

Відповідно до пункту 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно з пунктом 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням (абзац перший пункту 29 Порядку № 1567).

З наведених положень Порядку №1567, суд дійшов висновку, що в акті проведення перевірки органом контролю зазначаються виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, та за результатами розгляду справи про порушення суб`єкт господарювання притягується до відповідальності за порушення, які були виявлені за результатом проведення перевірки та зафіксовані в акті перевірки.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно з актом №289296 від 25.10.2021 проведено перевірку транспортного засобу марки МАN 10220 FОСL, державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , та виявлено порушення: надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній дозвіл і витяг з дозволу.

З постанови Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 18.11.2021 №222881 слідує, що ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» притягнуто до відповідальності за порушення вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» - відсутність на момент проведення перевірки реєстраційного документу на транспортний засіб.

Отже, згідно з оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності за порушення - відсутність на момент проведення перевірки реєстраційного документу на транспортний засіб, проте як вказано в акті №289296 від 25.10.2021 перевіркою встановлено порушення статті 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт» - відсутність дозволу та витягу з дозволу.

В контексті наведеного, суд дійшов висновку, що акт, отриманий в результаті проведеної відповідачем перевірки дотримання законодавства про автомобільний транспорт №289296 від 25.10.2021, виходячи із положень щодо належності та достовірності доказів, закріплених у статтях 73, 75 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися належним доказом у справі, так як не містить інформації щодо вчинення порушення, за яке позивача було притягнуто до відповідальності згідно з постановою про накладення штрафу від 18.11.2021 №222881.

Суд звертає увагу, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України). Тому, судом надається оцінка прийнятого відповідачем рішення - постанови про накладення штрафу, яка оскаржується.

Щодо визначеного оскаржуваною постановою порушення відсутності реєстраційного документу, суд зазначає, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та тимчасовий реєстраційний талон були наявні у водія транспортного засобу під час перевірки, що також не заперечується відповідачем. Відтак, наявність порушення, визначеного постановою від 18.11.2021 №222881 спростовується доказами, наявними в матеріалах справи.

Судом не надається оцінки порушенням, зазначених в акті №289296 від 25.10.2021, оскільки за вказані порушення не визначені відповідачем у постанові про накладення штрафу від 18.11.2021 №222881 та позивач не притягується за вказані порушення до відповідальності.

За таких обставин суд вважає, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18 листопада 2021 року № 222881 не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправною та підлягає скасуванню.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, у зв`язку з чим позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачений судовий збір у сумі в розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.).

У зв`язку з задоволенням позову судові витрати слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Сєвєродонецьке комфорт - авто» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки начальника ВДК за безпекою на транспорті у Луганській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18 листопада 2021 року № 222881.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Приватного підприємства «Сєвєродонецьке комфорт-авто» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Захарова