Постанова

від 12.10.2023 по справі 360/20/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року справа №360/20/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року у справі № 360/20/22 (головуючий суддя І інстанції Захарова О.В.), складеного у повному обсязі 14 липня 2022 року, за позовом Приватного підприємства «Сєвєродонецьке комфорт - авто» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Сєвєродонецьке комфорт - авто» до Державної служби України з безпеки на транспорті, з вимогами:

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Управління, начальника ВДК за безпекою на транспорті у Луганській області від 18.11.2021 № 222881 про застосування адміністративно - господарського штрафу.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки начальника ВДК за безпекою на транспорті у Луганській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18 листопада 2021 року № 222881.

Державна служба України з безпеки на транспорті не погодилась з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржене судове рішення та відмовити у задоволені позовних вимог посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказав, що при перевірці додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом виявлено порушення перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 Закону, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу № 360/20/22, однак листом від 23.01.2023 року суд першої інстанції повідомив про відсутність можливості надати справу в паперовому вигляді.

Відтак суд розглядає справу через систему «Електронний Суд».

Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

За даними виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП «Сєвєродонецьке комфорт-авто» (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Танкістів, будинок 27, код ЄДРПОУ 36077806) є юридичною особою, керівник Лигін Олександр Юрійович, основний вид економічної діяльності: 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт.

Відповідно до графіку проведення рейдових перевірок відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Луганській області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у період з 25.10.2021 по 31.10.2021, затвердженого наказом заступника начальника управління - начальником ВДК за безпекою на транспорті у Луганській області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 23 жовтня 2021 року, та направлення на рейдову перевірку від 25 жовтня 2021 року № 014090, посадовими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, товарно-вагового контролю, під час виїзду/заїзду з підприємств, які знаходяться на адміністративній території Луганської та Донецької областей.

За результатами рейдової перевірки складено акт №289296 від 25 жовтня 2021 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з актом перевірки проведено перевірку транспортного засобу марки МАN 10220 FОСL, державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , водій ОСОБА_2 , виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній дозвіл і витяг з дозволу.

В матеріалах справи наявний тимчасовий реєстраційний талон ХХР № 005125 на транспортний засіб - автобус 10220 FOCL, державний номер НОМЕР_1 , оформлений власником ОСОБА_1 на юридичну особу ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» терміном дії до 27.05.2024.

З обставин справи вбачається, що відповідачем під час опрацювання акту №289296 від 25.10.2021 та матеріалів перевірки встановлено, що автомобільним перевізником, що фактично здійснювало 25.10.2021 на транспортному засобі МАN 10220 FОСL, державний номер НОМЕР_1 , перевезення пасажирів за маршрутом Сєвєродонецьк-Бердянськ, є ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто».

Постановою Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 18.11.2021 №222881 до ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» за порушення вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів: реєстраційний документ на транспортний засіб, відповідальність за яке передбачена частиною першою абзацу 3 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт, застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн.

Отже, спірним питанням даної справи є вищевказана постанова.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що спірна постанова є протиправною та скасував її.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції та зазначає наступне.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001 (далі Закон № 2344-III), відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства. Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

На виконання вимог статті 6 Закону № 2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок № 1567).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку №1567.

Згідно з пунктом 22 Порядку №1567 у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Частиною 1 ст. 39 Закону №2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Згідно із частиною другою 39 Закону №2344-III, документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Відсутність у перевізника або незабезпечення водія автобуса переліченими документами, є підставою для застосування до перевізника штрафних санкцій відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України Про затвердження форми дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування, порядку його видачі та анулювання від 07.05.2010 №279, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 за №409/17704 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури від 05.06.2013 №351) затверджено Порядок видачі та анулювання дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Порядку дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі - дозвіл на перевезення) видається автомобільному перевізнику, який: а) за результатами конкурсу визнаний переможцем; б) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі якщо перевізник-претендент, який став переможцем конкурсу, надав письмову відмову від одержання дозволу на перевезення; в) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі дострокового анулювання дозволу суб`єкта господарювання, який був визнаний переможцем конкурсу; г) є тимчасовим, у разі анулювання дозволу на перевезення за відсутності суб`єкта господарювання, який за результатами конкурсу посів друге місце, або при його письмовій відмові від отримання дозволу на перевезення; ґ) є тимчасовим, у разі відкриття нового автобусного маршруту або нового рейсу для вивчення доцільності його функціонування; д) є тимчасовим, у разі визнання недійсним чи скасування судом рішення конкурсного комітету; е) є тимчасовим, у разі зупинення судом рішення конкурсного комітету.

До кожного дозволу на перевезення оформлюються витяги з нього у кількості, необхідній для виконання перевезень, обумовлених об`єктом конкурсу (пункт 3.3 розділу ІІІ Порядку).

Відповідно до пункту 30 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176 (у редакції постанови КМУ від 26.09.2007 №1184) перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.

Отже, дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування є іншим документом у розумінні ст.39 Закону №2344, який має бути при здійсненні регулярних автомобільних перевезень, також передбачено наявність витягу з дозволу, який повинен перебувати в автобусі.

Згідно абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344, у перевізника виникає відповідальність у разі відсутності належним чином оформлених документів у разі надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Правилами абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344 передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на наведені норми закону, відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення пасажирів несуть саме перевізники.

Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно з актом №289296 від 25.10.2021 проведено перевірку транспортного засобу марки МАN 10220 FОСL, державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , та виявлено порушення: надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній дозвіл і витяг з дозволу.

З постанови Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 18.11.2021 №222881 слідує, що ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» притягнуто до відповідальності за порушення вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» - відсутність на момент проведення перевірки реєстраційного документу на транспортний засіб.

Отже, згідно з оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності за порушення - відсутність на момент проведення перевірки реєстраційного документу на транспортний засіб, проте як вказано в акті №289296 від 25.10.2021 перевіркою встановлено порушення статті 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт» - відсутність дозволу та витягу з дозволу.

Щодо визначеного оскаржуваною постановою порушення відсутності реєстраційного документу, суд зазначає, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та тимчасовий реєстраційний талон були наявні у водія транспортного засобу під час перевірки, що також не заперечується відповідачем.

Відтак, наявність порушення, визначеного постановою від 18.11.2021 №222881 спростовується доказами, наявними в матеріалах справи.

За таких обставин суд вважає, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18 листопада 2021 року № 222881 не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року у справі № 360/20/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 жовтня 2023 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.В. Сіваченко