Постанова

від 12.07.2022 по справі 320/13743/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/13743/21 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ржищівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок комбінованого типу) "Калинка" Ржищівської міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Ржищівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок комбінованого типу) "Калинка" Ржищівської міської ради Київської області, третя особа - Ржищівська міська рада Київської області про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ржищівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок комбінованого типу) "Калинка" Ржищівської міської ради Київської області, третя особа - Ржищівська міська рада Київської області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Державного навчального закладу (ясла-садок комбінованого типу) "Калинка" Ржищівської міської ради Київської області за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Соборна, буд. 11, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 09.08.2021 №975.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема не враховано відзиви на позовну заяву відповідача та третьої особи. Апелянт зазначив, що ним здійснюються всі необхідні заходи з метою якнайшвидшого усунення виявлених в акті перевірки порушень.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державний навчальний заклад (ясла-садок комбінованого типу) "Калинка" Ржищівської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 24215343, місцезнаходження: 09230, Київська область, м. Ржищів, вул. Соборна, буд. 11) зареєстрований в якості юридичної особи 18.06.1996, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №27694759 від 26.08.2021.

У період з 06.08.2021 по 09.08.2021 Обухівським районним управлінням ГУ ДСНС України у Київській області було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Державним навчальним закладом (ясла-садок комбінованого типу) "Калинка" Ржищівської міської ради Київської області, що розташований за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Соборна, буд. 11, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами вказаного позапланового заходу було складено Акт №975 від 09.08.2021, в якому зафіксовано наступні порушення:

-пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ, додаток А (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 - не обладнано системами протипожежного захисту будівлю закладу, а саме автоматичною пожежною сигналізацією;

- пункт 2.5 глави 2 розділу III ППБУ - дерев`яні елементи горища будівлі не оброблені вогнезахисним розчином;

- пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ, додаток Б.1 (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 - приміщення будівлі не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей відповідного типу;

- пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ - захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не виконано;

- пункт 22 розділу II ППБУ - допущено зниження рівня пожежної небезпеки об`єкту в частині улаштування зовнішнього протипожежного водопроводу, а саме: об`єкт не забезпечено системою зовнішнього протипожежного водопостачання для цілей пожежогасіння згідно вимог ДБН В.2.5-74:2013;

- пункт 1.2 глави 1 розділу VI ППБУ - у приміщеннях килими, паласи, килимові доріжки та інші покриття не закріплено до підлоги;

- пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ - сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;

- пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ, пункт 10 ПКМУ від 23.10.2013 №819 - не здійснено навчання керівного складу з питань цивільного захисту.

Судом встановлено, що акт перевірки №975 від 09.08.2021підписаний відповідачем без зауважень.

Позивач, встановивши, що заклад функціонує з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звернувся з даним адміністративним позовом до суду про застосування заходів реагування.

З приводу вказаних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною 4 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно ч. 5 ст. 4 даного Закону, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

В силу вимог ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Зокрема, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (ч.2 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України).

Положеннями ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 цього Кодексу передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладено на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу вищевикладених норм чинного законодавства вбачається, що у разі встановлення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) застосовуються виключно за рішенням адміністративного суду.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як було зазначено вище по тексту, під час позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання - Державним навчальним закладом (ясла-садок комбінованого типу) "Калинка" Ржищівської міської ради Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки було встановлено 6 порушень вимог законодавства.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив, що ним здійснюються всі необхідні заходи з метою якнайшвидшого усунення виявлених в акті перевірки порушень. Зокрема, станом на момент подання апеляційної скарги, виготовляється проектна документація щодо обладнання будівлі Ржищівського закладу дошкільної освіти ( ясла-садок комбінованого типу) «Калинка» Ржищівської міської ради Київської області системою протипожежного захисту, системою оповіщення про пожежу, забезпечення будівлі евакуаційним освітленням та оброблення дерев`яних елементів горища будівлі вогнезахисним розчином, що в свою чергу включатиме в себе усунення порушень, визначених в пунктах акту перевірки №1,2,3,7.

Крім того, листом було повідомлено позивача про виконання пунктів 6 та 8 акту перевірки №975.

Проте, колегія суддів зазначає, що вчинення дій спрямованих на усунення виявлених порушень не означає факт їх безпосереднього усунення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Таким чином, забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної пожежної безпеки, зазначені в Акті перевірки, призводять до загрози життю та здоров`ю людей (дітей) у випадку виникнення пожежі.

З характеру порушень, встановлених актом перевірки та які не усунуті на час розгляду справи, останні є суттєвими, оскільки можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища і як наслідок можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не спростовано наявність порушень, що встановлені в акті перевірки, не надано доказів їх усунення у повному обсязі.

Вказані в акті перевірки порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі ДНЗ, що у свою чергу унеможливлює забезпечити безпеку людей, в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

Крім того, колегія суддів зазначає, що зупинення експлуатації будівлі є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відновлення експлуатації будівлі після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень (ч. 5 ст. 4 Закону України № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

Відтак, відповідача не позбавлено можливості у встановленому порядку звернутися з заявою про скасування заходів реагування після усунення всіх виявлених порушень у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №809/443/16 (адміністративне провадження №К/9901/36946/18).

В даному випадку, апелянтом не було надано ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду доказів звернення до позивача із повідомленням про усунення ним усіх порушень.

Відтак, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті №975 від 09.08.2021, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Доводи апелянта про порушення судом норм процесуального права, а саме не врахування відзивів наданих відповідачем та третьою особою, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки вказані відзиви згідно штампу вхідної кореспонденції суду були зареєстровані та передані головуючому судді у справі вже після ухвалення оскаржуваного рішення від 09 грудня 2021 року, а саме зареєстровано 13 грудня 2021 року та 16 грудня 2021 року.

Дії працівників канцелярії суду щодо пізньої реєстрації вхідної кореспонденції не предметом позову у даній справі.

До того ж наведені у відзивах обставини та факти не вплинули б на результат розгляду справи, оскільки фактично відповідачем ні станом на час ухвалення оскаржуваного рішення у суду першої інстанції, ні станом на час подання апеляційної скарги не було усунуто всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який прийняв рішення з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Ржищівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок комбінованого типу) "Калинка" Ржищівської міської ради Київської області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких