Ухвала

від 12.07.2022 по справі 804/490/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 липня 2022 року

м. Київ

справа № 804/490/18

адміністративне провадження № К/990/16591/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 у справі №804/490/18 за позовом Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремекскаватормаш» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремекскаватормаш» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.11.2017 №0010074610 про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 24387858,00грн та №0010084610 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 39508333, 50грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2019, позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення (форми «В4») від 01.11.2017 №0010074610 про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість в частині 21560264,00грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення (форми «Р») від 01.11.2017 №0010084610 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в частині 34927630,50грн, з яких 23285087,00грн - за податковими зобов`язаннями та 11642543,50грн - за штрафними санкціями. У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (форми «В4») від 01.11.2017 №0010074610 про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість в частині 2827594,00 грн та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (форми «Р») від 01.11.2017 №0010084610 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в частині 4580703,00грн, з яких 3053802,00грн - за податковими зобов`язаннями та 1526901,00грн - за штрафними санкціями відмовлено. Стягнуто з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» судові витрати у розмірі 545162,80грн.

Постановою Верховного Суду від 21.07.2021 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2019 скасовано в частині відмови у задоволенні позову, а справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2019 залишено без змін.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022, позов Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо- збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремекскаватормаш» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (форми «В4») від 01.11.2017 №0010074610 про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість в частині 2827594,00грн, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (форми «Р») від 01.11.2017 №0010084610 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в частині 4580703,00грн, задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 01.11.2017 №0010074610 (форми «В4») про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість в частині 2827594,00грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків від 01.11.2017 №0010084610 (форми «Р») про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в частині 4580703,00грн, з яких 3053802,00грн - за податковими зобов`язаннями та 1526901,00грн - за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків 30.06.2022, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі відповідач визначає підставою касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховані висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №200/3634/19-а та від 02.10.2018 у справі №816/2328/17.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник не обґрунтовує, в чому саме полягає неправильне застосування норм права, а також не доводить подібності правовідносин, натомість лише наводить обставини справи, висновки акту перевірки, окремі витяги з постанов Верховного Суду та норми Податкового кодексу України із абстрактним зазначенням, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права.

Загалом доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України, при цьому відповідач не враховує, що суд касаційної інстанції лише перевіряє правильність застосування судами першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи те, що скаржником у касаційній скарзі не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 у справі №804/490/18 за позовом Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремекскаватормаш» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.

Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяВ.В. Хохуляк