Постанова

від 12.07.2022 по справі 240/4257/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року

м. Київ

справа № 240/4257/19

адміністративне провадження № К/9901/33219/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року (головуючий суддя: Попова О.Г.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року (головуючий суддя: Кузьмишин В.М., судді: Сторчак В.Ю., Сушко О.О.) у справі № 240/4257/19 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа: Житомирська міська рада, про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

29 березня 2019 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі також позивач або ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі також відповідач), третя особа: Житомирська міська рада (далі також третя особа), в якому просить:

визнати незаконними дії Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо неврахування пункту 4 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10 червня 2015 року при наданні витягу із нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 402/0/213-19 від 01 лютого 2019 року, а саме: незастосування при такому розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнта Км2 з максимальним значенням 0,306 та обмеження застосування загального коефіцієнту Км3, що є добутком значень локальних факторів у діапазоні від 0,5 до 1;

зобов`язати Міськрайонне управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву від 06 лютого 2019 року про надання витягу з технічної документації, застосувавши при розрахунку нормативної грошової оцінки за адресою: вул. Київська, 93 (за кадастровим номером 1810136300:08:037:0012) коефіцієнт Км2 з максимальним значенням 0,306 та обмежити застосування загального коефіцієнту Км3, що є добутком значень локальних факторів у діапазоні від 0,5 до 1.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо неврахування пункту 4 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10 червня 2015 року при наданні витягу із нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 402/0/213-19 від 01 лютого 2019 року в частині незастосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнта Км2 з максимальним значенням 0,306 та обмеження застосування загального коефіцієнту Км3, що є добутком значень локальних факторів у діапазоні від 0,5 до 1.

Зобов`язано Міськрайонне управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 06 лютого 2019 року та за результатами розгляду надати витяг із нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером №1810136300:08:037:0012, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із врахуванням пункту 4 рішення Житомирської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомирі" від 10 червня 2015 року № 931, висновків суду та встановлених судом обставин справи.

У решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу (надійшла поштою 29 листопада 2019 року), у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову.

Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

10 лютого 2020 року від третьої особи надійшли письмові пояснення на касаційну скаргу, у яких вона просить касаційну скаргу відповідача задовольнити, рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову.

Позивач правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).

II. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем при виготовленні та наданні витягу із нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 402/0/213-19 від 01 лютого 2019 року не було враховано положення пункту 4 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10 червня 2015 року, що призвело до подальшого неправомірного незастосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнта Км2 з максимальним значенням 0,306, а також нездійснення передбаченого обмеження застосування загального коефіцієнту Км3, що є добутком значень локальних факторів у діапазоні від 0,5 до 1.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначав, що рішення Житомирської міської ради № 931 від 10 червня 2015 року за своїм змістом суперечить положенням Закону України 11 грудня 2003 року № 1378-IV "Про оцінку земель" (далі також Закон № 1378-IV), норми якого мають застосовуватися у межах спірних правовідносин. Вказував, що відповідачем було правомірно проведено нормативну грошову оцінку земельної ділянки у відповідності до вимог: Закону України "Про оцінку земель", Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11, а також Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року № 831 та Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, що затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489.

За твердженнями відповідача, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а вказані позовні вимоги за своєю юридичною природою є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень. Наголошував, що суб`єкт владних повноважень при наданні витягу із нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 402/0/213-19 від 01 лютого 2019 року діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ІІI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 червня 2015 року 47 сесією 6 скликання Житомирської міської ради прийнято рішення № 931 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомирі".

Згідно з пунктом 1 рішення № 931 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира. Пунктом 2 рішення № 931 затверджено середню базову вартість одного квадратного метра земель у м. Житомирі 249 грн 80 коп. Крім того, положеннями пункту 3 рішення № 931 введено в дію нові розміри плати за землю для всіх суб`єктів господарювання та громадян з 01 січня 2016 року.

Відповідно до змісту пункту 4 рішення № 931, умовою введення в дію нових розмірів плати за землю є обмеження значення коефіцієнтів, які застосовуються при розрахунку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок в м. Житомирі. Так, пунктом 4 даного рішення вирішено:

обмежити застосування коефіцієнту Км2 максимальним значенням 0,306;

обмежити застосування загального коефіцієнту Км3, що є добутком значень локальних факторів, у діапазоні від 0,5 до 1, при цьому, "1" - це визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок м. Житомира.

Крім того, згідно з пунктом 6 рішення Житомирської міської ради № 931 користувачам та власникам земельних ділянок, незалежно від форми власності та підпорядкування, отримати витяг з технічної документації нормативної грошової оцінки земель м. Житомира для перерахунку розміру плати за землю та при подачі усіх видів звітності застосовувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розмір якої визначений з 01.01.2016.

Відповідно до рішення тридцять четвертої сесії Житомирської міської ради V скликання "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок" від 05 серпня 2009 року № 1043 та Додатку 6 до вказаного рішення, поновлено суб`єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки площею 0,0483 га за адресою: АДРЕСА_1 , на п`ять років для роздрібної торгівлі та комерційних послуг. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 507 545,06 грн.

На виконання рішення №1043 між Житомирською міською радою (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди землі від 05 грудня 2012 року, відповідно до пункту 2 якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0483 га, в тому числі під будівлями та спорудами - 0, 0212 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,0271 га.

Згідно з пунктом 4 цього договору, кадастровий номер земельної ділянки: 1810136300:08:037:0012. Положеннями пункту 5 вказаного договору закріплено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 507 545,06 грн (з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель за 2008 рік) станом на 05 серпня 2009 року. Згідно з пунктом 6 даного договору, договір укладено на п`ять років.

Крім цього, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-18006207322019 від 24 січня 2019 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки комунальної власності площею 0,0483 га за кадастровим номером №1810136300:08:037:0012 становить 507 545,06 грн. Дата проведення нормативної грошової оцінки: 05 серпня 2009 року.

Міськрайонним управлінням у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на адресу позивача було направлено повідомлення від 24 січня 2019 року, відповідно до змісту якого ОСОБА_1 повідомлено про закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером №1810136300:08:037:0012.

В подальшому, на вимогу ОСОБА_1 відповідачем виготовлено та надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01 лютого 2019 року № 402/0/213-19, відповідно до змісту якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером № 1810136300:08:037:0012 становить 1 867 423,26 грн.

Зокрема, при проведенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки були застосовані наступні показники: площа ділянки - 483 кв.м; середня (базова) вартість земель населеного пункту - 249,80 грн/кв.м; номер економіко-планувальної зони - 09020; коефіцієнт Км2 - 2,526; локальні коефіцієнти - 1,2/1,15/1,04/0,9; сукупний коефіцієнт Км3 - 1,292; коефіцієнт Кф - 2,50; коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки - 1,249 х 1,433 х 1,060 = 1,897.

За результатами отримання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01 лютого 2019 року № 402/0/213-19, ОСОБА_1 повторно звертався до відповідача із заявою від 06 лютого 2019 року щодо надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером №1810136300:08:037:0012 із врахуванням вимог рішення № 931.

Міськрайонне управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області листом вих. № Г-64/0-0.15-216/153-19 від 26 лютого 2019 року повідомило позивачу, що його звернення від 06 лютого 2019 року розглянуто. Зазначено, що Міськрайонне управління у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надає Витяги з Технічної документації по визначенню нормативної грошової оцінки земель м. Житомира Житомирської області відповідно до Закону України № 1378-IV, постанови Кабінету Міністрів України "Про методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" від 23 березня 1995 року №213 (зі змінами), а також згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 25 листопада 2016 року № 489. Технічна документація по визначенню нормативної грошової оцінки земель м. Житомира Житомирської області затверджена рішенням 47-ої сесії Житомирської міської ради VI скликання від 10 червня 2015 року № 931, що виконана у відповідності до вимог існуючої законодавчої та нормативно-методичної бази проведення робіт з грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, про що свідчить висновок Державної землевпорядної експертизи від 21 червня 2013 року № 425-13.

Відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 та Технічної документації по визначенню нормативної грошової оцінки земель м. Житомира Житомирської області, граничні значення коефіцієнтів становлять: Км2 - 3,0-3,5; 0,30; КмЗ - 0,50-1,50.

За таких обставин, Міськрайонне управління у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не має змоги надати новий Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Зазначені вище обставини слугували підставою звернення позивача до суду з даним позовом, оскільки він вважає, що відповідачем протиправно, при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, не застосовувало пункт 4 вищевказаного рішення Житомирської міської ради № 931.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалюючи оскаржувані судові рішення про часткове задоволення позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що рішення 47 сесії 6 скликання Житомирської міської ради № 931 від 10 лютого 2015 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомирі" в силу наведених положень є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, а також підприємствами, установами і організаціями. За позицією судів попередніх інстанцій, невиконання відповідачем пункту 4 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10 червня 2015 року суперечить вимогам законодавства, а тому такі дії слід визнати незаконними.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що жодним законом або підзаконним актом не передбачено видачу витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

За позицією скаржника, суди не взяли до уваги те, що у цьому випадку існує прогалина у законі, оскільки саме по собі рішення Житомирської міської ради № 931 від 10 червня 2015 року суперечить Закону України «Про оцінку земель», проте стаття 144 Конституції України встановлює загальний обов`язок виконання рішення органів місцевого самоврядування на їх території.

Скаржник стверджує, що законодавчими та нормативно-правовими актами, які регулюють проведення нормативної грошової оцінки земель не передбачено можливості встановлення та обмеження коефіцієнтів органами місцевого самоврядування після затвердження ними технічної документації, як результату проведення оцінки земель.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання застосовувати в розрахунку при видачі витягу іншого коефіцієнту, відповідачем зауважено, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження щодо видачі витягів із технічної документації є виключною компетенцією Держгеокадастру. Вважає, що зазначена позовна вимога є втручанням в повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - Закон № 460-IX) Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначає Закон України "Про оцінку земель" та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

За змістом статті 1 Закону України "Про оцінку землі" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтею 2 цього Закону встановлено, що правове регулювання оцінки земель здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок (абзаци перший, другий частини першої статті 6 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно із статтями 5, 13 зазначеного Закону, статті 201 Земельного Кодексу України обов`язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно з положеннями частини першої статті 12 Закону України «Про оцінку земель» нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання.

Відповідно до частини першої статті 18 зазначеного Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Статтею 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частини перша, друга статті 20 цього Закону).

Частиною першою статті 23 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Крім того, частиною 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (із змінами) затверджена Методика грошової оцінки земель населених пунктів. Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Механізм визначення нормативної грошової оцінки земель врегульований Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України та продовольства України, від 25.11.2016 № 489.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

В розділі "II Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів" Порядку зазначено, що Коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, де:

Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення;

Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);

Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Таким чином, при визначенні нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту, враховуються, окрім інших, відповідні показники коефіцієнту Км2 (коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів) та коефіцієнту Км3 (коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території).

При цьому, таблиця 1.6 до вказаного Порядку містить Граничні (максимальні і мінімальні) значення коефіцієнтів, які враховують ступінь містобудівної цінності території в межах населених пунктів (Км2). В даній таблиці прямо зазначено, що для населених пунктів з чисельністю населення від 250 до 500 (тис. чол.), до яких загально відомо відноситься місто Житомир, максимальні значення коефіцієнту Км2 визначено в межах 3,0 - 3,5, а мінімальне значення цього ж коефіцієнту Км2 визначено 0,30.

Рішенням Житомирської міської ради № 931 від 10 червня 2015 року при розрахунку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок в м. Житомирі обмежено застосування коефіцієнту Км2 максимальним значенням 0,306 (підпункт 4.1 пункту 4), обмежено застосування загального коефіцієнту Км3, що є добутком значень локальних факторів, у діапазоні від 0,5 до 1, при цьому, "1" - це визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок м. Житомира ( підпункт 4.2 пункту 4). Затверджено середню базову вартість одного квадратного метра земель у м. Житомирі 249 грн.80 коп. (пункт 2). Введено в дію нові розміри плати за землю для всіх суб`єктів господарювання та громадян з 01.01.2016 (пункт 3 рішення). Пунктом 10 цього рішення відповідача зобов`язано забезпечити оформлення та видачу заявникам відповідних витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира.

Проте, за змістом Витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 01 лютого 2019 року № 402/0/213-19 при розрахунку нормативно-грошової вартості земельної ділянки площею 482 м.кв. кадастровий номер 1810136300:08:037:0012, відповідачем застосовано значення Км2 у розмірі 2,526, сукупний коефіцієнт Км3 - 1,292.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно із частиною 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Аналіз вищенаведених положень законодавства дає підстави для висновку, що затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів належить до повноважень відповідної сільської, селищної, міської ради, а дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з такої технічної документації.

При цьому рішення відповідної ради (у даному випадку Житомирської міської ради) є обов`язковим до виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, в тому числі й відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 лютого 2021 року у справі № 806/1488/16.

Отже, рішення 47 сесії 6 скликання Житомирської міської ради № 931 від 10 лютого 2015 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомирі" в силу наведених положень є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, а також підприємствами, установами і організаціями.

За такого правого регулювання та встановлених обставин, вищевказане рішення органу місцевого самоврядування підлягало застосуванню відповідачем при оформленні витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з приводу якої ФОП ОСОБА_1 звернувся до Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, як правильно зазначено й в оскаржуваних судових рішеннях.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що саме по собі рішення Житомирської міської ради № 931 суперечить положенням Закону України «Про оцінку земель», оскільки відповідач у разі незгоди з цим рішенням міг оскаржити його в судовому порядку, чого зроблено не було.

Також колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги відповідача про те, що повноваження цього органу при оформлення витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є дискреційними й з цього приводу зазначає, що згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, враховуючи вищенаведені критерії, повноваження відповідача щодо оформлення витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки не підпадає під ознаки дискреційного, оскільки законодавством передбачено лише один варіант поведінки територіального органу Держгеокадастру в разі надходження відповідної заяви, а саме - видати такий витяг у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

За наведеної вище правової регламентації спірних правовідносин, що міститься у законодавстві, а також з урахуванням наявної правозастосовчої практики Верховного Суду і встановлених у цій справі обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення цього позову.

Доводи ж касаційної скарги таких висновків не спростовують і не містять належних, вагомих і достатньо обґрунтованих міркувань, переконливих аргументів, які б давали підстави вважати інакше.

За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Зважаючи на вищезазначене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 КАС України, не виявив неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.

Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 350, 355, 356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 240/4257/19 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С.М. Чиркін

А.А. Єзеров

Т.Г. Стрелець