Постанова

від 12.07.2022 по справі 440/1292/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року

м. Київ

справа № 440/1292/20

адміністративне провадження № К/9901/36654/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Оіл» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2020, ухвалене у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2020, прийняту у складі колегії суддів: Спаскіна О.А. (головуючий), Любчич Л.В., Макаренко Я.М.

І. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Солар Оіл» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Полтавській області № 0001220501 від 29.01.2020 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів(робіт, послуг) у сумі 202383,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 50595,75 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Полтавській області № 0001210501 від 29.01.2020 за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 231068,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 57767,00 грн.

- стягнути з ГУ ДПС у Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «СОЛАР Оіл» витрати зі сплати судового збору у розмірі 8127,21 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 26250,00 грн.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «Солар Оіл» вказало на помилковість висновків планової виїзної перевірки позивача, які викладені в акті від 09.01.2020 № 24/16-31-05-01-10/40151529. Зазначило, що підприємством не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих вищевказаним актом, господарські операції з контрагентами мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ "Солар Оіл" (ідентифікаційний код 40151529) зареєстроване юридичною особою 02.12.2015, номер запису про державну реєстрацію 1 585 102 0000 009449. Позивач перебуває на податковому обліку в ГУ ДФС у Полтавській області (м. Кременчук) та є, зокрема, платником податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств.

4. У період з 09.12.2019 по 20.12.2019 (термін проведення перевірки продовжувався на 5 робочих днів з 21.12.2019 по 27.12.2019 згідно наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 19.12.2019 №1133) ГУ ДПС у Полтавській області, на підставі направлень від 03.12.2019 №3706, №3707, від 16.12.2019 №3841 та відповідно до наказу від 28.11.2019 № 918, від 19.12.2019 №1133, була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Солар Оіл" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 02.12.2015 по 30.09.2019, іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2019.

5. За наслідками проведеної перевірки ТОВ "Солар Оіл" відповідачем складено акт від 09.01.2020 № 24/16-31-05-01-10/40151529, яким зафіксовані порушення:

6. - п. 44.1, ст.44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.5.4 ПСБО 25 "Спрощена фінансова звітність", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39, п.6 ПСБО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 231068 грн., в т.ч. за 2016 рік в сумі 48923 грн., за 2017 рік в сумі 182145 грн.;

7. - п.198.1, п. 198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 256742 грн., в т.ч за серпень 2016 року в сумі 54359 грн., квітень 2017 року в сумі 64604 грн., жовтень 2017 року в сумі 137779 грн.

8. У зв`язку із встановленням в ході перевірки порушень вимог податкового законодавства, ГУ ДПС у Полтавській області були винесені податкові повідомлення-рішення від 29.01.2020:

9. - №0001220501, яким ТОВ "Солар Оіл" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями в розмірі 202 383 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 50 595,75 грн.;

10. - №0001210501, яким ТОВ "Солар Оіл" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за податковими зобов`язаннями в розмірі 231 068 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 57 767 грн.

11. Не погоджуючись з цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

12. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 18.05.2020 позов задовольнив повністю.

13. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправними.

14. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 23.09.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

15. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати, у задоволенні позову відмовити.

16. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

17. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача указує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

18. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

19. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

20. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

21. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.

22. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

23. Пункт 198.1. статті 198 ПК України

24. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

25. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

26. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

27. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

28. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

29. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України

30. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

31. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

32. дата отримання платником податку товарів/послуг.

33. Пункт 198.3 статті 198 ПК України

34. кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

35. Нарахування податкового Податковий кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

36. Пункт 198.6 статті 198 ПК України

37. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

38. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

39. Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

40. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

41. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

42. Частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

43. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

44. Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

45. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

VІ. Оцінка Верховного Суду

46. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності визначення та відображення позивачем у податковій звітності з ПДВ сум податкового кредиту та у податковій звітності з податку на прибуток сум валових витрат за наслідками здійснення господарських операцій щодо купівлі-продажу товарів, вчинених між ТОВ "Солар Оіл" та ПП "Сагдіана", ТОВ "Газтрим", ТОВ "Сіті-Корпорейтів 18" (попередня назва ТОВ "Пеко Трейд").

47. На переконання відповідача, господарські операції ТОВ "Солар Оіл" з вказаними контрагентами, не носили реального характеру та безпідставно відображені у податковій звітності позивача.

48. Мотивуючи дані доводи, контролюючий орган виходить із встановлення завищення витрат за 2016 рік в сумі 271796 грн., за 2017 рік в сумі 1011916 грн. та завищення податкового кредиту за серпень 2016 року, квітень 2017 року та жовтень 2017 року на суму 256742 грн. за результатами здійснення операцій між ТОВ "Солар Оіл" та:

1) ТОВ "Сіті-Корпорейтів 18" за серпень 2016 року по придбанню бензину автомобільного А-92-Євро4-Е5 на загальну суму ПДВ 54359 грн, яке виникло у зв`язку з не наданням до перевірки документів, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості та документів, щодо підтвердження транспортування, а саме товарно-транспортні накладні або подорожні листи. Договір до перевірки не надано, довіреності отримувача товаро-матеріальних цінностей не надано. Видаткова накладна №585 від 28.08.2016 не містить даних: номер та дата довіреності отримувача товаро-матеріальних цінностей. Сертифікатів виробника, паспортів якості або інших підтверджуючих документів щодо виробництва даної продукції до перевірки не надано, тому перевіркою не можливо підтвердити фактичне походження даного товару.

49. Також, відповідач вказав, що згідно отриманої податкової інформації отриманої від Броварської ОДШ ГУ ДФС у Київській області 11.06.2018 за №50/10-36-14-12/39464053 «З питань проведення фінансово - господарських операцій ТОВ "Сіті-Корпорейтів 18" (код 39464053) контрагентом ТОВ «Преміум Лайф» (код ЄДРПОУ 40625917) за серпень 2016», а саме: за серпень 2016 по ланцюгу постачання формувало податковий кредит за рахунок підприємств - постачальників, у яких не встановлено фактичне походження товарно-матеріальних цінностей, номенклатура яких зазначена в податкових накладних зареєстрованих на адресу ТОВ "Сіті-Корпорейтів 18", а саме ТОВ "Преміум Лайф" реалізовує на адресу ТОВ "Сіті-Корпорейтів 18", послуги з номенклатурою (консультування з питань інформатизації, розробка бренду та торгової марки, послуги по оформленню торгової марки), а в свою чергу придбає товари з номенклатурою (послуги генпідряду за хімічне промивання системи опалення, згідно договору № 13/08/16 від 13.08.2016). За результатами проведеного аналізу встановлено, що у постачальників ТОВ "Сіті-Корпорейтів 18" (ТОВ «Пеко Трейд») відсутні технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій самостійно, в свою чергу, номенклатура та обсяг товарів та послуг, свідчить про неможливість здійснення ТОВ "Сіті-Корпорейтів 18" (ТОВ «Пеко Трейд») господарської діяльності у періоді за який складається податкова інформація».

50. Таким чином, контролюючим органом в ході перевірки встановлені дані та факти щодо нереальності придбання нафтопродуктів, а саме бензину автомобільного А-92-Євро4-Е5 ТОВ "Солар Оіл" у вищезазначеного постачальника. В результаті чого, фактичний ланцюг придбання даного товару, введення в обіг якого (первинний продаж) не підтверджується, за твердженням відповідача, фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга його продажу (надання) від попередніх суб`єктів господарювання.

51. 2) ПП "Сагдіана" за квітень 2017 року по придбанню газового конденсату на загальну суму ПДВ 64604 грн. оскільки в ході перевірки не надано товарно-супроводжуючих документів, сертифікатів виробника, паспортів якості або інших підтверджуючих документів щодо транспортування та виробництва даної продукції. Також до перевірки не надано актів приймання-передачі при надходженні матеріалів від постачальників - прибутковий ордер типової форми M-4/наказ Мінстату від 21.06.1996 №193, а також акти про приймання продукції за кількістю та якістю, що суперечить п.1.3 та п.5 Порядок прийому-передачі товару Договору поставки №25/04 від 25.04.2017;

52. 3) ТОВ "Газтрим" по придбанню палива дизельного ДП-Л-Євро 5-ВО на суму формування податкового кредиту у жовтні 2017 року в розмірі 137779 грн., яке виникло у зв`язку із не наданням товарно-супроводжуючих документів, сертифікатів виробника, паспортів якості або інших підтверджуючих документів щодо транспортування та виробництва даної продукції, довіреності отримувача товаро-матеріальних цінностей. Також до перевірки не надано актів приймання-передачі при надходженні товару від постачальників - прибутковий ордер типової форми М-4 /наказ Мінстату від 21.06.1996 №193, а також акти про приймання продукції за кількістю та якістю, що суперечить п.4.1,4.3, 4.4 Договору №0317-МО поставки нафтопродуктів від 25.10.2017. Видаткова накладна №3680 від 26.10.2017 не містить даних: номер та дата довіреності отримувача товаро-матеріальних цінностей.

53. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

54. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

55. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

56. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

57. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

58. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

59. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

60. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

61. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

62. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

63. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.

64. Судами установлено, що основним видом господарської діяльності позивача є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Саме для подальшої реалізації придбаних товарів з метою отримання прибутку, позивачем було укладено договори поставки нафтопродуктів з ПП "Сагдіана", ТОВ "Газтрим" та ТОВ "Сіті-Корпорейтів 18".

65. Судом встановлено, що у серпні 2016 року позивач на підставі заявки придбав у ТОВ "Пеко Трейд" (у подальшому перейменоване у ТОВ "Сіті-Корпорейтів 18") бензин автомобільний А-92-Євро4-Е5 на загальну суму 326155 грн, в тому числі ПДВ 54359,17 грн

66. Крім того, 25.04.2017 між ПП "Сагдіана" (постачальник) та ТОВ "Солар Оіл" (покупець) укладений договір поставки №25/04, згідно якого постачальник зобов`язується передати у власність (поставити) у зумовлені строки покупцеві паливно-мастильні матеріали, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість товару /а.с. 51 т. 1/.

67. В рамках виконання вказаного договору, ТОВ "Солар Оіл" у квітні 2017 року придбало у ПП "Сагдіана" газовий конденсат. Сума податку на додану вартість по вказаних операціях склала 64603,95 грн.

68. 25.10.2017 між ТОВ "Газтрим" (постачальник) та ТОВ "Солар Оіл" (покупець) укладений договір поставки нафтопродуктів №0317-МО, згідно якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця нафтопродукти: дизельне паливо, паливо для реактивних двигунів, бензини марки А-80, А-92, А-95, газ вуглеводневий скраплений, масла та інше, а покупець прийняти товар та сплатити за нього, відповідно до умов цього договору /а.с. 61 т. 1/.

69. В рамках виконання вказаного договору, ТОВ "Солар Оіл" у жовтні 2017 року придбало у ТОВ "Газтрим" паливо дизельне ДП-Л-Євро 5-ВО. Сума податку на додану вартість по вказаних операціях склала 137779 грн.

70. Позивачем, до матеріалів справи надані копії первинних документів, складених за результатами здійснення господарських операцій між ТОВ "Солар Оіл" та ПП "Сагдіана", ТОВ "Газтрим", ТОВ "Пеко Трейд" з придбання нафтопродуктів: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, акцизні накладні, сертифікат якості конденсату, сертифікат відповідності /а.с. 52-53, 57-58, 66-67, 71-74, 207-208, 215-216 т. 1, а.с. 1, 46-50, 36-37, 87-88, 99-102 т.2/.

71. Дослідивши первинні документи, виписані ПП "Сагдіана", ТОВ "Газтрим", ТОВ "Пеко Трейд" на користь "Солар Оіл" в результаті здійснення у серпні 2016 року, квітні, жовтні 2017 року спірних господарських операцій, суди дійшли висновку, що не має підстав для визнання їх такими, які не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Недоліків податкових накладних, на основі яких позивач має право на формування податкового кредиту, перевіряючими в ході перевірки не встановлено.

72. Судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що суми ПДВ по виписаних податкових накладних включено до податкових декларацій з ПДВ за відповідні звітні періоди, податкові накладні зареєстровані у встановленому законодавством порядку без зауважень з боку податкового органу.

73. Сплата позивачем на користь ПП "Сагдіана", ТОВ "Газтрим" та ТОВ "Пеко Трейд" коштів за товар проведена в повному обсязі, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками та платіжними дорученнями.

74. Представником позивача до матеріалів справи надано журнали-ордери за перевіряємий період та дані складського обліку, з яких вбачається оприбуткування товарів, придбаних у ПП "Сагдіана", ТОВ "Газтрим" та ТОВ "Пеко Трейд", згідно яких відображено прихід та розхід товару по вказаних постачальниках, а операції по поставці в повному обсязі відображені в бухгалтерському обліку позивача.

75. Із пояснень, наданих представником позивача, судами встановлено, що придбане у серпні 2016 року, квітні, жовтні 2017 року товар у ПП "Сагдіана", ТОВ "Газтрим" та ТОВ "Пеко Трейд" паливо зберігалося у відповідних ємностях, які орендувалися позивачем згідно договору суборенди від 02.05.2016 №02/05/16 та договору оренди майна від 07.2.2017 №ДОР07-02 /а.с.237 т.1, а.с. 71 т.2/.

76. Перевезення придбаного товару здійснювалося за рахунок позивача, за допомогою автомобіля та спеціалізованих напівпричіпів н/пр-цистерн-Е орендованих позивачем, згідно укладених між ТОВ "Солар Оіл" та гр. ОСОБА_1 договорів оренди транспортних засобів та договорів перевезення вантажів автомобільним транспортом /а.с. 118-144 т. 1, а.с. 9-13, 59-64 т.2/.

77. На підтвердження реальності транспортування придбаного ТОВ "Солар Оіл" товару, представником позивача надано до матеріалів справи належним чином завірені копії товарно-транспортних накладних.

78. Судами попередніх інстанцій установлено, що досліджені під час судового розгляду документи бухгалтерського та податкового обліку є належними первинними документами, які є підставою для податкового обліку та містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарської операції, яка відбулась між позивачем та його контрагентом.

79. Суди визнали посилання відповідача на недоліки видаткових накладних такими, що в сукупності з іншими доказами в підтвердження реальності здійснення господарської операції, не доводять безтоварність облікових господарських операцій між позивачем та контрагентом.

80. Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

81. Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

82. Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.

83. Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

84. Колегія суддів уважає необґрунтованими посилання скаржника на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

85. Збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.

86. Таким чином, колегія суддів зауважує, що інформація про контрагента позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДФС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє. Як наслідок, посилання відповідача на інформацію ІТС "Податковий блок" колегія суддів не вважає достатнім доказам для висновку про нереальність здійсненних контрагентом позивача спірних господарських операцій.

87. Суди попередніх інстанцій відхилили доводи відповідача про не підтвердження реальності господарської операції в зв`язку з відсутністю сертифіката якості на придбаний товар та належним чином складеної товарно-транспортної накладної з огляду на те, що сертифікат якості та товарно-транспортна накладна які підтверджують, відповідно, якість товару та його перевезення, та не містять інформацію про господарську операцію з придбання цього товару, отже не є підставою для бухгалтерського обліку такої господарських операції.

88. Необхідною умовою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, є наявність ділової мети у діях платника податку, а саме: продажу придбаного товару не нижче ціни придбання, придбання послуг, використання яких має позитивний вплив на результати господарської діяльності платника податку, тобто здійснення господарської діяльності, яка направлена на реальне отримання платником податків економічної вигоди від здійснених ним господарських операцій.

89. Як убачається з наданих представником позивача пояснень, нафтопродукти придбавалися позивачем у вказаних контрагентів з метою використання у своїй господарській діяльності, зокрема, шляхом їх реалізації на користь ТОВ Торговий дім "Дункан Ойл", ТОВ "Компанія "Світла", СФГ "Бірюза", що підтверджується копіями договорів, видатковими накладними, податковими накладними, акцизними накладними, рахунками на оплату, банківськими виписками по рахунках.

90. Судами також установлено, що позивач та його контрагент на момент укладання та виконання спірних операцій були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку в ДПІ.

91. На підставі наведеного суди дійшли висновку, що позивачем надано для перевірки та до суду належні первинні бухгалтерські документи, які підтверджують фактичне отримання товару, послуг від ПП "Сагдіана", ТОВ "Газтрим" та ТОВ "Пеко Трейд", що свідчить про помилковість висновків відповідача щодо завищення ТОВ "Солар Оіл" податкового кредиту та витрат за перевіряємий період за наслідками здійснення господарських відносин із даними контрагентами.

92. За таких обставин та правового регулювання колегія суддів підтримує висновки судів попередніх інстанцій щодо реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

93. Окрім того, колегія суддів підтримує висновки судів попередніх інстанцій про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 26 250 грн.

94. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

95. Статтею 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

96. Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

97. Склад та розмір судових витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, документи, що свідчать про оплату експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

98. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10.02.22 у справі №440/7120/20.

99. Судом встановлено, що 05.02.2020 між ТОВ "Солар Оіл" (клієнт) та Лазоренко Р.М. (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого за надані послуги клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованому розмірі 26250 грн у безготівковому порядку. При встановленні розміру гонорару врахована складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката, значення справи для клієнта. Погоджений адвокатом з клієнтом розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

100. Позивачем надано акт про наданих правничої допомоги від 05.03.2020 на загальну суму 26250 грн, в якому зазначено детальний опис робіт (наданих послуг), платіжне доручення про оплату гонорару від 28.02.2020 №1686.

101. Дослідивши акт виконаних робіт за договором, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суди дійшли висновку про необхідність стягнення на користь ТОВ "Солар Оіл" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 26250 грн.

102. Як зазначено судами в ході судового розгляду справи відповідачем не заявлялися заперечення проти суми судових витрат на правову допомогу або клопотання про зменшення розміру таких витрат, які позивач просив стягнути у складі судових витрат. Крім того, посилання податкового органу в ксаційній скарзі на безпідставність визначення розміру витрат на правову допомогу полягають у не згоді з оцінкою доказів, що виходить за межі касаційного перегляду.

103. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

104. Колегія суддів уважає безпідставними посилання скаржника на висновки Верховного Суду, які на його думку, не були враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень, скільки вони здійснені за різних фактичних обставин, з урахуванням повноти, належності, достатності доказів, наданих учасниками справи та зібраних судами у кожній конкретній справі в підтвердження складу податкових правопорушень.

105. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

106. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

107. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

2. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року справі № 440/1292/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко