Постанова

від 13.07.2022 по справі 757/25001/14-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року

м. Київ

справа № 757/25001/14-к

провадження № 51-5310 км 21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду ускладі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року про повернення його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 3вересня 2014року.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 3 вересня 2014 року задоволено клопотання слідчого групи слідчих Генеральної прокуратури України про арешт майна, а саме: накладено арешт на 99,775% статутного капіталу (корпоративних прав) ТОВ «Маріупольпродцентр» (Донецька область, Першотравневий р-н, с. Урзуф, вул.Набережна, 92 ), що належать ОСОБА_6 ; накладено арешт на нерухоме майно ТОВ «Маріупольпродцентр», детальний опис якого наведено в ухваліта його розпорядником є ОСОБА_6 .

Не погоджуючись з указаним рішенням, адвокат ОСОБА_5 оскаржив його доапеляційного суду.

Київський апеляційний суд ухвалою від 30 вересня 2021 року повернув адвокату ОСОБА_5 його апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_6 на підставі п.4 ч.3 ст.399 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), оскільки скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_5 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду тапризначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Суть доводів касаційної скарги зводиться до того, що суд апеляційної інстанції порушив право сторони захисту на апеляційне оскарження судового рішення та фактично позбавив права на доступ до правосуддя. Вважає, що апеляційний суд належним чином не встановив початку перебігу строку апеляційного оскарження, відтак безпідставно повернув скаргу, хоча, на думку адвоката, він звернувся з апеляційною скаргою у встановлений законом строк.

Позиції учасників судового провадження

Підозрюваний ОСОБА_6 повідомлений про дату, час та місце касаційного розгляду шляхом розміщення на офіційному сайті Верховного Суду відповідних відомостей. Адвокат ОСОБА_5 надіслав заяву, в якій просить проводити судовий розгляд на розсуд Суду. Обставин, визначених ст. 52 КПК України, не встановлено.

Прокурор також належним чином повідомлений про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання касаційної інстанції не з`явився, про поважні причини свого неприбуття не повідомив, клопотань про відкладення касаційного розгляду не направив.

Тому на підставі ч. 4 ст. 434 КПК України касаційний розгляд проведено без участі вказаних учасників кримінального провадження.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Разом з тим, на думку колегії суддів, апеляційний суд вказаних вимог закону не дотримався.

Доступ до правосуддя є одним з основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України.

Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини ігромадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства єзабезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, і таким чином закріплює гарантії перевірки в апеляційному порядку судових рішень.

За правовою позицією Конституційного Суду України «положення п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, визначених законом, слід розуміти так, що апеляційному оскарженню підлягають судові рішення за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом» (абзац 7 пп. 3.2 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року №3-рп у справі про апеляційне оскарження ухвал суду).

Відповідно до вимог ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, атакож на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК України визначено, що апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 3 вересня 2014 року накладено арешт на 99,775% статутного капіталу (корпоративних прав) ТОВ «Маріупольпродцентр», що належать ОСОБА_6 , та на нерухоме майно ТОВ «Маріупольпродцентр», детальний опис якого наведено в ухвалі, розпорядником якого є ОСОБА_6 .

Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 оскаржив його в апеляційному порядку.

Натомість суд апеляційної інстанції ухвалою 30 вересня 2021 року повернув апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діяв в інтересах ОСОБА_6 , та, відхиляючи вищевказані доводи апеляційної скарги, зазначив, що адвокатом не доведено того, що власник майна та/або його представник (захисник) не отримували копію оскаржуваної ухвали. Відтак апеляційний суд дійшов висновку, що представник власника майна пропустив строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, і в апеляційній скарзі не порушується питання про поновлення зазначеного строку. Також суд послався на знищення матеріалів судового провадження, що позбавило його можливості перевірити чи оскаржувалася в апеляційному порядку ухвала слідчого судді від 3 вересня 2014 року або чи вирішувалося питання про скасування арешту майна, накладеного цією ж ухвалою слідчого судді.

У частинах 2 та 3 статті 395 КПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи положення статті 395 КПК, строк оскарження ухвали слідчого судді для сторони захисту у цій справі починається з моменту отримання копії вказаної ухвали.

Такий висновок Суду відповідає також позиції, викладеній у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 4 листопада 2019 року впровадженні №51-9550кмо18, відповідно до якої, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

За змістом ухвали слідчого судді, з метою забезпечення арешту майна у кримінальному провадженні на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого було розглянуто без повідомлення підозрюваного та його захисника.

При цьому в поданій апеляційній скарзі захисник також звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що ухвала слідчого судді постановлена за результатами розгляду клопотання слідчого про арешт майна без виклику ОСОБА_6 чи його представника, а її копію він отримав лише 20 травня 2021 року за його клопотанням від 5 травня 2021року, у зв`язку з чим вважав, що строк на апеляційне оскарження дотримано.

Однак суд апеляційної інстанції вищевказаних доводів захисника належним чином не перевірив і не спростував їх, а тому дійшов передчасного висновку про подачу апеляційної скарги після закінчення строку апеляційного оскарження.

Більше того, знищення матеріалів справи у зв`язку із закінченням строку їх зберігання не має юридичного значення при вирішенні питання про дотримання скаржником строків, визначених статтею 395 КПК України, та не може слугувати підставою для прийняття рішення у порядку частини 3 статті 399 цього Кодексу (постанови Касаційного кримінального суду від 14 квітня 2021 року у справі №757/7537/14-к, 26 травня 2021року у справі №757/7525/14-к, 25 травня 2022 року у справі №757/23888/14-к).

Отже, під час розгляду провадження суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить підсумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що за приписами п.1 ч. 1 ст.438 КПКУкраїни є підставою для його скасування з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду в апеляційному суді необхідно врахувати наведене, а також звернути увагу на інформацію, яка міститься у листі адвоката ОСОБА_5 від 12липня 2022 року, щодо його процесуального статусу та ухвалити рішення відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року про повернення апеляційної скарги скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3