Ухвала

від 13.07.2022 по справі 638/552/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/552/22

Провадження № 1-кс/638/688/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання адвоката ОСОБА_4 (який діє на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 17.01.2022 року), захисника підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №4202122060000205 від 07.12.2021 року, про повернення застави,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_4 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з клопотанням про повернення застави, сплаченої 12.04.2022 року на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.04.2022 року.

В обґрунтування клопотання зазначає, що 11.04.2022р. на підставі ухвали слідчого судді ОСОБА_6 Дзержинського районного суду м.Харкова відносно підозрюваного ОСОБА_5 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09 червня 2022р. 14-00 год. включно, строк дії ухвали визначено до 09.06.2022р. включно. На підставі цієї ж ухвали підозрюваному ОСОБА_5 визначено розмір застави у сумі 297 720 грн. На виконання ухвали суду адвокатом ОСОБА_4 особисто 12.04.2022р. внесено на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області № UA208201720355299002000006674 за ОСОБА_5 суму застави у розмірі 297 720 грн .

Заявник посилається на системний аналіз положень КПК України та вказує на те, що сплив строку дії ухвали про застосування заходу забезпечення кримінального провадження свідчить про припинення цього заходу і будь-яке зволікання стосовно обмеження прав іі свобод осіб (в даному випадку неможливість розпорядження певною сумою грошових коштів) є неприпустимим. Оскільки за час дії запобіжного заходу питання про звернення застави в дохід держави не вирішувалось ні за ініциативою суду, ні за клопотанням прокурора, на підставі ч.11 ст.182 КПК України застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному або заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Крім того, необхідність залишення застави для забезпечення цивільного позову або відшкодування шкоди відсутня, тому вважає, що є підстави для повернення застави.

В судове засідання адвокат ОСОБА_4 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. ОСОБА_4 просив розгляд заявленого ним клопотання проводити без його участі у судовому засіданні за документами, доданими до клопотання.

В судове засідання з`явився прокурор ОСОБА_3 , надав суду усні та письмові пояснення. Зазначив, що виходячи з системного аналізу норм КПК України та судової практики (зокрема, ухвала Вищого антикорупційного суду №991/1818/20 провадження 1-кп/991/30/20 від 12.06.2020), строк дії запобіжного заходу у вигляді застави не визначений, тому він діє до його зміни чи скасування на підставах та в порядку, передбачених КПК України.

При цьому скасування обов`язків (у зв`язку із закінченням строку їхньої дії), покладених ухвалою суду при застосуванні запобіжного заходу, жодним чином не впливають на дію самого запобіжного заходу, про що свідчить ч. 7 ст. 194 КПК України, відповідно до якої після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу саме в цій частині припиняє свою дію, і обов`язки скасовуються.

Крім цього, існують процесуальні обов`язки підозрюваного, обвинуваченого, покладені на нього відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України, в тому числі, обов`язок прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. Забезпечення виконання такого обов`язку обвинуваченого також є метою запобіжного заходу у виді застави, що випливає із законодавчого формулювання ч. 8 ст. 182 КПК України.

У зв`язку з тим прокурор наголошує, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію не у зв`язку з закінченням її дії в частині покладення обов`язків, а відповідно до вимог ст.203 КПК України лише після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдального вироку або закриття провадження. Оскільки застава за своїм характером є безстроковим запобіжним заходом та заявник може реалізувати своє право щодо повернення застави на стадії досудового розслідування у разі зміни підозрюваному запобіжного заходу з застави на інший запобіжний захід, передбачений ч.1 ст.176 КПК України.

Зважаючи на те, що на цей час дія запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 не припинена, відповідно немає підстав для повернення застави, а тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Суд вивчивши клопотання про повернення застави та копії доданих документів, заслухавши позицію прокурара зазначає наступне.

17.01.2022 року ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст.208 КПК України. 18.01.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а саме: вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав та законних інтересів потерпілого (вимагання), що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах.

На підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.01.2022 відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Ухвалами слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.03.2022 та від 11.04.2022 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був продовжений.

На підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.04.2022 запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою був продовжений до 09.06.2022 року включно. Строк дії ухвали про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено до 09.06.2022 включно.

Також на підставі цієї ж ухвали суду ОСОБА_5 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави з визначенням її розміру у сумі 297 720, 00 грн. та визначено 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави. В ухвалі зазначено, що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосвано запобіжний захід у вигляді застави.

12.04.2022 адвокатом ОСОБА_4 за підозрюваного ОСОБА_5 була внесена сума застави у розмірі 297 720, 00 грн. та перерахована на депозитний рахунок теріторіального управлінння Державної судової адміністрації України у Харьківській області UA208201720355299002000006674, що підтверджується копією квитанції АТ КБ "Приватбанк" від 12.04.2022 та копією листа ТУ ДСА України у Харківській області від 13.04.2022.

13.04.2022 ОСОБА_5 , 1967 року народження, був звільнений з-під варти ДУ "Харківський слідчий ізолятор" у зв`язку з внесенням застави на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.04.2022.

Адвокат ОСОБА_4 вважає, що у зв`язку з тим, що строк дії ухвали суду від 11.04.2022 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сплинув, то ухвала припинила свою дію, і оскільки з клопотанням до слідчого судді про продовження дії застави ніхто не звертався, обставини для звернення застави в дохід держави відсутні, є підстави для повернення застави заявнику.

З такими доводами слідчий суддя не погоджується, зважаючи на наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182 КПК України застава є одним із запобіжних заходів у кримінальному провадженні і полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою - заставодавцем.

Положеннями частини 4 ст.202 КПК України передбачено, що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 ухвалою суду від 11.04.2022 на підставі ч.5 ст.194 КПК України, станом на час розгляду клопотання закінчився.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Разом з тим, виходячи із системного аналізу положень чинного Кримінального процесуального кодексу України, строк дії запобіжного заходу у вигляді застави не визначений, тому він діє до його зміни чи скасування на підставах та в порядку, передбачених КПК України. При цьому скасування обов`язків (у зв`язку із закінченням строку їхньої дії), покладених на підозрюваного ухвалою суду, жодним чином не впливають на дію самого запобіжного заходу, про що свідчить ч. 7 ст. 194 КПК України, відповідно до якої після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу саме в цій частині припиняє свою дію, і обов`язки скасовуються.

Крім того, суд погоджується з доводами прокурора, що окрім обов`язків, які можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого ухвалою слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, існують процесуальні обов`язки підозрюваного, обвинуваченого, покладені на нього відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України, в тому числі, обов`язок прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. Забезпечення виконання такого обов`язку обвинуваченого, підозрюваного також є метою запобіжного заходу у виді застави. Такий висновок випливає із законодавчого формулювання ч. 8 ст. 182 КПК України, відповідно до якої якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Крім того, необхідно звернути увагу на те, що відповідно до цієї норми закону заставою забезпечується не тільки виконання обов`язків підозрюваним, обвинуваченим, а ще і обов`язки заставодавця щодо забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Тому посилання захисника на те, що ухвала про застосування запобіжного заходу припинила свою дію, тому наявні підстави для повернення застави заставодавцю є необґрунтованими.

Суд також не погоджується з доводами захисника ОСОБА_5 щодо порушення його прав як заставодавця на мирне володіння майном, передбачене ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Характерними для власності є право користування, володіння та розпорядження. Право розпорядження майном передбачає можливість вступу власника на власний розсуд у правові відносини з іншою особою, незалежно від форми, в якій ці відносини відбуваються.

Виходячи з положень ст. 182 КПК України, застава за підозрюваного, обвинуваченого може бути внесена іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). При цьому заставодавцю роз`яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків, а також наслідки невиконання обов`язків заставодавцем та підозрюваним, обвинуваченим. Отже, при внесенні застави за підозрюваного, обвинуваченого заставодавець діє добровільно, на власний розсуд використовуючи своє майно, та бере на себе тягар відповідальності за виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних та інших, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків на строк дії запобіжного заходу, тобто здійснює вільне розпорядження своїм майном.

Також, прокурор в судовому засіданні зазначив, що підозрюваний ОСОБА_5 після внесення застави та звільнення з-під варти свої обов`язки щодо з`явлення на виклики до органу досудового розслідування не виконує, у зв`язку з чим останнього було оголошено в розшук.

Оскільки на момент розгляду клопотання запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_5 , продовжує діяти, суд вважає, що порушення права заставодавця на мирне володіння майном відсутнє.

Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України, п.8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою КМУ від 11.01.2012 р. № 15, застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановления вироку (ухвали), в якому міститься рішення про повернення застави.

З огляду на те, що досудове розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_5 на даний час не завершено, строк дії запобіжного заходу у вигляді застави не закінчився, а тому такий захід не припинив свою дію і не змінювався на інший запобіжний захід, суд доходить висновку про відсутність підстав для повернення застави заставодавцю та відмову у задоволенні заявленого клопотання.

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 (який діє на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 17.01.2022 року), захисника підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №4202122060000205 від 07.12.2021 року, про повернення застави - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1