Постанова

від 13.07.2022 по справі 687/1114/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 687/1114/21

Провадження № 22-ц/4820/1004/22

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

з участю представника позивача Рудика В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» про розірвання договору оренди землі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 30 березня 2022 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» (далі - ТОВ «Агрохолдинг 2012») про розірвання договору оренди землі.

ОСОБА_1 зазначив, що на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №051222 від 14 червня 2007 року він є власником земельної ділянки площею 0,988 га, кадастровий номер 6825286400:05:001:0150, розташованої за межами населених пунктів колишньої Почапинецької сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

18 лютого 2013 року між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Оболонь Агро» (далі - ТОВ «Оболонь Агро») укладено договір оренди землі №323, за умовами якого він передав ТОВ «Оболонь Агро» вказану земельну ділянку у платне користування строком на 10 років. Право оренди земельної ділянки за цим договором зареєстровано 28 грудня 2013 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 4124137).

Пунктом 40 договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

22 вересня 2021 року ТОВ «Оболонь Агро» припинено в результаті реорганізації - приєднання до ТОВ «Агрохолдинг 2012», однак відповідач не дає згоди на розірвання договору оренди землі.

За таких обставин ОСОБА_1 просив суд розірвати договір оренди землі №323, укладений 18 лютого 2013 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Оболонь Агро» щодо земельної ділянки площею 0,988 га, кадастровий номер 6825286400:05:001:0150.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 30 березня 2022 року позов задоволено частково.

Розірвано договір оренди землі №323, укладений 18 лютого 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Оболонь Агро» щодо земельної ділянки 0,988 га, кадастровий номер 6825286400:05:001:0150, право оренди на підставі якого зареєстровано 28 грудня 2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 4124137.

Стягнено з ТОВ «Агрохолдинг 2012» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908 грн.

Стягнуто з ТОВ «Агрохолдинг 2012» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

В решті позову відмовлено.

Суд виходив з того, що припинення орендаря - ТОВ «Оболонь Агро» в результаті реорганізації є підставою для розірвання договору оренди землі. У зв`язку з розглядом справи ОСОБА_1 поніс витрати на професійну правничу допомогу, які з урахуванням принципу співмірності та справедливості слід стягнути з ТОВ «Агрохолдинг 2012» на його користь у розмірі 7 000 грн.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги ТОВ «Агрохолдинг 2012»

В апеляційній скарзі ТОВ «Агрохолдинг 2012» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення про відмову у позові посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що сторони виконують зобов`язання за оспорюваним договором оренди землі, внаслідок чого підстави для його розірвання відсутні, а ОСОБА_1 не звертався до відповідача з заявою про розірвання цього договору та не довів порушення своїх прав у спірних правовідносинах. Суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача, який не був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання, та присудив з нього витрати на професійну правничу допомогу у завищеному розмірі.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду першої інстанції в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на свою користь ці витрати у повному обсязі посилаючись на порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 фактично поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн, а суд безпідставно зменшив заявлену до відшкодування суму без відповідного клопотання іншої сторони.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_1 і ТОВ «Агрохолдинг 2012» подали відзив на апеляційну скаргу протилежної сторони, зазначивши, що вона є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Щодо розгляду справи апеляційним судом за відсутності представника відповідача

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» («Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», рішення від 7 липня 1989 року, заява №11681/85, п. 35) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Апеляційний суд виходить з того, що якщо сторони та/або їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є перешкодою для розгляду справи.

30 травня 2022 року ТОВ «Агрохолдинг 2012» одержало судову повістку про виклик у судове засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 137), тобто відповідач повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи в апеляційному суді.

Представник ТОВ «Агрохолдинг 2012» Павлунішен С.М. звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відкладення розгляду справи посилаючись на те, що він зайнятий в іншій судовій справі та не може з`явитися до суду.

Оскільки поважність причини неявки представника ТОВ «Агрохолдинг 2012» не встановлена, а ТОВ «Агрохолдинг 2012» реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу іншої сторони, то апеляційний суд вважає за потрібне розглянути справу в даному судовому засіданні.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши учасника судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,988 га (кадастровий номер 6825286400:05:001:0150), розташованої за межами населених пунктів колишньої Почапинецької сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

18 лютого 2013 року ОСОБА_1 і ТОВ «Оболонь Агро» уклали договір оренди землі №323, за умовами якого ОСОБА_1 передав ТОВ «Оболонь Агро» вказану земельну ділянку у платне користування строком на 10 років, а те, у свою чергу, зобов`язалося сплачувати позивачу орендну плату у розмірі 1 062 грн 55 коп., яка становить 4% від нормативної грошової оцінки землі, щорічно. 28 грудня 2013 року Реєстраційна служба Чемеровецького районного управління юстиції Хмельницької області зареєструвала право ТОВ «Оболонь Агро» на оренду земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 4124137).

Згідно п. 38 договору оренди землі дія договору оренди землі припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї з сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 40 договору оренди землі визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

22 вересня 2021 року ТОВ «Оболонь Агро» припинено в результаті реорганізації - приєднання до ТОВ «Агрохолдинг 2012».

а) щодо повідомлення відповідача про судове засідання та розгляду судом першої інстанції справи за його відсутності

Застосовані норми права

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

В силу ч. 2 ст. 211 ЦПК України учасники справи повідомляються про місце, дату і час судового засідання судом.

Порядок повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання встановлений ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 3, 5, 6, 8 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Із положень ч. 1 ст. 130 ЦПК України слідує, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Як визначено абзацом 5.8 пунктом 5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

За змістом указаних норм права повідомлення про судове засідання відноситься до елементу змагальності сторін та є обов`язком суду, натомість, неповідомлення судом учасників справи про дату, час і місце судового засідання є порушенням їх права на справедливий суд.

Суд викликає учасника справи у судове засідання судовою повісткою про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена учаснику справи завчасно, тобто з таким розрахунком, щоб особа, яка викликається, мала достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

За наявності в учасника справи офіційної електронної адреси судова повістка надсилається судом на цю адресу та вважається врученою адресату в день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи.

Неявка в судове засідання відповідача, якого було належним чином повідомлено про судовий розгляд, не є підставою для відкладення судового засідання.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 23-29) для здійснення зв`язку ТОВ «Агрохолдинг 2012» використовує офіційну електронну адресу Agroholding2012@agro-corp.com.ua.

Ухвалою від 20 грудня 2021 року суд першої інстанції відкрив провадження у справі та визначив порядок її розгляду за правилами загального позовного провадження.

Після закриття підготовчого провадження ухвалою від 16 лютого 2022 року справа призначалася до судового розгляду на 9 та 30 березня 2022 року. Представник ТОВ «Агрохолдинг 2012» не з`явився в судове засідання та не повідомив суд про причини неявки.

9 березня 2022 року 13:14:27 суд першої інстанції надіслав на офіційну електронну адресу ТОВ «Агрохолдинг 2012» - Аgroholding2012@agro-corp.com.ua судову повістку про виклик у судове засідання на 30 березня 2022 року. Згідно довідки про доставку електронного листа, сформованої підсистемою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (а.с. 76), це відправлення доставлено до електронної скриньки відповідача 9 березня 2022 року 13:31:53.

Отже, ТОВ «Агрохолдинг 2012» було викликано до суду на 30 березня 2022 року у порядку, визначеному цивільним процесуальним законом.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно розглянув справу за відсутності відповідача та ухвалив рішення по суті спору.

Посилання ТОВ «Агрохолдинг 2012» на те, що суд першої інстанції не повідомив його належним чином про дату, час і місце судового засідання, суперечать закону та фактичним обставинам справи.

б) щодо вирішення спору по суті заявлених вимог

Застосовані норми права

У статті 3 ЦК України визначені основні засади цивільного законодавства, до яких віднесено свободу договору (пункт 3).

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1 статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 4 ст. 124 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Як передбачено ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначається Законом України від 6 жовтня 1998 року №161-ХІV «Про оренду землі» (далі - Закон №161-ХІV).

Із положень ст. 13 Закону №161-ХІV слідує, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону №161-ХІV перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини та виборі контрагента, а також у вільному визначенні особою умов договору, в яких фіксуються взаємні права та обов`язки його сторін.

Реалізація принципу свободи договору передбачає також право його сторін змінити (повністю або частково) та припинити (розірвати) договір, якщо інше не передбачено законом або договором.

За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відносини, пов`язані з орендою землі, здійснюються на договірних засадах.

Договір оренди землі є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої орендодавець зобов`язується передати орендареві земельну ділянку у строкове володіння та користування, а орендар, у свою чергу, зобов`язується використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням для особистої мети та вносити орендодавцеві плату за землю (орендну плату).

У разі зміни особи орендаря чи орендодавця договір оренди землі може бути розірваний на вимогу однієї з сторін, якщо така підстава припинення договору передбачена його умовами.

Умовами договору оренди землі сторони визначили, що реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для розірвання договору (пункт 40).

Оскільки 22 вересня 2021 року ТОВ «Оболонь Агро» припинено в результаті реорганізації - приєднання до ТОВ «Агрохолдинг 2012», а ОСОБА_1 висунув останньому вимогу про припинення договірних відносин, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що мають місце підстави для розірвання договору оренди землі.

Посилання ТОВ «Агрохолдинг 2012» на необґрунтованість позовних вимог і неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального права, є безпідставними.

в) щодо витрат на професійну правничу допомогу

Застосовані норми права

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI).

В силу ст. 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами .

Як передбачено ст. 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Статтею 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Із положень ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В силу ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.

До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.

Чинне законодавство визначає критерії, які мають бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування понесених учасником справи витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, відповідно до ст. 137 ЦПК України відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу адвоката, розмір яких є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені чи мають бути понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд повинен врахувати положення ст. 141 ЦПК України, згідно якої у разі задоволення позову судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, покладаються на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 12 листопада 2021 року №15-21/фо, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Рудик та партнери» (а.с. 81), адвокат Рудик В.М. надавав ОСОБА_1 професійну правничу допомогу у справі. За умовами цього договору сторони визначили гонорар адвоката у розмірі 2 500 грн за одну годину роботи (пункт 4.1). Клієнт сплачує виконавцеві гонорар на підставі рахунку-фактури за результатами надання виконавцем професійної правничої допомоги клієнту протягом 30 днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг за договором (пункт 4.2).

Із акта №1 про надання послуг за договором від 30 березня 2022 року (а.с. 79) слідує, що адвокат Рудик В.М. надав ОСОБА_1 юридичні послуги у виді підготовки позову до суду (консультація клієнта, отримання інформації щодо обставин спору, вивчення та правовий аналіз отриманих від клієнта документів, виготовлення позовної заяви) - 4 години, підготовки відповіді на відзив (вивчення відзиву на позовну заяву, правовий аналіз доводів відзиву, виготовлення відповіді на відзив) - 2 години, а всього на суму 15 000 грн.

30 березня 2022 року Адвокатське об`єднання «Рудик та партнери» склало рахунок-фактуру №1 на оплату ОСОБА_1 15 000 грн за надані юридичні послуги.

Водночас витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу не є співмірними з обсягом отриманих позивачем юридичних послуг і тривалістю їх надання адвокатом. Так, правова допомога надавалася адвокатом Рудиком В.М. одночасно в декількох однотипних справах; юридичні консультації, правовий аналіз обставин справи і норм чинного законодавства стосувалися тотожного предмета спору; процесуальні документи містять аналогічні обґрунтування, складені за допомогою комп`ютерної техніки та є незначними за обсягом.

В суді першої інстанції ТОВ «Агрохолдинг 2012» заявило клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з невідповідністю їх розміру критеріям співмірності (а.с. 48, 63-66).

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з урахуванням принципу співмірності судових витрат із складністю справи та наданих адвокатом послуг з ТОВ «Агрохолдинг 2012» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 7 000 грн на професійну правничу допомогу.

Доводи апеляційних скарг про неправильність визначення судом складу та розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу не відповідають обставинам справи та нормам процесуального закону .

3. Висновки суду апеляційної інстанції та межі розгляду справи

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» залишити без задоволення, а рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 30 березня 2022 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 липня 2022 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції - Борсук В.О.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 23