Ухвала

від 12.07.2022 по справі 210/4031/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/629/22 Справа № 210/4031/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2022 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2021 року у кримінальному провадженні № 12016040710003756 стосовно

ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_8

в режимі відеоконференції:

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_7

захисника ОСОБА_9

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з обвинувальним актом, директор ТОВ «Кривбаспромбуд» ОСОБА_7 , будучи службовою особою, порушуючи вимоги ст. 255 КАСУ, діючи умисно, з мотивів продовжити протиправну експлуатацію (роботу) об`єкту та переслідуючи корисливу мету, знаючи про існування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року, якою застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту, а саме: авторинку «Термінал», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, 1г ТОВ «Кривбаспромбуд» (код СДРПОУ 30734089) до повного усунення порушень, будучи зобов`язаною та маючи реальну можливість виконати постанову суду та застосувати передбачені законом і судовим рішенням заходи, направлені на зупинення роботи авторинку «Термінал», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, 1г ТОВ «Кривбаспромбуд» (код ЄДРПОУ 30734089), постанову суду не виконала та після отримання копій матеріалів виконавчого провадження, тобто починаючи з 19 травня 2016 року продовжує експлуатацію вищевказаного об`єкту шляхом надання в оренду власного нерухомого майна, отримуючи при цьому прибуток від вказаного виду господарської діяльності.

Також, продовжуючи реалізовувати свої умисні протиправні дії, які мають завуальований характер, тобто відкрито не заявляючи про відмову виконати судове рішення, але діючи таким чином, що фактично унеможливлює виконання судового рішення, маючи при цьому реальну можливість виконати постанову суду та застосувати передбачені законом і судовим рішенням заходи, направлені на зупинення роботи авторинку «Термінал», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, 1г ТОВ «Кривбаспромбуд» (код ЄДРПОУ 30734089), в тому числі маючи повноваження, передбаченні ст.ст.283, 284, 291, 188 ГК України, в частині припинення договорів оренди, директором ТОВ «Кривбаспромбуд» досудовому слідству встановити не вдалося на адресу суб`єктів господарювання, які орендують нерухоме майно ТОВ «Кривбаспромбуд» та провадять свою підприємницьку діяльність на території авторинку «Термінал», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, 1г, направлені письмові повідомлення про існування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року, якою застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту, а саме: авторинку «Термінал», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, 1г ТОВ «Кривбаспромбуд» (код ЄДРПОУ 30734089) до повного усунення порушень із вимогою наполегливо розірвати договір оренди. При цьому право на звернення до суду після спливу двадцятиденного строку після одержання повідомлення суб`єктами-господарювання ОСОБА_7 не реалізовано.

Вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2021 року ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України визнано невинуватою і виправдано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, в зв`язку з відсутністю події даного кримінального правопорушення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а також через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Прокурор вважає, що подія вчинення кримінального правопорушення та наявність складу, кримінального правопорушення в діях обвинуваченої повністю підтверджується зібраними доказами, проте суд, дійшов не обґрунтованого та не правильного висновку, про відсутність події кримінального правопорушення, що підтверджується наступним.

Прокурор зазначає, що в жодному судовому засіданні прокурор не відмовлявся від необхідності виклику та допиту всіх свідків обвинувачення, а також від дослідження всіх наявних письмових доказів у кримінальному провадженні. Питання щодо зміни порядку дослідження доказів в частині відсутності необхідності подальшого виклику свідків, які не з`явились, або про відсутність необхідності дослідження певних доказів, судом не розглядались. Тому твердження суду про те, що на допиті інших свідків сторона обвинувачення не наполягала не відповідає фактичним обставинам, зазначене питання не з`ясовувалось та залишено без вирішення. Внаслідок цього не були допитані раніше викликані свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інші, покази яких мали суттєве значення для вирішення справи по суті.

Посилається на порушення порядку допиту свідка ОСОБА_14 , який пояснив, що у зв`язку з плином часу він не пам`ятає обставини проведення перевірки, проте суд за клопотанням прокурора не надав час, щоб свідок скористався своїми записами, оскільки такі дані важко тримати в пам`яті.

Допитаний в судовому засіданні 19.01.2021 свідок ОСОБА_15 пояснив суду, що ОСОБА_7 повідомляла підприємцям, які працюють на ринку, що є постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2016, яка підлягає виконанню, що свідчить про обізнаність ОСОБА_7 щодо наявності та обов`язковості виконання зазначеного судового рішення, проте його покази та інші матеріали справи, які підтверджують зазначені обставини судом до уваги не брались.

Також, не було належним чином досліджено судом та не взято до уваги при винесенні вироку протокол огляду від 19.08.2017 року, який проведений із застосуванням відеозапису, з якого вбачається, що на час його проведення постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2016 так і не була виконана.

Після виступу у судових дебатах обвинуваченої та її захисника, судом було оголошено перерву. 18.11.2021 року судом, оголошена перерва до 22.11.2021. 19 та 23.11.2021 прокурором, до канцелярії суду надані: клопотання про відновлення з`ясування обставин та перевірку їх доказами, враховуючи повідомлені під час судових дебатів обставини. Проте вказані клопотання судом не розглядались та листами повернуті до прокуратури у зв`язку з відсутністю обставин, котрі перешкоджали з його зверненням раніше. Також, після виступу з останнім словом, прокурором заявлено про наявність клопотання, проте судом наголошено, що судове засідання завершено та не надана можливість для заявлення клопотання.

Зазначає, що судом не досліджувались докази, які свідчать про повідомлення уповноважених осіб органів Державної виконавчої служби та правоохоронних органів, наявність відповідного реагування з їх боку або докази здійснення тиску та незаконних дій по відношенню до ОСОБА_7 .

Також, прокурор посилається на суперечність висновків суду, оскільки суд дійшов висновку про відсутність події кримінального правопорушення, при цьому зазначив у вироку, що з матеріалів кримінального провадження вбачається і виклав фактичні обставини кримінального правопорушення.

Посилається також на те, що про обізнаність ОСОБА_7 щодо обов`язковості виконання вказаного рішення свідчить видання нею наказу № 7 від 24.02.2016 «Про повідомлення підприємців згідно Протоколу загальних зборів засновників № 4/2016 від 17 лютого 2016 року» - про наявність та зміст постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду про застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту до повного усунення порушень та протокол загальних зборів засновників № 4/2016 від 17 лютого 2016 року.

При цьому, ОСОБА_7 використала право на апеляційне оскарження, а також вона зверталась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та Державної виконавчої служби за роз`ясненнями щодо виконання рішення. Вказане, на думку прокурора, свідчить, що вона як посадова особа знала про існування вищевказаного рішення суду, розуміла та усвідомлювала обов`язковість його виконання, проте фактично ухилялась від його виконання.

Незважаючи на одноразове, нетривале припинення роботи ринку, будь-яких дій до усунення порушень виявлених працівниками ДСНС у Дніпропетровській області, після проведення останньої, а не попередньої перевірки, про яку, зазначено судом у вироку, обвинуваченою не було вчинено. Отже, тимчасове припинення роботи ринку не може свідчити про виконання рішення суду в цілому, без усунення виявлених порушень.

Прокурор зазначає, що про наявність складу злочину в діях ОСОБА_7 свідчить відсутність будь-якого організаційно-розпорядчого документа про припинення роботи (експлуатації) авторинку «Термінал». Тобто рішення про зупинення експлуатації авторинку «Термінал», - на виконання рішення суду, не приймалось, а лише повідомлялось про його наявність, що закономірно викликало лише невдоволення підприємців. Також не приймались рішення про усунення виявлених порушень законодавства в галузі протипожежної безпеки. Заходи до розірвання договорів оренди з підприємцями, у тому числі в судовому порядку, директором ТОВ «Кривбаспромбуд» не вживались, як і належні заходи до охорони території ринку.

Прокурор також зазначає про істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, які виразились в тому, що суд не навів мотивів у вироку, чому він відхиляє докази сторони обвинувачення, а також, що суд позбавив можливість прокурора ОСОБА_6 , яка є старшим групи прокурорів, взяти участь в судових дебатах, оскільки вона не була присутня в судовому засіданні з поважних причин.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурори ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу останньої і з підстав, викладених у скарзі, просили її задовольнити, вважали вирок суду незаконним та необґрунтованим, таким що постановлений внаслідок неповноти судового розгляду та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і просили його скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_9 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважали її безпідставною, а вирок суду першої інстанції законним, обґрунтованим та вмотивованим і просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.

Мотиви апеляційного суду.

За змістом ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Перевіривши доводи прокурора про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, апеляційний суд доходить висновку, що викладені в апеляційній скарзі доводи прокурора щодо безпідставного виправдання ОСОБА_7 є необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції про виправдання ОСОБА_7 є законним та прийнятим на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду, а в частині підстави виправдання доводи прокурора знайшли своє підтвердження в ході апеляційного провадження, виходячи з наступного.

Виправдовуючи ОСОБА_7 , суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність події даного кримінального правопорушення і навів такі мотиви.

Матеріалами справи не підтверджено належного виконання державним виконавцем приписів Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяв на час проведення виконавчих дій, на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Натомість, ОСОБА_7 неодноразово зверталася до державного виконавця щодо роз`яснення по даному виконавчому провадженню.

Таким чином, при таких обставинах звернення державного виконавця до прокуратури з метою притягнення боржника ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності є передчасним за відсутності доказів, які б підтверджували факт умисного невиконання боржником судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.

Крім того, під час розгляду встановлено, що обвинуваченою ОСОБА_7 здійснено низку дій, які свідчать про намір виконати постанову суду.

Так, ОСОБА_16 скликано та проведено загальні збори засновників, на яких доведено до відома засновників наявність та зміст постанови Дніпровського окружного адміністративного суду (наказ №7 від 24 лютого 2016 року по ТОВ «Кривбаспромбуд» «Про повідомлення підприємців згідно Протоколу загальних зборів засновників №4/2016 від 17 лютого 2016 року»). На загальних зборах вирішено звернутись до суду за роз`ясненням про порядок виконання судового рішення. Тобто ОСОБА_16 прийняла заходи для виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду 13 травня 2016 року.

Також, 17 лютого 2016 року по ТОВ «Кривбаспромбуд» видано наказ №17/02-2016 «Про повідомлення ФОП згідно Протоколу загальних зборів №4/2016 від 17 лютого 2016 року» та письмово під особистий підпис ОСОБА_7 повідомила кожного підприємця, який орендує приміщення на території авторинку «Термінал» про необхідність покинути орендовані приміщення протягом 7 днів з моменту повідомлення.

Крім того, з показів свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 вбачається, що ОСОБА_7 після повідомлення про наявність судового рішення про зупинення експлуатації (роботи) об`єкту - закрила ринок (були зачинені ворота, заварено хвіртки). Авторинок не працював (за показами різних свідків від тижня до 2-3 місяців). Відновлено роботу ринку було підприємцями за підтримки ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , які зрізали замок. Тобто роботу авторинку, як зазначено у постанові суду, ОСОБА_7 було припинено, попереджено підприємців про необхідність розірвання договорів оренди, робота авторинку відновлена без погодження з ОСОБА_7 .

В судовому засіданні суду першої інстанції було досліджено диски, надані обвинуваченою, з яких вбачається, що проходила зустріч підприємців та представників виконавчої влади за участі голови Металургійної районної у місті ради ОСОБА_24 . Особа, яка представилася заступником міського голови заперечувала проти закриття авторинку, повідомив, що будуть прийняті заходи для вирішення даного питання на користь підприємців, звинувачував ОСОБА_7 в не усуненні порушень (диск 1). На диску 3 - ОСОБА_7 зачинено ворота для в`їзду автомобільного транспорту, особа, яка представилася ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - викликав поліцію через закриття авторинку та неможливість здійснювати підприємницьку діяльність ТОВ «Термінал».

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_7 не мала умислу на невиконання рішення суду. Роз`яснень щодо того, які саме дії вважаються належним виконанням рішення суду, за умови, що не всі порушення можливо усунути у короткий термін, вона не отримала ані від суду, який ухвалив постанову, ані від державного виконавця, в провадженні якого перебував виконавчий документ.

Із зазначеними вище висновками суду першої інстанції, погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

З наведеного слідує, що суд при розгляді справи повинен дослідити всі докази, як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, проаналізувати їх та дати їм оцінку.

Відповідно доп.1ч.3ст.374КПК Україниу мотивувальнійчастині вирокузазначаються:у разівизнання особивиправданою формулювання обвинувачення,яке пред`явленеособі івизнане судомнедоведеним,а такожпідстави длявиправдання обвинуваченогоз зазначенняммотивів,з якихсуд відкидаєдокази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд;

Оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням суду і відповідно до ст. 94 КПК України, повинна ґрунтуватись на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження та керуючись законом має бути оцінений кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Вказані вимоги закону суд першої інстанції виконав належним чином, взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.

Відповідно до ч. 2 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Так, сторона обвинувачення наводить аргументи винуватості ОСОБА_7 , що остання знала про існування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року, проте умисно та, маючи реальну можливість його не виконала і такі її дії охоплюються ст. 382 КК України.

З такими твердженнями сторони обвинувачення суд апеляційної інстанції погодитись не може, з огляду на таке.

Суд першої інстанції у вироку послався на відповідні теоретичні положення щодо складу злочину, передбаченого ст. 382 КК України та відповідну судову практику суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим апеляційний суд не вбачає необхідності повторно викладати зазначені відомості в ухвалі апеляційного суду.

Водночас, суд апеляційної інстанції акцентує увагу на особливостях об`єктивної та суб`єктивної сторін, складу злочину, передбаченого ст. 382 КК України.

Для доведення умисного невиконання судового рішення має важливе значення з`ясування питання про наявність реальної можливості його виконати. Зокрема, відсутність реальної можливості виконати рішення суду виключає відповідальність за ст. 382 КК. Водночас, для встановлення факту умисного невиконання достатньо підтвердити, що зобов`язана особа мала можливість хоча б частково виконати судове рішення, але без поважних причин не зробила цього.

Таким чином, часткове виконання рішення суду свідчить про відсутність прямого умислу на його не виконання і, відповідно, виключає склад даного кримінального правопорушення.

Стосовно часткового виконання постанови Дніпровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року (Далі судового рішення), апеляційний суд звертає увагу на наступі обставини, які не отримали належної правової оцінки зі сторони обвинувачення під час висунення обвинувачення.

Прокурор зазначає, що про наявність складу злочину в діях ОСОБА_7 свідчить відсутність будь-якого організаційно-розпорядчого документа про припинення роботи (експлуатації) авторинку «Термінал». Тобто рішення про зупинення експлуатації авторинку «Термінал», - на виконання рішення суду, не приймалось, а лише повідомлялось про його наявність, що закономірно викликало лише невдоволення підприємців.

Відповідно до п. 9.1 статуту ТОВ «Кривбаспромбуд» (т. 3 (4) а.к.п. 60-81) вищим органом управління Товариством є збори Учасників, у складі Учасників або призначених ними представників. До компетенції зборів Учасників Товариства належать... визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання; прийняття рішення про припинення діяльності Товариства ...(пп. а), з) п. 9.8 статуту). Рішенням зборів Учасників виконавчому органу Товариства можуть бути делеговані права вирішення питань, віднесених до компетенції зборів, за виключенням вказаних в пп. «а» - «г», «е» цієї статті (абз. 2 п. 9.10. статуту).

Виконавчим органом Товариства є директор, що здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства (п. 9.14. статуту).

В матеріалах кримінального провадження відсутній протокол зборів Учасників про делегування директору права вирішення питань, віднесених до компетенції зборів відповідно до п. 9.10 статуту.

На ОСОБА_7 , як на директора ТОВ «Кривбаспромбуд» покладено виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, зокрема надано право без доручення від імені Товариства відкривати і закривати розрахункові та інші рахунки в банківських установах; укладати угоди, включаючи трудові; давати вказівки, обов`язкові для всіх працівників - Товариства; підписувати документи Товариства; видавати в рамках компетенції накази, видавати доручення; представляти Товариство у всіх підприємствах, установах, організаціях (п. 9.17 статуту).

Судовим рішенням адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромбуд» про застосування заходів реагування задоволено частково та застосовано заходи реагування у виглядіповного зупиненняексплуатації (роботи)об`єкту, а саме: авторинку «Термінал», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, 1г - ТОВ «Кривбаспромбуд» (код ЄДРПОУ 30734089) до повного усунення порушень.

Після ухвалення судового рішення 24 лютого 2016 року проведено загальні збори учасників ТОВ «Кривбаспромбуд». Відповідно до протоколу загальних зборів № 4/2016 від 24 лютого 2016 року, директор товариства ОСОБА_7 повідомила про наявність та зміст судового рішення про застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту - до повного усунення порушень.

За результатами доповіді директора загальні збори ухвалили рішення, зокрема доручити директору товариства звернутись до суду за роз`ясненням судового рішення та повідомити фізичних осіб - підприємців, які проводять незалежну індивідуальну діяльність на авторинку «Термінал» про наявність судового рішення про зупинення експлуатації (роботи) об`єкту.

На виконання рішення загальних зборів директором ОСОБА_7 видано наказ №7 від 24 лютого 2016 року по ТОВ «Кривбаспромбуд» «Про повідомлення підприємців згідно Протоколу загальних зборів засновників №4/2016 від 17 лютого 2016 року» - про наявність та зміст постанови Дніпровського окружного адміністративного суду про застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту - до повного усунення порушень та протоколом загальних зборів засновників №4/2016 від 17 лютого 2016 року (т. 1 (2), а.к.п. 178).

На виконання рішення загальних зборів учасників товариства ОСОБА_7 02 червня 2016 року також звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про роз`яснення судового рішення (т. 2 (3), а.к.п. 61-64).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року у заяві ТОВ «Кривбаспромбуд» про роз`яснення судового рішення - відмовлено (т. 2 (3) а.к.п. 61-62).

Також ОСОБА_7 зверталась до державного виконавця за роз`ясненнями щодо порядку та способу виконання вищезазначеного судового рішення (т. 2 (3) а.к.п. 95, 98). Матеріали виконавчого провадження не містять жодних роз`яснень щодо порядку виконання рішення, які дії має вчинити боржник, що буде свідчити про зупинення роботи об`єкту.

Як встановлено судом першої інстанції, після поновлення виконавчого провадження 28 листопада 2016 року, державним виконавцем протягом п`яти днів проведено дві виконавчі дії 30 листопада 2016 року та 05 грудня 2016 року - вихід на територію авто ринку «Термінал», якими зафіксовано невиконання рішення суду, а 20 грудня 2016 року направлено подання до прокуратури про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України, у зв`язку з чим виконавче провадження закінчено 19 липня 2017 року (т. 2 (3), а.к.п. 100).

У судовому засіданні державний виконавець ОСОБА_26 зазначила, що нею здійснено вихід на об`єкт, складено акти та направлено подання до прокуратури про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 . Після звернення до прокуратури про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України 20 грудня 2016 року протягом семи місяців до закриття виконавчого провадження жодної виконавчої дії не проведено.

Крім того, в суді першої інстанції встановлено, а апеляційним судом перевірено, що судове рішення було частково виконано, оскільки певний період часу авторинок «Термінал» не працював.

Не заперечує цих обставин і прокурор в апеляційній скарзі.

Ці обставини також підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , з яких слідує, що ОСОБА_7 після повідомлення про наявність судового рішення про зупинення експлуатації (роботи) об`єкту - закрила ринок (були зачинені ворота, заварено хвіртки). Авторинок не працював (за показами різних свідків від тижня до 2-3 місяців).

Свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 також в суді пояснили, що їм приходили листи про розірвання договорів оренди.

Разом з тим, відновлено роботу ринку було підприємцями за підтримки ОСОБА_27 та ОСОБА_23 , які зрізали замок. Свідок ОСОБА_27 заявив про це в судовому засіданні суду першої інстанції.

Тобто роботу авторинку, як зазначено у постанові суду, ОСОБА_7 було припинено, попереджено підприємців про необхідність розірвання договорів оренди, робота авторинку відновлена без погодження з ОСОБА_7 .

Стосовно тверджень сторони обвинувачення, що ОСОБА_7 мала залучити охоронні підприємства для забезпечення охорони території авторинку з метою виконання судового рішення, суд апеляційної інстанції вважає такі твердження безпідставними, по-перше не вчинення ОСОБА_7 таких дій, згідно обвинувального акта їй не інкримінувалось, а по-друге ОСОБА_7 притягується до кримінальної відповідальності не як фізична особа (загальний суб`єкт), а як службова особа юридичної особи, при цьому сторона обвинувачення не перевіряла наявності фінансової можливості у цією юридичної особи на укладання додаткових договорів про охоронні послуги для виконання судового рішення.

Щодо часткового виконання судового рішення суду, то стороною обвинувачення не взято до уваги наступні обставини, які мають істотне значення для вирішення питання чи є в діях ОСОБА_7 склад кримінального правопорушення.

Відповідно до акту № 88 Криворізького міського управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, складеним за результатами проведення планової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб ТОВ «Кривбаспромбуд» від 25 листопада 2015 року, яким виявлено55порушень (т. 3 (2), а.к.п. 33-41).

Відповідно до акту № 44 Криворізького міського управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, складеним за результатами проведення планової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Кривбаспромбуд» від 22серпня 2016року,яким виявлено47порушень (т. 3 (2) а.к.п. 26-32).

Таким чином, в період часу з по 25 листопада 2015 року по 22 серпня 2016 року, тобто після ухвалення судового рішення ТОВ «Кривбаспромбуд» частину порушень усунуто.

Прокурор в апеляційній скарзі зазначає, що, незважаючи на одноразове, нетривале припинення роботи ринку, будь-яких дій до усунення порушень виявлених працівниками ДСНС у Дніпропетровській області, після проведення останньої, а не попередньої перевірки, про яку, зазначено судом у вироку, обвинуваченою не було вчинено.

Вказані доводи апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості, що проводились й інші перевірки Криворізького міського управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, які б могли підтвердити твердження прокурора, що станом день скерування обвинувального акта до суду або на день проведення огляду від 19.08.2017 року ТОВ «Кривбаспромбуд» не вживало дій до усунення порушень виявлених працівниками ДСНС у Дніпропетровській області.

З цих же підстав апеляційний суд відхиляє доводи прокурора про неврахування судом протоколу огляду від 19.08.2017 року, відповідно до якого на час проведення такого огляду постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2016 не була виконана.

Стосовно доводів сторони обвинувачення про неповноту судового розгляду в суді першої інстанції, зокрема, що не були допитані раніше викликані свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інші, покази яких, на думку прокурора, мали суттєве значення для вирішення справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 410 КПК України, неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо:судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення; необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу допиту свідка від 10.05.2017 року, ОСОБА_10 був ДОП Металургійного ВП КВП ГУНП у Дніпропетровській області і був залучений до проведення виконавчих дій для охорони громадського порядку (т. 1 а.к.п. 52-54).

В судовому засіданні суду першої інстанції був допитаний свідок ОСОБА_28 , який також є працівником поліції, а саме Металургійного ВП КВП ГУНП у Дніпропетровській області та пояснив суду, що був 30 листопада 2016 року під час проведення виконавчих дій з метою забезпечення громадського порядку. Авторинок працював, машини заїжджали. Спочатку зайшли до кабінету, там була ОСОБА_7 , спілкувалися там, потім на вулиці. Відеозйомка не здійснювалася. Державним виконавцем було складено акт, підписалися всі й двоє понятих. ОСОБА_7 пояснювала, що не збирається виконувати рішення суду, це пов`язано з її діяльністю та політикою, з її братом, рішення незаконне, здійснюється тиск на неї. Вона покинула територію авторинку до закінчення виконавчих дій, залишився представник ОСОБА_13 .

Показання свідка ОСОБА_28 та свідка ОСОБА_10 , які останній міг би надати в суді першої інстанції, є аналогічними по суті.

Відповідно до протоколів допиту свідків ОСОБА_11 від 18.05.2017 року та ОСОБА_12 від 12.06.2017 року, зміст їх показань зводився до підтвердження факту, що 30.11.2016 року під час проведення виконавчих дій авторинок «Термінал» працював. Свідок ОСОБА_11 пояснював слідчому про роботу ринку і 05.12.2016 року під час проведення другої виконавчої дії.

Свідок ОСОБА_13 відповідно до протоколу його допиту від 20 січня 2017 року, працював юристом на ТОВ «Кривбаспромбуд» і міг би пояснити про обізнаність ОСОБА_7 про існування судового рішення та про обставини виконавчих дій від 30.11. та 05.12.2016 року та передання відповідних актів державного виконавця керівництву товариства.

Разом з тим, про ці обставини повідомляли й інші свідки, допитані в суді першої інстанції, зокрема свідок ОСОБА_26 , ОСОБА_29 , а також підтверджені актами державного виконавця від 30.11.2016 року та 05.12.2016 року та іншими матеріалами кримінального провадження, дослідженими в суді першої інстанції. Про обізнаність щодо існування судового рішення не заперечувала і сама ОСОБА_7 .

Апеляційний суд зауважує, що свідки про які зазначає прокурор в апеляційній скарзі є свідками обвинувачення і, відповідно до ч. 3 ст. 23 КПК України, сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом. У випадку ж коли у сторони кримінального провадження виникають труднощі із забезпеченням участі свідка, суд сприяє сторонам у їх забезпеченні шляхом надсилання судових повісток та приводів.

Суд першої інстанції вживав заходи щодо забезпечення явки свідків, зокрема і ОСОБА_13 (т. 6 а.к.п.112, 114, 131).

Обвинувальний акт надійшов до суду 21 вересня 2017 року, а вирок ухвалений 23 листопада 2021 року, що свідчить про наявність у сторони обвинувачення достатньо часу для забезпечення явки усіх свідків, яких прокурор мав намір допитати перед судом.

Крім того, в судових засіданнях від 17.02.2021 року та від 08.09.2021 року суд з`ясовував думку сторін про можливість закінчення стадії встановлення фактичних обставин кримінального провадження і переходу до судових дебатів, в яких прокурор ОСОБА_30 (судове засідання від 17.02.2021 року) та прокурор ОСОБА_31 (судове засідання від 08.09.2021 року) не заперечували проти переходу до стадії судових дебатів, при цьому посилались, що всі докази дослідженні. При цьому прокурор ОСОБА_31 займав посаду першого заступника керівника Криворізької південної окружної прокуратури.

З огляду на вищевикладене, посилання прокурора в апеляційній скарзі, що сторона обвинувачення наполягала на допитів інших свідків і зазначене питання судом не з`ясовувалось та залишено без вирішення, апеляційний суд вважає безпідставними.

З апеляційної скарги прокурора слідує, що останній не наводить нових обставин про які б могли повідомити вказані ним свідки, а відсутність їх показань не можна розцінити як істотна неповнота судового розгляду або які б могли повідомити про обставини, що можуть мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, враховуючи, що такі обставини встановлені іншими доказами.

Посилання прокурора на порушення порядку допиту свідка ОСОБА_14 , який пояснив, що у зв`язку з плином часу він не пам`ятає обставини проведення перевірки, проте суд за клопотанням прокурора не надав час, щоб свідок скористався своїми записами, оскільки такі дані важко тримати в пам`яті, апеляційний суд розцінює як такі, що не можуть свідчити про неповноту судового розгляду.

Свідок ОСОБА_14 був інспектором ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, який проводив відповідну перевірку (Акт № 44) і міг би пояснити про обставини вказаної перевірки в межах складеного ним акту. Разом з тим, сам акт досліджений в суді першої інстанції і на його підставі встановлені відповідні обставини. Сама ж процедура проведення перевірки інспектором ДСНС, достовірність результатів перевірки та законність його дій не є предметом дослідження в межах даного кримінального провадження.

В скарзі прокурор зазначає, що допитаний в судовому засіданні 19.01.2021 свідок ОСОБА_15 пояснив суду, що ОСОБА_7 повідомляла підприємцям, які працюють на ринку, що є постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2016, яка підлягає виконанню, що свідчить про обізнаність ОСОБА_7 щодо наявності та обов`язковості виконання зазначеного судового рішення, проте його покази судом до уваги не брались.

Та обставина, що ОСОБА_7 була обізнана про існування судового рішення підтверджується низкою інших доказів кримінального провадження, які враховані судом першої інстанції.

Колегія суддів зауважує на предмет доказування у даному кримінальному провадженні та його межі, наприклад, на авторинку «Термінал» працювало більше двохсот підприємців, велика кількість з яких брали участь у зібранні з приводу закриття авторинку, державний виконавець ОСОБА_26 також пояснювала, що з нею брали участь у виконавчих діях інші державні виконавці ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , проте, той факт, що не всі вони допитані в судовому засіданні не може свідчити про неповноту судового розгляду з огляду саме на межі доказування.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК України, за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Проте прокурор не звертався до апеляційного суду з клопотанням про виклик і допит вказаних свідків, які, на його думку, безпідставно не допитані судом першої інстанції і не наводить в своїй апеляційній скарзі аргументів про таку неповноту судового розгляду, яка не могла б бути усунута в суді апеляційної інстанції.

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що виправдання ОСОБА_7 обґрунтовується відсутністю у неї прямого умислу на невиконання судового рішення, що підтверджується його частковим виконанням, а не на недоведеності прокурором певних фактичних обставин.

Прокурор також зазначає про істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, які виразились в тому, що суд не навів мотивів у вироку, чому він відхиляє докази сторони обвинувачення. Колегія суддів вважає такі доводи неприйнятними, оскільки суд не визнавав певні докази сторони обвинувачення недопустимими, неналежними або недостовірними, рішення суду про виправдання ОСОБА_7 ґрунтується на іншій оцінці доказів, відмінній від оцінки цих же доказів стороною обвинувачення та на правильному застосуванні судом закону України про кримінальну відповідальність (ст. 382 КК України).

Зазначає, що судом не досліджувались докази, які свідчать про повідомлення уповноважених осіб органів Державної виконавчої служби та правоохоронних органів, наявність відповідного реагування з їх боку або докази здійснення тиску та незаконних дій по відношенню до ОСОБА_7 про які вона повідомила в судових дебатах, які прокурор вважав новими обставинами, які підлягали перевірці і для цього суд мав відновити стадії дослідження доказів про що надсилав на адресу суду відповідні клопотання від 19 та 23.11.2021 року.

Апеляційний суд не погоджується з такими твердженнями сторони обвинувачення, оскільки про те, що дії щодо відновлення роботи ринку вчиняли інші особи, зокрема і допитаний в суді свідок ОСОБА_25 обвинувачена повідомляла під час її допиту в суді, а про вчинення відносно неї тиску зі сторони інших осіб, то прокурор, отримавши такі відомості, не був позбавлений можливості розпочати досудове розслідування і перевірити ці факти в межах досудового розслідування кримінального провадження шляхом проведення відповідних слідчих дій, а не перекладати функцію з розкриття злочину на суд першої інстанції, який здійснює судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення.

Разом з тим, суд першої інстанції відреагував на такі пояснення обвинуваченої в судових дебатах та останньому слові та постановив ухвалу від 23 листопада 2021 року відповідно до якої, приймаючи до уваги той факт, що обвинуваченою ОСОБА_7 під час виступу у останньому слові було повідомлено про факт застосування до неї недозволених методів ведення досудового розслідування, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав, вважає за необхідне здійснити судове доручення з порушеного питання, і воно має бути адресоване Директору Територіального управління ДБР у м. Полтаві (який поширює свою діяльність на Дніпропетровську область).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 411 КПК України, судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо: висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші; висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.

Вирок підлягає скасуванню чи зміні із зазначених підстав лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого, на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, на визначення міри покарання або застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.

Провівши апеляційний розгляд, перевіривши висновки суду першої інстанції, викладені в оскарженому рішенні в розрізі доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 411 КПК України для скасування вироку суду та підстав, передбачених ст. 415 КПК України для призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Необґрунтованими є і твердження прокурора про істотне порушення судом першої інстанції вимог КПК України, яке, на його думку, проявилось в тому, що суд позбавив можливість прокурора ОСОБА_6 , яка є старшим групи прокурорів, взяти участь в судових дебатах, оскільки вона не була присутня в судовому засіданні з поважних причин.

Державне обвинувачення у цьому кримінальному провадженні підтримувала група прокурорів, які періодично змінювались. Саме для процесуальної економії, запобігання безпідставних відкладень судових засідань через неявку прокурора і належного підтримання державного обвинувачення і створюється група прокурорів, які користуються однаковими процесуальними правами. КПК України не вимагає, щоб суд надавав можливість виступити в судових дебатах всім прокурорам з групи прокурорів і для цього відкладав судові засідання, оскільки кожен прокурор із групи є повноважним на участь у кримінальному провадженні. Крім того, свою правову позицію прокурор ОСОБА_6 виклала в апеляційній скарзі, яку підтримувала в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, вищезазначені доводи прокурора не можуть бути розцінені, як істотні порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування оскарженого вироку.

Водночас, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, в частині зазначення у вироку підстави для виправдання ОСОБА_7 , оскільки суд дійшов висновку про відсутність події кримінального правопорушення, при цьому зазначив у вироку, що з матеріалів кримінального провадження вбачається і виклав фактичні обставини кримінального правопорушення, проте таке порушення не може бути визнано істотним та таким, що є підставою для скасування виправдувального вироку і може бути усунуто апеляційним судом, шляхом зміни вироку.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі № 426/12149/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Так судом першої інстанції вставлено, що дійсно було ухвалено судове рішення, яким застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту, а саме: авторинку «Термінал», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, 1г ТОВ «Кривбаспромбуд» (код СДРПОУ 30734089) до повного усунення порушень. В подальшому відбувались виконавчі дії та вживались заходи зі сторони ОСОБА_7 для виконання судового рішення.

Таким чином, події, які на думку прокурора, є кримінальним правопорушенням мали місце.

В той же час, за результатами судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанції не встановлено в діях ОСОБА_7 складу кримінальному правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, у зв`язку з чим вирок суду в цій частині підлягає зміні із зазначення правильної підстави для виправдання обвинуваченої.

Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Згідно зч.1ст.415КПК Українисуд апеляційноїінстанції скасовуєвирок чиухвалу судуі призначаєновий розгляду судіпершої інстанції,якщо: 1) встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6,7частини другоїстатті 412цього Кодексу; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; 3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.

В апеляційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, при цьому не наводить жодних аргументів в підтвердження будь-яких підстав для прийняття такого рішення відповідно до ст. 415 КПК України, у зв`язку з чим відповідні доводи прокурора апеляційний суд розцінює як необґрунтовані.

Також, апеляційний суд зважає на принцип кримінального провадження, передбаченого п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України розумність строків кримінального провадження та практику Європейського суду з прав людини в оцінці дотримання таких строків та порушень, які допускають національні органи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо надмірної тривалості кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.

Зокрема у справі Байрашевський та інші проти України, заява № 29298/18 та 3 інші від 14 листопада 2019 року, в якій ЄСПЛ дійшов висновку, що тривалість кримінальних проваджень у цій справі була надмірною і не відповідала вимозі розумного строку, а у заявників не було ефективного засобу юридичного захисту у зв`язку з їхніми скаргами. Посилаючись, зокрема на рішення у справі Меріт проти України, заява № 66561/01 від 30 березня 2004 року, ЄСПЛ констатував порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.

Як видно з матеріалів даного кримінального провадження, події, за якими ОСОБА_7 притягується до кримінальної відповідальності мали місце, починаючи з 15 лютого 2016 року, тобто більше шести років триває кримінальне провадження, яке не є надто складним, з огляду на кількість учасників, свідків, об`єм матеріалів справи та процесуальну поведінку обвинуваченої в суді першої інстанції, тому такий строк не відповідає принципу розумності строків розгляду та праву особи, передбаченому в пункті 1 статті 6 Конвенції, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом... який... встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити вирок.

Суд апеляційної інстанції змінює вирок в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого (п. 4 ч. 1 ст. 408 КПК України).

За результатами апеляційного перегляду вироку Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2021 року стосовно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 382 КК України, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції з належним дотриманням вимог ст. ст. 22, 94, 370 КПК України забезпечив повне та всебічне дослідження всіх обставин кримінального провадження, належним чином дослідив та оцінив всі докази і виклав переконливі мотиви чому прийнятого рішення. Судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження не допущено таких порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

В той же час, вирок суду підлягає зміні в частині викладення підстав для виправдання обвинуваченої і вважати, що виправдувальний ухвалений з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, а саме у зв`язку з не доведеністю, що в діянні обвинуваченої є склад кримінального правопорушення.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 408, 410, 412, 415 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2021 року стосовно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 382 КК України, змінити.

Вважати ОСОБА_7 невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України і виправданою на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, в зв`язку з не доведеністю, що в діянні обвинуваченої є склад кримінального правопорушення.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4